Карпати. Трьохгодинний маршрут
- 12.10.14, 22:11
Ще коли летіли. Залетіли у ніч, вдалося зробити кілька цікавих кадрів
Яскраве під крилом - Місяць.
Захід та Місяць.
У Єгипті це був наш 7-й раз. Готель Хілтон Хургада Ресорт. Воліємо Шарм-ель Шейх. Але, в 2008 ми їздили в круїз по Нілу. Добу до круїзу і добу після ми провели саме в цьому готелі. Тоді він справив на нас грандіозне враження. Він був шикарний. Тому і вирішили повторити. Ну а зараз ...
Взагалі я більше люблю Шарм-ель-Шейх. Добре плаваю і пірнаю, кораловий риф моє все. Але в цей раз пішов назустріч дружині. В неї був дуже важкий рік, то ж нехай. Вона хотіла піщаний пляж. В Туреччину не хотілося, тому свідомо вибрали відпочинок в Єгипті турецького типу. Бо в цьому готелі шикарний чисто піщаний пляж, рівно те, що хотіла дружина. Але - ніяких коралів. Втім, на коралах я був вже 5 разів, тому нехай буде за бажанням дружини.
Що сказати - готель в цілому не поганий. Але якщо порівнювати з відвідуванням 2008 року все сильно погіршилося. Власне нерухомість в нормі, як і була. Проте це в нас, бо я ніколи не шкодую 20 баксів при заселенні. А так чули що з номерами не усе гуд.
Ось наш номер, класний.
А ось наш номер ззовні. 3-й поверх, крайній справа. Бачите різницю? Завдяки цьому у номер сонце не світило взагалі, а на балконі 1,5 години на добу освітлювало третину, не більше.
Територія не дуже велика, але усе красиво. 2 басейни, у т.ч. з гірками
Квіточки і т.ін. в наявності.
Ще плюсик - в номері є чайник. Кава, цукор, чай, сухі вершки. Ось тільки підкладати, коли використовував, персонал не поспішає. Треба нагадувати або дзвонити на рецепшн.
А ось з харчуванням все трохи гірше. Тобто все свіже звичайно, і навіть досить смачне. Але занадто одноманітне. А було... Коли ми тут були у 2008, то нас просто вразило. Якісь постійно морепродукти, краби, молюски, креветки і т. ін. Зараз краби були 1 раз, при цьому абсолютно не їстівні. Знову ж, останніми роками у всіх наших готелях присутній нектар гуави. Якщо хто не пробував - обов'язково! У нас чомусь не виробляють і не завозять. Нмд це Божественний нектар. Тут цього не було, довелося докуповувати. Але в цілому непогано. Особисто мене радував тунець, який бував майже через день
Персонал доброзичливий, в основному. Але знов не без але. У головному ресторані напої видають в одному місці. Ну так всюди за звичай. Але персонал там якійсь пофігістичний. Ні ну я рзумію, що робота не цукор і т.ін, але я хочу бачити, що персонал хоча б НАМАГАЄТЬСЯ працювати швидше. До того ж, упевнений, що робота у Хілтон то не гірша робота для єгиптянина. Ну ось я й не витримав, і після довгого очікування тієї довбаної кока-коли й висловив своє невдоволення. "Мув йор аз" (воруши дупою) кажу. Офіціант аж підскочив. "Не подобається - скажіться на рецепшн!" Ну скаржітись я не пішов, але буквально того ж дня, як на замовлення. Пішли ми по обіді на пляж. А ми обидва, за наявністю такої можливості (а воно поки що завжди є) переважаємо не лежати на тих лежаках, а сидіти у барі на пляжі. Так і тут, сидимо. Підходить чоловік з персоналу і починає, зі всіма вибаченнями та "Не погодитесь, сер та мадам, відповісти на кілька запитань". У сенсі як відпочиваєтья, чи всім ми задоволені. Чому ні, питайте. Ну я детально описав, чому мені подобається набагато меньше, за той раз. Та про поведінку на водопої згадав. Чоловік явно засмутився, та й пішов собі. А наступного дня на водопої працювала абсолютно інша бригада, до якої вже зауважень не було.
Ось фото з бару на пляжі. Люблю цих тваринок, сам не розумію за що. Подобаються :)
З нового - у барі біля басейну та на пляжі стояли по дві такі собі машинки, які видавали заморожений фруктовий сік. З невеликою кількістю цукру. Причому замороженому не в лід, а у консистенцію пюре. Ананасовий, манго, персик та лісові ягоди. Офігезна штука! Ми прикладалися по кілька раз на день. Ну не нектар гуави, але також класна штука.
Ще з цікавого. Познайомився з місцевим хлопцем. Цікава людина. Років 30 приблизно. Хто у мене в друзях на ФБ - я там публікував селфі з ним. Так от, у свої 30 років в нього непоганий бізнес. Таксі. Він заключив договір з Хілтоном і надає послуги таксі гостям готелю. Не знаю скільки, але не менш 5 автівок. Усі нові та класні. А ще цікава доля. Він знає англійську, німецьку, російську. І коли пішов служити в армію, а у Єгипті обов'язкова служба, його взяли перекладачем/охоронцем багатозіркового генерала. А який він був накачаний! Показував фото - капець, амбал, хоч і зростом трохи нижчий за мене, тобто десь 1,74 наочно. А чому був - далі. Так от, одного разу, з балкона 3 поверху він побачив групу джихадистів, які підкрадалися до генерала. Коротше чувак стрибнув з 3 поверху на людину, яка на його погляд була обмотана вибухівкою (не помилився, так і було). По результату - терориста він вбив. Сам вирубився та інші терористи вважали, що він мертвий, бо був увесь у крові. Тому не добили на щастя. Почалася стрілянина, все закінчилося нормально. Але мій знайомий, що відгукувався на ім'я Джордж, отримав перелом хребта та був частково паралізований :( На щастя, чи то Єгипетська держава, чи то скоріше врятований генерал посприяв, але Джорджа довго та якісно лікували, у т.ч. майже рік він пролежав у шпиталі у Франції. Де його й підняли на ноги. Як наслідок, він перетворився з амбала на звичайну людину, доволі симпатичну як на мене. Він шкодує, що йому заборонено качатися, але не дуже.
Ненавидить путіна та погано ставиться до москалів. Через що 2 місяці не розмовляв з дружиною - росіянкою, яка вдарилася у путінізм. Проте чи то їй чоловік дорожчий, чи то дійшло до неї - визнала, що була не права та помирилася з чоловіком.
З інтернетом у готелі так собі. Є безкоштовний вай-фай, але поганенький. А ось я, хоч і буваю у Єгипті постійно, якось ця тема пройшла повз мене. Побачив, але не надав значення. Ще у аеропорті, навіть до погранконтролю, є кілька кіосків мобільного зв'язку місцевих операторів. І там завжди черга з пасажирів. Виявляється, що можна придбати за 8 євро сімку з 20 гіг, або навіть більше, мобільного інтернету. Що цікаво, продають таке лише іноземцям. Я у чергове цю тему профукав. Вирішив виправитись. Та й ще дещо хотіли у місті. То ж я підійшов до Джорджа. Розповів, що мені потрібно. Він надав авто з водієм, якого проінструктував, і ми поїхали. Спочатку на фруктовий ринок. І не той, що для іноземців, а той, що для своїх. Він може більш брудний ззовні, але набагато дешевший.
Ось таке, коштує все копійки. Придбали черешню, виноград, манго, ще щось. Здається все по 1 баксу за кіло.
Ось манго - смачнюще! В нас продається зовсім не таке
Цигарки щоб було зрозуміло розмір.
Потім поїхали купляти жінці пляжну сумку - не здобули, бо пані дуже вибаглива. Потім за сімкою. Придбав за 10 баксів на 16 гіг - мені вистачило. Ну й назад. Їздили 1,5 години. На ось такій КІА, новенькій, аж із запахом нового авто
Знаєте, скільки я Джорджу заплатив? 10 баксів! Ні ну він, можливо, надав мені знижку через знайомство, але все одно. На хорошому авто, з водієм, що працював гідом за покупками - це просто даром.
Що цікаво - по виході з готелю довга пряма красива вулиця Променада. З одного боку готелі, з іншого магазини. Гуляли там. Вулиця прикрашена скульптурами різного стилю зробленими скульпторами із самих різних країн аж до Австралії
Одна зі скульптур, зроблена місцевим :)
Вибачайте, гуляли ми виключно після вечері, бо вдень навіть дихати важко, не те, що йти кудись.
Вразила ціна на кальяни. Дешевше тільки даром. Чому так ціна впала - не знаю, але воно мені і даром не потрібне.
Ще з приємного - на вході різні прапори, у т.ч. і наш. А москальського аквафрешу немає. Також і самих москалів не бачив жодного. Наші є, загалом з усього світу народ. Навіть з Китаю.
Коротше, готель не той, що був, але непоганий. Відпочили супер.
Після тяжкого робочого тижня, нагнітання невтішних новин від брехливих політиків і повсякчасного очікування світлого майбутнього, тілу хочеться відпочити, мізкам перегрузитися та розслабитися... Тож одного вихідного ранку, взяли в руки кольорові олівці, дитячу книжку-розмальовку, фарби з пензликом та білого (спеціального) слона-копілку, і заходилися малювати... Ось що з цього вийшло:
Взагалі, рекомендую всім... Дуже розслабляє, дає відпочинок душі у наш час новітніх технологій та дурацьких, надуманих нами ж, проблем. Таке корисне окунання в дитинство...
Пориньте і ви! Рекомендую! І всього найкращого!
Всім - настрою, здоров'я та віри в себе !!!
Усі негаразди минуться,
проблеми вирішаться!!!
Літо
Літо! Нарешті! Воно настало! Довгоочікуване, тепле, золотаве, насичене дивовижними запахами стиглих суниць, малини, скошеної трави, дзижчанням бджіл над багатоцвіттям полів…
Цілісінький рік ми готувались до поїздки на морське узбережжя. Доня збирала металеві гривні та монети по 50 копійок до скарбнички і мрійливо промовляла:
- Це мені на море!
Доня рахувала кожний день, що відділяв нас від поїздки, і все питала, коли ж ми вирушаємо.
І от – відпустка!
Скільки незабутніх вражень залишилось від тих двох тижнів спілкування з морем! Яка величезна кількість мушель та гладеньких камінців привезено додому, в столицю, сповнену галасом людським, пилом, зойками автомобілів!
Доня, яка в місті так полюбляла вилежатись на дивані після пробудження, кожного ранку поспішала на побачення з морем, ще й підганяла маму, яка, на її думку, не надто швидко збиралась. Не мали значення ні довга дорога маршрутним таксі на самісінький кінець Бердянської коси, ні двадцятихвилинна прогулянка пішки до вузької смуги піщаного пляжу. Шлях пролягав серед заростів очерету, вузьколистого лоху, якихось дивовижних фіолетово-бузкових квітів, незнайомих наїжачених, схожих на реп’яхи, рослин, і ще безлічі представників царства богині Флори. Пейзаж зачаровував, око милувалось і душа співала «Осанна» цьому прекрасному світові! На п’ять хвилин ми неодмінно зупинялись біля озерця, на якому гніздилися чаплі, кулики, дикі качки, бекаси, і спостерігали за тим, як походжають вони та злітають, заклопотані своїми пташиними справами.
А море!.. Воно лащилося, пестило ніжки малої, хлюпало, злітаючи веселими бризками, зблискувало зірочками срібними – сонячними променями, які вирішили трохи охолонути і побавитись у воді. Хвилі шепотіли та буркотіли, виносячи на берег перламутрові, лискучі, казкові уламки мушель. Чайки сідали на пісок неподалік, збирали щось, та злітали, вигукуючи пронизливо, ніби сварились на когось.
День тривав чи не безкінечно… Увечері, в сутінках, ми виходили до вечірнього моря; загадкового, дещо іншого, ніж вдень. А воно продовжувало безупинний свій рух, свою розмову, ударяючись в берег…
Непідвладна стихія, море, в яке закохуєшся відразу, лише побачивши, закохуєшся назавжди…
Copyright © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved
Йшов я якось зранку на роботу. Сонечко ще тільки збиралося з"являтися на сході, у Іркутську вже був полудень, а в Петропавловску-Камчатскому діло йшло вже до півночі!
І так мені захотілося поїхати кудись, змінити оточення... Все тіло майже фізично відчувало, що хоче на тихі вулички Вінниці, до замків Закарпаття, або на набережну Великої Ялти...
Всі ці краєвиди міражем спливали за кожним поворотом. Але розмиті та непевні контури і перспективи відпустки зовсім не вселяли надію на щасливу цікаву подорож у найбижчі місяці! А я так влаштований, що 2-3 рази в рік мені треба кудись поїхати, розвіятися, змінити обстановку...
І о чудо!!! На роботі мені повідомили, що у КВІТНІ Я НА ТИЖДЕНЬ ЇДУ в ОДЕСУ на курси підвищення кваліфікації!!! Все це настільки чудово, що організм за щасливими криками "ЇДУ! КВІТЕНЬ! ОДЕСА! МОРЕ!" не чує слів "навчання та іспити"...
В Одесі я 2 рази по кілька годин був влітку і кілька днів на конференції у жовтні... Тепер ще збираюсь навесні! І це чудово! Як тільки виясню деталі, побіжу за квитками! Море мені вже гріють!
Замість звичної пісні Утьосова "У Черного моря" на одеському вокзалі тепер лунатиме мелодія "Моя Україна"
На одеському залізничному вокзалі змінили пісню, якою проводжали та зустрічали поїзди. Тепер замість звичної одеської візитівки "У Черного моря" у виконанні Леоніда Утьосова, якою зустрічали, та прощальної "Песни об Одессе" з оперети "Біла акація" на одеському вокзалі можна буде почути нову мелодію. Нею стала "Моя Україна" Наталі Бучинської.Черговий по вокзалу повідомив, що "надійшло розпорядження все замінити на державну мову", а також додав, що тепер саме пісня Бучинської буде весь час лунати на вокзалі
"Моя Україна"
Ти шляхом праведним, святим
Йшла до волі Україно.
Ти перед ворогом своїм
Не ставала на коліна.
Ти до омріяних зірок
Йшла крізь терна,йшла крізь терна.
Ти в душах сіяля добро
Наче зерна, наче зерна.
Є на світі моя країна
Де червона цвіте калина.
Гори, ріки і полонина
Це моя Україна.
Є на світі моя країна
Найчарівніша як перлина.
В моїм серці вона єдина
Це моя Україна.
Де б я на світі не була
Ти зі мною Україно.
Ти моя мати, що дала
Мені мову соловїну.
Тут я пила із джерела
Чисту воду і до рання
Тут я пяніла без вина
в ніч медову від кохання.
Є на світі моя країна,
Де червона цвіте калина,
Гори, ріки і полонина
Це моя Україна.
Є на світі моя країна
Найчарівніша як перлина
В моїм серці вона єдина
Це моя Україна.
Ти до омріяних зірок
Йшла крізь терна, йшла крізь терна
Ти в душах сіяла добро
Наче зерна, наче зерна.
Є на світі моя країна
Де червона цвіте калина
Гори, ріки і полонина
Це моя Україна.
Є на світі моя країна
Найчарівніша як перлина
В моїм серці вона єдина
Це моя Україна.
Це моя Украї-і-на.