хочу сюди!
 

іРуся

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 40-58 років

Замітки з міткою «кучма»

Привіт, Даниловичу!

        Не хочу про політику. Принаймні спробую. Всі вже засмакували новину про нову посаду Кучми та його свіжі вислови, які чимось нагадують вже заїжджене "надо просто пєрєстать стрєлять". Але ж панове, воно когось здивувало?
        Давайте спробуємо пригадати, якого сорту той фрукт, де він стиг, і під яким сонцем. За всю недовгу історію незалежності, термін Даниловича був найдовшим, принаймні поки що. Якраз період мого більш-менш свідомого дитинства, якщо так можна висловатись. Так, дитинства, з якого я, до речі, багато що запам'ятав і засвоїв. Чудово пам'ятаю дефолтові часи, коли люди по півроку, а дехто й більше, не отримували зарплатні, коли стратегічні бомбардувальники мінялися на російський газ, коли, якби не родичі в селі, мамі б не було з чого спекти хліб, бо купувати не було на що. І це все при тому, що в Кучми було найбільше повноважень з усіх президентів. Звісно, були й правильні, державницькі кроки, а як почитати його монографію "Україна не Росія", то взагалі, людина всім серцем вболівала за Неньку. Що й казати, Будапештський меморандум на той момент в зубожілій (завдяки кому?) країні здавався правильним кроком - гарантії безпеки від найсильніших, не хухри-мухри. Мабуть. 
       Але ж пам'ять людей коротка штука, і більшість пам'ятають лише його останні роки, що досить виграшно виглядають на тлі ліхіх дев'яностих і навіть, якщо не вдаватись в деталі, нинішної воюючої України. Чому так? Ну були податкові спрощення для малих підприємств, ковток повітря для економіки, і держава, що вже протрималась 10 років, стала цікавішою інвесторам, аніж незрозуміле пострадянське новоутворення. Але це все наче за Орвеллом, спочатку закатувати, а потім пощадити і нагодувати, щоб полюбив "Старшого Брата". Та й скандалів на момент цього покращення накопичилось дай боже. Гонгадзе, безробітні кадрові військовослужбовці, шахтарські страйки, галас "Канівської чертвірки", "Україна без Кучми", і це лише перше що пригадую... А пам'ятаєте по телевізору: "...Якщо влада не в змозі допомогти, вона не повинна принаймні заважати людям, що прагнуть...", і т.д. Думаю, в рудого починала по троху горіти земля під ногами, то довелося щось робити, бо він ліпше за інших знав, що "Україна не Росія". Цей крєндєль вмів дивитись на крок уперед. А потім ще й перед уходом, намагаючись нам вперше втюхнути Януковича, сказав, що за Даниловичем ще сумувати будуть. І цей гіпноз на декого таки подіяв. 
      Переконувати нікого не збираюсь. Але от є одна деталь, спеціально для тих, хто часто згадує як гривня після майдану здешевшала втричі, під час війни, після вичищення бюджету легітимним, і попереднім штучним утриманням курсу. 
      Так от, інформація доступна всім: курс гривні до доллара в 1997 році - 1,86, а в 2 000 - 5,44. І це без війни, державних переворотів, і при повністю підконтрольних верховній раді і кабміні. До речі, в 2,99 рази. Фактично в 3. Але ж скільки статей гуляло по мережі, де Кучма Порошенку буцім то казав: "Что ж ти, мєрзавєц творіш". Звісно, виправдовуючи Данилича, можна вигадати що це Лазоренко винен, вкрав всі гроші з-під носа всесильного господарника, з його службою безпеки, яка навіть писати зайвого не дуже дозволяла, не те щоб робити. 
     Я не фанат шоколадного президента, навіть не обирав його в 2014, бо надто вже зухвалою була його поведінка, але якщо вже йому прогнозують пожиттєве ув'язнення, то що вже про Льоню казати, який і зараз вимагає від наших військових не стіляти у відповідь.

Режим Кучмы после выборов на местах в Украине

 

Пока политиками и прессой вовсю обсуждаются местные выборы, назначенные на 31 октября 2010 года, а также шедевральные постулаты нового Налогового кодекса, на общем информационном плане как-то теряются еще два крайне важных политических процесса, инициированных Партией регионов: отмена конституционной реформы 2004 года и преобразование закона о выборах. На самом деле завершение этих двух процессов означает расширение прав Президента вплоть до тех полномочий, которые имел Леонид Кучма в свое время. Украинцы еще помнят, что такое «кучмизм». В то же время малый и средний бизнес прекрасно знает и сегодняшнее понятие «азаровщины». Однако дальше следует готовиться жить в Украине совсем по-другому - по «законам януцизма»!

Я - ЭММИГРИРОВАЛ ИЗ УКРАИНЫ!

- Оказывается, все очень просто, можно эмигрировать из страны, не уезжая из нее...
Так живут многие, вот и Я - пополнил ряды равнодушных граждан...
Уважаемый мой читатель, чувствую надо подать голос, чтобы Вы знали, у меня — ВСЕ НОРМАЛЬНО!

Можно сказать, Я эмигрировал из Украины... То есть, вроде бы Я остался на месте, но такое впечатление, что все происходящее вокруг — это где-то очень-очень далеко... Ничего не цепляет, не вызывает никаких эмоций, сопереживаний и желания как-то реагировать...
Короче, Я прибываю в личной, добровольной «внутренней эмиграции»...

Включил пофигизм и ушел с головой в живопись...
Вероятно, это самая естественная и закономерная защитная реакция на события в Украине и в Мире...
  
   Честно говоря, даже не знаю, что должно произойти, чтобы захотелось «вернуться» в Украину... Пусть наши «региональщики» и их конкуренты грызутся, дерутся за собственность, сажают в тюрьму и уничтожают друг-друга, «вешая нам лапшу и строя глазки»...
    У меня просто в какой-то момент началась АЛЛЕРГИЯ НА НАШИХ ПОЛИТИКОВ!
На некоторые лица (морды и хари!) печать ставить негде — прохиндеи и воры наивысшей пробы!

НАДО БЫЛО ОБЛАДАТЬ БОЛЬШИМ «ТАЛАНТОМ» И СИЛЬНО ПОСТАРАТЬСЯ, ЧТОБЫ ДОВЕСТИ БОГАТЕЙШУЮ УКРАИНУ ДО ТАКОГО УРОВНЯ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ И ПОЛИТИЧЕСКОЙ ЗАВИСИМОСТИ ОТ ДРУГИХ ГОСУДАРСТВ И ОКАЗАТЬСЯ ПОД ТАКИМ ДАВЛЕНИЕМ ИЗВНЕ... При этом постоянно «кричать» о СВОБОДЕ, НЕЗАВИСИМОСТИ, ДОСТОИНСТВЕ...

    И наш Л. Кравчук (первый Президент) был прав когда сказал недавно, что надо со всеми Президентами «разобраться» и можно начинать с него, и он готов отвечать! Это хорошо, тогда, Я готов предъявлять!

    Помню, как наш хитро-умный Л-Кравчук объявил гражданам Украины, что надо сдавать наличные рубли в банк, потому что будут обменены и сохранятся только те деньги людей, которые на счетах...
Не забуду эти давки в отделениях сбербанка! Я сам, имея несколько счетов и зарабатывая хорошие деньги в кооперативе, давился в толпе, чтоб положить на счет...

    Вот — первое, за что можно и нужно призвать к ответу Нашего Первого Президента и потребовать возврата Наших кровных! Думаю, найдется и второе и третье! Заработанные в свои лучшие и активные годы (25 - 35 лет), «коту-Кравчуку под хвост»...
    Массовая безработица, гиперинфляция, стихийные базары, челноки, кравчучки, рэкет, бандитские разборки и огромный поток выезжающих... Ничего не было сделано, чтоб как-то смягчить эти процессы!
Его называли тогда украинским Горбачевым... Только ляпал языком, - все было пущено на самотек...

    А сегодня, Л. Кравчук — главный идеолог компартии - эксперт во всех вопросах, уважаемый и авторитетный украинец на всех теле-шоу... ха-ха-ха!

Пошли дальше:
    Выбрали Л. Кучму (просто не было выбора!), который первый свой срок президентства голову ровно не мог держать... в прямом смысле, как новорожденный или...
Страдал, стонал, вздыхал, жаловался и плакался по любому вопросу и поводу опуская взгляд... Смотришь и думаешь, если ему так тяжко живется, то что нам-то жаловаться... терпеть надо...

    А сам втихаря все наши лучшие предприятия раздал, продал и подарил жлобам(!), которые прилипали, тусовались и пресмыкались... Так сформировалась сегодняшняя олигархия, «кучка» случайных выскочек, барыг и кидал вперемешку с криминалом, которые делают погоду в Украине!
И конца не видно судебному процессу над Л. Кучмой и все смахивает на издевательство над правосудием и подрывает всякую веру в справедливость...

    Дальше было, то что было... Отчаявшиеся люди подняли, посадили и защитили В. Ющенко, который успешно и надолго «похоронил» все самые лучшие эмоции, ожидания и чаяния народа... аминь! 5 ЛЕТ УПУЩЕННЫХ ВОЗМОЖНОСТЕЙ И ГЛУБОКИХ РАЗОЧАРОВАНИЙ!

    Когда летом показали, как заливало киевский главный музей-памятник жертвам голодомора в Украине (за 750 млн.!), то Я подумал: НАДО ОБСЛУЖИВАНИЕ И РЕМОНТ ПАМЯТНИКОВ, ПОСТРОЕННЫХ ПО ВСЕЙ УКРАИНЕ ЗА ГОДЫ БЕЗДАРНОГО(!) ПРАВЛЕНИЯ В. ЮЩЕНКО ПРОВОДИТЬ ЗА ЕГО ЛИЧНЫЙ СЧЕТ!

    И вот сегодня — В. Янукович... Вполне закономерный «результат»!
Больше скажу, В. Янукович - НИЧЕМ НЕ ХУЖЕ И НЕ ЛУЧШЕ СВОИХ ПРЕДШЕСТВЕННИКОВ - это яркий представитель и «продукт» того же «кравчуко-кучмовского периода»...

Как по мне, характером и в некоторых вопросах сегодняшний Президент даже лучше!
 
 
Могу конечно в конце попробовать описать ситуацию и атмосферу в Украине,
если б «на трон села» Ю. Тимошенко...

Ну, во-первых, многие из тех, кто сегодня занимают высокие посты и процветают уже сидели бы в тюрьме...

Во-вторых, Ю.Тимошенко была бы Первая ЗВЕЗДА ЭКРАНА, всех новостных и шоу программ!

Наряды менялись бы пару раз на день и вся Украина, завороженная речами и чарами харизматичной и властолюбивой «царицы», только и делала, что следила за каждым ее шагом и словом...

Кстати, не исключено, что все это у нас еще впереди!

Сегодняшние победители конечно серьезно настроены решить свою(!) проблему
под названием «Ю. Тимошенко»...
Они прекрасно понимают, если Ю. Тимошенко продержится и найдет силы для дальнейшей борьбы, то могут получить беспощадный контрудар... 


Когда вернется «вдохновение», продолжу читать свои ироничные миниатюры...
Вы их конечно же еще услышите...
До встречи! Пишите, отвечу...
Читайте больше >>> http://v-oganesyan.narod.ru

Кучма у гостях Пшонки. (П"єса на 1 дію)

Дзвінок постового до кабінету Пшонки: - До Вас якийсь Кучма.
Пшонка: -Прапустить!
Через декілька хвилин до кабінету Пшонки заходить збентежена секретарка:
-Пане прокурор, там, там... !
Пшонка,спокійно: -Що,що там трапилося? Справу Чорновіла розкрили? Говори вже, не тягни...
Секретарка: -Там у приймальні Кучма!
Пшонка: -Нехай зачекає! Так...Кузміна до мене з роялем, пляшку "Хенесі", лимончик і закуску на трьох. Пізніше каву приготуєш.
Через п"ять хвилин до кабінету Пшонки заходить Кузьмін. За ним двоє кремезних робітників  тягнуть піаніно.
Пшонка: -Рінат, а де рояль?
Кузьмін: Зайнятий був справою Гонгадзе, тому не встиг настроїти.
Коли все приготували прокурор  запросив  до кабінета Кучму.
До кабінету входить Кума, постарілий, зігнутий, шаркає ногами, витирає сльози.
Кучма,шамкаючи: -Виклікали, таварищ  пракурор! Я не винний...
Пшонка пербиває: Расслабся, Данилич.. Вот решил паслухать "Мурку" в твоєму з Кузьміним виконанні. Гітара у мене є!

Кучма "наївся політики" і не збирається повертатись

Кучма "наївся політики" і не збирається повертатись
Леонід Кучма
вважає позитивним той факт, що до влади повернулися люди, з якими він
"працював особисто". Натомість сам не збирається повертатися в політику.
.Детальніше...

Перемога Порошенко

          Можна сміливо констатувати, що Порошенко увійшов в раж від перемог. 
          Остаточно та безповоротно. 
          Під час першого припинення вогню він позбувся 27 українських патріотів. Потім, створивши декілька "котлів", він знищив вже декілька сотень українських воїнів. Перед цим, різними військовими хитрощами, такими, як ненадання допомоги батальйонам, відмову видавати важку зброю, він героїчно відправив на той світ більше тисячі українців. 
          Для того, щоб його перемоги набули глобального розмаху, він вирішив повернутися до вже перевіреного засобу знищення своїх ворогів, українців-патріотів. 
          Треба, щоб хуй знає хто, підписав хуй знає що, щоб він міг назвати це "постійним припиненням вогню", і вже не зупиняючись та не відволікаючись на ідіотів, що його обрали, а тепер чогось вимагають, законно та постійно косити українців всіма наявними видами зброї, які надав йому колега Путін. 
          Ну, так і сталося. Хуй знає що, хуй знає ким в Мінську підписано.    

          "Порошенко молодець", оголосив колега Путін. 
          "Угу", кивнув ОБСЕ. 
          "Тьфу", сплюнув дядя Сем. 
          І понеслася звізда, тобто ПОПа, по кочкам. 
          Позавчора, о 18-00, почався мир по-порошенко. 
          Терористи, сепаратюги, москальські військові, мирний наказ зрозуміли, та почали переможну ходу свого Головнокомандувача, Петра Олексійовича Порошенко, до нових звитяг, зрівнюючи з землею українські села та міста. 
          Тепер Порошенко вже не зупинити. 
          Тепер він вже здобуде остаточну Перемогу над українським народом, що заважав йому встановити мир, і яка золотими літерами буде вписана в аннали визначних військових баталій.

Для чого Україні потрібна війна в Донбасі?


Eкс-президент Леонід Кучма з 28 липня більше не працює в Тристоронньої контактній групі Мінська на переговорах по Донбасу (ТКГ). Таку інформацію озвучив особисто президент України Володимир Зеленський. За словами президента, Кучма сам попросив зняти його з поста представника Києва в контактній групі по Донбасу, так як "йому там складно". Це й не дивно якщо об'єктивно подивитися на все, що відбувається на території Донбасу. Однак Зеленський вірить, що після 27 липня на сході України встановиться реальний режим "тиші", і ніхто не випустить жодної кулі.

"Це для нас критично важливо", - підкреслив український президент під час спільної поїздки на Донбас з президентом Швейцарії Симонетта Соммаруга. Зеленський цілковиту рацію: для України критично важливо, щоб обстріли з окупованих територій припинилися. Саме ці обстріли і створюють напруженість і на лінії розмежування, і в суспільстві.

Однак головні проблеми з війною і поверненням ОРДЛО до складу України - в самому Києві. Складається враження, що наша влада (і колишня, і справжня) просто не хоче повертати ОРДЛО під юрисдикцію України. Чому? Та тому що окупований Донбас вигідний нашої влади. На війну можна списати все - і провали в економіці, і провали в боротьбі з коронавірусів, і т.д.

Припиняться обстріли - і велика частина українців "забуде" про Донбас, як "забула" про Крим - окупований півострів стає темою для новин тільки коли, поновлюються дискусії про подачу води до Криму. Але політичним важелем для тиску на Україну Крим не є. У разі припинення обстрілів таким важелем перестане бути і Донбас. І як тепер тиснути Заходу на жалість?

Крім того, війна використовується як об'єднуюча українську громадськість тема. Патріотизм, боротьба проти "ворога-агресора" - це консолідуюча тема, і навіть Зеленський на цьому грає. Без можливості списати проблеми на війну, коронавірус, корупцію, як влада буде виправдовувати все те, що відбувається в країні?

Що стосується економіки, то на Донбасі немає таких вже колосальних руйнувань як нам повідомляють українські ЗМІ. Керівництво України дуже багато грошей всі ці роки витрачає на ведення окопної війни. Якби кошти не йшли, грубо кажучи, "на окопи" навколо ОРДЛО, то цих б грошей вистачило на відновлення економіки Донбасу. А в підсумку в уряді Зеленського скаржаться Заходу: "Нам так багато доведеться відновлювати - дайте грошей".

Відкриємо секрет: насправді, заводи на території ОРДЛО практично всі працюють, щось роблять, генерують якісь капітали, і сільське господарство там працює. Тому виникає питання, чого так багато там треба відновлювати? Відновлювати треба здоровий глузд нашої еліти, а не економіку ОРДЛО.

Боевой путь ФСБ. Пятая колонна в Украине


Многие россияне и ведать не ведают о том, сколько дел и делишек провернули наши бравые чекисты в соседнем братском государстве. Краткая история деятельности российских спецслужб в Украине. В 91-м году Украина и Россия ликвидировали СССР и стали независимыми государствами. Украина подтвердила свою независимость на референдуме 1 декабря 1991 года и заодно выбрала Леонида Кравчука президентом. Это были первые и последние выборы в Украине, которые прошли без участия спецслужб России. Все последующие годы, наши спецслужбы будут неутомимо перекраивать политический ландшафт Украины. Отношения с Кравчуком у России как-то сразу не заладились. Строптивый, что Москве сильно не нравилось. [ Читать дальше ]
Flag Counter

Плівки майора Коровіцина :)

Сенсаційні розшифровки записів нового «тейпгейту» (обережно, нецензурна лексика).

Випадково чи ні, але саме зараз, коли Генпрокуратура чаклує на плівками Мельниченка, а точніше, сьогодні, 01.04, зранку, «Обком» виявив під дверима редакції дивний пакет. У ньому лежав звичайний цифровий диктофон і візитівка, на якій було нашкрябано всього три слова: «Нестор КОРОВІЦИН, майор». Прослухавши файли в диктофоні, ми були просто вражені й довго міркували, чи варто оприлюднювати ці безсумнівно сенсаційні записи. Та все ж вердикт обув однозначний: звісно ж, варто. Ба більше – це наш безпосередній журналістський обов'язок перед суспільством. Отже, ось наші розшифровки цих записів без зайвих цензурних купюр:

ЕПІЗОД 1

Голос, схожий на голос Президента Віктора ЯНУКОВИЧА (далі – ЯНУКОВИЧ): Здоров, кум!

Голос, схожий на голос Генерального прокурора Віктора ПШОНКИ: Здоров, давно не бачились.

ЯНУКОВИЧ: Ага, ти ж заходив ще аж як Онопенка, як то кажуть, (нерозбірливо)

ПШОНКА: Да, здоровий бичара.

ЯНУКОВИЧ: Качок, мать його. Як сім’я, як син?

ПШОНКА: Та там же, де і твій! (обидва регочуть)

ЯНУКОВИЧ: Слухай, тут таке діло є. Ти Піню знаєш? Єсть тут один такий, меценат, блядь. Представляєш, бере бичачу голову, таку вже (нерозбірливо), щоб засмерділася, і під скло її шурує. І показує всім: глядіть, тіпа, яка я утончьонна натура!

ПШОНКА: Ізвращенєц.

ЯНУКОВИЧ: Во-во! Я оце понімаю, якщо меценат, то як Люська. Пішла собі в Донецьку на балєт, сіла скромненько, сидить не пиздить. І всім харашо. А цей же ж, блядь… Мільйони, представляєш, на оце тратить. За три такі голови пів-вертольота можна купити!

ПШОНКА: Так може, це його, потрясти чуть-чуть?

ЯНУКОВИЧ: Та такого хєр потрусиш. Не та, як то кажуть, нація. У нього телеканалів півпульта, почнеш трусити – то такий вой піднімуть, шо оно мнє на хуй нє нада.

ПШОНКА: Так а шо ж дєлать?

ЯНУКОВИЧ: Тесть у нього нєнадьожний. За ним такий хвіст тягнеться… ще з тих врємьон, як я губернатором був. Ох попив з мене крові, паскуда. Дзвонить, каже: я оце, Вікторфедорович, зараз фільм такий дивився, там ще Стінг, тіки не співає, а тіпа директор бару. І такі там ружжа були, такі ружжа… І так ніби нічого й не каже, а сам панімаєш: як завтра йому ті ружжа не принесеш – то знову, блядь, в завгари. Бєспрєдєл же був полнєйший, даже в Донбасє спокойно нє продохньош. Я халдєя в магазин, той каталог приносить, я глянув – йо-майо, блядь! Я за ето ружжо трі завода в області Рінату отдал, шоб дєнєг собрать! Пріньос, а етот, блядь, ламаєцца: «Да как можна, да я же нє імєл в віду…» А я токо кулакі в карманах сжимаю: я б тєбя, суку, щас… Подонок, бля, висшей мєри. Рижий, бля, рижий!

ПШОНКА: Я тєбя понял. У мєня щас в прокуратурі – я з Донецька привіз – такі орли єсть, шо ні моралі, ні мазгов. Швєци такі, шо всьо шо хочеш кому хочеш сошьют і на закон їм поїбать. І ще одного майора я сьогодні на роботу взяв внєштатно – він під дверима якраз жде, я позову. (чути скрип дверей) Миколо!

(входить невідомий)

ПШОНКА: Чуєш, Миколо, тут таке діло єсть.

Голос, схожий на голос НЕВІДОМОГО: Та я в курсі, справу вам треба на Куч…

ЯНУКОВИЧ: От же ж, блядь! Вітя, під диваном провєрь!

ЕПІЗОД 2

ЯНУКОВИЧ (розмовляє по телефону): …І ще я хотів у Вас, Володимире Михайловичу, спитати: прізвище Гонгадзе Вам щось говорить? …Та нє-нє, я нічо, я так просто, як кажуть, поцікавився. (кладе слухавку) Ході тепер і бойся, осіна драная! (звук потирання долонь і задоволене хихотіння)

(скрип дверей)

Голос, схожий на голос заступниці голови Адміністрації Президента Ганни ГЕРМАН: Чи можу я зайти до місця несення своєї служби на благо невдячного народу вельмишановного богоподібного гонорового Його Високості пана Президента Лідера Віктора Федоровича Януковича?

ЯНУКОВИЧ: (задоволено) Ти поки вимовила, могла й так уже зайти, принести стілець і сісти. Але я на тебе не ображаюся.

ГЕРМАН: Ясновельможний пане, сьогодні у нас репетиція Вашого спілкування з народом.

ЯНУКОВИЧ: От блядь, я й забув. Ой, Ганя, вибач, шо я так прі тєбє.

ГЕРМАН: Та нічого, пане Лідер, мені навіть навпаки приємно – адже з Ваших вуст навіть обсценна лексика ллється солодким лінгвістичним нектаром і ідіоматичною амброзією на килим опада…

ЯНУКОВИЧ: Харош, у мєня аж жопа зачесалась.

ГЕРМАН: Може, мені на неї подмухати?

ЯНУКОВИЧ: Харош, я сказав.

ГЕРМАН: Як скажете, пане. Отже, репетиція спілкування з народом…

ЯНУКОВИЧ: Тю, я шось не зрозумів. Мнє шо, з тобою репетувать? А дє народ?

ГЕРМАН: А народ уже своє відрепетирував. Читають так, що аж від зубів відскакує. Особливо оце у них вдається: «Здоров’я Вам, Вікторе Федоровичу! Ми Вас так любимо!...»

ЯНУКОВИЧ: Шо, нєбось, ти научіла?

ГЕРМАН: Це найменше, чим я могла Вам віддячити за ту ласку, якою Ви щомиті щедро обдаровуєте весь наш багатомільйонний народ…

ЯНУКОВИЧ (тихо): Блядь, шоб у тєбя, как говорят, язик на морозє к автобусу пріліп…

ЕПІЗОД 3

Голос, схожий на голос колишнього Президента Віктора ЮЩЕНКА: Вітаю Вас, колего!

ЯНУКОВИЧ: Подозрєваємий Кучма тєбє колєга! (регоче)

ЮЩЕНКО: Я до Вас зі щирою душею, а Ви отак… (схлипує)

ЯНУКОВИЧ: Та шучу я, Вітян, шучу! Здоров! (чути глухі удари від дружнього поляскування по спині та стишені зойки ЮЩЕНКА)

ЮЩЕНКО: Ви ж знаєте, як мені болить, коли Ви таке кажете…

ЯНУКОВИЧ: Та ладно, не обижайся! Шо ж я тєбя, кормільца, как говорят, да в прокуратуру? Там уже й так мєст нєт! (регоче)

(ЮЩЕНКО ввічливо підхихикує)

ЯНУКОВИЧ: День сьогодні – просто красота! Сонце світить, дуби ростуть. Так і хочеться жартувати й шутіть. О, придумав! Ща рушничка под’їбьом!

(звук набирання номера на дисковому телефоні)

ЯНУКОВИЧ: Добрий дєнь, Владімір Міхайловіч. Ви нє подскажетє, де я можу знайти майора Миколу Мельниченка? Мені Пшонка казав, що він по Вашій справі проходить, то може, ви з ним бачились? (пауза, кладе слухавку) Гагага, ти не повіриш, Вітьок, він як почув, захрипів весь так, що аж трубку вироніл!

(дикий регіт ЯНУКОВИЧА, ввічливе підхихикування ЮЩЕНКА)

ЮЩЕНКО: Колего, у мене до Вас є одне, можливо, дещо надто амбітне прохання…

ЯНУКОВИЧ: Шо – дорожню карту тобі акцептіровать? Гагага! (регоче)

ЮЩЕНКО (схлипує) Ви ж знаєте, як мені болить…

ЯНУКОВИЧ: Та ладно, ладно, заспокойся! Кажу ж, день хороший, усі пошуткувати тягне. Шо там у тебе?

ЮЩЕНКО: Мені б оце у Каневі, на стежках нашого Великого Кобзаря, 6 соток під пасіку… Отам на горі, щоб я міг цей дух нашого українства споконвічний відчути… 6 соток, більше не треба. Бо Ви ж знаєте, як мені…

ЯНУКОВИЧ: 6 соток? Да говно вопрос! Тю ти, я уже думал, у тєбя чєрєпкі покралі, такой ти смурной. Шоб я для тебе 6 соток пожалів? Ти ж мені он яке Межигір’я, как говорят, забацал! Так шо буде тобі пасіка, якщо там іще не всю гору мені під віртальот заасфальтували, гагага.

ЮЩЕНКО: Глибоко Вам вдячний, бо ви ж знаєте…

ЯНУКОВИЧ: Ох і день хароший! Весна! Скоро жінки почнуть роздягатися! …Йо-майо, уже через 20 хвилин, треба ж бігти! Вітьок, у нас тут із корешами зайвий квиток на стриптиз лишився, катай з нами.

ЮЩЕНКО: Та в мене ж дружина…

ЯНУКОВИЧ: Та вона американка, вона паймьот!

ЕПІЗОД 4

ЯНУКОВИЧ: Ну що, всі реформатори зібралися, можна починати. У кого які ідеї щодо нових реформ?

Голос, схожий на голос віце-прем’єра Сергія ТІГІПКА: Я би запропонував ввести новий податок на інвалідність. Урядові аналітики розрахували, що у зв’язку з підвищенням пенсійного віку багато жінок будуть симулювати, щоби отримати пенсію за інвалідністю і такий спосіб усе ж ухилитися від відпрацювання законної панщини на благо Батьківщини. Ввівши цей податок, ми одночасно отримуємо ресурс для виконання захищених соціальних статей бюджету і підвищуємо престижність роботи до старості.

Голос, схожий на голос прем’єр-міністра Нікалая АЗАРОВА: Я подтрімую ету прапазіцию. Бюджету катастрофічєскі нє хватаєт коштов для провєдєнія зімовой Олімпіади 2022 рока, мєждународного фєстіваля дєльфінов-шпалоукладчіков і урочістава празднованія річніци третьєва прієзда в Украину патріарха Кірілла.

Голос, схожий на голос уповноваженого Кабміну з питань дерегуляції Михайла БРОДСЬКОГО: Всєх расстрєлять, сукі, ногі отрєзать!

ЯНУКОВИЧ: Моня, шо ж ти так к людям? Ми ж на них працюємо…

БРОДСЬКИЙ: Зажралісь, підараси! Всєм в борщ по каплє ціаніда!

АЗАРОВ: Міхайло, ну щьо Ві в самом-то дєлє?

БРОДСЬКИЙ: Уууу, гади!

ТІГІПКО: Михайле Юрійовичу, Ваша пропозиція цілковито нераціональна. Поміркуйте самі: якщо всіх розстріляти, з кого ми збиратимемо податки на… на… ну ось хоча би Віктору Федоровичу на гелікоптери?

ЯНУКОВИЧ: І правда, Міша, шо-то ти нє прав.

БРОДСЬКИЙ: Ага, етіх пєрєстрєляєш! Всьо равно гдє-то кто-то да останєцца, заработаєт і закрисіт!

АЗАРОВ: Міхайло, а за што Ві іх усє ж так нє любітє?

БРОДСЬКИЙ: Зажралісь, ублюдкі! Пірожниє в «Каліну» уже жрать нє ходят – ім грєчку подавай! Матраси нє покупают – на полу спят, худєют, шоб ніхто в правітєльствє нє замєтіл, скоко оні, сукі, жрут по ночам!

ЯНУКОВИЧ: Ублюдки.

АЗАРОВ: Покідкі.

ТІГІПКО: Підараси.

ЕПІЗОД 5

ЯНУКОВИЧ: Шо там у нас, как говорят, по фракциям?

Голос, схожий на голос голови фракції ПР Олександра ЄФРЄМОВА: Пріростаєм, Віктор Фьодоровіч.

ЯНУКОВИЧ (роздратовано): А що, точніше ніззя? А ну, вруби Чечетова.

(лункий звук, наче лопатою вперіщили по дерев’яній шпаківні)

Голос, схожий на голос заступника голови фракції ПР Михаила ЧЕЧЕТОВА: Сто восємьсят дєвять целих ноль-ноль десятих дєпутатов во фракции, дорогой лідєр Віктор Фоьодоровіч, готови служить Вам вєрой і правдой!

ЯНУКОВИЧ (задоволено): Отак от, Саньок, учись, чьотко і понятно, як в армії!

ЄФРЄМОВ: Так Ви ж вродє в армії нє тово (нерозбірливо)

ЯНУКОВИЧ: Нічо-нічо, там тоже всьо чьотко і понятно. А скіки там у повєрженного протівніка?

ЧЕЧЕТОВ: Сто п’ять пріспєшніков расхітітєльніци государствєнного імущєства мєшают устанавлівать стабільность опитной командє профєсіоналов!

ЯНУКОВИЧ: Шото до хєра. В одну камеру не влізуть. Ну Ви ж там работаєтє?

ЄФРЄМОВ: Ну конєшно, встрєчаємся, разговори разговаріваєм.

ЯНУКОВИЧ: Ех… Разговори! Я от по молодості робив так: брав судью, прив’язував за яйца..

ЧЕЧЕТОВ: Вот ето да, Віктор Фьодоровіч!

ЄФРЄМОВ: Так дєпутати ж еті самиє… нєдоторканиє!

ЯНУКОВИЧ: Судді про себе теж так думали… Ти давай цей, щоб позафракційниє, как говорят, теж до нас вступали.

ЄФРЄМОВ: Понімаєтє, Віктор Фьодоровіч, оні же там разниє. Етот там… Ляшко… Слухі пойдут всякіє… шо ми з Вамі тоже… вот прямо здєсь січас… вот на етом діванє…

ЯНУКОВИЧ: А ну кончай! Фантазьор… Да, то западло. Шо ж ним робить? О! Ідєя заїбісь! Гагага!

(звук набирання телефонного номера і регіт)

ЯНУКОВИЧ: Володимире Михайловичу? Президент турбує. …да, да, спасібо. Тут є один такий депутат, Ляшко. Да-да, я знаю. Так він каже – ні в яку фракцію не хочу, а тіки до Литвина. Каже, нравишся ти йому. Так ти ж помогі чєловєку, пріюті, обогрєй… Да, да, я понімаю, а шо ж дєлать – коаліція крєпчать должна. Ну а тєм болєє тєбє-то всьо равно уже трєніровацца нада, жопу охранять. В зонє ж, как говорят, скоро прігодіцца… (кладе слухавку) Тю, от ето у старіка нєрвішки ні к хуям стали…

ЕПІЗОД 6

ЯНУКОВИЧ: Ну і на хуя ти мені всьо ето рассказал? Вот стоіш тут переді мною, от шо ти от мєня хочеш? Ти сам нє можеш разобрацца? Ну харашо, ну от я його сюди визвал. (говорить по селектору: «Давай, впускай його!») Заході, Володя, ось дивись – жалуються на тебе, кажуть, матюкався, бєсчінствовал прямо на дороге. (чути нерозбірливе мугикання) Ну от, Толя, от я тобі його привів. Давай. Давай уїби його. Шо не можеш? Шо ти не можеш? Я кажу, взяв і уїбав. Я бачу, що здоровий, так ти теж не мальчик – одна морда більше важить, ніж він увесь. Ну і шо, шо депутат? Ти міністр, тобі по хуй! Блядь, ти мєнт чи не мєнт? Ну давай, я держу його – їбаш уже! Отак! А тепер у печінку. (звуки ударів) Ну от! Що, мир? Мир. А то тіки нити – ландики, хуяндики. Ні хуя в цій країні без Президента не робиться…

ЕПІЗОД 7

ЯНУКОВИЧ: Я оце вчора говорив із Поповим – про Київ там, про землю, про фірми комунальниє… От ти скажи мені, Льоня, от я уже сидів два раза, а ти – ні одного. Так, блядь, кто із нас після цього дебіл і Космос?

Голос, скожий на голос мера Києва Леоніда ЧЕРНОВЕЦЬКОГО: В має в любімом городє Кієвє начінают цвєсти каштани. Ви любітє каштани?

ЯНУКОВИЧ: От же ж паскуда. Такого в ГПУ спробуй допитай – вся слідча група повіситься…

Голос, схожий на голос мера Харкова Геннадія КЕРНЕСА (миролюбно): А Ви єму уши і нос отрєжтє…

ЯНУКОВИЧ: Ладно, ето потом. Уже після Євро. Треба ж буде якогось терпілу знайти, якщо криша «Олімпійського» вдруг Суркісу на голову йобнеться…

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ: Какіє же люді всьо-такі злиє. Любітє друг друга!

Голос, схожий на голос харківського губернатора Михайла ДОБКІНА: Я тя щас возлюблю… Сідіт тут, как попугай, откуда-то вєщаєт…

Голос, схожий на голос донецького губернатора Анатолія БЛИЗНЮКА: Хлопци, кончайтє ето дєло, ми ж для сєрьйозной бєсєди собралісь, футбол, нацпроект, так сказать, умикни країну і уйобуй, пока нє поймалі.

ЯНУКОВИЧ: Вот-вот.

БЛИЗНЮК: Значіт, таке прєдложеніє по Донєцкой області: смьоту подготовкі к Євро збільшуєм у три з половіной раза – тіпа бензин подорожав, гречка для строітєлєй і всьо такоє. 90% отката – лічно Вам, Віктор Фьодоровіч.

Голос, схожий на голос віце-прем’єра Бориса КОЛЕСНИКОВА: Дєдушка, а ти нє охуєл с такімі откатамі? Мой «Альтком» за какіх-то 300% рентабельності ішачіть нє собіраєцца!

КЕРНЕС: Да, 300% - ето маловато, давай по новой, Толя, всьо хуйня.

ДОБКІН: Вот імєнно, ми от з Гєшей на лавочках і то больше заработаєм.

ЯНУКОВИЧ: Ех, пацани, умєєтє Ви работать і нє краснєть! А я от свого часу два раза…

БЛИЗНЮК: Та нє пєрєживайтє ви так. Он з Межигорьєм же навчилися? Тут главноє, когда пріпрьот, красіво так отморозіцца. Тіпа на дауна впасти. От Ви мої інтерв’ю чіталі? А Гепу з Допой на ютюбі відєлі? А етот, блядь, коріфєй-отморозок…

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ: Рідна мати мояяяаааа…

БЛИЗНЮК: Во-во, пєсню спєть можна!

ЯНУКОВИЧ: А ето ідєя!

БЛИЗНЮК: Ну я же нє в прямом смислє.

ЯНУКОВИЧ: Нє-нє-нє, спою!

КОЛЕСНИКОВ: Віктор Фьодоровіч, ну Ви же взрослий чєловєк, лідер партії, Президент…

ЯНУКОВИЧ: Сказав – спою, значіть, спою. От на першому ж телеефірі, коли з народом общатись – візьму і спою!

ДОБКІН: Віктор Фьодорич…

ЯНУКОВИЧ: Бля буду!

(звук набирання телефонного номера)

ЯНУКОВИЧ: Володимир Михайлович, драстуй! Ми оце з хлопцями про футбол говорим, так хочемо тебе спитати: ти к якому «Євро» встигнеш із тюрми вийти?...

(із слухавки чути гучний стук чогось важкого об підлогу)

ЯНУКОВИЧ: Чуєш, Льоня, ти все одно без роботи сидиш, зганяй в Феофанію, відвези від мене цвєти і полотєнце – він їх любить.

ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ: …і рушниик вишиваний на щастя, на долю далаааа…

ДИВ. ТАКОЖ: Скотина Бродский, сучка Юлька, жид Суркис, бл..дь Азаров, бу-бу-бу Янукович и все-все-все

Сторінки:
1
3
4
5
попередня
наступна