В пресі з’явилася інформація, що регіонали в чергове збираються розганяти майдан, деякі сайти навіть написали про танки). Я не знаю, чи буде розгін чи люди через деякий час самі підуть, але власні думки з цього приводу маю.

Саме по собі стягнення працівників внутрішніх військ до Києва(коли на навчання стягують армію до кордону, ніхто ж не пише що завтра війна), не є загрозою Майдану, скоріше тут журналісти штучно розігрівають атмосферу, оскільки, новини про майдан, люди читають з особливою увагою, а особливо ті хто має родичів чи друзів на майдані.

Яку вигоду отримає ПР від розгону майдану? з цього потрібно починати взагалі все обдумування, оскільки, якщо перед якимись важливими зустрічами розганяти майдан доцільно, то зараз я не бачу в цьому жодної вигоди для ПР я не бачу.

Якщо подивитися з іншої сторони, то будь-який силовий варіант розвитку подій на руку опозиції, оскільки в цьому випадку вони будуть жертвами, а таких у нас люблять. Особливо, якщо врахувати останню тенденцію подій з побиттям Чорновіл, а потім Луценка.

Також варто відзначити, що попередні «розгони» майдани були перед великими подіями міжнародного характеру, а сьогодні подій немає, навпаки, регіонали ще й свій проплачений, бюджетний антимайдан звозять, а мені здається, що раніше вони або звозили, або розганяли, одночасно цих операцій не проводили.

Далі варто відмітити те звідки йде інформація, не від людей, як це було за попередніх суміжних подій, а з ЗМІ, що само по собі дивно, і схоже на те, що тема роздувається штучно.

Напевне найважливіше що є зараз для країни це бюджет, і опозиція блокує його прийняття, хоча проект від ПР не вселяє надії, але потрібно вже йти на консенсус, або розробляти власний проект. Думаю, що зараз опозиція намагається виграти час, для того, щоб зробити нормальний проект бюджету, ну або варіант проекту, який би їх влаштовував. Оскільки тих показників, які мали ПР, після підписання договору з РФ опозиція не мала, через те думаю, що їх проект сильно відрізнявся від проекту ПР. 

взято здесь: http://reznichenko-d.livejournal.com/302450.html

 

У піарників  скінчилися гроші — в Україні знову вибори.

 

За 20 років незалежності українці так і не спромоглися хоч одного разу обрати гідну патріотичну владу. Наслідком цього стало зубожіння переважної більшості населення. 

Нище подано  20-літні обіцянки

Одна із давно забутих- буде єдиний паспорт

 У багатьох країнах світу громадяни обходяться одним документом.

 

16 квітня 2000 року відбувся Всеукраїнський референдум за народною ініціативою. Понад 80% виборців, що взяли участь у голосуванні, висловились за створення двопалатного парламенту, скорочення числа депутатів з 450 до 300, ліквідацію права депутатської недоторканності, право Президента достроково припиняти повноваження ВРУ, якщо остання протягом одного місяця не зможе сформувати парламентської більшості або протягом трьох місяців не зможе затвердити підготовленого і поданого в установленому порядку Кабінетом Міністрів проекту Державного бюджету України. Проте рішення референдуму так і не було втілено у життя.

Ми скасуємо депутатську недоторканність...

Представник Верховної Ради у Конституційному Суді переконує: депутати досі не проголосували за зняття власної недоторканності, бо процедура складна і питання

розтягується у часі... , але вже у дорозі

 

Українські автодороги занесені до культурного фонду ЮНЕСКО - як куточки недоторканої природи.

 Продовжимо рішучу боротьбу з корупцією та тіньовою економічною діяльністю. Прагнучи до суспільного прогресу, й надалі захищатиму конституційне право громадян на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Створимо професійну та контрактну армію

 

 

Прозору і легальну конкуренцію у бізнесі.

 Якщо раніше кандидат, вклавши 2 мільйони доларів в кампанію, "відбивав" ці кошти за рік і отримував 4-6 мільйонів, то зараз, вклавши 4 мільйони доларів, він намагається зберегти свій бізнес. І за збереження свого бізнесу готовий платити",

Надамо податкові канікули для малого бізнесу на 5 років

Буде скасовано ПДВ і введено податок з обороту та диференційовану ставку податку на прибуток.

 

Також безкоштовну  медичну  допомогу та освіту. 

50 % місць у вузах – бюджетні

 Узгоджена державна антиінфляційна політика дозволить забезпечити значне зниження темпів інфляції

Майбутнє України - наші діти

 

Заробітчан повернемо в Україну.

Видамо всім по 20 гривень надбавки, і дозволимо нас потім проклинати на різних мовах 

 

Підвищемо пенсійний вік. Немає людини - немає проблем.

Судова реформа і гарантії прав та свобод громадян, попередження злочинів і невідворотність покарання,джерела прибутків — під контроль держави і народу;

Ми за доступне житло кожній  українській сім'ї

Ми за відродження та соціальний  розвиток села 

 

Створимо мільйони нових робочих місць. Економічне зростання, що позначається на добробуті кожного громадянина.

Ми встановимо  Вам гідну оплату праці

 

Виберіть нас і  жити стане краще вже сьогодні!

«Ми змогли подолати хаос та руїну, стабілізувати ситуацію і створити фундамент для реформ».

За повну заборону ввезення в Україну генно-модифікованих продуктів харчування!

 

 

Ми крадем і брешем,але Ви нам пробачаєте.

 

Правила дорожнього руху не для нас.

Нам також потрібна щорічна соціальна допомога на оздоровлення та житло 

При великих неприємностях ми відмовляємо собі у всьому, окрім їжі і пиття.

- Кажуть, що шоколад корисний для мозку,

-Так він росте і краще думає.

 - Але чомусь росте тільки попа.

- Звідси висновок, мозок у задниці

Міжнародні правозахисні організації «Артикль 19», Freedom House, «Репортери без кордонів» та фундація «Відкрите суспільство» закликають українську владу припинити переслідування телеканалу ТВі і забезпечити свободу ЗМІ та свободу слова в Україні.

 

 

 Верховна Рада виділила 996 мільйонів гривень компанії «СІТРОНІКС Інформаційні Технології» в Росії.

 на організацію відеоспостереження за парламентськими виборами.

ЦВК ухвалила рішення затвердити нове ім'я сайту - vybory2012.gov.ua, замість  vybory2012.ua

SHOW BEGINS ! ! ! 

Всеукраїнська Чорнобильська Народна Партія «За добробут та соціальний захист народу» (ВЧНП)

18.01.2012   

    Минуло понад трьох тижнів з моменту оголошення можливості забезпечення гарантій через викуп боргів Держави перед населенням по соціальних гарантіях. Зокрема, у Відкритому зверненні ВЧНП http://politiko.ua/blogpost74539 та коментарі http://politiko.ua/blogpost74899 щодо юридичних аспектів процедури скликання «Собору», було зазначено:
1)    Ініціатор «Собору» (Доповідач) пред’явить фінансові ресурси для наповнення держбюджету та одну із форм механізму із забезпечення гарантованих Конституцією   та Законами України виплат по державним соціальним гарантіям.
2)    Ресурси фінансових фондів дозволяють оплатити заборгованість станом на 1.01.2012 року, так і забезпечити моральні втрати. Допоки йде процедура скликання «Собору», кожен бажаючий (чі) може слідувати прикладу, який ми транслюємо. Тобто, викуповувати борги по соціальних гарантіях.
     Проте на сьогодні ВОЖДІ та ПРЕТЕНДЕНТИ жодним чином не проявили бажання підтримати процедуру «Собор» і долучитися до викупу боргів Держави перед населенням. Зразок «Договору переуступки права вимоги боргу» був опублікований 15.01.2012 р. http://politiko.ua/blogpost75988, але досі жоден з політичних лідерів, глашатаїв захисту прав громадян палець о палець не вдарив, аби долучитись до цього процесу, а саме: перенаправити виборчі ресурси, що виділені на мітинги, протести, палатки, поліграфію, ЗМІ тощо, на реальну фінансову допомогу громадянам.
     Дякуємо експерту Павлу Розенко за точно поданий аналіз ситуації із маніпулюванням у різні часи і різними політичними діячами сподіваннями громадян на отримання компенсації втрат від знецінених вкладів в Ощадбанк колишнього СРСР
http://www.epravda.com.ua/news/2012/01/17/313112/ На жаль, багато кого з тих, хто вірив черговим передвиборчим обіцянкам, не немає в живих, а ті, що ще живі – інваліди, пенсіонери і просто люди похилого віку,  для яких на рахунку кожен день.  
    Тому, Всеукраїнська Чорнобильська Народна Партія «За добробут та соціальний захист народу» (ВЧНП) з 1.02.2012 р. оголошує про початок формування виборчого списку до Парламенту, який буде відкритим.  
    
Голова Головного Секретаріату Партії                             Ісаєв М.В.
Керівник експертних програм  ВЧНП                                Карпан М.В.

Контакти:    
Ісаєв Микола Всісович
E-mail: [email protected]
Відповідальна особа: прес-секретар Олена Треммері
Моб. тел.: (067) 501-20-28;    (044) 599-40-90
E-mail: [email protected]    

Всеукраїнська Чорнобильська Народна Партія «За добробут та соціальний захист народу» (ВЧНП)

14.01.2012    
    Всеукраїнська Чорнобильська Народна Партія «За добробут та соціальний захист народу» (ВЧНП) оголошує конкурс на посаду Голови Партії, який буде обиратися на черговому з’їзді Партії.
    Принцип відбору кандидатури ґрунтуватимуться на тих критеріях, які їх нещодавно виголосив Лідер партії «Удар» Віталій Кличко відносно вибору кандидатів у народні депутати у Парламент. (http://lviv-udar.com/archives/2412).
      Цитуємо: «Основними принципами, якими керуватиметься партія при висуванні кандидатів у народні депутати (як за списками, так і в мажоритарних округах), в партії визначено такі: бездоганна репутація (в опозиційних лавах не місце жодному перебіжчику, кон’юнктурнику, пристосуванцю, людині без чітких ідейних переконань); фаховість і професійність; суспільний авторитет, громадська підтримка кандидата; євроінтеграційні переконання, готовність впроваджувати європейські принципи в політиці; командність і твердість позицій».
Дані критерії відбору стосуватимуться як до майбутнього Голови партії ВЧНП, так і до кандидатур у народні депутати від нашої Партії у Парламент.
      Додатково претендент на посаду Голови Партії має визнавати Програмні документи і Статут Партії (http://blog.kp.ru/users/goldnike/), бути членом Партії на момент з’їзду, його слова не повинні розходитися з його справами.

      Мусимо зауважити, що по результатах закритого конкурсу, який проходив з 2003 по 2012 рік, його не пройшли наступні особи:

1.    ВОЛГА Василь Олександрович, Голова СЛС.
2.    МОРОЗ Олександр Олександрович, Голова СПУ.
3.    КІНАХ Анатолій Кирилович, Голова партії промисловців та підприємців.
4.    ТИМОШЕНКО Юлія Володимирівна, Лідер «Батькывщини».
5.    ЮЩЕНКО Віктор Андрійович, екс-президент України.
6.    КУЧМА Леонід Данилович, екс-президент України, через Долганова В.Д.
7.    КРАВЧУК Леонід Михайлович, екс-президент України.
8.    ЛУКАШЕВИЧ Надія Іванівна, Голова ВГО «Спілка громадських організацій України «Народна рада».
9.    ЯМНЕНКО Михайло Іванович, Президент Міжнародної Академії Козацтва.
10.    ЧОРНИЙ Вадим Володимирович, Національний комітет по боротьбі з корупцією.
11.    ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ Леонід Михайлович, мер м. Києва.
12.    СТРЕТОВИЧ Володимир Миколайович і весь ХДС у період травень-вересень 2010.
13.    КОРЖ Віталій Терентьєвич, БЮТ.
14.    ШЕВЧЕНКО Ігор, Голова ВГО «Українська Громада», Голова меритократичної партії.
15.    ЧЕПОВИЙ Володимир, наступний Голова ВГО «Українська Громада».
16.    ЯВОРІВСЬКИЙ Володимир Олександрович, письменник, член БЮТ.
17.    КОСТЕНКО Юрій Іванович, Голова УНП.
18.    ЯЦЕНЮК Арсеній Петрович, партія «Фронт Змін».
19.    ЛЯШКО Олег Валерійович, БЮТ.
20.    ВЛАСЕНКО Сергій Володимирович, БЮТ.
21.    АР’ЄВ Володимир Ігоревич, НУНС.
22.    РУДЬКОВСЬКИЙ Микола Миколайович, екс-заступник Голови партії СПУ.
23.    ВІНСЬКИЙ Йосип Вікентієвич, екс-міністр транспорту і зв’язку.  
24.    ЛУЦЕНКО Юрій Володимирович, екс-міністр МВС.
25.    НОВОЖИЛОВ Борис, ГО «Ніхто крім нас».
26.    БЕРКУТ Ігор, лідер партії «Велика Україна».
27.    ВОЛИНЕЦЬ Михайло Якович, БЮТ.
28.    ГАГАРИН Вадим, Голова ГО «Християнська Україна».
29.    ВОЙТКО Анатолій, Голова ГО «Борці за справедливість», м.Нетішин.
30.    ЄРЕМЕНКО Володимир Миколайович, Голова партії «Праведність».
31.    КОСТЮК Олександр Володимирович, Голова ВГО «Екологія та соціальний захист», Гетьман Соборного Гетьманського Козацтва.
32.    ПЛОТНІКОВ Олексій Віталійович, Партія Регіонів, Голова підкомітету з питань міжнародної економічної політики Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.
33.    КЛИЧКО Віталій, Лідер партії «Удар».
34.    ІВАЩЕНКО Валерій Григорович, партія «Діти війни».
35.    ПОЛІЩУК Віктор Степанович, Голова Білоцерківського козацько-громадянського штабу сприяння гарантуванню Конституції України.
36.    КАЛАШНІКОВ Олег Іванович, "Лідер Загальновійськового Союзу України".
37.    МАТВІЄНКО Анталолій, Голова партії УРП "Собор".


Головне Правління Партії.           
Голова Партії                                                                      Уманец М.П.
Голова Головного Секретаріату Партії                             Ісаєв М.В.
Керівник експертних програм  ВЧНП                                Карпан М.В.


Контакти:    
Ісаєв Микола Всісович
E-mail: [email protected]
Відповідальна особа: прес-секретар Олена Треммері
Моб. тел.: (067) 501-20-28;    (044) 599-40-90
E-mail: [email protected]    
Далі буде….

У Луганську депутати від Партії регіонів розміщують білборди без партійної символіки, намагаючись таким чином відмежуватися від своєї партії. Про це заявив народний депутат від КПУ Спиридон Кілінкаров.

"В Луганську вже активно йде підготовка до виборів. Частина людей вже розвішують свою рекламу, виступають по телебаченню, і при цьому якимось дивним чином намагаються відмежуватися від бренду партії. Всі білборди, які висять у місті, - без логотипів партії, хоча всі вони є членами Партії регіонів", - заявив комуніст.

За його словами, кандидати від ПР таким чином хочуть продемонструвати, що вони люди з абсолютно новими підходами.

"Тобто вони хочуть залишити весь негатив осторонь, і все почати з чистого аркуша. Для Партії регіонів це означає те, що активною агітаційної роботи з боку кандидатів не буде", - впевнений комуніст.

Нагадаємо, Кілінкаров також заявив, що агітатори від ПР під час передвиборчої кампанії "отримуватимуть в рило".

Київ переживає скрутні часи. Столицю активно руйнують ті, хто здавалося б, обіцяв своїм виборцям дбати про розвиток міста та добробут його мешканців. Знищуються найважливіші галузі, що безпосередньо впливають на життєдіяльність 3,5-мільйонного мегаполісу: землевпорядкування, промисловість, підприємництво, транспортна та комунальна інфраструктура, екологія, культура. Ми аутсайдери серед європейських столиць. Найбільш брудна столиця Європи. Як вам такі новітні «досягнення» Києва, панове столичні можновладці?

Переважна більшість киян вже зрозуміли, що такий стан справ у столиці – далеко не випадковий збіг обставин. Це і є реальний показник ефективності роботи київської влади. Те, що відбувається у Києві за останні 5 років, можна назвати «стратегією керованого хаосу», під час реалізації якої, місто цілеспрямовано знищується, а влада отримує з цього шалені прибутки, не надто переймаючись питанням подальшого існування та розвитку столиці та життям тут майбутніх поколінь киян.

Як ще можна пояснити ситуацію, коли всупереч інтересам місцевої громади та здоровому глузду, знищувалися тисячі гектарів парків, зростали комунальні тарифи, продавалася столична земля та об’єкти комунальної власності. Деякі схеми незаконних оборудок вражають своєю цинічністю. Наприклад, оформлення ділянок землі на підставних осіб, створення «офшорних» фірм для оренди цілих гектарів землі, зміна цільового призначення земельних ділянок, проведення «нічних» засідань Київради, на яких вирішувалася доля найбільш ласих шматків столичної власності.

Чому сьогоднішній Київ значно відстає від столиць Східної Європи за рівнем розвитку та життя? Тому що, з 2006 року містом керують банкіри та бізнесмени, що узурпували систему управління містом перетворивши її на «сімейний бізнес». Київрада стала аналогом закритого акціонерного товариства, яке працює не в інтересах киян, а задовольняє бізнес-інтереси олігархів, збагачуючи їхні кишені за рахунок киян.

Головний принцип діяльності нинішньої Київської міської Ради – це бізнес-підхід, що орієнтований на отримання максимального прибутку. Це єдиний критерій оцінювання будь-яких матеріальних активів столиці. Усе, що має будь-яку цінність, розглядається як інвестиційно-привабливий об’єкт з який можна перетворити на гроші. Земельна ділянка, комунальне приміщення у центрі міста, історична пам’ятка, парк, сквер, дитячий майданчик – все має свій грошовий еквівалент. Проте гроші від подібного «сімейного бізнесу» йдуть не в міський бюджет, а в кишені «акціонерів», тобто, збагачується не місто і не кияни, а окремі столичні керівники та депутати. Саме до їхніх кишень потрапляють гроші від приватизації комунального майна, продажу та оренди землі, надання різноманітних дозволів, а також бюджетні кошти, що виділені на реконструкцій дорожніх розв’язок, оновленя парку громадського транспорту, озеленення та благоустрій міста.

Отже, конкретних питань до київської влади багато. Проте зрозуміло, що такий масштаб для своєї «підприємницької» діяльності, який був у Київі, міський голова Л. Черновецький міг отримати лише через контроль над Київрадою. Більшість що була сформована фракціями блоку Черновецького, Громадського активу Києва, Партії регіонів та блоку Литвина, одноголосно підтримувала усі запропоновані рішення. При цьому, часто багато депутатів навіть не вважали за потрібне поцікавитися, а за що саме вони голосують. Розірвати це «замкнене коло», у якому Київрада служить олігархам, а «космічний» мер відкрито розпродає місто, можливо лише одним способом – кияни мають обрати нового міського голову та депутатів міськради. Проте не все так просто.

Після перемоги на президентських виборах В.Януковича стало зрозуміло, що на владну вертикаль у столиці очікуватимуть радикальні зміни. Першим кроком стало розділення повноважень Київского міського голови та голови Київської державної адміністрації, які до цього одноосібно виконував Черновецький. Восени минулого року на посаду голови КМДА був призначений екс-міністр ЖКГ України Олександр Попов. Проте навряд чи це адміністративне призначення голови столичної адміністрації було викликане бажанням Президента знайти вихід з ситуації, що склалася у столиці.

Швидше за все, у такий «пожежний» спосіб, нова влада хотіла заспокоїти киян після результатів роботи молодої команди Черновецького та скандальних рішень Київради. Проте не треба забувати, що голова КМДА – це людина від влади. Місту потрібен мер, який здійснюватиме представництво інтересів киян, а його у столиці наразі немає. Черновецький, як номінальний мер цілком влаштовував Банкову. Певно основною причиною всіх негараздів молодої команди став переділ власності у столиці. Продані землі і комунальні підприємства починають повертати у власність міста через суд, але вже є чутки про наступну хвилю приватизації у столиці, коли звільнені активи з одних рук, зможуть опинитися у інших.

Відчувалося і небажання влади проводити вибори у Києві через низьку підтримку та ризик втратити все. У Київраді може утворитися неконтрольована більшість, а кандидат від влади не стати мером. Проте все розіграли за власним безпрограшним сценарієм: після ліквідації районних Рад у Києві, питання про дату столичних виборів перетворилося на предмет політичних торгів в контексті майбутніх виборів до Верховної Ради. Відповідно Партія регіонів зможе проводити вибори у Києві після того, як матиме власного рейтингового кандидата на посаду мера та контрольованих кандидатів-мажоритарників у депутати до Київради, які зможуть створити більшість. Після того, як у жовтні 2010 р. Конституційний Суд України визнав неконституційними зміни до Конституції внесені у 2004 році, де було зазначено, що термін повноважень депутатів місцевих рад складає 5 років, а столичних голів – 4 роки, вибори у столиці теоретично мали б відбутися у 2012 році.

Проте зараз влада не називає дату виборів у Києві керуючись політичним розрахунком та займаючи очікувальну позицію. Розглядаються варіанти провести вибори у Києві разом з виборами до Верховної Ради України у жовтні 2012 р., або ж взагалі – у 2013 р. виходячи з 5-річного терміну повноважень мерів та депутатів органів місцевого самоврядування, які були на рік продовжені внаслідок політичної реформи 2004 року. Наразі ж у Києві будується чітка адміністративна вертикаль влади, головне завдання якої – остаточно знищити прояви місцевого самоврядування у Києві та усунути киян навіть від теоретичної можливості впливати на рішення та дії влади.

Де-факто Черновецький від осені минулого року не є мером Києва. Він фактично не з’являється на робочому місці, не виконує покладені на нього обов’язки. Майже всі функції міського очільника наразі здійснює голова Київської міської державної адміністрації, при цьому радячись не з киянами, а з Кабінетом міністрів та адміністрацією Президента. Зрозуміло, що життєво важливі для столиці та киян питання, як би того не хотілося нинішній владі, не можна вирішувати адміністративним шляхом. Потрібно проводити громадські слухання з актуальних питань, детально вивчати проблеми міста, організовувати ефективний діалог з громадою міста. Це основи місцевого самоврядування будь-якого сучасного міста, а особливо столиці європейської держави.

Проте чи готова нова столична влада до широко розрекламованої відкритості та прозорості у діалозі з громадянами? Чи почує вона кожного киянина? Питання риторичне. Останні показові приклади подібної готовності до відкритості, це сутички з працівниками ринку біля станції метро «Лісова», а також передача під забудову компанії близькій до Уряду земельної ділянки на якій знаходиться стадіон «Старт», де відбувся історичний футбольний поєдинок – «матч смерті» киян з німцями.

 Вагомих причин, чому має бути відома дата проведення виборів у Києві є достатньо. По-перше, невизначеність терміну повноважень нинішнього столичного голови та депутатів Київради. По-друге, складна соціально-економічна ситуація у столиці, неможливість столичного голови Л.Черновецького якісно виконувати свої обов’язки через постійну відсутність на роботі. По-третє, фактичне управління столицею Урядом через КМДА, свідоме небажання влади проводити вибори...

Найзаплутаніша ситуація виникла з визначенням терміну повноважень нінішнього столичного голови та депутатів Київради. У частинах 1-2 ст. 141 Конституції України чітко зазначено, що п’ятирічний термін повноважень встановлюється для депутатів місцевих (сільських, селищних, міських, районних, обласних) рад та міських (сільських, селищних) голів обраних виключно на чергових виборах. Третя частина даної статті повідомляє про те, що чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах.

Як бачимо, ніде немає ані слова про термін повноважень осіб, що обиралися на позачергових виборах.

Дехто може вважати, що вибори нічого не змінять. Але які можуть бути альтернативи? На даний час їх просто немає. Можливо, щоб з'явився результат, киянам час привчатися відповідальніше ставитися до виборів і нести особисту відповідальність за їхній результат. Якщо обереш бандита чи злодія – тоді й не нарікай, що влада погана. Продаси свій голос за гречку чи копійчані доплати-подачки – не дивуйтеся чому ми вкотре матимемо в столиці саме ту владу, на яку дійсно заслуговуємо.

Повна відсутність відповідальності на свої вчинки – це одна з найшкідливіших звичок нашого суспільства. Звички, якої потрібно позбутися. Згадуючи відомий вислів у нашому випадку можна сказати, що нам потрібно відповідати за тих, кого ми обрали. Київ має захищати своє право на місцеве самоврядування а кияни - обрати нову відповідальну київську владу. Хочеться вірити в те, що кияни, після сумного уроку 25 травня 2008 року, коли відбулися позачергові вибори у Києві до цього часу вже зробили всі належні висновки. Якщо ж ні - нарікати немає на кого.

<a href="http://politics.i.ua/candidate/3" target="_blank"><img src="http://i3.i.ua/politics/info/c3_1.png"

1. Власність на нерухоме майно.
Впровадження відкритих т реєстрів і кадастрів нерухомого майна.
Введення системи Торренса.
Ефективні алгоритми розв'язання суперечок між співвласниками неподільного майна. 
http://infocorn.org.ua/author/mentbuster
Введення податку на нерухомість після запровадження трьох попередніх пунктів.
Соціальне житло не може бути приватною власністю. Припинити безкоштовну роздачу квартир та земельних ділянок в містах.
2. Реформа виборчої системи за В. Шишкіним (або запропонуйте краще). http://infocorn.org.ua/2008/02/04/deputati-zlodiyi-ta-viborcha-sistema
3. Реформа судової системи. Принцип справедливості та прозорості кадрового відбору та обмеження повноважень суддів. Алгоритм відкликання судді. 
http://infoporn.org.ua/2009/01/25/ukrayins'ke_pravosuddya_nemaye_dna_u_bezodn
4. Публічне декларування майна, доходів та видатків всіма, хто живе за рахунок бюджету. 
5. Охорона здоров*я. Не може бути двох систем охорони здоров*я – для чиновництва і для інших категорій населення. Всі громадяни України повинні мати рівний доступ до медичного обслуговування, платного чи безкоштовного. Чиновники не мають права лікуватися за кордоном. Якщо чиновник бажає лікуватися за кордоном, він має піти у відставку і здійснювати таке лікування за власний кошт у свій вільний час.
Медичне страхування.
6. Охорона навколишнього середовища. Сортування сміття. Якість повітря. Якість води. Заповідання пам*яток природи, які знищуються внаслідок господарської діяльності. Побудова достатньої кількості громадських туалетів по всій території країни. 
7. Освіта. ЗНО. Вдосконалення системи ЗНО. Оцінка кількості спеціалістів, необхідних для різних галузей. Зменшення кількості вузів.
8. Культура. Обов*язковий екзамен для чиновників (зно) на знання історії української культури. Мораторій (в перспективі - заборона) на нове будівництво і реконструкцію в історичних центрах міст. Тільки реставрація та реконструкція інженерних мереж. Податкові пільги для українських книговидавців. Заборона виселення закладів культури з орендованих приміщень. 
9. Пенсійна реформа. Поступове підвищення пенсійного віку. Пенсійне страхування.
10. Монетаризація пільг. Скасування матеріальної допомоги за рахунок бюджетних коштів.
11. Податкова реформа. Спрощення умов для ведення бізнесу.
12. Побудова доріг, мостів, тунелів. Реконструкція інженерних мереж.