кохання
- 27.10.16, 20:38
Без почутів.
Я не любив
тебе
Любов - чуття
до плоті
Кохання ж
не було
Бо не живі
серця
Душі вогню
без них
не розпалити
замучили тортури
небес і Тла…
Без почутів.
Я не любив
тебе
Любов - чуття
до плоті
Кохання ж
не було
Бо не живі
серця
Душі вогню
без них
не розпалити
замучили тортури
небес і Тла…
Спокута.
Сповита темрявою ніч,
Могильна тиша навкруги,
І ні людини навсебіч -
Лиш потойбічні вороги,
Застрягла у пекельному полоні,
Сама ковала ланцюги,
Розбиті мрії у долоні,
На ніжній спині батоги,
Молитва на вустах рожевих,
Останній видих із грудей,
І смерть в деревах яблуневих,
Серед заквітчених алей.
Автор:
Коркишко Янна Виталиевна
Жінка сива моя,
Вік люблю тебе я.
Так змогла ти зачарувати.
Щоби це зрозуміти,
Життя треба прожити –
Ні за чим не пошкодувати.
Моя жінка, хоч сива,
Бажана і красива,
Як колись ми побрались весною.
Відчайдушно любили,
Дітей наших зростили,
І зовсім не шукали спокою.
Сива жінка моя,
Ти вечірня зоря,
Засну тихо я, й далі полину.
Невід*ємна, одна,
Друг, товариш, жона,
Замінила ти княжу дружину.
Млин мого серця
В.Н. 2016 (ontheway)