хочу сюда!
 

Ира

38 лет, рак, познакомится с парнем в возрасте 34-49 лет

Бо серця - то не речі


Ти сказала колись: не люблю я уживані речі,
В них назавжди лишається частка чиєїсь душі.
І от саме в ту мить, коли спогади ляжуть на плечі,
Люди часто жалкують про те, що ці речі чужі.

І я, раптом, подумав: а що ж нам робити з серцями?
Бо серця пам‘ятають усіх, хто заходив до них.
Хтось грязюки наніс, мов на килим брудними ногами.
Ну а хтось з теплотою в тім серці навічно застиг.

Ми пускаємо в серце людей, почуття і тривоги.
Відчиняємо двері усім, хто постукав хоч раз.
Вперто ”юзаєм” наші серця, як комп‘ютерні ”проги”,
Сподіваючись кожного разу на ще один шанс.

Так влаштований світ, що ”новеньких” сердець не буває,
І гарантій на серце ніколи ніхто не дає.
Бо серця - то не речі, вони без любові вмирають.
Ми так прагнемо серед всіх інших впізнати своє.

5

Последние статьи

Комментарии

115.08.18, 23:13

це ваш вірш?

    216.08.18, 06:59

      316.08.18, 08:51

      За мотивами впійманими десь у всесвітній павутині,
      а може й в павутині думок що іноді приходять в
      в той особливий час коли можуть собі зринати із нізвідки
      і плавно прямувати далі в безмежне нікуди...

        416.08.18, 13:13