Сталось це у далекому 1994 році, коли я вперше попала на Західну Україну, а саме в похід по Івано-Франківській області (Яремче-Надвірна-Делятин-Ворохта-Ясиня). Шлях наш пролягав через Львів, на шляху до гір у нас не було часу затриматись у Львові, тому що швиденько пересідали у потяг Львів-Рахів. Це жахіття не можна було назвати потягом, коли ми вийшли з нього, то було враження, що нас везли у вагоні питок    Вийшли ми в Яремчі, де нас зустрів туман і надоїдливий дощ. Керівник групи запевняв нас, що Карпати це на багато глибші враження ніж Крим і ми будемо в захваті. Дивлячись на початок нашої подорожі ми були засмучені і не могли повірити його словам. Але пройшовши енну кількість кілометрів і подолавши не одну гору, не дивлячись на зміни погодніх умов ми погодились з керівником. І от з того часу моя любов до Карпат і Прикарпаття зростала з кожним моїм приїздом туди.  

Сім років назад мені випала нагода оздоровитись в санаторії Закарпаття, і так як в Закарпатті я ще не бувала, то з радістю погодилась взнати нові місця. Це було неймовірно! Є прекрасні слова, які відображають любов до гір

В суету городов и в потоки машин 
Возвращаемся мы, просто некуда деться.
И спускаемся вниз с покорённых вершин,
Оставляя в горах своё сердце.      

 Так і я залишила там часточку свого серця. І тепер при любій нагоді і можливості намагаюсь знову поїхати в ці прекрасні благодатні місця. Остання моя зустріч з Карпатами була АЖ 5 років тому. Тому я чекала нової зустрічі з радістю і трепетом.

Отже моя подорож, яка почалась тут http://blog.i.ua/user/729788/1708495/  ; http://blog.i.ua/user/729788/1708560/  ;  http://blog.i.ua/user/729788/1709259/ продовжується. 

Приїхавши ввечері у Хмельницький, усівшись в потяг, я поїхала далі подорожувати. Прокинулась я рано і дивлячись у вікно насолоджувалась прекрасними видами.

Дорога дуже звивиста і при кожному повороті потяга я весь час бачила його хвіст 

Зійшовши з потяга, я пішла на автобусну зупинку. Урааааа, я в Закарпатті! 

Очикуючи автобус побачила те, що у нас точно не побачиш. Комфортний транспортний засіб, аж у дві лошадині сили, з маленьким тормозом збоку (лошатко) 

Доїхавши до місця призначення я заселилась у номер. Умови проживання не шикарні, але є все що потрібно: двомісний номер, туалет і душ з теплою водою у номері, триразове харчування. Але ж моя головна мета це перезагрузка файлів в голові   найсвіжіше найчистіше повітря, шикарні навколишні види, малолюдність, журкіт річки, лікування мінеральною водичкою і смачнючий аромат гірських квітів і хвої. 

Оце наша тимчасова хатка на курячих лапках  Я жила на 4-му поверсі 

Поснідавши, я одразу мотонулась по хащам. В цих місцях переважає хвойний ліс з приміссю букових ділянок.Буки дуже цікаво виглядають. Оце один з екземплярів.

Якась гірська річка

 По дорозі я побачила, що і на каміннях ростуть дерева 

Так як я була дві ночі в потязі, день гуляла по Кам"янцю і ще день гасала по навколишнім хащам, я добренько приморилась і  перед вляганням спати вийшла на балкон, надихатись повітря. А там така краса. Сонце бажає на добра ніч   

На другий день зранку, вишойвши на балкон, і знову вдихаючи свіже смачне повітря побачила таку картину

По нашим майже степовим міркам можна було чекати на дощ, але місцеві жителі сказали, що все ОК і ніякого доща не буде. І дійсно хмари розійшлись, вийшло сонечко, ми нарядили купальники і почемчикували купатись на річку.

В цій місцевості ростуть такі величезні борщовики. Кажуть, що вони ядовиті. Ми звичайно не стали експерементувати, і я лише для наглядності розмірів сфоткалась біля велетня. 

Тут річка мілка, то ми йдемо далі

І ось ми вже бачимо як у річці купається нагрітий спекою люд. Справа біжить річка Репинка, зліва - Майданка. Зустрічаючись вони сплітаються і утворюють річку під дивною назвою Ріка )) Мабуть не стали морочитись з назвою, просто Ріка і все ))

Гірські річки завжди достатньо прохолодні, і якось вперше заходити було страшнувато. Але зайшовши ми відчули, що річка тепла і приємна і вилізти з неї ми довго не могли. А головне, що там діє природний безкоштовний гідромасаж    То ми вже перемасажували все що мали змогу   А там трохи лівіше, від жіночки в блакитному купальнику, такий класний водоворіт, ми в ньому катались. Утриматись там неможливо, бо там сильний потік води.   

Накупавшись ми пішли додому і по дорозі роздивлялись цікаві колоритні хатинки

Багато будиночків вкриті такою дерев"яною лускою

Ще дуже сподобались такі особливі колодязі. В кожній місцевості вони своєрідні, особливі.

Як я писала вище, я приїхала попити мінеральної водички. Вода біжить прямо  з-під гори, але коли її п"єш відчувається неначе вона загазована   Ось такі там джерела: 

Мінеральна вода Сойми - Лікувальні властивості мінеральної води «Сойми» обумовлені її макро- і мікроелементним, газовим складом. Кальцій діє проти запалення та алергії, кремній попереджує розвиток атеросклерозу, виводить з організму чужорідні та токсичні речовини, сповільнює процеси старіння. Сполуки бору мають протимікробну дію, залізо та арсен – кровотворну, сірководень сприятливо впливає на шкіру, суглоби, функції серця та судин, лікує атеросклероз, а гідрокарбонат – хвороби підшлункової залози. Ця мінеральна вода підвищує продукцію шлункового та підшлункового соків, виділення жовчі, сечі, утворення ферментів у кишечнику, лікує дисбактеріоз та анемію. Вона також виводить з організму радіоактивні елементи та солі важких металів, підвищує імунітет

Мінеральна вода Келечинська - Мінеральна вода «Келечинська» лікує захворювання крові та кровотворних органів. Наявність в ній високої концентрації заліза у вигляді двох форм – закисної і окисної, сприяє відновленню дефіциту заліза в організмі. Марганець прискорює дозрівання еритроцитів, кобальт і нікель сприяють новоутворенню й утилізації заліза. Мідь забезпечує краще всмоктування заліза в кишечнику, бере участь в синтезі гемоглобіну та продовжує життя еритроцитів. Також «Келечинська» мінеральна вода має виражену діуретичну та холеретичну дію. Під впливом цієї води значно покращуються захисні властивості слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, знижується протеолітична активність шлункового соку.

Через пару днів все ж таки вночі пішов дощ. Ми трохи розстроїлись, але до ранку доща вже не було, зате повітря насичилось ще більшими ароматами і свіжістю. Вся навколишня краса вмилась дощовою водичкою і стала ще насиченіша красою. 

Гори - Три сестри Віра, Надія, Любов. Ці гори нам видно з балкону.

Тут гріють водичку для мінеральних ванн  А в альтанці релаксують відпочиваючі 

А це частинка санаторних теренкурів  

Природа то вмилась, але дощ спортив наш природний релакс у річці, Ріка замутилась і у нас більше не було можливості поніжитись у гідромасажних ваннах. Але не дивлячись на таку неприємність навколишня краса не стала гіршою. 

Місточок через річку. Жахіття ці місточки . Не знаю як там місцеві мешканці по них гасають і пішки, і на велосипедах, і на моторолерах... Я насилу зібралась, вговорила себе і дійшла лише до його середини  Так цей ще більш-менш не шатучий, на вищі і шатучіші я б взагалі і ногою не ступнула би  

По ходу ми зустрічали місцеву фауну, таких ось міні-динозавриків ))) 

Таких жителів у нас я бачила на стовбах, а тут навіть на ЛЕП поселились )))

А це привид санаторію   Ми дивувались його властивості: цілий день цього чудіка не було ні видко-ні чутко, але як тільки наставав вечір, це чудо з"являлось нявкало і пленталось за всими проходячими мимо ногами   

Ось так пролетіли ті прекрасні годинки мого перебування в цьому благодатному місці. Але ж я була б не я, якби я тільки сиділа на місці  Благо народ там вивозили на екскурсії, то за мною було закріплене місце в екскурсійному бусіку  Так що далі буде 

Поэтому я конечно взял камеру и пошел к нему.


[ Читать дальше ]

Будучи в июне в Закарпатье я попал на один из этапов ралли "Трансильвания трофи".


[ Читать дальше ]

Давайте прогуляемся улочками и окрестностями Закарпатского села Невицкое.
Оно примечательно тем, что в нем находится Невицкий замок, один из самых колоритных и "натуральных" замков Закарпатья.
Но о замке я расскажу в одном из следующих репортажей, а сейчас вперед гулять по Невицкому.


[ Читать дальше ]

Самый высокий природный водопад Закарпатья - 36 м.Это один из самых живописных водопадов каскадного типа в Украинских Карпатах.
 

Увидеть его могут все, проезжающие по трассе Н-09 Ясиня-Рахов.
 
Для лучшего обзора почти у самого подножия водопада был построен, напоминающий сказочный, лесной домик в гуцульском стиле, к которому от дороги ведут ступени. Вся красота Труфанца в полном объеме раскрывается именно с этой точки обзора, до которой можно добраться от дороги всего за минуту.

Водопад Шипот - одно из семи природных чудес Украины - красивый водопад Закарпатья.

Как и большинство карпатских историй, легенда, связанная с хрустальными водами Шипота о безумной любви. Давным-давно, девушка из богатой семьи и бедный парень полюбили друг друга. Родители были против их чувств, поэтому влюбленные встречались тайно, за селом, в уединенном месте среди крутых скал. Но однажды мать проследила за дочерью и, услышав в темноте шёпот влюбленных, начала их громко ругать. Вдруг погода резко испортилась — ударил ливень. Горные ливни очень опасны, вода с гор может создавать сильные потоки — таким потоком, сорвавшемся со скал, и смыло двух влюбленных. В темноте не было возможности их спасти. Мать, ставшая свидетелем трагедии, каждый вечер приходила к водопаду. И каждую ночь в лесной темноте и шуме водопада ей слышался шёпот дочери. Поэтому и назван водопад Шипот. Хотя более прозаическая версия утверждает, что "шипотом" издалека кажется умопомрачительный рев воды, срывающейся вниз.

Водопад очаровывает всех своей необыкновенной природной красотой. Из подземного источника на горе Великий Верх (1598м) начинает свой путь вниз живописным ущельем небольшой ручеек Плошанка. Его воды несут свежесть и прохладу.

Закарпатье всегда отличалось от Восточной Украины уровнем жизни и менталитетом. Тут на границе с 4 странами ЕС уже относительно много европейского.
[ Читати далі ]

Начну вот с чего. Квждый день здесь на И.УА можно вдоволь насладиться политическими баталиями. Существуют идеи. Им надо сражаться. Зачем? Да хрен его знает. Надо и все тут. То, что срач этот весь оторван совсем от жизни - это не беда. Это даже и к лучшему. Сталинисты, бандеровцв, кампучисты, чучхисты и еще куча всяких ...истов. Для меня сие значит лишь ОДНО. Мы живем  в прошлом, для прошлого и ради него - любимого. Прошлого, значит.

Тем временем мы все хуже и хуже существуем. Материально, естественно. Но самое главное - духовно!!! Живем прошлыми заржавевшими войнами. 

Я тут ни за кого. Или скажу так - сам за себя. Это мой закарпатский менталитет. Это плохо? Как сказать... Мой народ так прожил уже тыщу лет. И ВЫЖИЛ. При румынах, венграх, чехах и многих других. И не утратил, между прочим ни капли самости. Слышите - НИ КАПЛИ. Язык, культура, вера, тадиции - все вот тута лежит себе целехоньким. 

Я в 94-95 годах у нас торговал на рынках. А потом еще 5 лет таксовал. Это были лихие годы. НО!!!! Никогда у нас никто не платил бандитам за место под солнцем. Только за место торговли. Получил чек и торгуй. НИКоГДА я не слышал, чтобы на Звкарпатье валютчик кого-то обманул на деньгах. За такое о бы он лишился и места своего доходного, а может и жизни.

Это МЕНТАЛИТЕТ. Вот это и есть европейскость. У нас не в чести политика. У нас люди давно научились выживать. И это при том, что тут всегда была безработица. Но вы проедьтесь по Закарпатью. Посмотрите, как живут люди. Какие села! Таких больше в Украине нет. Это металитет. У нас всем наплевать на ... ИЗМЫ. У нас ценят ДЕЛО И УМЕНИЕ,

Я сравнил как дела решаются возле Киева и у нас. Учтите, что система-то центральная. Она навязана Закарпатью. Но при этом, за разумные деньги у нас ты решишь все. И без проволочек. А в центре нужны и связи, и бабки и бандиты... и гарантии НИКАКОЙ... Во как!!!

Этот пост не есть ода Закарпатью. В нем хватает своих проблем. Я же судил только по жизни, а не по книгам умным. Я о том, что пока мы бегаем с ИЗМАМИ, нас самих скоро не станет. Украинцев, имею ввиду. Вымрут, выедут и так далее. Но вот за Закарпатье я спокоен. Оно выживет в любую погоду. Менталитет-с, господа хорошие.

Спасибо за внимание! Можете теперь драться! Вы это любите!

Дело было в августе. Маршрут Киев - сан. Карпаты. А дальше - по местности)