хочу сюда!
 

Елена

38 лет, водолей, познакомится с парнем в возрасте 35-45 лет

Заметки с меткой «авторська поезія»

вересень

Непомітно прийшла до нас осінь,
Ледь торкаючись жовтим до крон,
Павутини летять ввись, у просинь
пахне холодом айстри бутон.

Палахкоче на сонці калина,
Стиглі соняхи тішать пташок,
Заховалась в тумані долина,
Оточили грибочки пеньок.

Не проситиму в осені злата - 
Вона щедро вкриває ним ліс,
Лиш здоров'я й удачі багато
Для родини, для друзів, для всіх.
05.09.2019

Знов стелиться нiч



Крок стелиться в слід. Слід стелиться в шлях.
І далі - вперед без сумнівів жодних.
Хай місяць в ночі – ліхтарик Творця,
Сіяє й надалі в холодній безодні.

Та думка мене тримає одна:
Не вмію, не зможу, а чи боюся…
Не здійсненні мрії неначе орда
За мною з надією віддано рвуться.

Ось постріл луна, і зграя пташок
Зірвавшись у мить з прилеглого гаю,
Віщує мені: Життя – це ніщо,
Та лише воно здатне вести до раю.

Не згинули ще мої вороги –
Кують свою лють, та сил не втрачають.
Чи може любов’ю їх не зігрів –
Що правда-то правда, та хай пробачають.

Як згадка мені про прожиті дні
(Дитячі, легкі, наївні, летучі),
З’являється птах, і де - той мій гнів?
Сповзає в яри, як туман неминучий.

Знов стелиться ніч рядками на лист,
Та літери ці - з відлунням у скронях.
Мій Боже, молю, вклади у них зміст,
Який я щоразу читаю в долонях.


13.02.18


                мій официальный сайт "Камін для душі":
                         http://lesovihok.avtor.me  
                   та авторска строрінка на Фейсбук
                www.facebook.com/avtorskaya.VitaliyTugaj/

коли...

Я просто  йду
коли  замовкнуть  Звуки
я  просто  йду
коли   згаса  Любов
я просто йду
коли  уже   нема
на  Серці
ніяких  пут
ніяких  почуттів





0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Я давно не читаю віршів

Я давно не читаю віршів - 
Трохи болісно, трохи нудно.
Кожне слово мені гірчить,
На душі стає трохи паскудно.

Певно десь у комірках душі
Назбирала я в кутиках болю - 
І не викинуть, не пригріть,
Не пустить зі сльозами на волю.

Він там бродить по-трохи, гниє,
Я комірок щосил уникаю - 
Не читаю зовсім віршів,
Та й своїх давно не складаю.

                            15.09.2016
К. Кусок

Мелодія осіння

                                                            

На прем'єру "Осінньої музики" Ганни Гаврилець

Київським квартетом саксофоністів

і Національним заслуженим академічним симфонічним оркестром

в Національній філармонії України 21.09.2015

 

Мелодія осіння…

Самотній дощ бреде.

Крізь мжицю-волосіння

За ним – щеня руде.

 

Пергаменти-листочки –

Листи зимі – зліта

З гілля. На склі місточки

З калюжами – сльота…

 

Синкоп добірні грона,

Легато золоті –

В осінніх обертонах

Всі tutti й solo ті.

 

Печаль віолончельна,

Чуттєвий скрипки схлип,

Прозорість акварельна

Флейт, гелікона хрип.

 

Мелодія осіння –

Передзимовий бал,

Тужливе голосіння,

Екстаз! Дев'ятий вал!..

 

21 вересня – 12 жовтня 2015

© Copyright: Марина Степанська

Раздел: лирика пейзажная

Свидетельство о публикации № 71083


Осіння музика

 На прем'єру "Осінньої музики" Ганни Гаврилець

Київським квартетом саксофоністів

і Національним заслуженим академічним симфонічним оркестром

в Національній філармонії України 21.09.2015

 

 

Вилущуються

Цілі ноти - каштани

Контрабасові

 

*****

Листя грушеве

З нотного стану дощу

Розлітається.

Синкопує листопадом

Партитура жовтнева

 

*****

З утроб золотих

Чотирьох саксофонів –

Плач, схлип, літепло

Листопадово-синє -

Осіння мелодія…

 вересень-жовтень 2015

© Copyright: Марина Степанська

Раздел: восток: рубаи, хокку, танка

Свидетельство о публикации № 70919


Осіння музика

 На прем'єру "Осінньої музики" Ганни Гаврилець

Київським квартетом саксофоністів

і Національним заслуженим академічним симфонічним оркестром

в Національній філармонії України 21.09.2015

 

 

Вилущуються

Цілі ноти - каштани

Контрабасові

 

*****

Листя грушеве

З нотного стану дощу

Розлітається.

Синкопує листопадом

Партитура жовтнева

 

*****

З утроб золотих

Чотирьох саксофонів –

Плач, схлип, літепло

Листопадово-синє -

Осіння мелодія…


 вересень-жовтень 2015

© Copyright: Марина Степанська

Раздел: восток: рубаи, хокку, танка

Свидетельство о публикации № 70919

І яскріло золотом...


- Бажаю, аби мої свіжий подих і легкий дотик перетворювали все на золото і коштовне каміння… 

- Буде так!... 

І яскріло золотом, сяяло цитринами, палахкотіло сонячно-медовими бурштинами, яріло рубінами, зачаровувало крапчасто-пістрявими яшмовими візерунками. Аметисти з гранатами зблискували втаємничено очима – адже вони Хоронителі Фіолетово-Багряної Істини. 

Ці коштовності були усюди. Їх було так багато!.. А вони падали й падали… Багатство казкове, нечуване і скороминуще… Не знала Осінь, що за декілька тижнів всі її статки і розкоші зникнуть, і голісінька, боса, тремтячи всім тілом, втікатиме вона від Зими, суворої і невблаганної. Вигнанка красуня Золота Осінь… 

 15-16.09.2015 

Свидетельство о публикации № 70072

І яскріло золотом...


- Бажаю, аби мої свіжий подих і легкий дотик перетворювали все на золото і коштовне каміння… 

- Буде так!... 

І яскріло золотом, сяяло цитринами, палахкотіло сонячно-медовими бурштинами, яріло рубінами, зачаровувало крапчасто-пістрявими яшмовими візерунками. Аметисти з гранатами зблискували втаємничено очима – адже вони Хоронителі Фіолетово-Багряної Істини. 

Ці коштовності були усюди. Їх було так багато!.. А вони падали й падали… Багатство казкове, нечуване і скороминуще… Не знала Осінь, що за декілька тижнів всі її статки і розкоші зникнуть, і голісінька, боса, тремтячи всім тілом, втікатиме вона від Зими, суворої і невблаганної. Вигнанка красуня Золота Осінь… 

 

15-16.09.2015 

Свидетельство о публикации № 70072

Вже ранки прокидаються пізніше


Бракує сонцю сил вже на вершечок
Небесний видиратися; спроквола
З півшляху подолає і додолу
Сповза. Жене вівчар овечок -

Вітрець і хмари, подорожні вічні,
Бредуть собі серпневим пасовищем,
Всевідні й мудрі. Соняхи окличні
Твердінь трима ще - зграям в ірій - вище...

Вже ранки прокидаються пізніше,
Від прохолоди щуляться. Туман
Скуйовджений із річкової ніші
Вигулькує, кульгавий дідуган.

Він шкандибає лукою спроквола
З отарою овечок тонкорунних
І тане... у тремке трембітне соло,
У літепло, у блюз осінньострунних...



серпень 2014-вересень 2015

© Copyright: Марина Степанська

Раздел: лирика пейзажная

Страницы:
1
2
предыдущая
следующая