Євромайдан в Сімферополі добро, котики, приємна атмосфера

 
В Сімферополі пройшов євромайдан попри відмову в проведенні заходу з боку кримської влади. Прийшли люди різні за віком і соціальним статусом. Дуже приємно було те що ніхто не приніс партійних прапорів. Найбільше що запамяталося це бабуся з кошенятками, з її слів пряма мова "Ми хотим в ЕС, гда права имеют не только люди, но и животные". Потішила молодь нас було мало, але ми були. Сімферопольський євромайдан навпроти ригіонівського заходу за Таможений союз був разючим контрастом. Приязні усміхнені обличчя учасників акції і похмурі обличчя міліціянтів та байдужі лиця людей, які стояли за партію регіонів. Акція відбулася на майдані Леніна і плавно перемістилася до кабінету президента. Не обійшлося без знову ж таки міліції. Нас спинили, та після того, як на такий ласий шматок інформації почали підтягуватися журналісти.

Міліція вирішила, що собі дорожче і  пропустила. Люди попрямували до представництва Президента. Під час ходи співали гімн України, скандували гасла "Україна це Європа", "Крим це Європа". реакція пересічних громадян була різною, хтось хитав головою, хтось приєднувався, деякі просто посміхалися, але байдужим не залишився ніхто. Адже це найголовніше, привернути увагу людей. Навіть, якщо людина негативно налаштована це теж досягнення, адже головна мета акції була, щоб люди почули, побачили, що ось це є, відволіклися від свого буття і подивилися масштабніше на життя не лише своє, але й країни взагалом.

Ганібал/ Hannibal від NBC 2013

Серіал "Ганібал" від NBC, прем'єра якого відбулася в квітні дуже потішив не лише підбором акторів, але й картинкою і саме сюжетом. Мальовничі краєвиди поєднані разом з трупами створюють картину сюрреалістичну майже нереальну. Дуже добре, що музика вся в серіалі оригінальна, а не добірка пісень. Серіал засновано на сценарію фільму "Червоний дракон", так би мовити за його мотивами. Цікаво розкривають героїв серіалу  стосунки Ганібала Лектора з слідчим, який допомагає ФБР Вілом Грехемом дуже яскраво показані одержимість Ганібала Вілом, розкривається причини і наслідки емпатії. Саме уповільнена зйомка під час переживання вбивст Вілом Грехемом дуже радує око, поєднанням кольорів і картинки, до того ж уповільнення звуків створює сам образ. Серіал витримано в кращих традиціях Хічкоку, де не важливо було саме вбивство як незначні кадри і музика, яка його віщувала. Цілком прийнятний для перегляду. Є одне маленьке застереження людям з слабкою психікою не варто його переглядати=)


Новинки українського кіно "Поводир"

"Поводир" фільм Олеся Саніна.



В основі сюжету фільму – мандри Радянською Україною американського хлопчика та укрїнського сліпого музиканта.
Події фільму відбуваються на початку 1930-х років в УРСР у драматічні часи індустріалізації, колективізації, голодомору та знищення інтелігенції.
Американский підприємець Майкл Шемрок разом зі своїм десятирічний сином Пітером приїздить до Харкова. У США – депресія, злидні, тому Шемрок планує виміняти в Союзі трактор на зерно. Майкла з сином зустрічає спеціаліст по роботі з іноземцями на ім’я Володимир, який робить підприємцю надзвичайно вигідну пропозицію – Майкл залишається в Радянській Україні, отримує добру роботу, але за це має називати себе американським комуністом, який приїхав будувати тракторний завод. Так Майкл із сином стає частиною радянської пропаганди.
Під час святкування з нагоди випуску першого трактора, один з керівників республіки нишком передає Майклові секретні документи про заплановані в Україні репресії і просить передати їх британському журналісту на ім’я Гарет, який працює у Москві. Наступного ранку, по дорозі на вокзал, Майкл ховає папери у книжці Пітера. Але в поїзді на Майкла нападають, і хлопчик стає випадковим свідком убивства батька. Пітеру дивом вдається втекти від переслідувачів – завдяки сліпому бандуристу Івану Кочерзі.
Органи безпеки у Москві фабрикують справу про вбивство “американського комуніста в Харкові”, звинувачують у цьому місцеве партійне керівництво та починають репресії. Володимир отримує наказ за будь-яку ціну знайти хлопчика і документи.
Тим часом Пітер пристає до сліпця і стає його поводирем. Разом з кобзарем, подорожуючи Україною, хлопець дуже швидко дорослішає, переживає радість і тугу, пізнає горе і смерть, знаходить дружбу і розуміє, що таке відданість…
Взимку 1934 року сліпця Івана Кочергу разом із іншими кобзарями страчують під Харковом. Пітер лишаться єдиним живим свідком тих трагічних подій…
Джерело: povodyr.com

Елементарно

Серіал "Елементарно" хоч і не схожий на "Шерлока" від ВВС, але завдяки Люсі Лі і Джоні Мілеру цьому дивовижному тандему його можна дивитись, хоча початкові серії були як матрьошки з 3 або навіть 5 різними підозрюваними і картинами і тримали глядача в напрузі, від якої між іншим дуже втомлюєшся іноді. Інші серії показують розвиток героїв через один одного. Пуританські американці внесли свою долю родзинок та лайна засунув замість чоловіка в напарники Шерлоку дівчину, що одразу ж породило купу фанфів з дженом і викликало бурю обурення у прихильників англійського серіала. Але навряд їх можна порівнювати як на мене, якщо Британський серіал розрахован на більше інтелектуально витончену аудіторію, то американський призначений внести в життя глядача саме видовище: чого варто лишень картини насильства, або те як показують самих героїв. Хоча авжеж прихильникам сера Артура Канан Дойля не сподобається, як автори американського серіалу трохи приземлили Шерлока, втім саме це як на мій погляд додає йому трохи чарівності, саме через це ми розуміємо що він теж людина. І якщо обидва серіала спонукають молодь прочитати роботу самого письменника то це буде чудово. Можу сказати одне читати та порівнювати з серіалом для мене є одним задоволенням. Але в моєму серці справжній Шерлок це Ліванов з радянського серіалу. Що ще можна додати не дарма кажуть що все нове це добре забуте старе. Приємного перегляду=)

 




День Соборності України 2013 Сімферополь

У Сімферополі 22-го січня в парку імені Тараса Шевченка проходило урочисте відзначення Дня Соборності України. Міська влада, школярі та жителі міста традиційно складали квіти до пам’ятника Кобзарю, звучав Гімн України, над натовпом майоріли синьо-жовті прапори.
Та на цьому святкування Дня Соборності не закінчилося. Активісти громадської організації "Кримський центр ділового та культурного співробітництва "Український Дім» провели акцію «Ми різні, але в нас одна любов – Україна!», в якій прийняли участь звичайні мешканці міста.
Учасники акції розповіли про значення цієї події в історії України. Кожен з них символізував окремий регіон нашої країни та повідомив декілька цікавих фактів про своє місто. На заході панувала тепла та позитивна атмосфера. Крім цього, було організовано флешмоб, в якому учасники створили мапу України.

Така акція вперше проводиться у Сімферополі, до цього ж всі обмежувалися стандартними церемоніями. За словами організаторів, метою цього заходу було привернути увагу мешканців міста до Дня Соборності, показати красу рідної країни та її унікальність.

Адже не дарма організатори обрали саме таке гасло "Ми всі різні, але у нас одна любов - Україна!". Бо не важливо, якої ти національності, віросповідання, або якою мовою ти розмовляєш , головне що ти відчуваєш себе українцем і любиш Україну!


Група:

http://vk.com/sob_simf

Автор статті: Анастасія Дмитренко

Редактор: Ольга Дмитренко

Фотограф: Катерина Криворученко


Український Вертеп в Криму: правда чи вигадка?

УкраїнськийВертеп в Криму:  правда чи вигадка?

Або українські Різдвяні традиції на кримському півострові

7-го січня в 11:00 у Сімферополі біля Української Православної Церкви Київського Патріархату відбулося театралізоване дійство"Вертеп. Різдвяна феєрія", яке організували активісти громадської організації "Кримський центр ділового та культурного співробітництва"Український Дім». «Живий» Вертеп в Криму вперше побачили мешканці півострову тоді, коли ляльковий варіант був продемонстрований кримчанам ще років п’ять тому. Також народна вистава в цей день була продемонстрована в 13:00 у сквері Дибенка (біля кафе «Єва»), де вчителі, учні та батьки НВК «Українська школа-гімназія» вдруге організували Різдвяну ходу та святкування народження Ісуса Христа.

Театралізоване дійство було виконане з дотриманням українських традицій та звичаїв. Актори співали колядки, жартували та веселилися разом з глядачами,котрі досить активно долучилися до святкування: співали разом, прославляли народження Ісуса Христа та навіть підкинули колядникам грошей.

Сценарій вистави був написаний організаторами, та усі костюми були зробленіакторами власноруч. Тому ця подія була дуже важливою для кожного з учасників. У виставі приймали участь люди різні за віком, професією, політичними поглядамита віросповіданням. Та їх усіх поєднує мета відродити українські традиції на нашому півострові.

Відомий в Криму громадський діяч, заслужений фотограф України, професор АнатолійКовальський був немало здивований і звернувся саме до організаторів, активістів Українського Дому зі словами: "Те, що ви зараз відчуваєте, - це щастя, івоно, це щастя, яке ви розділили з цими людьми, подарували їм святковий настрій, буде з вами завжди, бо якщо ви хочете бути щасливими, вперш за все потрібно зробити щасливими оточуючих…"

«Я воодушевлен. Я впервые в своей истории праздную Рождество. Еще с таким размахом и в роли одного из главных героев Вертепа – царя Ирода. Я действительно проникся культурой и обычаями украинского народа. Для меня это открытие. Спасибо активистам Украинского Дома, теперь уже друзьям, чт опривлекли и доверили одну из сложнейших ролей. Здорово!», - висловив свої почуття Сергій Симиненко.

«Свято вдалося. Особливо це було і свято для нас організаторів. Так яквперше ми в Криму демонстрували вертеп і всі надзвичайно хвилювалися як сприйме публіка. Але все було гаразд і ми пишаємося цим днем, нашою імпровізацією. Люди дякували і підхоплювали всі гуртом спів колядок», - зауважила Люба Калмакова. 

 «Сказати, що два тижні підготовкибули важкими, нервовими, равликовими, психологічно важкими - це нічого не сказати. Але один цей день дійсно цього вартий. Я дуже рада і вдячна долі, щоопинилася серед таких цікавих та різних людей, бо усі ми тут зірки, які зібралися в дуже гарне та яскраве сузір'я», - констатувала Настя, студенткаКримського коледжу інформаційно-поліграфічних технологій Української Академії Друкарства.

«Хочу зазначити, що це не останній захід, який ми зробили, та мешканцівміста та півострову чекає ще багато цікавих акцій, веселих свят та подій уновому 2013 році. Христос народився! Славімо його!», - зазначив голова ГО«Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український Дім».

Автори : я і Анастасія Дмитренко

Колін Морган розповідає про 5-й сезон: сезн таємниць і драконів.


“Дія починається після декількох років з закінчення 4-го сезону. Я також можу підтвердити повернення Мордреда, але його буде грати старший аткор на імя Александер Влахос,” пояснює Морган в співбесіді для французського часопису ‘Sries Mag’. “Будь хто знайомий дуже близько з Артуріанівськими легендами знають що Мордред зіграє важливу роль в падіння Камелоту. Тож його присутність не дуже добрий знак для королівства…”

Морган також натякнув що Моргана матиме владу над драконами, що робить її більше важкою ніж колись: “Дракони будуть головними в сезоні, бо Мерлін і Моргана черпають силу з цих чарівних істот. Їх наступна боротьба має бути епічною. Моргана зможе перехитрувати його (Мерліна) наступного разу…”

Морган також відіслався н ате чого ми давно очікували відкриється Мерлін Артуру чи ні? “Гадаю час Артуру дізнатися правду.Але це буде справжнє випробування для кожного з них і ще невідомом чи їх дружба виживепісля такого откровення,” каже він.

“Артур переконан що чари це зло, вони вбили його батька та матір, тож він бореться щоб залашитись обєктивним. І моргана та її інтриги теж впливають на думку Артура про використання чарів.”
Джерело: cultfix.co.uk

Сонячні зайчики (фанфік по серіалу "Мерлін")

Назва: Сонячні зайчики Автор: Olga - golodna kitska - Dmitrenko  Пейрінг: Катерина Козелько (подружка)/ Артур Пендрагон (король Камелотьский) Рейтинг: G Слоган: ...останні сонячні зайчики заплутались в пасмах волосся хлопця...
Жанр: Найфлафніший флаф у світі, модерн, АУ Дісклеймер: героїв чесно поцупила, як награюся, то причешу і поверну на місце, звідки брала:)

Статус: міні, фіклет.

Катруся увійшла до метра на Святошині і згадала, що забула підручника з релігієведення в аудіторії.

-Добре – махнула вона в подумах рукою – потім заберу.

Пройшла повз реєстрацію і підхоплена натовпом поплила до ескалатора. Через ґвалт натовпу вона навіть не помічала, як її звуть.
-Катю, Катруся – кричав захекавшийся білявий хлопець її услід, зігнувшись біля автоматичних дверей, потім він хитнув головою і послідкував за нею. Хлопець нагнав її вже біля вагону. -Агов –  білявчик ледь чутно торкнувся її плеча, втім з цього нічого не вийшло, дівчина продовжувала думати про своє і заходити до вагону. Хлопець зітхнув і пішов за нею. Зайшовши до вагону він вже просто схопив її за руку і промовив: -Гей, Катю ти що глуха! Карі очі втупились в нього здивовано і відсторонено,вона досі була десь не тут.
-Катруся – він наполегливо продовжував достукатися до дівчини. -Артур?! – нарешті вона прийшла до тями. Хоча думки в голові почали стрибати і метушитися в різні боки. -Це Артур принц їх курсу, король юрфаку, перший хлопець на увесь їх Київський Університет права Національної Академії Наук - волали думки на вушко.
-Я пропала, тобто агов він мене звісно знає, бо я ж йому сказала що він халепа, а не король, і ми з ним робимо курсову, але ми ніби то вороги в універі… Думок було багато і вони були безладні. -Ти підручника забула – хлопець посміхнувся, сині очі подивилися на дівчину лагідно і зверхньо.
Двері зачинилися та автоматичний голос диктора оголосив:  двері зачиняються  наступна станція Нивки.
-Дідько – вимовив вголос Артур та почухав потилицю. Катруся згадала, що він живе в академмістечку і йому потрібно в зовсім інший бік.
- Тобі  в інший бік – сказала вона на автопілоті.
-Доречне зауваження, пані «я_забула_свій_підручник» – і він легенько вдарив її підручником по плечу. Катерина забрала підручника у нього і сказала: -Невже йолопе,а  чим ти думав коли за мною поплентався.
-Я допомогти хотів – обурився хлопець.
Вони так і стояли навпроти дверей, сонце майже заходило за небокрай і останні сонячні зайчики заплутались в пасмах волосся хлопця і здавалося, що волосся це просто золоті ниті, дівчина захотіла провести по них рукою відчути їх на дотик.  Натовп навколо них почав ущільнюватись і відстань на якій вони стояли навпроти один одного, почала скорочуватись. Артур відчув запах дівчини, солодкий ніби вона їла цукерки, і вперше помітив, які гарні в неї очі.
-Дивно – подумав він – чому в універі я не помічав цього. - Дякую – в намірі помиритися, відказала вона – я справді вдячна. - Що – хлопець вдав ніби він не дочув, кривий посміх з’явився на його обличчі – щось я тебе не розчув, повтори. -Зара підручником угадаю – посміхнулася дівчина, хоча для розмаху її не вистачило б місця та все ж.
-Отже ж білявка -  вже вголос зареготав хлопець, і тут вагон тряхнуло. Катю хитнуло і вона врізалася в сильні груди Артура, в ніс пахнуло лісовою свіжістю і ще чимось чоловічим, серце дівчини завмерло в грудях, в той час як серце хлопця почало витанцьовувати якусь божевільну ламбаду. 
-Вибач – промовила вона йому в груди і схопила за руку намагаючись привести себе в вертикальний стан.
-Все добре – Артур притягнув дівчину до себе за талію, підтримуючи щоб вона знов не впала на нього.
На декілька секунд між ними повисла незручна тиша.
Останні сонячні зайчики зникали в волоссі хлопця,дівчина навмання провела рукою по його волоссю. Сині очі хлопця подивилися в карі очі дівчини здивовано, а потім він нахилився до неї крадучи перший, солодкий поцілунок. І вона була не проти, бо іноді щоб зрозуміти один одного не потрібні слова.

SMASH/РОЗГРОМ - 2012 або всі люблять Мерелін


"Розгром" новий серіал від каналу NBC, більше мюзікл. Тут не так розповідаєтья про Бродвей, як про життя за лаштунками Бродвею. Серіал побудований навколо постановки нового мюзіклу про Мерелін Монро, всі привязані до цього мюзіклу. І новенька акторка Карен, яка приїхала з Півдня і стала офіціанткою, пробуєься на роль Мерелін, і дуже схожа на неї в молоді її роки, і акторка Бродвею Айві, яка вже 10 років виступає на сцені, але в другорядних роль, і схожа на Мерлін в роки її рорзквіту. І зациклена на роботі Джулія композитир і поет-пісенник і її голубий друг і спів-письменник Том, який обожнює Мерлін.  І Дерек геніяльний музичний постановщик танців,  який в натягнутих стосунках з Томом. І Елейн Ранд головний продюсер, яка вже понад 30 років в цьому бізнесі.
Що ж можна сказати про сам серіал. 
Цікавий безперечно, видовищний, а що ще ви чекали від Стівена Спілберга. Чіпляє с першго погляду. 
Той хто порівнює його з "Хором" безперечно помиляється, адже він розрахований на більш дорослу аудіторію глядачів. Дуже подобається тонка іронія Дерека і продюсера Елейн. Подобається манірність Тома.  Хоча на тлі їх життів насправді Мерелін Монро дуже мало і це нікого не турбує, адже кожен завжди хотів подивиться хоч одним оком за лаштунки Бродвейського життя!
Що до того чому саме я переклала, як "розгром", тому що це дійсно "Розгром" - для когось з персонажів в гарному сенсі цього слова, для когось в поганому, але безперечно одне він залишає після себе саме такі враження повного розгрому та сумяття почутів.

Вирішила скинути сюди свій фанфік "Життя метелика" по "ЩВ"

Назва: Життя метелика Автор: Olga - golodna kitska - Dmitrenko  Пейрінг: Деймон / Олена Рейтинг: G Слоган: Життя метелика коротке Жанр: Романс з краплею агнста Дісклеймер: всі герої належать «Щоденники вампіра», моя тільки писанина.

Статус: міні, закінчений

  

Літній сонячний день, легкий вітерець розвиває темно-каштанове волосся дівчини, яка сидить на галявині, підставивши сонячним променям і без того смагляве обличчя. Поруч з нею на зелену трохи збляклу від сонця траву сідає хлопець.  -Олено ти згориш, і Стефан мене вб'є. -Напевно - відповідає дівчина, навіть не повертаючись до співрозмовника і не відкриваючи своїх очей.  -Гарний день - знову каже хлопець, тому що йому ще раз хочеться почути трохи хриплуватий, низький голос дівчини.  - Ти вирішив стати ввічливим, Деймоне?!  -Все може бути - відповідає в її ж манері він і засовує соковите, стигле стебло трави собі в зуби, копіюючи її манеру сидіти: опирається назад на руки, простягає ноги і теж закидає голову, підставляючи трохи бліде обличчя сонячним променям.  Ця відповідь звичніше дівчині. І та, яку хлопець назвав Оленою, повертається до нього. -Чому? - Просте запитання звучить в її вустах. Він відкриває очі і майже щиро говорить:  -Я ж вже казав день гарний. Його сині очі дивляться на дівчину щиро, лише куточок губ піднятий у вічній усмішці, стандартні запобіжні заходи Деймона Сальваторе.

- Хіба? - Знову просте запитання карі очі дивляться, ніби шукаючи підступу.  Раптом на плече хлопця сідає блакитний з синім метелик, разючий контраст: синя яскрава пляма на чорній футболці хлопця.  Дівчина затамувавши подих дивиться на це диво, крила метелика, такі ж за кольором, як і очі хлопця.  І той, якого дівчина назвала Деймоном, обережно і дбайливо, щоб не злякати комаху підносить руку до свого плеча з витягнутим пальцем. Метелик пересідає на його палець. Олена з німим питанням заглядає в його сині, як і крила метелика очі.  Деймон, тихо лише губами шепоче: -Відчув.  Стебло трави при цьому ворушиться між його чітко окреслених пухких губ це полохає комашку і метелик змахнувши крилами, летить, поступово розчиняючись на блакитному обрії. Дівчина розчаровано зітхає. - Lycaenidae - говорить він. -Не зрозуміла? - Здивований погляд карих очей у його бік. - Lycaenidae або голубянки сімейство денних метеликів.  -Звідки ти ... - заклякає дівчина. -Знаю - не дає їй закінчити питання хлопець і продовжує - в дитинстві, коли мені було років одинадцять, я любив метеликів.  Вона дивиться на нього з подивом все ще не вірячи в те що щойно почула.  -Так, ось яке я дивне чудовисько - усміхається хлопець

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
14
предыдущая
следующая