[Приєднана картинка] Недумано, негадано забігла в глухомань, де сосни пахнуть ладаном в кадильницях світань. Де вечір пахне м'ятою, аж холодно джмелю. [Приєднана картинка] А я тебе, а я тебе, а я тебе люблю! Ловлю твоє проміння крізь музику беріз. Люблю до оніміння, до стогону, до сліз. Без коньяку й шампана, і вже без вороття, - я п'яна, п'яна, п'яна на все своє життя! [Приєднана картинка]

[Приєднана картинка] Я хочу знати, любиш ти мене, чи це вже сон, який уже не сниться? Моєї долі пекло потайне, моя сама від себе таємниця! Чи ти за мене душу віддаси, чи розміняєш суєтно і дрібно? Краса – і тільки, трішечки краси, душі нічого більше не потрібно. Чи, може, в цім калейдоскопі літ, де все нещадно звичне і щоденне, ти просто мені дивишся услід і трохи любиш сни свої про...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Лиш не зроби слухняною рабою, не ошукай і крил не обітни! Не допусти, щоб світ зійшовся клином, і не присни, для чого я живу. Даруй мені над шляхом тополиним важкого сонця древню булаву. Не дай мені заплутатись в дрібницях, не розміняй на спотички доріг, бо кості перевернуться в гробницях гірких і гордих прадідів...

Читати далі...

Я люблю тебя,Ветер, встречать на пути. Хоть явление ты мимолетное. Отпустила тебя я. Мой Ветер!Лети!!! Полюбила погоду нелетную.. Полюбила грозу и шальную метель. Больше не напугать меня бурями! И холодный асфальт мне отныне постель, и ночлег мой- в вагоне прокуренном. Ты в вагоне сквозняк. Там тебя не вдохнуть. Тихий,легкий,почти не заметный.. То оставишь в слезах, то заставишь чихнуть, дунув под нос мне дым сигаретный. Полюбила я то, чего мне не найти. Что из...

Читати далі...

Затворник, всохлий з виду, мов ікона, Жадав прийняти речення святе На вірую - від титли і до коми, - Усе мирське одмівши як пусте. Одначе був людина, а не янгол: У склеп земна вторгалась товчія... Язик глаголив бо голінно: «Ягве», Луна ж, мов єресь, повертала: «Я!» Старий темнів од жаху і печалі. Свіча в кутку сичала, як змія. «Спочатку - Слово... Але ж ти мовчало, Покіль тебе не проглаголив... я...

Читати далі...

[Приєднана картинка] До карасів, до коропів і до дельфінів,  до всіх братів з солодких і солоних вод:  — Ви не давайте нам ікри ані фішбінів,  ми прагнем ваших просторів, і волі, і пригод.  Важка вода, та від води ще важче небо.  Тому принаджує нас ваша глибина,  чарує й кличе нас спокусливо до себе  ваш коралевий бог з морського дна. ( Богдан-Ігор АНТОНИЧ )

[Приєднана картинка] Дивись: шумує день погожий,  кипить зелена заметіль.  В товстому дзбані варить рожі,  аж піна бризкає звідтіль.  Дуднить по шибах дощ цинобри,  і скло відблискує, мов сталь.  Парує курявою обрій,  хвилює в димі ранніх сальв.  Підвівши очі з-понад книжки,  побачиш світ барвистим сном,  і думка, вирвавшися нишком,  мов нетля, б’ється у вікно. ( Богдан-Ігор АНТОНИЧ )

Світ безрадісний, тьмяний, порожній… Ти пішов, ти – лише подорожній. Світ байдужий, без сонця і неба ,  Світ, в якому живеш ти – без тебе. Спів пташок, літо, зорі і квіти - Світ без тебе… Тінь справжнього світу… 28.06.2009 Copyright 2009 © Степанська Марина (SMG) Всі права захищені

Так довго чорна ніч тривала,І мряка ніби твань зітхала...Я, кошеня самотнє заблукале,Вхід в ранок сонячний шукала.        ....каміння, стіни, темрява, завали....27.06.2009Copyright 2009 © Степанська Марина (SMG) Всі права захищені

(вірш писався давно, коли в мене ще й дитини не було. я уявляла свою розмову з малям, і от що вийшло...) Подивись-но, любий синку - В небі плавають хмаринки. То - для дощику торбинки - Щільно в них лежать краплинки; Безліч крапельок води! І мандрують світом хмари, Гнані вітром, мов отара, Ані краплі не минають - До...

Читати далі...