[Приєднана картинка]Ти сказала колись: не люблю я уживані речі,
В них назавжди лишається частка чиєїсь душі.
І от саме в ту мить, коли спогади ляжуть на плечі,
Люди часто жалкують про те, що ці речі чужі.
І я, раптом, подумав: а що ж нам робити з
серцями?
Бо серця пам‘ятають усіх, хто заходив до них.
Хтось грязюки наніс, мов на килим брудними ногами.
Ну а хтось з теплотою в тім серці навічно застиг.
Ми пускаємо в серце людей, почуття і тривоги.
Відчиняємо двері усім, хто постукав...
Читати далі...
