Каприччіо пристрасне, примхливе -

Смичок і струни, таїнство єднання.

Крик, стогін, плач і сміх бурхливий -

Жагучі ноти вічного кохання.

   

[ Читать дальше ]

Побачив у блозі Мил@ це фото
http://photo.i.ua/user/878200/81645/1862538/?p=0#comments
і вирішив його опублікувати у своєму блозі
із цим коментарем.

Розповідають улюбленці Galin
Розовая Ксю.
http://photo.i.ua/user/363472/68464/1812339/?p=1#comments

Упіймала мишенятко.
Дуже важко, вам скажу,
Це звірятко відловити...
То ж захекана лежу.

Покажу своїх хазяйці
Цей небачений улов.
Може ще й звання присвоїть.
Скаже:-Кращій мишолов!

Розповідає кіт Борис.
http://photo.i.ua/user/363472/45137/1091940/?p=2#comments

Дуже добре пам'ятаю
Мудрі я слова народні,
Що здоров'я додають нам
Лише процедури водні.

[ Читати далі ]

 

Хвилина до закінчення життя -

Три вдихи й видихи, думок мільйонний рій…

 

Останній сон готує сповиття.

Обабіч тебе – білокрилих стрій

 

Співає колисанку: "Люлі-лю!.."

- Добраніч! До побачення… люблю…

 

 

14.11.2012

 

 

© Copyright: Марина Степанська

Раздел: лирика философская

Свидетельство о публикации № 16654

Перед вами фото кота Хуліганки.
http://photo.i.ua/user/567984/20306/1817705/
А нижче наведено монолог, який цей кіт
виголосив перед своєю хазяйкою.

 

Слабує людське милосердя. 

Глитайство, гладке збайдужіння 

Натомість жиріють… О, смерди 

[ Читать дальше ]

Прочитав у блозі СчастьичкО замітку на тему
Сексуальная игра «Покупаем стиральную машину»(с)
http://blog.i.ua/user/2595309/353697/
Написав коментар. Але він виявився завеликим,
тому довелося опублікувати його окремим блогом.

Скрізь ми вже "помилувались"
Й на Говерлі, на вершині,
Місць нових не залишилось,
Лиш на пральній на машині.

Про такі ось про розваги
Ляпнув здуру хтось дружині,
Та вона від здивування
Аж відкрила очі сині.

Загорілася ідеєй
На машинці секс зробити.
Заявила, що інакше
Більш зі мной не буде жити.

Рано вранці, сон забувши
З ліжка так хутенько встала,
І мене за руку взявши
В ванну враз помандрувала.

Непричесана, невмита.
Сексуально так підходить
Й біля пральної машинки
Голим задом палко водить.

Я кажу, що їсти хочу,
Бо голодний - не мужчина
А вона:- Не відпирайся,
Голод - то не є причина.

То ж секрет тобі відкрию
Добре пам’ятай - віднині
У проханні у такому
Не відмовиш ти дружині.

Бо якщо відмовиш зараз,
Буду в "гречку" я стрибати.
Ну а ти, в цей час, самотньо
Буде тут білизну прати.

Ультиматум - це не жарти.
І кудиж тепер діватись.
Довелось голодним зранку
За "роботу" добре братись.

17 листопада 2009 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

 

Ти не справжній, ти - синтезований,

Поліестру дві треті, третина - коттону,

Перецукрено, пастеризовано,

В етикетки барвисті загорнуто.

Хоч і з гарантією - та вже використаний:

залаковані стерті кутики.

Тій душі, що колись була розхристаною,

Не забули пришити гудзики.

 

                           Ганна Шишкіна

 

Прикриваються повіки
І кидає в сон.
По костях пройшов неначе
Бегемот чи слон.

Може мною біс проїхав,
Та кудись і зник.
Ну а може завітав це
Вже свинячий грип.

Він же, виродку свинячий,
Скрізь вже побував.
І добряче насвинячив,
Набешкетував.

По куточках і усюдах
Де не пробігав,
То намордника всім людям
Понаодягав.

Як добрався до аптеки -
Ліки всі поїв.
Без розбору все поївши
Ще й не захворів.

Мимохідь забіг до школи -
Знову тарарам.
Бо три тижня в подарунок
Кинув школярам.

Політичного бомонду
Він не пропустив,
Їм, появою своєю,
Рейтинг накрутив.

-Не школяр уже давно я,
Не бомондполіт.
Звичайнісінька людина
Вже на схилі літ.

-Думка мляво промайнула
Наче уві сні.
То ж сиджу і все гадаю:
-Нащо він мені?-

23 листопада 2009 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Коли світ розтирають жорна

І надія всього зреклась,

Коли в моді суцільне чорне,

А всім іншим до неба – зась,

І коли навіть Бог незримий

Цей вселенський не бачить гріх,

Всі дороги ведуть до рими

Крізь безмежжя пустель людських.