Золото-чорна осінь покою

Цвинтарем стелить листя покрову

Тиша навіки схованих сплячих

Душі притягує, тих хто ще бачить

Знайдеться істина, якщо шукаєш

Будемо всі там, місць вистачеє....

04 січня 2008 року

цiлую твої веснянi вуста
i губ насолоду злизую
істина поряд проста
істинна близкість
попри час та вiдстань
сонця промiнням яскравим
в нiжностi твого листя
до тебе в трави
а ти стелися

Чому в Росії завжди дупа?
-За всіх в них думає Госдупа!!!
-А чом такий коштовний газ?
-Бо президент там пі...рас!!!
-Так є ж в Росії свій народ?!
-По рейтингам він ідіот!!!
-І як же скинути кайдани?
-Виходить на свої Майдани!!!

Быков: Что делать Северной Корее? 

Известна сделалась причина

(хотя из зарубежных пресс)

той странной хвори Ким Чен Ына,

из-за которой он исчез.

Корейский лидер, к сожаленью,

от многих доблестей устав,

ужасно склонен к ожиренью

и повредил себе сустав.

Тридцатый год героем прожит,

но он настолько бурно жил,

что с сентября ходить не может.

Ходить ему мешает жир.

Порвал он пару сухожилий,

смутив корейские умы.

Его в больницу положили

и не отпустят до зимы.

Еще вчера писала пресса —

поскольку слухам нет конца, —

что он набрал побольше веса,

чтоб стать похожим на отца,

и политологи о том же

писали, сдвинувшись вконец,

но он уже гораздо толще,

чем в те же годы был отец.

Сегодня кончилось вилянье.

Известно стало, как ни жаль,

что это страшное влиянье

такого сыра — "Эмменталь".

Ужасный случай, я считаю,

и плана западного часть!

Ын пристрастился к "Эмменталю",

еще в Швейцарии учась.

Продукт швейцарских сыроварен,

тугих коров и полных рук, — 

он тем особенно коварен,

что привыкаешь как-то вдруг.

Проходят дни, в глазах мелькая, — 

но обжигает, как огнем:

не можешь жить без "Эмменталя"!

Все время думаешь о нем!

Когда вернулся он из Берна

в Пхеньян, в уютный свой домок, — 

ему настолько было скверно,

что он на рис смотреть не мог.

Он вел народ зимой и летом

в коммунистическую даль,

а из Швейцарии при этом

все время слали "Эмменталь"

в его секретную обитель.

На всю Корею Ким Чен Ын —

его единственный любитель,

поскольку ест его один.

Борец, страдалец за идею,

печальный символ здешних мест —

он ест один за всю Корею,

а больше там никто не ест.

Он правит ядерной державой —

друзьям на страх, врагам на смех, —

и этой западной отравой

один питается за всех.

Его стремления не праздны.

Распространяясь в ширину,

он принимает все соблазны

один за нищую страну — 

чтоб Запад сырно-шоколадный

не съел Корею изнутри.

Возьми портрет его парадный

и в тихом ужасе смотри,

насколько тесно занят холст им.

Страдалец — ясно и ежу.

Не мне ли знать, как трудно толстым?!

(Но я пока еще хожу.

Насколько легче мне, еврею,

частушкописцу, хохмачу:

он жрет, герой, за всю Корею —

а я тогда, когда хочу!)

Теперь-то, мирные народы,

вам станет ясно, почему

у вас забрали все свободы,

и экспортную ветчину,

и избирательное право,

и все попутные права —

и вы коряво и гнусаво живете,

как растет трава?

Терпите все в покорстве долгом —

державный бред, бесплатный труд,

а у кого остался доллар —

потом и доллар отберут.

Конечно, взгляды ваши разны,

но все вы тут — бессильный класс;

и все затем, чтобы соблазны

пришли не к вам, не через вас!

Чтоб вам не выпало несчастья —

ведь вы безвольны испокон, —

все на себя взяло начальство:

свободу, недра и закон.

Содвинем праздничные чаши

за старину, за ширину!

Тут все права сложились наши

в их вседозволенность одну;

все наши углеводороды,

а также золото, и сталь,

и перспективы, и свободы —

они едят, как "Эмменталь".

Теперь, исправно подъедая

потенциал родных долин,

они уже без "Эмменталя"

не могут жить, как Ким Чен Ын,

и чтоб народ не задымился,

богатство праздно истребя, —

они тяжелый грех мздоимства

опять же взяли на себя,

чтоб мы очистились скорее,

по их заветам ключевым…

Что делать Северной Корее?

Ей ждать, что лопнет Ким Чен Ын:

не стану снисходить к деталям,

приметы времени — пустяк,

но кто отравлен "Эмменталем",

тот неизбежно кончит так.

И если б вы меня спросили —

скажу: попался Ким Чен Ын.

А что нам делать тут, в России?

Примерно то же, что и ым.

http://gordonua.com/news/culture/Bykov-CHto-delat-Severnoy-Koree-Ey-zhdat-chto-lopnet-Kim-CHen-Yn-46146.html

Юзьо Обсерватор

Убий підараса

Настала пора, коли кожен із нас
Постав перед вибором часу:
До влади прийшли бандюки й брехуни,
Наперсточники й свинопаси.

Здолали державу і склали до ніг,
П’ючи нашу кров як вампіри,
А їхній пахан, ледь прибитий яйцем,
Веде нас до прірви.

Бандитом він був і бандитом зоставсь
Тепер уже вищого класу.
Бо вже не шапки, а мільйони краде –
Убий підараса.

За те що Вкраїну продав ворогам
І заповіти Тараса,
Привів табачню і московських попів –
Убий підараса.

Табачніки правлять свій відьомський бал,
Зійшла, мов зоря, їхня раса.
Ми знову раби й малороси-хохли –
Убий підараса.

Тебе не забуде Вкраїна коли,
Шахтарю з Донбасу,
Ти візьмеш у руки сталеве кайло
І вбєш підараса.

Нема в нас святішої більше мети
Чи іншого спасу!
У бога прощення піди попроси
І вбий підараса.

Коли на тарілочці нас подадуть
Кремлю, що вже плямкає ласо,
То буде запізно, повстань і убий!
Убий підараса!

Прочитав? Передай далі.

---

Іти крізь безліччя доріг,

Не дивлячись в пітьму,

Півшляху поки зміг...

А далі... чи піду?

---

Шляхи щораз ростуть

У напрямі розтічч...

Канати натягнув

У світі протиріч

---

Снаги витрата сил

І лише слід від крил...

Лиш юності здогАд

І шир стіни стократ...

---

Пробити чи пройти,

Угору чи назад..?

Безкрилість висоти

Здолаю я навряд...

---

І ось перед межі

Стою чи тільки марю?

Долоні враз пусті,

Хоч і вогнем палають

---

Простий наразі знак,

Таке в житті буває...

Я хочу цього? - ТАК!

І знаю і не знаю...

ЩОБ ЛЮБИЛА УКРАЇНУ І СЛАВА І ВОЛЯ,

ЩИРО, ДРУЗІ-ПОБРАТИМИ, ОБ"ЄДНАЙМО ДОЛІ.

ЩОБ НЕ ЗНИКЛА НАША ВДАЧА, ЯК РОСА НА СОНЦІ,

ЗАЖИВЕМО ЧЕСНО, БРАТТЯ, У СВОЇЙ СТОРОНЦІ

ДУХОМ Й ДІЛОМ ЗДОБУДЕМО МИ НАШУ СВОБОДУ,

І ДОКАЖЕМ ЩО МИ ДІЙСНО З КОЗАЦЬКОГО РОДУ.

СТАНЕМ, БРАТТЯ, ВСІ ЗА ВОЛЮ ВІД ДНІСТРА ДО ДОНУ.

В РІДНІМ КРАЮ ПАНУВАТИ НЕ ДАМО НІКОМУ.

ЧОРНЕ МОРЕ СКОЛИХНЕТЬСЯ, ДІД-ДНІПРО ЗРАДІЄ,

ЩО НАРЕШТІ Й УКРАЇНИ ВОЛЕНЬКА ДОСПІЄ.

ДУХ І СИЛИ ПРИКЛАДЕМО ЗА ВАШУ СВОБОДУ,

ЩОБ ПИШАЛИСЬ НАМИ СЕСТРИ З КОЗАЦЬКОГО РОДУ.

НАЙ ЗАВЗЯТА, ЩИРА ПРАЦЯ ДОБРОГО ПОКАЖЕ,

ЧИСТОЙ ВОЛІ В УКРАЇНІ ПІСНЬ ГУЧНА РОЗЛЯЖЕ.

ЗА ГОРАМИ ВІДІБ'ЄТЬСЯ, ЗГОМОНИТЬ СТЕПАМИ,

УКРАЇНИ СЛАВА СТАНЕ МІЖ ІЇ СИНАМИ.

ДУХ І ЗНАННЯ МИ СПРЯМУЙМО ЗА ЧУЖУ СВОБОДУ,

СВІТ ПОБАЧЕ ЩО В НАС ДІТИ З КОЗАЦЬКОГО РОДУ.



П.ЧУБИНСЬКИЙ (рімєйк BIO ®)

Вечір, темніє на дворі. Осінь листям стукає в двері. У кімнаті нас лише двоє, Я і новий вірш на папері. А на дворі осінь гуляє, У саду цвітуть хризантеми. Сліпий старець у хлопця питає: - Іванку, де ми? Із дерев листя спадає, Вітер віє не знає втоми. Хлопець в старця старого питає: - Діду, хто ми. - Українці ми сину, Ми українці. Ми мов ті хризантеми осінні, Дуже довго за волю боролись, Та навіки ми стали вільні. Ранок, на дворі світає, Вірш читаю, зміст не можу збагнути. Вітер віє, не мов промовляє: - Про минуле це і про майбутнє.

      Дмитро Дідківський.

             1999рік.

Я нашел в Интернете любовь,
Виртуальную юную стерву,
Что попала мне в глаз, а не в бровь,
Правда, был этот случай не первый.
Я по клавишам серым долбил
Лихорадочно несколько суток
И любил ее, стерву, любил
Настоящей любовью, без шуток.
Я дарил ей игрушки, цветы,
Что похитил с соседнего сайта,
От ее неземной красоты
Я балдел до последнего байта.
А она издевалась, змея,
Посылая мне новые фото,
От которых в мозгах у меня
Закипало неясное что-то.
Проведя три недели без сна,
И ни в чем ей уже не переча,
Я ее уломал, и она,
Согласилась на первую встречу.
Долго ждал. Жизнь прокручивал вспять.
Думал встретить ее комплиментом.
А она оказалась опять -...
Бородатым очкастым студентом...