хочу сюда!
 

Nel

46 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 39-53 лет

Заметки с меткой «фейк»

До питання вакцинації

Спільні ознаки грипу і covid_19

1/ Хвороба викликана вірусом
2/ Велика кількість штамів та схильність вірусу до мутацій
3/ Тактики лікування усіх форм хвороби у загальних рисах однакові.
4/ Іноді протікає тяжко навіть у здорових до того людей
4.1/ Тривала гіпертермія, ломота, слабкість, головний біль і біль у горлі
4.2/ Гостра вірусна пневмонія, зниження сатурації крові, часто запускається цитокінний (імунний) шторм
4.3/ На тлі хвороби часто приєднується вторинна бактеріальна інфекція на будь-якому рівні дихальної системи та загострюються супутні хвороби
4.4/ Фактором ризику можуть стати супутні хвороби (дихальні /астма, хронічне обструктивне захворювання, саркоїдоз/; серцево-судинної системи /гіпертонія, атеросклероз, тромбофлебіт/; ендокринної системи /цукровий діабет, тиреоїдит/)
5/ Стає причиною смерті частіше, ніж хотілося б.

Відмінні ознаки грипу і covid_19

1/ Грип це не ковід
2/ Походження
2.1/ Вірус грипу A/H1N1 був виведений у таємних німецьких лабораторіях і поширений німецькими підводними човнами по узбережжях США, Франції та інших країн ворожої щодо німців коаліції під час 1 св. війни;
2.2/ Вірус covid_19 на ім'я SARS CoV 2, був виведений у китайських таємних лабораторіях для бойового застосування та підвищення мобільності перенесення СНІДу безконтактним повітряним шляхом (додатково до статевого та парентерального способів)
3/ Контингент хворих
3.1/  Щойно після бойового застосування грип косив переважно пацієнтів молодого та середнього активного віку і майже не чіпав старих
3.2/  Щойно після бойового застосування covid_19 косить переважно пацієнтів літнього та древнього віку або обтяжених супутніми хворобами, майже не чіпаючи дітей
4/ Смертність
4.1/ Від першого повідомлення в іспанських газетах про невідому досі епідемію у 1918 р. і до грудня 1920 року, коли стали відзначатися ознаки стухання епідемії, іспанкою перехворіло 500 млн людей (бл. 25 % населення планети), а померло за різними оцінками від 17 до 100 млн осіб (0,8 - 5 % від населення глобусу або 3,4 - 20 % від числа захворілих).
4.2/ Від перших повідомлень www://джерел  про невідому досі епідемію на межі літа і осені 2019 р. і до цього дня на covid_19 перехворіло 244444105 осіб (3,1 % від населення планети), а померло 4964101 особа (0,063 % всього людства або 2,2 % від числа захворілих)
5/ Застосування вакцинації з метою подолання хвороби
5.1/  Спроб розробки вакцин від іспанського грипу та кампанії добровільного профілактичного вакцинування для убезпечення від цієї страшної недуги зафіксовано не було. Наразі ж навіть в Україні вибір брендів та виробників вакцин проти грипу цілком задовольняє найвибагливішого споживача абсолютно на всі штами грипу, циркулювання яких прогнозується цієї зими. Характер вакцинації добровільний.
5.2/  Менш ніж за рік розроблено з десяток чи більше вакцин проти covid_19 ще більше пів сотні - вакцин-кандидатів у стадії розробки та випробування. Вакцинація проти covid_19, що розпочалася у грудні 2020 р. як добровільна, наразі набула характеру, коли організовано (і планується ввести ще) низку обмежень невакцинованого індивіда до життєвих засобів. При цьому скрізь наголошується, що вакцинація все ж... добровільнаhypnosis

           Що ж, мабуть на наступному етапі варто чекати перегляду примусовості добровільності вступу селян у колгоспи у 20-30 роках минулого століття в СРСР.
           Хм.. яке б  питання поставити на завершення? О (не буду мудрувати)!!! Враховуючи, що добровільно щепитися від ковіду незабаром запланують всі, хто не зробив цього раніше, то

чи плануєте Ви найближчим часом вакцинуватися проти грипу?

6%, 1 голос

6%, 1 голос

0%, 0 голосов

12%, 2 голоса

6%, 1 голос

53%, 9 голосов

18%, 3 голоса

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Путін й історія: небажання осягнути і прийняти


Відомий широкому загалу своїми псевдоісторичними байками Володимир Путін, той, що за сумісництвом ще й президент Росії, нещодавно видав ще одне підтвердження власного «історичного професіоналізму».

Під час бесіди з тверським губернатором Ігорем Руденєй Путін висловився з приводу вбивства святителя Філіпа (Количева) Малютою Скуратовим. На думку Путіна, головний опричник Скуратов не має ніякого відношення до вбивства святителя Філіпа. Можна було б вважати цю тезу Путіна невдалим жартом історика-любителя, якби він і потім, у подальшій розмові, не акцентував увагу на своєму ствердженні.

Нові подробиці від «гуру історії» про те, чи їхав Малюта повз Тверського Отроча монастиря чи не їхав, заїхав в нього або не заїхав - вже не залишають місце для жарту.

Путін лише підтвердив своє амплуа «історичного фантазера», яке вже неодноразово доводив своїми «псевдоісторичними» опусами.

Своїм ствердженням Путін відкидає думки з приводу вбивства святителя Філіпа всіх серйозних істориків Росії і Руської Церкви від Карамзіна і Дмитра Ростовського, до Руслана Скриннікова і Антона Карташова.

Наполягаючи на своїй викривленій історичній правді, «довічний» лише доводить те, що і всі інші його «оригінальні» або в дусі історії КПРС історичні судження мало чого варті.

Для тих росіян, кому «пощастило» жити у часи нескінченного правління Путіна, важливо, однак, те, що це судження - не безневинна дурість. Це чергова спроба «підмінити» та переписати історію Росії.

«Підігнати» історичні факти під таке необхідне владі Кремля імперське кліше. Це свідома спроба «відбілити» вбивць. Змінити ставлення простих росіян до сотень тисяч жертв Опрічного терору. До самого терору того часу, який змусив Олександра II викреслити фігуру Івана Грозного зі списку героїв Росії на пам'ятнику до її Тисячоліття.

Кривавий кат Малюта Скуратов, який був огидний росіянам XIX століття, став для Путіна героєм, заради звеличення якого він наполегливо фальсифікує історію самим явним чином.

Безперечно, кожен має право на власну думку з приводу того чи іншого історичного факту або події. Але публічні висловлювання президента країни виходять за рамки «власної думки». Це вже провладна лінія, спрямована на тотальне фальшування історії.

Російська влада вже звично використовує таку «історичну політику» як останній інструмент для політичної мобілізації населення і підтримки рейтингів першої особи.

В цьому немає нічого скільки-небудь нового для пострадянської політики Росії, принаймні з середини десятих років XXI століття. Подібного роду практики «історичної політики» в принципі характерні для будь-яких держав, що вибудовують свої пантеони героїв і коригують національну історію відповідно до політичної кон'юнктури, що може не збігатися зі «справжньою», доведеною фахівцями, історією та історичними пріоритетами інших країн.

Однак специфіка саме сьогоднішньої російської ситуації полягає в найвищому градусі політизації та міфологізації історичних сюжетів і агресивності історичної політики. Битва на полях пам'яті стає все більш запеклою.

Нещодавнє відверте «переписування» історії Другої світової війни, напередодні святкування 75-ї річниці перемоги у ВВВ та завершення Другої світової – тому яскравий приклад. Свідомі та відверто агресивні повторювання спроб брехливого режиму Росії проєктувати і підсилювати свої власні версії і сумнівні інтерпретації катастрофічних причин і наслідків тієї страшної війни викликають відразу не тільки у світової спільноти, а й навіть у власного народу.

Дуже цікава та важлива реакція провладних кремлівських ЗМІ на такі історичні опуси «бункерного історика». Кремлівські писаки надають таким байкам сенси, про які Путін навіть не підозрює.

Сказав – та й сказав. Але «перевернута» путінська байка-історія загибелі святителя Філіпа вже стала трактуватися як якийсь сигнал, адресований патріарху Кирилу і його ліберальному оточенню через нагадування про опального священнослужителя. Як завуальована порада Путіна патріарху Кирилу не оголошувати війну владі і не брати участь в «руйнуванні держави, яка є формою існування народу Росії».

У цьому конкретному випадку з «історичним професіоналізмом» Путіна не так важливо, що то було – помилка, хибна думка чи цілеспрямована брехня. Ми вже звикли до того, що Путіна, коли він плутає Північну війну з Семирічною, виправляють навіть діти.

Важливо те, що ЗМІ намагаються наділити «довічного» такою безпомилковістю, коли кожний звук, що видає з себе Путін, обов’язково повинен мати сенс чи хоча б бути якимось таємним знаком від «всебічно просвітленого гуру», що вперто вважає себе довічним керманичем цілої нації.
https://censor.net/ru/blogs/3290143/putn_yi_storya_nebajannya_osyagnuti_priyinyati

Турецкие F-16 снова пытались сбить российские СУ-24: новый фейк?


В начале сентября этого года в российских СМИ появилась новость о провокационных действиях истребителей F-16 турецких ВВС против пары российских бомбардировщиков Су-24, рядом с территорией Польши. Минимум деталей, сомнительный сюжет, но однозначный громкий вывод — «Россия может начать действовать аналогичным образом и против турецких ВВС, которые совершают полёты над Чёрным морем». Скорей всего сомнительную новость начнут репостить во всех пропагандистских СМИ, пока она не «созреет» для цитирования государственными каналами и создания нужного инфоповода.
Таким образом, фейки и дезинформация со скоростью Су-24 облетают сеть и сеют ужас. И вот уже страх войны затмевает страх голода или диктатуры — россияне смиренно наблюдают, как РФ входит в пятерку стран с крупнейшими военными расходами. И не важно уже накануне выборов, что по данным Росстата, почти 20 млн населения живут за чертой бедности. И уже без внимания избирателей тот факт, что Россия в топ-5 еще одного рейтинга — худших в мире стран для жизни людей пенсионного возраста.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=115574400844978&id=100348495700902

Білоруські басні


Із виступу Лукашенко 17 квітня 2021 року: «У планах - утримування дитини, одного, другого, як вийде. «Посадимо в льох» ... До речі, в Гомельській області і льох підготували. Ми затримали групу. Вони нас привели, показали, як вони це все планували. Я мовчав. Потім ми виявили роботу явно іноземних спецслужб - швидше за все, ЦРУ, ФБР, не знаю, хто там з американців працював ... »

Президент РФ Путін, 21 квітня 2021, щорічне послання Федеральним Зборам РФ: «Характерно, що навіть такі кричущі дії не знаходять осуду так званого колективного Заходу. Ніхто цього просто як би не помічає, всі роблять вигляд, що взагалі нічого не відбувається»… Фактично російський лідер заявив про те, що врятував Лукашенко від неминучого перевороту. Замовник і виконавець перевороту залишився за кадром, хоча і з прозорим натяком.

Дві пришелепкуваті фігури глибоко пенсійного віку вже давно найшли один одного. «Картопляний дід» вигадав страшну історію про можливість власної смерті від рук терористів з Заходу, а інший, який «довічний», почав цю історію розповідати «всім і кожному», щоб себе та інших потішити.

Більше двох тижнів державні ЗМІ Білорусі посилено роздмухували історію зі змовою проти Олександра Лукашенка. КДБ оголосив, що у цій справі проходять дев'ять осіб. Четверо з них заарештовано, ще чотири живуть в США, один - в Україні. КДБ звернулася до американських і українських властей з пропозицією екстрадувати їх в Білорусь.

Плутаючись у свідченнях щодо «перевороту», влада Білорусі і її пропагандисти по повній підставили Путіна і ФСБ, які взяли участь в лові небезпечних змовників, насправді - «дрібних шахраїв».

Повна нісенітниця звинувачень «заколотникам» дійсно вражає. «Теракт планувався за наказом Байдена», - Лукашенко. «Ми супроводжували задум з грудня 2020 року», - головний по КДБ Іван Тертель. Але досить поглянути в календар, щоб побачити, що в кінці 2020 року в США був інший президент.

Ще один «конкретний» факт, який повинен був вказувати на реальність змови, - це гроші, які нібито були передані військовим. Ольга Голубович, бухгалтер мінського офісу Зенковича, зняла гроші з карти Зенковича і поклала їх у камеру, а потім в якийсь схрон на кладовищі. Судячи з показаної у відео упаковки, гроші невеликі. Максимум кілька тисяч доларів. Це несерйозно, який «переворот» за такі гроші?

28 квітня на телеканалі ОНТ був показаний широко розрекламований фільм «Убити президента». У ньому розповідаються подробиці численних розмов на тему захоплення влади. Однак змова - це не розмови. Ознакою змови є конкретний план, що передбачає залучення якихось силових ресурсів. Яка конкретна військова частина захоплює якийсь об'єкт, хто за що відповідає, яка дата перевороту і інші деталі. Тоді б це було схоже на реальну змову. Але фільм так і не дав відповідь на найголовніше питання: а чи була змова взагалі?

Версія російської сторони виглядає вже зовсім принизливою для Лукашенка та і того ж Тертеля. Виходить, білоруські спецслужби не можуть захистити Голову держави від купки авантюристів-мрійників? Режим настільки «сильний», що його в стані повалити купка членів дискусійного клубу, причому дистанційно. А врятувати «діда» може тільки «брат Вова».

Тепер всю цю історію видають за банальний розпил виділених грантів - мовляв, два політолога клятвено пообіцяли ворожим розвідкам здійснити державний переворот, отримали на це гроші, з якими і мали намір сховатися. Припустити, що ворожі розвідки настільки тупі, що купилися на подібну ахінею, складно. Тому, мабуть, і ця захоплююча історія висмоктана з пальця.

Вся ця постановка більше потрібна Кремлю, який скористався ситуацією і спробував вирішити відразу два завдання. По-перше, Лукашенко тепер на такому гачку, що діватися нікуди - це вже не просто гроші, а особиста безпека. По-друге, це відволікання уваги людей від скандалів навколо дій Росії, точніше провалів у зовнішній політиці.

Загострення з Україною, масштабна висилка російських шпигунів, підірваний склад у Чехії. Це все виглядає таким незначним на тлі «спроби замаху на президента Білорусі». Наскільки ця спроба переключити увагу суспільства з проблем Росії важлива для Кремля говорить той факт, що піарити цю нісенітницю змушений сам Путін.

Насправді вже можна спокійно видихнути - ніхто нікуди не їде, ніхто нікого не скидав, це просто були навчання з перевірки населення на ширину вух, на які ще багато чого можна навісити. А, як відомо, диктаторські режими це добре вміють.

В Румунії поширюють фейк про перекидання літаками озброєння НАТО

Міністерство національної оборони Румунії виступило зі спростуванням фейкових повідомлень про те, що з румунської території нібито переправляють літаками зброю та війська до України.

Спростування розміщене на Facebook-сторінці Міністерства національної оборони Румунії, повідомляє "Європейська правда".

В соціальних мережах поширюють неправдиву інформація про те, що військові літаки вирушають до України з аеродрому в Отопені біля Бухареста.

"Величезний військовий рух на Отопені! Від учора з Отопені в Україну вилетіли десятки військових літаків. Відправили військову техніку і, можливо, війська", - йшлося у повідомленні.

Міністерство оборони Румунії закликало громадян отримувати інформацію з офіційних джерел і не поширювати повідомлення, які вони не можуть перевірити.

"Повідомляємо про фейкові новини, які поширюються у соціальних мережах. Інформація в цій публікації не має нічого спільного з реальністю… Ми знову закликаємо вас споживати інформацію з офіційних джерел. Не поширюйте інформацію без мінімальної перевірки", - йдеться у повідомленні румунського Міноборони.

Напередодні у Словаччині ЗАПЕРЕЧИЛИ РОСІЙСЬКИЙ ФЕЙК про стягування військ до України через НАТО.

Міністр закордонних справ Словаччини Іван Корчок заявив, що пояснення Росією нарощування своєї військової присутності біля кордонів України "навчаннями НАТО" не відповідає дійсності.
https://www.eurointegration.com.ua/news/2021/04/13/7122057/

Український блогер завчасно спрогнозував нову хвилю фейків з РФ



Гібридна агресія РФ проти України триває.

21 вересня український блогер Олексій Нестеренко опублікував на своїй сторінці у Facebook пост “Інформаційний постріл на випередження”, у якому попередив, що РФ спробує дискредитувати українсько-американські навчання Rapid trident-2020.

Автор передбачив поширення фейків про загибель військових, загрози цивільним об’єктам, насилля над мешканцями, можливість забруднення навколишнього середовища та ін.

І ось вже 23 вересня росіяни запустили спрогнозовані фейки, зламавши мережу регіональних сайтів місцевих органів влади та поліції, де були розміщені повідомлення про нібито викид радіації на рівненській АЕС, загибель восьми американських військових радників на Яворівському полігоні, звинувачення американського солдата у згвалтуванні української дівчини.

Інформаційну диверсію було здійснено поєднанням методів кібератаки та поширення дезінформації.

Як бачимо, гібридна агресія РФ проти України триває, але напрямки ворожих атак можуть бути прогнозовані та передбачені.

Український блогер завчасно спрогнозував хвилю російських фейків


24.09.2020 11:29 (Обновлено 24.09.2020 в 11:30)

Гібридна агресія РФ проти України триває.

21 вересня український блогер Олексій Нестеренко опублікував на своїй сторінці у Facebook пост “Інформаційний постріл на випередження”, у якому попередив, що РФ спробує дискредитувати українсько-американські навчання Rapid trident-2020.

Автор передбачив поширення фейків про загибель військових, загрози цивільним об’єктам, насилля над мешканцями, можливість забруднення навколишнього середовища та ін.

І ось вже 23 вересня росіяни запустили спрогнозовані фейки, зламавши мережу регіональних сайтів місцевих органів влади та поліції, де були розміщені повідомлення про нібито викид радіації на рівненській АЕС, загибель восьми американських військових радників на Яворівському полігоні, звинувачення американського солдата у згвалтуванні української дівчини.

Інформаційну диверсію було здійснено поєднанням методів кібератаки та поширення дезінформації.

Як бачимо, гібридна агресія РФ проти України триває, але напрямки ворожих атак можуть бути прогнозовані та передбачені.

https://www.facenews.ua/columns/2020/334541/

Теорія брехні та практика маніпуляцій:як РФ закидає фейки

Коли минулого тижня під час рейтингового політичного ток-шоу народний депутат України Андрій Ніколаєнко цілком серйозно посилався на поширений у соцмережах російський фейк (причому неодноразово спростований) про дівчину 25 років, яка нібито обійняла генеральську посаду в апараті СБУ (насправді сайти-смітники поширюють фото тезки співробітниці СБУ), я вкотре замислився над проблемою, про яку багато говорять, але дуже мало роблять для її вирішення.

Хтось із класиків сучасної політичної думки якось влучно зазначив: «В умовах демократії інформація відіграє таку саму роль як насилля в умовах репресивних режимів».

Важко не погодитися, бо маємо чимало прикладів, коли вміло використовуючи інформацію, можна вплинути на людську поведінку нічим не гірше, ніж використовуючи безпосереднє насилля чи погрози його застосування. Більше того, за допомогою інформації можна впливати на поведінку значно більшої кількості людей, ніж за допомогою безпосередньо фізичного насилля і коштує це значно дешевше, бо утримання репресивного апарату – недешеве задоволення. А головне, на відміну від насилля, ніхто не сперечатиметься щодо легітимності використання таких інструментів.

Те саме стосується й ефективності використання інформації для досягнення цілей у зовнішньо-політичній діяльності. Причому, знову ж таки, порівняно з військовими діями, використання інформації як зброї дешевше, безпечніше, а подекуди й значно ефективніше. Погодьтеся, використовуючи військову силу, РФ навряд чи спромоглася б втрутитися у перебіг американських виборів.

Усвідомлення цього факту призвело до розробки та широкого використання методів, сукупність яких отримали назву «інформаційних і психологічних війн».

Після стрімкого розвитку засобів масової комунікації та інформаційних технологій «інформаційно-психологічні війни» набули самодостатнього значення. Причому їх почали застосовувати не лише в міждержавних відносинах, але й у внутрішньо-політичній боротьбі та бізнесі.

Дехто з дослідників, як наприклад, Пітер Померанцев, взагалі схильні вважати, що інформаційно-психологічний вплив вже давно вийшов за межі, які раніше окреслювалися поняттям «пропаганда» і набув тотального характеру. Близькі погляди висловлює й вітчизняна дослідниця Оксана Мороз, яка у свій книзі демонструє та аналізує окремі приклади того, «як інформація змінює мислення і поведінку українців».

Утім, ані усвідомлення важливості «інформаційно-психологічної діяльності», ані майже шестирічна пафосна риторика про «російську гібридну агресію, яка розгортається, зокрема й в інформаційній та гуманітарній сфері», ані гучні міжнародні скандали, які спалахували через «втручання росіян у вибори за допомогою інформаційних технологій», по суті, не потягли за собою фундаментального осмислення цього явища та розроблення й запровадження дієвих способів протидії.

Зважаючи на це, немає нічого дивного в тому, що гібридна агресія РФ проти України, яка включає великий пласт інформаційної війни, лише набирає обертів.

Насамперед це поширення фейків, за допомогою яких відбувається маніпулювання суспільною думкою, свідомістю людей, створення викривленої картини подій. За оцінками кіберфахівців, приблизно 70% деструктивних матеріалів про Україну просуваються саме з інформаційного простору РФ, зокрема, з російських соцмереж.

У РФ до розробки фейків залучають професійних психологів, політтехнологів та спеціалістів з НЛП. Їхня основна мета – побудова паралельної реальності, нав’язування власних цінностей та наративів. Для поширення фейків використовують різні види ЗМІ, соціальні мережі та месенджери, «агентів впливу» (афілійовані з Кремлем політики, журналісти, блогери), чутки.

Значний сплеск активності агітаторів, троле- і ботоферм в інфополі відбувається під час активізації внутрішніх політичних подій в Україні (вибори), напередодні колишніх радянських, сучасних українських чи релігійних свят. Найчастіше такі фейки мають ознаки посягання на територіальну цілісність та недоторканність України, дії, спрямовані на насильницьку зміну конституційного ладу чи захоплення державної влади, і навіть на створення терористичних груп.

Остання тенденція – поширення фейків, пов’язаних з карантинними заходами у період пандемії COVID-19. У такому разі вони спрямовані на дестабілізацію ситуації в країні, поширення панічних настроїв, а опосередковано знову ж таки підводять громадян до висновків про неефективність держави та провокують думки щодо доцільності зміни державної влади чи конституційного ладу.

За великим рахунком, єдиною відповіддю на «інформаційно-психологічну» агресію з боку РФ стало «блокування» російських телеканалів та соцмереж. Утім, і воно є таким, що легко обходиться навіть підлітками, не кажучи вже про більш просунутих користувачів.

Отже, навряд чи можна вважати ці заходи достатніми, оскільки масштаби «інформаційної агресії» незрівнянно більші.

Наприклад, лише протягом першого півріччя 2020 року СБУ:


  • припинила роботу близько 2,3 тис. вебресурсів, які використовувалися злочинцями для неправомірних дій;


  • зупинила діяльність понад 2,6 тис. спільнот та 385 інтернет-агітаторів, які поширювали різноманітні фейки про епідемію COVID–19. Аудиторія цих спільнот сягала близько 1 млн осіб;


  • заблокувала міжрегіональну мережу ботоферм із понад 10 тис. акаунтів, якою керували з Російської Федерації;


  • порушила 35 кримінальних проваджень за статтями 109 і 110 Кримінального кодексу України («Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади» та «Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України»). 21 особу притягли до кримінальної відповідальності за поширення антиукраїнської пропаганди;


  • нейтралізувала понад 300 кібератак і кіберінцидентів на об’єкти критичної інфраструктури.


І це лише верхівка айсбергу.

Зважаючи на це, мені особисто цілком очевидно, що Служба безпеки України, яка, реалізуючи весь комплекс заходів для забезпечення інформаційної та кібербезпеки держави, протидіє кібертероризму, кібершпигунству, блокує хакерські атаки, спростовує фейки тощо, все одно самостійно не може повністю вирішити проблему протидії «гібридній агресії», яка й далі активно проводитиметься РФ в інформаційному та кіберпросторі.

Для більш ефективної протидії необхідно не лише реформувати СБУ, з урахуванням нових викликів, але й переосмислити принципи і підходи до регулювання роботи ЗМІ, особливо цифрових. А головне, треба переорієнтувати систему освіти на розвиток критичного мислення та формування навичок безпечного поводження в океані інформації.

Валентин Гладких, спеціально для «Слово і діло»

Валентин Гладкихполітичний експерт
https://www.slovoidilo.ua/2020/09/15/kolonka/valentyn-hladkykh/polityka/teoriya-brexni-ta-praktyka-manipulyaczij-yak-rf-zakydaye-fejky-ukrayinskyj-infoprostir

Як Аваков сам себе оббрехав

    Коли якась псевдозірка розпускає про свою нескромну персону різні чутки, обивателі поблажливо-розуміючи хитають головами та називають подібні дії модним словом - хайп. Але коли до рівня інстадів та боїв опускаються серйозні політики, це, щонайменше, викликає подів і логічне питання: Навіщо?
    Днями в мережі з'явився скан листа за підписом Саакашвілі.  В ньому нещодавно призначений голова комітету реформ прямим текстом заявляє, що збереження за Аваковим посади міністра внутрішніх справ було помилкою, та пропонує терміново замінити його Гією Лордкіпанідзе, поки Україна не перестала бути демократичною державою.
    Яку реакцію повинна була викликати подібна інформація? Починаючи із гнівних висловлювань на адресу "грузинського царька, який приїхав у чужий монастир наводити свої порядки", та закінчуючи закиданням помідорами (це в найкращому випадку) його кортежу. Але ключове тут - повинна була викликати. Бо лист опинився відвертою липою.


    При детальному розгляді можна зрозуміти, що підпис Саакашвілі був вставлений у документ кустарним чином. Та й довірені особи "головного реформатора" заявили, що у цього шедевра ноги ростуть із МВС і зараз вони "по своїм каналам" з'ясовують, хто саме із співробітників був причетним до його виготовлення та розповсюдження. Кримінальну відповідальність за підроблення документів в Україні ще ніхто не скасував.
    Цікаво, чи в розповсюдженні новини про те, що у крісло Авакова, при протекції Саакашвілі, нібито хочуть посадити колишню голову нацполіції України Хатію Деканоїдзе, теж взяло участь МВС?!



Что стоит за «прослушкой» Баканова?

Собольцев Николай 22 години тому назад 0 хвилину тому

 Тема с, якобы, прослушиванием служебных кабинетов высокопоставленных чиновников получила новый импульс. Казалось бы, после быстро потухшего скандала с «прослушкой» Гончарука, такой подход к дискредитации «опасных» людей потерял актуальность. Но, нет. На этот, раз речь идет о обнаруженной аппаратуре подслушивания, якобы, найденной в кабинете Председателя СБУ Баканова  и в автомобиле его супруги. Озвучил эту «сенсационную» новость известный в узких кругах ресурс Станислава Речинского «ОРД», который под псевдонимом Сергей Никонов разместил в период с 15 по 17 июня аж три материала «по заданной теме». «ОРД» и ранее не отличался чистоплотностью, размещая на своих страницах любой проплаченный материал, за что справедливо причисляется в интернет-среде к категории «сливных бачков». 16 июня на телеканале «Наш» «проснулся» известный в медиасреде  манипулятор Александр Дубинский, который буквально процитировал публикацию ОРД, выдав ее зрителям как полученную из «надежных источников». Поэтому, не надо удивляться, что «компромат» состряпан наспех, грешит неточностями, прямой манипуляцией  известными фактами и прямыми выдумками. Все тесты, как впрочем и других публикациях ОРД, стараются привлечь потенциального читателя броскими заголовками и провокационными коллажами, а их содержание вызывает лишь усмешку у профессионалов. Хотя и не исключено, что заранее смонтированные поднаторевшим в подготовке «журналистских расследований» Дубинским  материалы «прослушки» могут «слиться» в СМИ. Весь смысл «вбросов» в том, чтобы попытаться вбить клин между силовиками и Президентом. Неспроста, тот, кто готовил тесты для Речинского откровенно обвиняет в «зраде» приближенных Баканова и специалистов Службы, отвечающих за техническую безопасность, не приводя при этом никаких доказательств. А зачем? Большинство не поверит, но у некоторых «осадок останется», что в связке с «прослушкой» Гончарука может приведет к кадровым решениям в Службе – вот на что расчет создателей фальшивки.  Кто может стоять за «вбросом»? Прежде всего, это Аваков, который таким способом хочет перенести недовольство Президентом его работой в МВД на другой объект. Удивительно, что в деле с «прослушкой» еще не появилась «рука Кремля». Да и Антон Геращенко в эфире выглядел бы убедительнее Дубинского. Хотя, возможно, что Александр Дубинский – персонаж «кукольного театра» олигарха Игоря Коломойского, после понимания бесперспективности его претензий на пост мэра Киева, решил разыграть собственную карту и переквалифицироваться в Голову Службы. А кукловод Коломойский решил таким образом «рассчитаться» с СБУ за Приват. Но, по факту, оказалось, что у трио Аваков-Коломойский-Дубинский так и не нашлось никакого компромата на Голову СБУ, если в ход пошел такой избитый прием как «прослушка». И, это говорит в пользу Баканова и его деятельности, раз его стараются «убрать» таким способом. 

Джерело: http://dailyukraine.info/2020/06/17/chto-stoyt-za-proslushkoj-bakanova/
Страницы:
1
2
3
5
предыдущая
следующая