Задержание Чеботаря поставило всех украинских "дерьмократов" в пикантное положение. Вскрылся дутый пузырь честности, о котором говорили, как о настоящем. Европа, давая Украине деньги – ждала реформ. Украинские воры во власти предоставляли европейцам красивые расписанные схемы улучшения жизни украинцев, ездили на встречи, выступали на конференциях, и везде рассказывая о реформировании, протягивали руку: подайте нам на реформы, ибо Янукович украл все, а нам на эти реформы не хватает. Европейцы сначала верили, а украинское жулье, по-новому входили в раж: это ж сколько неучтенного бабла можно стырить, вешая лапшу на уши наивным европейцам?
Пускать пыль в глаза научились еще при СССР, когда потемкинские деревни стали основной силой продвижения. И менять подобное – никто из новой власти не собирался, ибо если теоретически они новые, то на практике: те же люди, работавшие при Януковиче и усвоившие главное правило украинского чиновника и депутата: украсть, обмануть, пустить пыль в глаза – дело святое, лишь бы свою маржу себе в карман положить.
Пафосно рассуждая о борьбе с коррупцией и попрошайничая в мире средства на ее искоренение новые-старые представители власти бороться с ней не собирались. Имитировать борьбу – пожалуйста. В плане изображения имитации деятельности Порошенко и Ко – самые что ни на есть профессионалы. Замыливать глаза Европе и США они научились давно, наивно полагая, что там ну совсем полные идиоты и не понимают, что выделяемые Украине средства славненько разворовываться, а воров найти невозможно.

И тут Европа показала Порошенко и Ко зубки. Чуть-чуть. Теперь, думается, у наследников януковича, желающих построить в Украине нечто среднее между тоталитарной Россией и олигархическо-феодальным государством, слегка трясутся поджилки. Они-то всей Европе доказывали, что это Янукович и Ко – воры. Но случился конфуз: заместителя Министра внутренних дел Украины Сергея Чеботаря задержали спецслужбы Финляндии во время транзитного перелета из Вены. В Финляндии у Сергея Чеботаря была пересадка на рейс из Австрии в одну из стран Прибалтики. Перелет замминистра осуществлял под чужим именем и с паспортом другого государства.
Все бы ничего, но у замминистра при себе оказались огромные, как для украинского чиновника, деньги, которые он вез для оффшорных схем. И что же выходит? Украинский заместитель министра МВД, структуры, якобы борющейся с коррупцией (а Европе об этом красивые картинки с цифрами каждый день показывали) на деле – участник коррупционной схемы по отмыванию денег. И Европе стало понятно: в Украине МВД не только принимает участие в коррупции, но и способствует подделке документов для высокопоставленных чиновников, чтобы они имели возможность спокойно под чужими паспортами границы европейских государств пересекать.

На самом деле, Европа и США иллюзий относительно украинского воровского синдиката – не имели. Но теперь у Яценюка и Порошенко будут проблемы. Европа уличила их в воровстве. И если на украденные Кабмином Яценюка семь миллиардов (при постоянном вое, что гражданам нужно поднимать стоимость ЖКХ) закрыли глаза, то в случае с Чеботарем уже просто так фиговым листочком не прикроешься. Это Янукович мог нагло с Запада денег требовать и наглеть, а тут ведь миру рассказывали о реформах по-новому. А оказалось, что реформировали только воровские схемы. И если Янукович крал деньги бюджета, то нынешние, типа, правильные воры, постоянно утверждающие, что вся страна и предприниматели обязаны терпеть кабалу от ворья при власти, ибо у него – денег нет, воруют уже средства, предоставленные Европой и США на восстановление экономики страны.
Это украинские предприниматели должны снять последнюю шкуру. Это пенсионеры обязаны умереть с голоду, но оплатить непрозрачные и неподъемные тарифы. Это больные в больницах обязаны на ужин только кипяток получать, потому что нет денег в разворованной стране. А вот те шакалы, которые пролезли во власть, нынешние временщики, они не хотят себе ни в чем отказывать.

Неудивительно, что и на фронте у Украины слабые позиции. Временщики, наверное, думали украсть все, что шевелиться, и сдать страну врагу. Но упрямый украинский народ начал и армию спонсировать, и добровольческие батальоны создавать, что не входило в планы ни ПП, ни ВВП. А тут еще и такой откровенный прокол с заместителем самого честного МВД. И Европе понятно, что подобных ходоков с мешками денег в Украине – много. И все эти курьеры они добросовестно работают на хозяина. А кто главный? Для кого высокопоставленные чиновники деньги отмывают, а?
Они и дальше рассчитывают все украденное свалить на возмещение народом через поборы, а украденные для себя средства перевозить в Европу. Ведь если бежать из страны, то нужно, чтобы за ее пределами было на что жить… Но, кажется, Европа подрезала ПП крылья. И у украинского народа появилась маленькая надежда, что Европа поможет украинцам избавиться от ворья во власти…

На сайті «Слово і діло» зявився моніторинг виконання обіцянок, які Андрій Пивоварський давав, вступаючи на посаду міністра інфраструктури. З аналітики сайту   видно, що він більше обіцяє, ніж робить. 

Ні було б нічого, якби Андрій Пивоварський не виконував якісь свої приватні обіцянки. Від цього не страждали б підзвітні Пивоварському галузі. Але річ у тім, що вступаючи на посаду міністра він давав цілком конкретні обіцянки по реорганізації роботи транспорту, зв’язку, аеропортів, ремонту і будівництва доріг тощо. Частина цих обіцянок – не ініціатива Пивоварського, вони записані в Коаліційній угоді. 

Отже, коли Андрія Пивоварського ВРУ затверджувала міністром інфраструктури, від дав 22 обіцянки щодо реформ в міністерстві. Ці обіцянки мають бути виконані впродовж року.  З них виконано лиш три. Дві обіцянки – не буде виконано ніколи. А 16 – в процесі виконання, при чому, це виконання ніхто в Кабміні не контролює. 

Виконав Пивоварський лише три обіцянки: він оскаржив рішення Дніпропетровського суду щодо керівників "Укрзалізниці", аеропортів "Бориспіль" та "Львів"; відкрив навігацію річкового транспорту у березні 2015 року; провів формальну реорганізацію міністерства.

Не виконав (і вже ніколи не виконає) міністр наступне: не подав впродовж 2-3 тижнів на розгляд інвесторів перший проект концесійної дороги "Львів-Краковець"; законопроект про річковий транспорт так і не був направлений до парламенту.

А ось які обіцянки «зависли» на невідомий термін. І ще не ясно, будуть вони виконані взагалі, чи ні.

Пивоварський пообіцяв передати місцевим громадам територіальні та місцеві дороги.

Аудит "Укрзалізниці" має завершиться до середини червня.

Міністр обіцяв, що уряд децентралізує дорожнє господарство.

Провести реорганізацію "Укравтодору".

Пивоварський заявив, що Міністерство інфраструктури України розпочне будівництво концесійних доріг і платних доріг.

Міністр заявив, що міністерство планує представити пілотний проект публічного партнерства в порту "Південний".

Обіцяв, що залізничі лікарі не будуть перепрофільовані (тим часом, вони вже перепрофілюються).

Запевнив, що в аеропорту "Бориспіль" не буде скорочень рядових працівників (скорочення вже йдуть).

І це лиш деякі з обіцянок Пивоварського, над якими ніби то працюють в міністерстві, а на справді – імітують роботу. 

Погоджуючись на призначення Андрія Пивоварського, депутати ВРУ сподівалися, що призначають ефективного менеджера, який не маючи зав’язок на транспорт, зв'язок та інші інфраструктурні галузі, він наведе порядок і реорганізуватиме міністерство для ефективної роботи інфраструктури. 

Але виявилося, що Андрій Пивоварський – людина підконтрольна олігарху і нардепу Ігорю Єремеєву. І міністр робить усе, для забезпечення нафтового бізнесу останнього. Саме через фірми олігарха заправляється пальним «Укрзалізниця» (за цінами вищими, вівд ринкових) , а Пивоварський прагне впровадити ці схеми і в інші підконтрольні міністерству держкомпанії і галузі.

І це єдина обіцянка, яку Пивоварський виконує неухильно.

Довідка

Перед призначенням га посаду міністра Андрій Пивоварський працював гендиректором групи "Континіум" (заправки WOG, ТМ "КОМО", молочна компанія "Галичина" та ін.). Андрій Пивоварський є креатурою Ігоря Єремєєва (одного з власників групи "Континіум", нардепа). У 2006 році нинішній міністр приєднався до інвесткомпанії Dragon Capital, де працював на посаді директора інвестиційно-банківського департаменту (сектори роздрібної торгівлі, будівництва, IT та ЗМІ). До цього він працював фінансовим аналітиком і бізнес-девелопером в київській інвестиційній групі BLASIG, а також в московському офісі IFC.

Приналежність Пивоварського до фінансової групи Єремєєва накладає негативний відбиток на кар'єру міністра.

Справа в тому, що компанії, які входять в "Континіум" або пов'язані з ним ("Вог Аеро Джет", "Укрпостач-Нафтотрейд", "Континент Нафто Трейд", "ВК Імпекс" і "Континіум - Галичина") є великими постачальниками палива для "Укрзалізниці" (УЗ). Приміром, наприкінці 2013 року "Вог Аеро Джет" виграла тендер УЗ на поставку 200 тис. тон дизельного палива на 2,6 млрд грн. Згідно з інформацією в "Віснику держзакупівель", в цілому підприємства Єремєєва в 2013 році поставили залізницям палива на 3,45 млрд грн, в 2014 - 1,3 млрд грн.

Загалом саме залізничний ринок можна вважати "ласим шматочком" для нафтотрейдерів. Відповідно до фінплану "Укрзалізниці" на 2014 рік, в 2013 році відомство витратило на закупівлю палива 4,33 млрд грн, у тому числі на дизпаливо - 3,63 млрд грн. Разом з тим на 2014 рік планувалося витратити на нафтопродукти всього 4780000000 грн., А на "дизель" - близько 4 млрд грн. Фінансовий план на 2015 рік станом на 1 травня 2015 року ще не затверджений в Мінінфраструктури, що свідчить про зіткнення чиїхось інтересів, від яких страждає підприємство.

"Виправдалися побоювання, що міністр інфраструктури представлятиме інтереси однієї з найбільших фінансово-промислових груп. Адже всі його поки що непідтверджені таланти та досягнення не приносять ніякого позитивного результату Україні", - кажуть експерти галузі.

Президент Петр Порошенко сознательно избрал на должность директора Национального антикоррупционного бюро адвоката Артема Сытника, который скомпрометировал себя отношениями с фигурантами наиболее резонансных в истории Украины уголовных дел.

Об этом заявил заместитель председателя Комитета ВРУ по вопросам законодательного обеспечения правоохранительной деятельности, народный депутат Виталий Куприй, передает его пресс-служба.

«Есть требования моральности к избранию директора Антикоррупционного бюро, а это аморальный человек, который, в частности, скрыл, что был защитником откровенных преступников - представителей украинской правоохранительной системы, которые имеют отношение к делам Гонгадзе, депутата-убийцы Лозинского, а также к фальсификации дел против Юлии Тимошенко», - отметил Куприй.

В своем обращении на имя Президента Петра Порошенко Куприй изложил факты, согласно которым Сытник является защитником следователя СБУ Николая Грабика, который фальсифицировал уголовное дело против экс-премьера Юлии Тимошенко.

«В начале 2012 года господин Грабик составил противоправное обвинительное заключение о том, что Тимошенко якобы не уплатила налогов на сумму более 681 тыс. грн. Об этом факте Сытник не сообщил ни в своей биографии, ни во время интервью с конкурсной комиссией», - отмечается в обращении депутата.

Кроме того, Сытник скрыл информацию и о том, что он был защитником скандально известного прокурора Владимира Бабенко, причастного к похищению из Таращанского морга тела журналиста Георгия Гонгадзе и незаконному освобождению депутата-убийцы Виктора Лозинского. Об этом Куприй неоднократно сообщал средствам массовой информации, а также председателю конкурсной комиссии по избранию директора Антикоррупционного бюро Рефату Чубарову и Президенту Петру Порошенко.

При этом, как утверждает депутат, Сытник был не только защитником Бабенко, но и его подчиненным во время работы в системе прокуратуры, поэтому хорошо знал все обстоятельства уголовных дел с его участием.

«Сокрытие Сытником от общественности важных фактов своей профессиональной жизни, его нечестность и неискренность, будут мешать ему вести решительную и беспристрастную борьбу с коррупцией в Украине. Защищать преступников-правоохранителей Бабенко и Грабика, которые бросили вызов украинскому обществу и предали интересы народа, вообще аморально», - подчеркнул Куприй в своем обращении к Порошенко.

Таким образом, по убеждению Куприя, избрание Сытника состоялось с нарушением ч.2 ст.6 закона «О Национальном антикоррупционном бюро» и требований раздела 2 регламента Конкурсной комиссии.

Куприй уверен, что Сытник, как человек, который сам пришел из полностью дискредитированной системы правоохранительных органов, не сможет изменить эту систему, а на должность директора Антикоррупционного бюро необходимо было назначить представителя гражданского общества.

По мнению Куприя, избрание Сытника даст Петру Порошенко возможность легко манипулировать Антикоррупционным бюро и применять принцип избирательного правосудия к своему ближайшему политическому окружению, а борьба с коррупцией может быть использована командой Президента как инструмент политического давления на оппонентов.

Как известно, 16 апреля Президент Петр Порошенко своим указом №218 назначил Артема Сытника директором Национального антикоррупционного бюро Украины.

Первый комбат "Айдара" Сергей Мельничук заявляет, что в Генштаб "зашли большие средства" за сдачу Счастья и ТЭС.  Об этом он заявил в комментарии корреспонденту телеканала "112 Украина".

"Есть оперативные данные, что в Генштаб зашли "большие средства" за то, чтобы сдать город Счастье и особенно не сам город их интересует, их интересует Счастьинская ТЭС, потому что если мы эту ТЭС сдадим, фактически Луганск будет без электроэнергии", - отметил он.

"Раньше давали 20 млн... Вчера я связывался с одним из оперативников СБУ", - уточнил Мельничук на вопрос, откуда у него такая информация.

Напомним, ранее комбат батальона "Айдар" Сергей Мельничук заявил, что отказался сдать город Счастье террористам за 20 млн долларов. Кроме того, Мельничук заявлял, что бойцам "Айдара" предлагали деньги за оставление позиций у Луганской ТЭС, и ДТЭК идет на поводу у сепаратистов.

Бойцы "Айдара" сегодня пикетируют Минобороны с требованием не расформировывать батальон. В Министерстве обороны Украины заявляют, что организационные изменения в батальоне "Айдар" не коснутся личного состава.

Напомним, первый комбат "Айдара" Сергей Мельничук заявил, что  "Айдар", который официально подчинен Министерству обороны и действует в Луганской области в составе подразделений АТО, расформирован.   В самом Минобороны и Генштабе это якобы отрицают.

В декабре прошлого года начальник Генштаба ВСУ Виктор Муженко заявлял, что до конца 2014 г. батальон "Айдар" должен быть реорганизован. Ранее нардеп от Радикальной партии, первый комбат "Айдара" Сергей Мельничук заявлял, что, учитывая эскалацию ситуации на Востоке, намерен возвратиться в зону АТО.

Лише вчора з’явилася інформація про те, як відомий одеський хабарник і радник Прем’єр-міністра Олександр Малін намагається утримати контроль над «Укрпоштою» і завести туди оновлену команду корупціонерів. Сьогодні один з членів команди Маліна – Василь Веселий, який залишається на посаді заступника генерального директора з комерційних питань ховаючись від звільнення на лікарняному, у вузькому колі поділився як відбуватиметься ця операція.

Новим генеральним директором «Укрпошти» Малін планує зробити свого земляка – нічим не примітного Дмитра Нікітіна. До 2007 року Дмитро Нікітін був директором комунального підприємства "Інформресурс", потім заступником голови Одеської обласної ради, опісля працював в компанії ГЕРЦ "Городской единый расчетный центр" - монополісті, через якого проходили всі платежі одеситів за комунальні послуги. З кожного платежу ГЕРЦ залишав собі 2,4% - дуже прибутковий бізнес, враховуючи мільярдні обороти в ЖКГ. Далі ГЕРЦ заснував фірмочку ТОВ «Аверс-процессинг», яку пізніше перейменували на ТОВ «Городские энергетические системы», і очолив її Дмитро Нікітін. Нехитрий бізнес цієї компанії-прокладки полягав у наступному: прокладка встановлювала в будинках теплолічильники, купувала у теплокомуненерго теплову енергію і перепродувала її ЖЕКам. Тобто, вона була посередником між двома комунальними підприємствами. Затим вчинився скандал через приписування Нікітіним зайвих гігакалорій, і цей аналог фірми «Роги і Копита» разом із директором-мухляром зник з інформаційного поля.

Ось цього комунальника Дмитра Нікітіна, управлінський досвід якого зводиться до керування одеською фірмою-прокладкою, витягнув з небуття і намагається проштовхнути на посаду генерального директора «Укрпошти» недолюстрований радник Яценюка – Олександр Малін. Виявляється, саме Нікітіна мав на думці Малін, коли казав, що гендиректором «Укрпошти» буде людина яку «ніхто не знає, проте вона не заплямована корупцією». Журналісти на це дотепне пожартували, що неможливо бути людиною Маліна і не бути заплямованим корупцією.

Василь Веселий також повідомив друзям, що заступником генерального директора «Укрпошти» має стати ще один одесит – старий знайомий Маліна і Нікітіна - директор Київської дирекції «Укрпошти» і депутат Одеської облради Володимир Гурков. Гурков був розробником і організатором корупційних схем для попереднього керівництва «Укрпошти», яке днями вигнали з підприємства через низку гучних корупційних скандалів. Ту команду не зумів «відмазати» навіть сам Малін - радник і особистий друг Яценюка. Тепер Малін, який під час свого перебування на посаді першого заступника міністра інфраструктури був покровителем цієї команди, терміново намагається відновити контроль над фінансовими потоками підприємства.

З веселою посмішкою Веселий розповів і про себе - Малін обіцяв залишитти його в "Украпошті" на тій самій посаді, але для цього потрібно протриматись на лікарняному ще тиждень до призначення Нікітіна. Життєрадісний Веселий не приховує цю інформацію, адже за його словами «питання вже вирішене із міністром».

Отже, державного поштового оператора має очолити особа, яка не знає специфіки, потреб і проблем величезного підприємства, не має вагомого управлінського досвіду, не має і не буде мати авторитету і довіри в трудового колективу. Усе-таки, саме від керівника «Укрпошти» значною мірою залежить успішність роботи підприємства, його прибутковість і перспективи розвитку, а за нинішніх умов – коли на ринку поштових відправлень точиться жорстка конкурентна боротьба – забезпечення виживання. Будь якому новопризначеному директорові «з вулиці», тим більше недосвідченому, знадобиться не менше року на розуміння технологічних особливостей виробничих процесів для прийняття більш-менш кваліфікованих управлінських рішень. Проте фінансовий стан «Укрпошти», жорстка конкуренція та економічна криза не залишають недосвідченому керівнику можливостей і часу на навчання, пасивність і невизначену політику.

На превеликий жаль, останній керівник зі своєю командою більше думав про наповнення власної кишені і про вимоги покровителів, що вкрай негативно відбилося на становищі «Укрпошти» і моральному стані колективу. Призначення заряджених на корупцію "своїх людей" призвело до того, що колись провідний і непохитний поштовий оператор перетворюється на безпорадне підприємство, нездатне часом конкурувати з приватними фірмами.

Інформація про те, що усунуту від керівництва львівську команду корупціонерів намагаються замінити на одеську корупційну команду, вкрай обурила працівників «Укрпошти». І справа тут не лише в ігноруванні і приниженні колективу, в поганій психологічній атмосфері і неминучому розкраданні підприємства поплічниками Маліна. Найстрашнішим є те, що всі заяви нинішньої влади про боротьбу з корупцією і злочинністю, про люстрацію і так далі – є лише ширмою для прикриття старих злочинних схем. Найстрашнішим є те, що нічого не змінюється, отже революція гідності і численні людські жертви були зайвими. Найстрашнішим є те, що в людей вбивають надію на покращення життя і цивілізоване майбутнє.

Радник Арсенія Яценюка Олександр Малін заради збереження корупційних схем досі не залишає намірів протиснути свою людину на посаду генерального директора «Укрпошти» і пропонує кандидатуру "нікому не відомої" особи.

Відомий корупціонер Олександр Львович Малін, що донедавна був першим заступником міністра інфраструктури України, потрапив до списку керівних працівників виконавчої влади,які підлягають звільненню від займаних посад відповідно до Закону України "Про очищення влади" (люстрацію). Проте, люстрації Малін зумів уникнути, написавши в жовтні – до набуття чинності цього закону - заяву про звільнення за власним бажанням. Як відомо,Олександр Малін обіймав посади начальника управління торгівлі Одеської міськради, працював у податковій. При Едуардові Матвійчуку був віце-губернатором Одеської області.Отже, на найближчі 10 років, через дію закону «Про очищення влади» він може забути про державну службу.

З інтернету можна дізнатися про астрономічні суми відкотів і хабарів, які брав віце-губернатор Малін, про його різноманітні оборудки, про його власний чималий і розкішний автопарк, про великі земельні ділянки і дорогу нерухомість. Також інтернет-ЗМІ інформують, що Малін з 2009 року є членом «Фронту змін», особистим другом прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка і сьогодні він є його радником. Ця дружба допомогла Маліну в березні 2014 обійняти посаду керівника Держагенції автомобільних доріг України ("Укравтодор"). У червні 2014 він став першим заступником міністра інфраструктури і негайно почав «кришувати» Укрпошту та впроваджувати туди своїх людей. Через два дні після свого призначення, Малін протиснув на посаду директора Київської дирекції «Укрпошти» свогодруга - депутата Одеської облради Володимира Гуркова.

Саме завдяки заступництву Маліна на «Укрпошті» чималий час орудувала зграя розкрадачіві корупціонерів, якою керував в.о. директора М. Паньків і куди входили його заступники - Р. Стасів, В. Веселий, П. Гуртовий. Одним із натхненників і організаторів корупційних схем там був Володимир Гурков. Після звільнення Маліна з посади першого заступника міністра інфраструктури, банда корупціонерів з «Укрпошти» без його заступництва не зуміла довго утриматися на державному підприємстві і сьогодні майже вся звільнена.

Втім, Малін намагався поновити контроль над підприємством, провести швидку рокіровку і замінити одіозного М.Паньківа на В.Гуркова, проте цій комбінації завадив величезний корупційний шлейф останнього. Однак Малін досі не залишає намірів проштовхнути свою людину на посаду генерального директора «Укрпошти». Для цього радник Малін радить кандидатуру особи, яку «ніхто не знає, проте вона не заплямована корупцією». 

Хоча це виглядає комічно – як можна бути людиною Маліна і не бути заплямованим корупцією? І для чого, врешті-решт, досвідчений корупціонер Малін просуває нікому не відому персону з вулиці очолювати велике і непросте державне підприємство? Для удосконалення там технологічних процесів чи заради збереження корупційних схем своїх вже звільнених підопічних? Здогадайтеся самі. 

Людмила Осипенко

Читайте також: 

Момент істини для міністра інфраструктури Андрія Пивоварського 

«Укрпошта» як показник корумпованості влади

Голова СБУ вимагає від Прем'єра подолати корупцію в Укрпошті 

«Укрпошту» хочуть розшматувати, проте держава не втручається