Хризантеми.
- 14.09.08, 23:57
- На вершині слова - Вірші
Вечір, темніє на дворі.
Осінь листям стукає в двері.
У кімнаті нас лише двоє,
Я і новий вірш на папері.
А на дворі осінь гуляє,
У саду цвітуть хризантеми.
Сліпий старець у хлопця питає:
- Іванку, де ми?
Із дерев листя спадає,
Вітер віє не знає втоми.
Хлопець в старця старого питає:
- Діду, хто ми.
- Українці ми сину,
Ми українці.
Ми мов ті хризантеми осінні,
Дуже довго за волю боролись,
Та навіки ми стали вільні.
Ранок, на дворі світає,
Вірш читаю, зміст не можу збагнути.
Вітер віє, не мов промовляє:
- Про минуле це і про майбутнє.
Дмитро Дідківський.
1999рік.
17
