хочу сюда!
 

оксана

37 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 27-45 лет

Заметки с меткой «фейк»

Фабрика российских фейков работает. Продолжение

В предыдущей публикации речь шла о фейках, которые генерирует Россия в отношении Украины. История с с обвинениями Украины о якобы причастности ее массовым беспорядкаам в Грузии получила свое продолжение.

Итак, так как россияне не привыкли признавать поражения, тем более на информационном фронте. Поэтому, новые публикации на уже изъезженную тематику особо не удивили. Так, 08.08.19г. на сайте «Кремлинрус», а 10.07.19г. социальной сети «МирТесен» появилась очередная тенденциозная публикация под порядком надоевшим названием «Украинский след в Грузии». На этот раз причастность украинской стороны к событиям в Грузии подтверждалось неким «документом», якобы из самих недр украинской спецслужбы. Риторика публикации старая - грузинская оппозиция при помощи СБУ была использована в качестве расходного материала в геополитических играх молодого и амбициозного руководства Украины. Мол Зеленский и компания намерены распространить свое влияние на процессы, происходящие в Грузии.

В качестве доказательства «зловещих» планов новой украинской власти в публикации представлен якобы скан аналитической записки руководителя одного из действительно существующих подразделений СБУ своему руководителю И.Баканову. Создатели этого «шедевра» явно не заморачивались над оформлением и наполнением этой фальшивки — документ пестрит стилистическими и орфографическими ошибками, за что «спецы» из ФСБ/ГРУ (нужное подчеркнуть), надеемся получат «втык» от своего руководства. Такие ляпы, как «першому заступнику головы» через «ы», а не ««и» в написании должности Баканова, неправильное по нормам украинского правописания обращение (надо «Іване Геннадійовичу»), в самом тексте слово «контролює мий» пишется вместе, а «члені» - «члени», просто бросаются в глаза.  Бесспорно, что составителя текста учили украинскому языку, но учился он плохо, наверное прогуливал занятия. Ну и, конечно, по своему содержанию текст не выдерживает никакой критики. В него впихнули все — от утверждений, что ситуация была спланирована и осуществлена по указанию руководства Грузии с целью дискредитации грузинской оппозиции, до, якобы, отработки украинской спецслужбой методических указаний Госдепа США в этом направлении, причем во взаимодействии с МЗС Украины и Госслужбы спецсвязи и защиты информации. Руководители этих ведомств, наконец с удивлением узнают, что на них возложено «важнейшая», но совершенно не свойственное им задание по  «проведению комплекса информационно-психологических мероприятий, направленных на дискредитацию грузинской оппозиции и создания условий для преследования отдельных ее представителей».
Одним словом: подделка. 

 

   

Стоп Зефейк!

Стоп- ЗЕ-фейк! Набудували собі повітряних замків, і вірять в них. А ВІН вам НІЧОГО не обіцяв! На протязі років створюється образ веселого хлопця- сміємося кілька років (95 квартал), суцільний позитив на фоні нагнітання обстановки- всепропало, всепогано- стоїть тільки новини подивитись! А це все, між іншим, психологічний тиск. І от Зеленський- правдолюб "мочить" владу декількох поколінь!Чесний! (дивись "Слугу народа). І УЖЕ президент! (дивись "Слугу народа". І ось він говорить- дайте ваші пропозиції- і це буде МОЯ ПРОГРАМА! (Згадайте "почую кожного"). Кожен придумує свої пропозиції- чисто пишуть листа Діду Морозу! І свято у нього увірують. У чомусь їх переконати неможливо. Геніально! Хто ж буде воювати з собою! І як щурі під звуки флейти- у прірву! у прірву!

Андрій Борисенко
І ці люди називають московитів зомбаками!

Немає ніякого ЗЕ! Є московська технологія накшталт Еріксонівського гіпнозу, де людина сама наповнює щось (людину, явище, подію) бажаним змістом! Я фахівець в цьому! За допомогою подібних технологій я лікую людей!
Патріоти очікують суду за Іловайськ, вата чекає помсти за Майдан і братання з Росією, кожен чекає того, чого йому ХОЧЕТЬСЯ!
Московитська технологія під назвою Зеленський надала саме стільки інформації, і в такій формі, щоб стати бажаною для якомога більшої кількості людей з самими найрізноманітнішими політичними уподобаннями.
Криком кричу про це вже 2 тижні поспіль!
Але людям вуха позакладало! Ніхто нічого не чує, і чути не хочете! Всі наслинили - Порох поганий!
Блін! Та, поганий, поганий, віін! І я перший знову, вже вкотре, буду виходити на акції і протести!
Але ви, всі, хто наслинив собі Зеленського, вибираєте не кращого-гіршого, а взагалі НІЩО! Пусте місце! Технологію!!!
Немає вибору між По і Зе! Є вибір піддатися ВОРОЖІЙ маніпуляції чи ні!!! с)

История фейка: Порошенко как гарант поддержки Украины Западом


Еще со времен Революции Достоинства мы привыкли считать Порошенко «человеком ЕС и США» - и с этим трудно не согласится, если взглянуть на биографию президента. Сегодня же именно эта деталь используется им в качестве «козыря» в предвыборной гонке. Порошенко – это олицетворение движения на Запад. Пока у власти Порошенко – Украина и дальше будет двигаться в этом направлении.
Но так ли это на самом деле?
Как мы знаем, нынешний президент стал активно сотрудничать с американской стороной с середины 2000-х, когда был депутатом Верховной Рады от партии «Социал-демократов». По данным WikiLeaks, в период с 2006 по 2010 гг. имя действующего президента фигурировало в телеграммах госдепартамента США более 100 раз, причем в негативном ключе. Например весной 2006 года Петр Алексеевич проинформировал посла США в Украине Джона Хербста о ходе консультаций по формированию коалиционного правительства. При этом американские дипломаты сомневались в правдивости, представляемой информации. В частности, они заподозрили Порошенко в передаче им ложных данных с целью арестовать Александра Турчинова.
Кроме того, в одной из депеш Хербст назвал Порошенко «опозорившим себя олигархом», а заместитель главы дипломатической миссии США в Киеве Шейла Гуолтни сообщала в госдепартамент, что имидж Петра Алексеевича «дискредитирован вполне правдоподобными обвинениями в коррупции». Затем уже новый посол США в Украине Уильям Тейлор в июне 2006 года охарактеризовал его как «крайне непопулярного политика», который пользуется поддержкой лидеров партий «из-за своей прежней предпринимательской деятельности».
В 2009 году при президенте Викторе Ющенко Порошенко занял пост министра иностранных дел и активно продвигал вступление Украины в НАТО. Однако спустя месяц после инаугурации Виктора Януковича Петр Алексеевич был отправлен в отставку, так как мнения двух политиков по данному вопросу сильно расходились. Но неожиданно для всех в марте 2012 года его назначили министром экономического развития и торговли Украины. Нам не известно, что заставило Януковича принять подобное решение. Но можно предположить, что ключевую роль в данном вопросе сыграли американцы, с которыми пророссийский Янукович заигрывал в то время.
Не стоит забывать и о связях главы украинской администрации с миллиардером Джорджем Соросом. Его фонд «Возрождение» занимался финансированием украинских общественных организаций во время протестных акций в 2013-2014 гг. Как раз в это время Петр Алексеевич и стал президентом Украины.
Примечательно, что с началом контактов Порошенко и Сороса ключевые посты в стране стали занимать люди, которые были подготовлены американским истеблишментом. Например, министром экономического развития и торговли стал Айварас Абрамовичюс, который в 90-е годы получал высшее образование за счет гранта от одного из фондов Сороса.
Наталья Яресько, уроженка американского штата Иллинойс, заняла пост министра финансов Украины. Много грузинских политиков также получили высокие должности в нашей стране.
В 2014 году начался вооруженный конфликт на востоке страны и киевские власти начали получать финансовую и военную помощь из США.
В это же время украинское правительство начало сотрудничество с американской корпорацией RAND и заказало отчет о привлекательности оборонного комплекса Украины.
По словам представителя RAND, компании пришлось отложить дорогостоящие контракты на полгода из-за попыток украинских представителей оплатить договор с офшорных счетов.
В целом у Порошенко наладились неплохие отношения с администрацией Барака Обамы, и Киев продолжал получать солидную поддержку от Вашингтона. Однако американская сторона понимала, что основной проблемой украинского общества остается коррупция. Авторитетная американская газета TheNewYorkTimes в 2016 году отмечала, что Порошенко является продуктом старой эпохи. Для него коррупция в стране стала разменной монетой в попытке освободить себе пространство для маневра, необходимое для получения очередного транша от МВФ.
Поэтому в 2016 году с целью получить хоть какой-то контроль над финансовыми потоками, идущими в Украину, между НАБУ и ФБР был подписан меморандум о сотрудничестве в антикоррупционной сфере. Однако и это не помогло американцам победить коррупцию в Украине.
Говоря о попытках Петра Алексеевича угодить США, стоит вспомнить случай с подписанием контракта на поставку 30 тепловозов ТЭ33АС производства американской компании General Electric на невыгодных для Украины условиях. Общая сумма сделки оценивалась в $1 млрд. При этом точно такие же локомотивы отправлялись в Казахстан и Индию по цене в два раза ниже. Кстати, соглашение было настолько важным, что во время подписания присутствовали президент Петр Порошенко и посол США в Украине Мари Йованович. Очевидно, что своим личным присутствием Петр Алексеевич попытался показать значимость данного соглашения для его страны и скорее всего для себя лично.
С началом предвыборной гонки в США Петр Алексеевич активно поддерживал кандидата в президенты от Демократической партии Хиллари Клинтон. Веря в победу демократов, Порошенко предпринял попытки очернить соперника Клинтон – Дональда Трампа, опубликовав компромат на главу его предвыборного штаба Пола Манафорта. Американского политтехнолога обвинили в том, что он в период с 2007 по 2012 гг. якобы получил $13 млн. за продвижение интересов Януковича из так называемой «черной кассы» Партии Регионов.
В результате публикации дискредитирующей информации Пол Манафорт был вынужден покинуть свой пост и предстать перед американским судом, который приговорил его к 7,5 годам тюремного заключения. Однако это не помогло Клинтон выиграть выборы.
Украинскому лидеру пришлось резко исправлять ситуацию, оправдываться, налаживать отношения с новым американским правительством и, соответственно, тратить на это кучу денег. В 2017 году администрация Порошенко наняла американскую лоббистскую контору BGRgroup, которая связана с республиканской партией США. Продвижение интересов Порошенко в Америке обошлось Национальному совету реформ при президенте в $300 тыс. В свою очередь, в пресс-службе Петра Алексеевича отрицали факт заключения контракта. Однако позднее заместитель главы администрации президента Дмитрий Шимкив все же подтвердил информацию о сотрудничестве с BGRgroup.
В рамках выполнения этого контракта, BGRgroup пролоббировала назначение на должность спецпредставителя государственного департамента США по вопросам Украины выгодного для Порошенко человека. Этот пост занял сотрудник BGR Курт Волкер. Это можно назвать успехом для украинских властей.
Несмотря на это, отношения с Дональдом Трампом остаются сложными и натянутыми. Вспомнить хотя бы встречу в Белом доме в июне 2017 года, которая длилась всего несколько минут, и на которой Порошенко выглядел очень бледно. Видно, что американский лидер затаил обиду. Поэтому не стоит исключать, что обнародование сведений о том, как Порошенко продолжает обогащаться за счет «Укроборонпрома» и схемы «Роттердам плюс», является ответным шагом Трампа на попытки украинского лидера повлиять на американские выборы в 2016 г.
В итоге, к очередным выборам украинский президент подошел без полноценной поддержки Вашингтона, которая ему так необходима. Пока Петр Алексеевич находится у власти, Украина, к сожалению, не имеет шансов на полномасштабное финансирование и помощь со стороны США.

У нас погані новини!!!

Рекомендовано для прочитання всім, а особливо, хто досі вопрошає "ой подумаєш, перепостив щось, наче це на щось вплине"!

Фейк Тимошенко щодо Римського клубу

ФЕЙК ТИМОШЕНКО ЩОДО РИМСЬКОГО КЛУБУ

Вчора в українських інтернет-ЗМІ була широко розповсюджена новина під притягуючими увагу заголовками «Юлія Тимошенко бере участь в саміті / засіданні Римського клубу» чи «Тимошенко представила Україну серед світових інтелектуалів» тощо.

Ця новина є фейковим піаром, спрямованим на втягування престижної міжнародної організації у процеси в Україні.

Як асоційований член Римського клубу з 2005 р. і співзасновник (з проф. Богданом Гаврилишиним) Української асоціації Римського клубу, який дійсно брав участь у ювілейному зібранні та науковій конференції клубу в Римі і єдиний офіційно представляв там Україну, я заявляю, що зазначені маніпулятивні заголовки не відповідають дійсності.

Тимошенко стверджує на своїй фейсбук-сторінці, що «сьогодні (17.10.18) я в Римі, на саміті Римського клубу. Мені надзвичайно приємно представляти Україну на такому потужному зібранні світових інтелектуалів. Тут зібралися понад 400 визнаних міжнародних авторитетів та вископоставлених гостей з усього світу.»

Кожна фраза тут містить, м’яко кажучи, неправду.

Саміт (засідання) Римського клубу відбувся напередодні – 16 жовтня, і Тимошенко там і близько не було і не могло бути, оскільки вона до Римського клубу не має жодного відношення. Стверджую це як безпосередній багаторічний учасник засідань клубу, в т.ч. й в цьому році.

Надалі 17-18 жовтня у Римі відбувалася відкрита для всіх наукова конференція Римського клубу, присвячена його 50-й річниці, що проводилася спільно з італійськими організаторами. Присутнім на конференції міг бути будь-який бажаючий, попередньо зареєструвавшись на сайті конференції.

Цією нагодою скористалися понад 400 осіб - переважно студентів, викладачів університетів, науковців і журналістів з різних країн, які приїхали послухати інтелектуалів Римського клубу. Ось саме серед цієї різнобарвної публіки і була пані Тимошенко разом із паном Немирею.

До речі пробула вона на конференції лише кілька годин – до обіду першого дня заради кількох піар фотографій і, як виявляється, фейкової новини в українських ЗМІ.

Щодо фото з новими співпрезидентами Римського клубу (до речі вперше в історії клубу жінками) – бельгійкою Сандрін Діксон-Деклев та південноафриканкою Мамфелою Рамфель –  то Юлія Тимошенко, за свідченням моїх присутніх при цьому колег, спіймала їх на ходу і напросилася на спільну фотографію. Вони залюбки фотографувалися, до речі, з багатьма гостями і не підозрювали про можливість використання фото в маніпулятивних цілях.

Як поінформували мене в Секретаріаті Римського клубу, пані Тимошенко завчасно письмово зверталася до них щодо офіційної зустрічі з керівництвом клубу, але їй було ВІДМОВЛЕНО! 

Отже після маніпулятивної новини, поширеної в Україні, керівництво Римського клубу, зрозумівши, що його підставили з випадковими фото, запропонувало мені зробити офіційне повідомлення щодо справжнього представництва України на цих ювілейних заходах Римського клубу.

Навожу офіційне повідомлення Римського клубу, розміщене сьогодні у його твіттері та на його сайті:

We were happy to welcome Victor Vovk, Associate Member and Vice President of the Ukrainian Association of the Club of Rome, as the sole Ukrainian representative at the Membership meeting and Annual Conference of the Club of Rome 16-18 October in Rome.

«Ми були раді вітати Віктора Вовка, Асоційованого члена клубу та Віце-президента Української асоціації Римського клубу як єдиного представника України на зборах (засіданні) членів та щорічній конференції Римського клубу 16-18 жовтня в Римі.»

Ось і кінець фейковому піару Тимошенко з Римським клубом.

Шкода лише, що в очах громадськості України доведеться ще довго відмивати Римський клуб від інтриг цієї пані.


https://twitter.com/ClubOfRome/status/1052966767641972736
  
Viktor Halasiuk
P.S.   Стара хвойда і дня не проживе як не збреше

Чергова москальська брехня.


 
Российские журналисты подловили Министерство обороны РФ на подделке документов
Автор: «Фраза»
19.09.18 13:12
269
Российские журналисты подловили Министерство обороны РФ на подделке документов

Журналисты обнаружили следы подделки в представленных накануне Министерством обороны РФ документах, указывающих на украинское происхождение ракеты, которой над Донбассом был сбит малазийский Boeing рейса МН-17.

Как пишет российская «Новая газета», в частности, в Минобороны не стали объяснять, почему вместо оригинального «формуляра на двигатель» ракеты с номером 8869032, который вместе с остатками корпуса предъявили на своей презентации под Утрехтом голландские следователи, публике был предъявлен «восстановленный подлинник формуляра на двигатель».

Как следует из ГОСТа СССР 19.601-78, принятого 1 января 1980 года, восстановленный подлинник может быть изготовлен после составления акта о списании пришедшего в негодность или утерянного подлинника. В этой бумаге, согласно ГОСТу, ставят отметки лица, ответственные за ее заполнение. Так, в документе как минимум на четырех листах имеется фамилия и подпись сотрудницы Дмитриевой, а также дата заполнения: 14 января 1986 года. При этом в качестве даты изготовления собранного изделия здесь же указано 24 декабря 1986 года.

Таким образом, получается, что ответственная Дмитриева изготовила копию документа на готовое изделие почти за год до его производства.

Пытаясь разобраться в том, кто и когда мог вмешаться в созданный Дмитриевой документ, издание обратило внимание на почерк заполнителя второго документа — «сводной ведомости на изделие». По мнению журналистов, ее заполняет один человек, что можно увидеть по особому написанию цифры «2» с двумя петлями в верхней и нижней ее части.

В то же время в оглавлении ведомости, где единственный раз указан серийный номер ракеты, цифра «2» выписана совсем иначе. Также исследователи обращают внимание на то, что при написании последних двух цифр номера использовалась другая, заметно более светлая тушь.

Исходя из этого российские журналисты делают вывод, что показанные документы, «вероятно, не имеют отношения к ракете, выпущенной по „Боингу“».

Как сообщала «Фраза», 17 сентября 2018 года представители Минобороны России на специальном брифинге представили, в частности, как они утверждают, документы архива Долгопрудненского завода, по которым можно установить воинскую часть, куда попала та или иная ракета. Так, в рукописном журнале напротив «уникального номера ракеты» 8720 в качестве места отправления указана в/ч 20152 в Тернопольской области.

Отметим, что российские военные на пресс-конференции 17 сентября использовали данные расследования JIT и, в частности, серийный номер двигателя найденной на месте крушения самолета ракеты. Международной группе следователей удалось установить, что двигатель с таким номером был произведен на оружейном заводе в подмосковном Долгопрудном.

Напомним, самолет Boeing 777 авиакомпании Malaysia Airlines, выполнявший рейс MH17 из Амстердама в Куала-Лумпур, был сбит 17 июля 2014 года над территорией Донецкой области, которая контролируется террористической организацией «ДНР». Погибли 298 человек, которые находились на борту. Пассажирами рейса были граждане 10 стран. Большинство погибших (196 человек) — граждане Нидерландов.

Совет безопасности Нидерландов 13 октября 2015 г. обнародовал отчет о причинах катастрофы самолета МН17. Установлено, что самолет был сбит зенитно-ракетным комплексом «Бук». В частности, согласно отчету, авиакатастрофа произошла в результате детонации боеголовки типа 9N314M, которую «выпустили из зенитно-ракетного комплекса „Бук“ на востоке Украины».

3 марта 2016 года был установлен номер зенитного ракетного комплекса «Бук», которым был сбит «Боинг».

28 сентября 2016 года родственникам погибших в катастрофе самолета рейса MH 17 «Малазийских авиалиний» сообщили, что самолет был сбит ракетой «Бук», которая была завезена из России, с подконтрольной пророссийским боевикам территории на Донбассе.

В марте 2017 года появилась информация о ттом, что ключевым организатором транспортировки «Бука», из которого предположительно был сбит самолет рейса MH17, был отставной российский генерал-майор Сергей Дубинский по прозвищу «Хмурый».

8 декабря 2017 года появилась информация о том, что во время совместного расследования «The Insider» и «Bellingcat» удалось установить личность ключевого фигуранта, разыскиваемого Совместной следственной группой по делу о сбитом над Донбассом малазийском «Боинге» MН-17. Это генерал-полковник Николай Федорович Ткачев с позывным «Дельфин», главный инспектор Центрального военного округа России.

(с)

Себестоимость фейка #Бабченко

Это не операция, это введение в заблуждение целого государства и всего мира. И это приведёт к серьёзным последствиям.



По всему миру фейки используются министерствами, государственными организациями и правительствами различных стран. В СССР врали про удои, урожаи и достижения борцов социалистического фронта. С приходом социальных сетей усложнилась драматургия фейков, их детализация. Фейки в современном мире стали более изощрёнными, постановочными, с участием подлинных личностей, депутатов, министров и президентов. Вспомнить хотя бы фейк о «батальоне Ляшко» и поимке террориста.


Себестоимость фейка по сравнению с настоящими инфоповодами чрезвычайно выгодная. Воевать и пиариться фейками удобно, потому что стоит недорого, и народ по-любому это «съест». Так что госаппарат ничего не удерживает от лжи, подлогов, инсценировок.


Политика Украины стала театром фейков, и подмостками служит весь мир. Но у фейка есть один неприятный нюанс. Невозможно предсказать, какой эффект он вызовет.


Вместо того, чтобы раскрывать преступления, находить настоящих террористов, проводить реальные реформы, решать насущные задачи, в Украине происходят фальсификации. Любой повод используется для создания несуществующих героев и никогда не происходивших событий. На «Евромайдане» появились фейковые активисты, их показывали на телекамеры, их пламенные речи цитировались в новостях, и они затем оказались в парламенте. Затем репутация майданных кумиров медленно растаяла.


Вчерашнее чудесное воскрешение «убитого журналиста» Аркадия Бабченко говорит о том, что спецслужбы и власть заигрались. Целые сутки граждане Украины варились в собственных эмоциях, ужасаясь и сочувствуя. Породив всего за сутки огромное количество лжи, спецслужбы и власть выставили Украину в чудовищном свете перед мировой общественностью. Отреагировали комитет ООН по вопросам защиты журналистов, ОБСЕ, министр иностранных дел Великобритании Борис Джонсон… Цивилизованный мир осудил «российский след».




Фейк Бабченко вызвал бурю эмоций и шквал разочарования, и в конечном счёте приведёт к массовому безверию. О чём задумаются граждане Украины после развенчания очередного фейка? Они спросят себя, чему на самом деле можно верить? Какие новости правдивы по поводу того, что происходит на Донбассе, по поводу украинских реформ, статистических данных Украины, политических опросов. Чему вообще можно верить?.. И это самое страшное. Потому что когда народ целый страны погружается в безверие, начинается беспредел.


В случае с Бабченко потрясает сложность постановки: был создан фейковый натюрморт «тело в луже крови», опрошены свидетели, запущены фото и слухи, люди выразили соболезнования и слова поддержки. О фейке знали президент, премьер-министр, генпрокурор, глава СБУ, министр иностранных дел и ещё несколько блестящих политических актёров.


«Волки! Волки!» — кричал мальчик-пастушок. Но когда пришли настоящие волки, на помощь никто не пришёл… «Российский след!» — кричат украинские спецслужбы, но уже никто не верит. Да, мы ведём войну с Россией, да, это страна-агрессор по отношению к Украине, но собственноручно запачкаться во лжи перед всем миром — по меньшей мере, глупо.


Граждане Украины должны помнить, что мы живём в мире фейков, и нужно быть очень-очень аккуратными в плане восприятия информации. Как сказал один философ, все войны начинаются с эмоций, а не с холодного расчёта. Осторожней с эмоциями! И не торопитесь делать выводы.



Balashov.com.ua


Як появляються фейкові істерії

В МВФ назріває скандал через лист з критикою "президентського закону", – ЗМІ
16:52, сьогодні
В МВФ назріває скандал
В МВФ назріває скандал / podrobnosti.ua
Глава Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард заявила, що нічого не знала про лист Фонду, надісланому президентові Порошенкові, в якому критикують закон про Антикорупційний суд.

Про це повідомляє портал "Букви", посилаючись на джерело, знайоме з ситуацією.

Читайте також: Що пообіцяв Петро Порошенко керівництву МВФ на економічному форумі у Давосі

Раніше ЗМІ повідомляли, що глава місії МВФ для України Рон ван Роден надіслав листа,в якому привів значний список претензій Фонду до президентського законопроекту про створення Антикорупційного суду.

При цьому глава МВФ Крістін Лагард нічого не знала про існування цього листа. Так, під час зустрічі з Петром Порошенком в Давосі Лагард пообіцяла провести розслідування появи листа в пресі.

Крім того, Світовий банк звільняє директора з питань Білорусі, Молдови, України, Європи і Центральної Азії Сату Кахонен, яка підписала лист Світового банку до України із зауваженнями до президентського законопроекту.

Електрокар з князівства Ліхтенштейн

             Джерело
             У це складно повірити, але вже найближчим часом ми можемо стати свідками зникнення на АЗС звичного всім викопного палива.
Замість нього будуть продавати на розлив... практично чисту енергію. Питання покупки дизельного або бензинового автомобіля втратить свою актуальність, а у мегаполісах проблема загазованості поступово зійде нанівець. Можливо, нам ще випаде побачити, як право називатися енергетичною супердержавою буде надане країнам, які працюють у галузі високотехнологічного генерування електроенергії, а не тим, хто безладно виснажує власні надра. Схоже на казку, чи не так? Самим віриться насилу! Але, судячи з усього, час змін ближче ніж нам здається. І зараз ми пояснимо, чому.
             Наші постійні читачі вже знають про електромобіль nanoFlowcell Quantino , прем'єра якого відбулася на Женевському автосалоні . Не можна сказати, що преса приділила йому багато уваги: більшість видань побіжно і лаконічно відписалися про чергове "чудо інженерної думки" і повернулося до опису звичних для аудиторії новинок. Ми ж вирішили розібратися в нюансах і незабаром виповнилися розумінням того, наскільки революційну новинку представили мало кому відомі хлопці із зовсім не "автомобілебудівного" князівства Ліхтенштейн.



            
Малюк Quantino, показаний в цьому році в Женеві, вже не перша модель молодого автомобільного бренду з країни, в якій мешкає 37 тисяч осіб. Ще в 2014 р. світові представили первістка марки nanoFlowcell: ним став прототип седаноподібного купе Quant e-Sportlimousine. Величезний чотиримісний концепт, довжина якого перевищувала габарити довгобазового Mercedes-Benz S-Class, приводився в рух четвіркою електромоторів, сумарна потужність яких становила 653 кінські сили. При цьому на короткий час потужність моторів можна було збільшити до 925 к.с. Все це дозволяло електромобілю в теорії розганятися до 380 км/год. Що цікаво, вже тоді автовиробник заявляв досить значні цифри запасу ходу. За їх підрахунками, повністю заряджений Quant e-Sportlimousine міг проїхати від 400 до 600 кілометрів. Хороший показник, але особливого фурору він не справив. Запала для ЗМІ вистачило буквально на кілька тижнів, після чого інженери знову розійшлися по своїх тихих кабінетах.
              І ось, на початку березня 2016 року марка nanoFlowcell знову заполонила сторінки провідних світових ЗМІ. На цей раз головним героєм публікацій став компактний хетчбек Quantino, вперше показаний в 2015 році. Забігаючи наперед відзначимо: якщо озвучені характеристики прототипу nanoFlowcell Quantino дійдуть до повністю серійного зразка, це зможе повністю змінити долю автомобілебудування, а звичні всім автомобілі з ДВС і зовсім залишаться в історії.

               Головне - всередині
               Незважаючи на свою помітну і цікаву зовнішність, Quantino є звичайний міський хетчбек з посадочною формулою 2 + 2. Довжина Quantino 3910 мм, ширина - 1930 мм, а розмір колісної бази 3198 міліметрів. Приблизно стільки ж, як і у нової BMW 7-ої серії.
              У рух хетчбек nanoFlowcell Quantino приводиться з допомогою чотирьох електромоторів, сумарна потужність яких становить скромні 136 к. с. При цьому, кожен електродвигун має крутний момент до 200 Н • м , що дозволяє міському хетчбеку масою трохи менше 1,5 тонн розганятися до 200 км/год і розганятися до першої "сотні" за 5 секунд. Досить непогано як для такого співвідношення потужності і ваги. Але, як ви розумієте, "фішкою" нової моделі, яка змусила говорити про це «диво з Ліхтенштейна», було зовсім не це.

               Потрібно більше випробувачів!
               Головною особливістю, яка дозволила новинці привернути до себе увагу, став феноменальний запас ходу, заявлений розробниками: понад тисяча кілометрів на одній зарядці. Це виглядає значним навіть в порівнянні з деякими дизельними авто. Що цікаво, під час випробування Quantino інженери вирішили відмовитися від стандартних методик, що вимірюють паливну ефективність. Замість цього вони привезли повністю заряджений автомобіль на випробувальний полігон поблизу Цюріха і посадили в нього технічного директора компанії nanoFlowcell Нунція ла Веккьо. Досить тривалий час пан ла Веккьо старанно ганяв електромобіль по полігону з середньою швидкістю близько 74 км/год, а по закінченні 14 годин і 3 хвилин безперервної їзди просто відкрив двері машини і, посилаючись на сильну втому, попросив зупинити експеримент.
               Простий математичний розрахунок дозволяє визначити, що за весь час випробувань nanoFlowcell Quantino проїхав на електричній тязі близько 1040 км. Але найцікавіше попереду. Коли інженери вирішили перевірити залишковий заряд тестованого автомобіля, виявилося, що на подолання такої відстані хетчбек витратив трохи більше п'ятої частини свого "заряду", близько 22 % !!! Шляхом простих математичних обчислень можна переконатися, що, коли всі опубліковані дані є чистою правдою, сумарний запас ходу nanoFlowcell Quantino становить близько 4700 км. При цьому, на офіційному порталі автовиробника значиться, що на 100 км шляху електромобіль витрачає від 12 до 14 кВт•год, а це значить, що його джерело енергії має видавати від 564 до 658 кВт•год. Для порівняння: ємність акумуляторної батареї, встановленої на один з "найдалекобійніших" електрокарів сучасності, Tesla Model S, становить всього 90 кВт•год. Озброївшись безвідмовним аргументом "Щось тут не так", ми вирішили розібратися, що являє собою джерело енергії "машинки з Ліхтенштейну".

               Просто додай... іонної рідини
               Мабуть, почати варто з того, що батареї, встановлені в Quantino, зовсім не схожі на звичні акумулятори в більшості інших електромобілів. Система, розроблена nanoFlowcell, являє собою так званий "потоковий акумулятор", що містить два 159-літрових резервуари. Під час заправки ці баки наповнюються двома компонентами так званої "іонної рідини" (bi ION), які мають різну полярність. В один бак закачується позитивно заряджена рідина, в інший - "негативна".



               Процедура заправки електромобіля така ж, як у звичному процесі заправки бензобака на АЗС, - з тією лише відмінністю, що шлангів в колонці, призначеної для Quantino, буде два. Але важливо те, що перехід на новий тип потокових батарей дозволяє "помножити на нуль" один з найістотніших недоліків електромобілів. Систему nanoFlowcell можна повністю заправити за 5 хвилин, в той час як на повну зарядку звичайного електромобіля традиційно тратиться, м'яко кажучи, не одна година.
               Безпосереднє вироблення електрики відбувається на спеціальній іонообмінній мембрані, уздовж якої і прокачуються різнополярні іонні рідини (цей принцип знайомий завдяки "водневій" технології паливних елементів). Причому, між собою рідини ніяк не контактують. Вироблена енергія відправляється в блок суперконденсаторів, який передає їх на електромотори. Самі іонні рідини після використання просто випаровуються, і при цьому, за словами інженерів, не завдають шкоди навколишньому середовищу. До слова, в деяких потокових акумуляторах, розроблених іншими виробниками раніше, відпрацьовані рідини використовуються повторно. Для цього їх перекачують на зберігання в додаткові баки, і за можливості знову перезаряджають. Наскільки нам відомо, конструкція Quantino не передбачає такої можливості, та хто знає, можливо в серійній версії автівки іонні рідини теж можна буде "зливати на перезарядку".

            Так хочеться вірити!
             На жаль, в компанії nanoFlowcell поки що не називають точної дати виходу сенсаційних розробок на ринок. Проте, про серйозність намірів автовиробника з Літенштейна говорить те, що вже в цьому році в компанії планують почати будівництво великого дослідницького центру QUANT City в місті Тенеро (Швейцарія). Основним завданням інженерного бюро буде доопрацювання технології потокових батарей і її адаптація для інших сфер, таких як авіа- і залізничний транспорт. Досить багатообіцяючий і той факт, що основним партнером nanoFlowcell значиться німецька компанія Bosch, на рахунку якої втілення у дійсність безлічі винаходів.
            На жаль, атмосфера секретності, яка поки огортає нову технологію, не дозволяє нам отримати відповіді на деякі важливі питання. Орієнтовна ціна серійного варіанту nanoFlowcell Quantino - це ще півбіди: в залежності від технологічності і кількості вироблених примірників вона може коливатися в найширших межах. Зовсім інша справа - ціна самої іонної рідини, яка теж не розголошується. Єдина інформація, якою поділився автовиробник, така: після початку промислового виробництва потокових батарей nanoFlowcell паливо для них буде обходитися менш ніж в 10 євроцентів за літр. А значить, щоб повністю заправити обидва баки хетчбека Quantino, доведеться викласти майже 32 євро. Виглядає звабливо, особливо, якщо згадати, що за ці гроші автомобіль повинен проїхати близько 4700 кілометрів.
              Все це, без перебільшення, виглядає дуже круто: якщо хоча б четверта частина того, що обіцяють хлопці з nanoFlowcell, виявиться правдою, їх винахід може серйозно вплинути на кон'юнктуру автомобільного ринку. Та й інші аспекти нашого життя можуть серйозно змінитися. Правда, є одна умова. Для того щоб нова технологія стала користуватися реальним попитом, ціна Quantino повинна бути близькою до вартості звичайних ... ну, хоча б електромобілів.

Страницы:
1
2
4
предыдущая
следующая