До уваги адміністрації i.uа!

Розміщую це вдруге. Вперше ця інформація зникла без пояснення причин.

Застерігаю: Тільки спробуйте зняти - я і співтовариство українських патріотів це просто так не залишимо!

Картинку знайшов на сайті http://zaua.org/

Там оголошено конкурс.

Демонструю зразок мови киянина, київського міського чиновника першої половини XIX століття.

Це скан-копії двох сторінок книги: Александр Паталеев, "Старый Киев. Из воспоминаний Старого Грешника"

Книгу створено ще в дореволюційні часи як своєрідний путівник по київській старовині. Є купа класних ілюстрацій, при чому не тільки у вигляді фотографій. А й, наприклад, отаких літературних вставок, як та, що ви можете бачити на двох картинках нижче.

Книгу перевидано у вигляді шикарного, на мій погляд, подарункового видання. Видано мовою оригіналу, тільки тексти подано в сучасному відповідно російському та українському правописі.

Коментувати наведені рядки книги, напевне, немає потреби...

Останнім часом до вжитку імперського агітпропу повертається дедалі більше гнилої антиукраїнської "аргументації", котра, здавалося, як давно бита карта, вже не може застосовуватися. Однак, невігласам на вуха - чого тільки не навішають...

Одним з таких "аргументів" є твердження, що, буцім-то, мовою Києва одвічно був і завжди залишався "русский язык", у значенні "російська мова".

Не викликає заперечень, що Київ ніколи не полишала мова русів. Але не треба плутати її з мовою Московського царства.

Для адекватної більшості киян, та й, мабуть, росіян, антиаргумент, який я тут навів у вигляді копій сторінок книги, є абсолютно зайвим. Бо, хто не бачить, що відбувається з мовою у великих та малих містах України, хто не пам'ятає переказів дідусів-бабусь на цю тему, хто не читав українських класиків, хто не риється в історичній літературі, той принаймні міг багаторазово бачити знаменитий радянський фільм "За двумя зайцами" за мотивами твору Старицького. Той самий, де Проня Прокоповна Сірко(ва) і Свирид Петрович Голохвостий Голохвастов та інші яскраві персонажі. Навіть у цьому російськомовному фільмі чудово видно, як саме імперсько-державна російська мова стала пануючою мовою Києва, витискаючи українську.

Але в наш час, виявляється, певна частина молоді, вихована російськомовними дітьми зрусифікованих Сірків та Голохвостих, не здатна критично сприймати дурний антиукраїнський агітпроп. Таким, дорогі друзі, показуйте оці сторінки з Паталєєва. ;)

Засідання нового виконавчого комітету Одеської міськради пройшло без використання української мови, а документи міському голові подаватимуть лише російською.

Мер Одеси Олексій Костусєв запропонував спілкуватися російською на першому засіданні нового виконавчого комітету Одеської міськради.

Він попросив прийняти російську мову мовою спілкування в ході проведення засідання. Депутати одноголосно ухвалили рішення.

До того ж мер зажадав, щоб документи міському голові подавали також виключно російською.

У світлі прийнятого рішення, Костусєв заявив, що нова міськрада буде працювати значно ефективніше попередньої і пообіцяв усім нелегку працю на ниві благоустрою життя одеситів.

Відзначимо, попередній міський голова також спілкувався з депутатами російською мовою.

Як повідомлялося напочатку грудня, Одеська міськрада створила робочу групу з розробки програми "Розвиток та збереження російської мови в місті Одеса".

7 вересня у Верховній раді був зареєстрований проект закону "Про мови в Україні", внесений представниками коаліції Олександром Єфремовим, Петром Симоненком і Сергієм Гриневецьким.

Формально цей законопроект не робить російську мову другою державною, але надає їй право "вільного функціонування практично і всіх сферах діяльності", що рівнозначно офіційному статусу. Документом пропонується на законодавчому рівні визнати, що російська є для більшості громадян або рідною, або мовою щоденного спілкування.

Ухвалення закону про мови в Україні парламент відклав на невизначений термін.

ТСН.

Назва СІЧЕНЬ походить від слова “Січа”. У давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, щоб весною їх засіяти. Цей промисел називався січа. До цього перший місяць року мав і інші назви: студень, просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень, лютовій.

Назва ЛЮТИЙ закріпилася за місяцем у кінці минулого століття. Адже він люту вдачу має. Пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети - все це лютий. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень, зимобор, криводоріг, казибрід, межень (межа між зимою та весною).
Назва БЕРЕЗЕНЬ закріпилась за місяцем у середині минулого століття. Походить від назви промислу - березол (заготівля березового попелу, що використовувався для виготовлення скла). До цього часу місяць називався март. У народі його звали: капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, соковик, полютий, красовик.

У березні день з ніччю зустрічаються.

Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє.

КВІТЕНЬ носить свою назву з 16 століття. Саме в цей час земля починає квітувати. В ужитку були й інші народні назви: краснець,лукавець, дзюрчальник, водолій та апріль, що латинською мовою означає ” сонячний”.

ТРАВНЕМ останній місяць весни став у нинішньому столітті. До цього він звався май - від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його називали: пісенник, місяць-громовик, травник.

ЧЕРВЕНЬ походить від слова “червець”. Саме в цей час з’являється сокоживна комаха - кошеніль (червець). З неї в давнину добували червону фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її такох продавали сусіднім державам. До цього місяць звався: кресень, гедзень, червивий місяць, гнилець, ізок (коник).

ЛИПЕНЬ - дуже давня назва місяця. Походить від слова липець (липовий мед). На цей місяць припадає період основного медозбору. В народі його іноді називали білець (час, коли коли вибілювали полотно), грозовик, дощовик.

СЕРПЕНЬ - від слова серп. Це знаряддя, яким жали зернові. Інші назви, що існували в народі, також про жнива свідчили: копень, густар, хлібочол, жнивець, зоряничник, городник, прибериха-припасиха, спасівець, барильник.

Назва ВЕРЕСНЯ прийшла з Полісся. Там у цей період цвіте верес - цінна медоносна рослина. Був цей місяць також ревуном, заревом, сівнем, бабським літом та покрійником.

ЖОВТЕНЬ - час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник. А також паздерник - від слова паздер, тобто костриця. В цей час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю).

Назва ЛИСТОПАД прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України - дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.

ГРУДЕНЬ - від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами грунтівки замерзали. Їздилти такими дорогами було важко - заважали замерзлі грудки. В давньоруські часи цей місяць називали студень. У народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.
А тепер як запам"ятати:
Січень
Січе сніговій, заметілі гудуть?
То січень прийшов у кожусі з крижини.
А діти давно його кличуть і ждуть:
Мерщій на санчата погожої днини!

Лютий
Не печи, мороз, не лютуй,
Білу стежку нам подаруй.
Буде весело у парку
Бігти лижами по сніжку.

Березень
Берези, берези несміло
Прокинулись! Соки гудуть.
Припали до стовбурів білих
Малі оленята і п’ють.

Квітень
Квіти в квітні ронять роси,
А коли весна не пізня,
Розквітають абрикоси
І бузкова лине пісня.

Травень
У райдужних росах шовковії трави,
У пахощах луки – це травень, це травень.
Дідусь мій удосвіта берег косив,
А слідом лелека стернею ходив.

Червень
Черв’ячок куштує раннє яблуко,
І червлене сонце гріє нас.
Сонце красне! Ти пливеш корабликом,
Червню, до ріки гукати час!

Липень
В медові пахощі закуталися віти,
Спекотний місяць липнем нарекли.
Солодка млість розлита у повітрі,
Канікули зеніту досягли.

Серпень
Серпами жито жали в серпні?
Гудуть комбайни в полі нині.
Жнива ідуть, хоч жар нестерпний!
Усі радіють щедрій днині.

Вересень
Теплий ранок. Верес квітне.
Серце вересень зігрів.
Небо слухає блакитне
Сміх і вереск школярів.

Жовтень
Коли побачиш – світ навколо жовтий
Завмер у тиші золотавих снів,
То знай, що це чаклун-художник жовтень
За ніч розмалювати все зумів.

Листопад
Віє, віє вітровій,
Листя скубає підряд.
Шурхотить листочків рій,
Бо надворі – листопад.

Грудень
Сніжинки білі на опалім листі,
Земля грудками узялась давно –
Усе заснуло. В інеї іскристім
Гілки, мов казка, дивляться в вікно.

       

Слово «лютий» означає «злий», «жорстокий». Закріпилася ця назва за останнім місяцем зими, мабуть, тому, що лютневі морози бувають дуже сильними.

          У  лютому все вище піднімається сонечко. У лісі з південного боку дерев починає танути сніг, а з північного він лежить незайманий. Так буває тільки в лютому. Ось чому його ще називають «бокогрій».

Весна вже не за горами, але зима не хоче здаватися, вона лякає морозами, хуртовинами. Тому лютий називають ще «сніжнем», «крутнем», «зимобором».

          З лютим пов’язані передбачення погоди на майбутні весну та літо. Особливо це стосується 15 лютого (Стрітення). Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай, відлига – пізню весну. Найвідоміші є такі народні примовки: «Якщо наСтрітення півень води нап’ється, то господар біди набереться», «Як півень нап’ється  води з калюжі, то жди ще стужі».

Як ви, очевидно, знаєте, раз на чотири роки цей місяць довшає на один день. Такий рік називають високосним, а в лютому замість 28 стає 29 днів. Це зумовлено календарними потребами, бо протягом трьох років набігають «зайві» 24 години.

            З цього приводу існує цікава легенда. Якось святі Миколай та Касян, ідучи дорогою, вздріли бабусю, що загрузла в болоті. Святий Миколай запропонував своєму попутникові разом допомогти жінці. Але Касян відказав, що він одягнений у святкове вбрання. Довелося Миколаєві самому вирятовувати бабусю.

          Йдучи далі, вони зустріли Бога. Він поцікавився, чому так забруднився святий Миколай. Той розповів про випадок. Тоді Ісус сказав Касянові:

   За те, що ти порушив Божу обітницю – допомагати людям у біді, - тебе, Касяне, будуть згадувати раз на чотири роки, а Миколая святкуватимуть двічі на рік!

         Так воно і є. якщо Касяна відзначають лише у високосні роки, то святого Миколая – двічі на рік: весною та взимку. Дехто із старших людей 29 остерігаються до обіду виходити на вулицю – «бо на кого Касян кине оком, тому буде зле». Всі попередні роки він нібито спить, а на високосний розплющує очі, насилаючи на людей хвороби, на тварин – мор, спричиняє повені, засуху, пошесті та інші біди.

         У  народній уяві Касян постає старим дідуганом з довгою бородою, злими очима й непривітним обличчям. Тому  й кажуть на розлючену людину: «Чого ти Касяном дивишся?»

Бажаю Вам зустрічати тільки  усміхнені обличчя!

Щиро вдячна за візит!

"Хмародряп" новое слово только что произнесено ведущей новостей на канале СИТИ. Вот так. А я наивная думала, что хмарочос

Козел отпущения - Цап -відбувайло -а это слово из сегоднишней серии  Пуаро!-)))

Левша -шульга оказывается

Моя коллекция пополняется ))Ранее в ней были (и реальные, и придуманные)

Гинеколог - пихвозаглядач;

Акушерка - пупорізка;

Анестезиолог - заморювач; реанимация- відморювання ; Парашютисты - падалки;

лифт - межповерховий дрототяг;

штопор - коркотяг; Зажигалка - спалахуйка; Бабочка - залупівка; Подсчитай - пiдрахуй; Лифт - міжповерховий дротохід; Кощей бессмертный - чахлик невмирущий; Сексуальный маньяк - пісюнковий злодій; Зеркало - пикогляд; Киндер-сюрприз - яйко-сподівайко; Соковыжималка - сіковичовичувалка; Коробка передач - скринька перепихунців; Баскетбол - кошиківка; Фотография - світлина; Перпендикуляр - стирчак; Зашелестеть, зашуметь - шиширхнути; Кошелек - пулярес; Полуседой - шпаковатий; Телефонная трубка - слухавка; Пылесос - смоктопил; порохотяг, пилесмок; Шприц - штрикалка;

велосипед - самопер;

зонт - розчипірка; отвертка - викрутка; собака-ищейка - цуцик-нишпорка; презерватив - гумовий нацюцюрник;

и т.д.

Ми всі її громадяни. Ми разом пишаємося нею у радісні часи. І разом хвилюємося за неї, коли щось не так.

"Шахтар", брати Клички, Руслана, "Океан Ельзи", ВВ і багато інших стали славними героями сучасності. Ми пишаємося ними незалежно від того, в якому місті ми живемо - чи то у Києві, чи то у Донецьку, чи то у Львові, чи то у Полтаві.

Ми не пишаємося тільки нашими "політиками.

Але все ж: УКРАЇНА У НАС ОДНА! СЛАВА УКРАЇНІ!!!

[ Читати далі ]

Останнього часу в мережі публікуються достатня кількість матеріалів наукового та науково-популярного характеру відносно походження українців та української мови, які прямо протилежно відрізняються і суперечать загальновідомим і прийнятим теоріям. Перший матеріал, який вартий уваги і який зробив певний резонанс в українському сегменті мережі - це фільм власного виробництва ТРК "України" "ДНК портрет нації". Хто ще не ознайомився - наполягаю цієї ж неділі переглянути ТУТ. Фільм постійно видаляють з Ютюба. Так що якщо це посилання вже не працюватиме на момент прочитання цієї замітки, то його також можна взяти ЗВІДСИ.