Міністр інфраструктури Андрій Пивоварський ініціює підвищення залізничних тарифів на 15% з 1 січня 2016 року і ще на 15% з 1 липня 2016 року.

Про це він заявив в інтерв'ю ZN.UA.

"Якщо порівняти ж/д тарифи в Україні та сусідніх країнах - та ж Росія, Білорусь і т.д., не кажучи вже про Європу, побачите, що у нас вони найнижчі. Більш ніж у два рази нижче, ніж у сусідів" , - пояснив міністр.

За його словами, додатковий дохід, який "Укрзалізниця" отримає від підвищення тарифів, вона направить на капітальні інвестиції - покупку рейок, вагонів, локомотивів.

Тобто в кінцевому підсумку гроші повернуться в українську промисловість, — наївно очікує міністр.

На жаль, міністр-недоук явно не читав книгу С.Ю.Вітте «Принципи залізничних тарифів перевезення вантажів», що була видана в 1883 році, і не знайомий з біографією її автора.

Сергій Юлійович Вітте (1849 - 1915) —  великий державний діяч, ініціатор спорудження Транссибірської магістралі, керівник Південно-Західних залізниць (1880 — 1889), міністр фінансів і шляхів сполучення, голова Ради міністрів царської Росії (1905 — 1906), один з ініціаторів Маніфесту 17 жовтня 1905 року.

В згаданій книзі обґрунтовується система побудови тарифів. Основним принципом тарифоутворення, саме якого не розуміє Андрійко Пивоварський, С.Ю.Вітте ще 130 років тому зазначив необхідність регулювання залізничних тарифів за законом попиту і пропозиції. Наслідком цього закону, доведеного за сотні років, є залізне правило: скільки тарифи не підвищуй — сума надходжень все одно залишиться тією ж самою, бо вона обумовлюється лише платоспроможністю споживача.

Тому великою помилкою Пивоварського також є намагання порівняти тарифи в Україні та сусідніх країнах. Щоб встановити справедливі та економічно обґрунтовані тарифи, спочатку потрібно дослідити рівень доходів споживачів. Прикро, що міністр, який за освітою є істориком, не розуміє цього засадничого положення. 

Виступаючи за державний контроль над тарифами, Вітте доводив вимогу однозначності та рівності перед тарифами «всіх і кожного». В нього навіть думки не було що можна надавати преференції якомусь Ахметову, Пінчуку чи Коломойському. 

До речі, на відміну від Пивоварського, який намагається все приватизувати, Вітте визнавав доцільність державного управління транспортною мережею. «При експлуатації всієї мережі залізниць урядом є можливість збільшити їх прибутковість», - писав він. 

Отже, більше ста років тому було доведено, що жодного «додаткового доходу» від підвищення залізничних тарифів не буде отримане. А сьогодні українці вже не питають, коли нарешті почнуться реформи, вони лише дивується скільки можна тримати у владі таких бездарних і неосвічених міністрів.

Володимир Бойко

Джерело: “Элита Страны”

Для ефективної роботи будь-якому міністру потрібний щтат радників – спеціалістів, які фахово підкажуть, як вплине те чи інше рішення на розвиток усієї галузі. До їх думки дослухаються і нею ж часто керуються. Якщо міністрів українці знають хоча б в обличчя, то про радників навіть не задумуються. Хто ж такі радники: професійні консультанти чи сірі кардинали? Міжфракційне депутатське об'єднання Верховної Ради України  «Депутатський контроль» взявся це перевірити і надіслало до міністерств запити із проханням надати інформацію про тих, хто консультує їх очільників.

Абсолютним рекордсменом за кількістю радників є Міністерство інфраструктури – там виявилося 50 позаштатних радників. На другому місті Міненерговугілля – 38. Найскромнішим у своїх потребах виявився Мінкульт – всього один радник, та й той у штаті.  Загалом 14 міністрам «підказує» близько 220 радників.

З’ясувалося, що серед величезної когорти консультантів, що заповнили Міністерство інфраструктури, можна виявити багато дійсно цікавих персоналій. Одні активно просувають власні бізнес-інтереси, другі приховують свої прибутки, треті очікують «жирних» посад, а четверті — недолюстровані чиновники часів Януковича.

Кадрові працівники міністерство розповідають, що значна частина радників взялася з інвесткомпанії Dragon Capital, в якій колись працював міністр Андрій Пивоварский. Нібито перед ними поставлено завдання оцінити активи галузі і надати пропозиції щодо їх приватизації.

В Мінінфраструктури існує незаконна система додаткового матеріального заохочення керівної ланки та провідних аналітиків.  Також доплачують і радникам, що працюють на громадських засадах. Зокрема, ЗМІ неодноразово повідомляли, що радники міністерства, які раніше обіймали посади в компанії Dragon Capital – Олександр Мягкий, Андрій Мотовиловець, Олексій Соболєв, Іван Макушенко додатково отримують цілком конкретні суми – від 3 до 5 тисяч доларів США щомісячно. Ці факти ніяк не наважаться перевірити правоохоронці, хоча їх закликав розібратися з тіньовими зарплатами в міністерстві навіть міністр юстиції Павло Петренко.

Серед радників міністра інфраструктури числиться Геннадій Фукс – в минулому – депутат Запорізької облради від Партії регіонів,  у 2006-2010 роках – заступник голови ОДА з питань ЖКГ. Місцеві видання стверджують: власник групи компаній «Віннер Форд Запоріжжя – Інтрейд-Груп» активно оперував значними бюджетними коштами для підтримки бізнес-структур.  До прикладу, в 2009 році, зазначає одне із запорізьких ЗМІ, використав на це 6 млн. гривень. Як наголошував раніше сам пан Фукс, метою його діяльності, як позаштатного радника, є «перезавантаження системи співпраці влади і бізнесу».

Виявилося, що інфраструктура – це також сфера компетенції і Андрія Мухатаєва – колишнього керівника управління СБУ в Харківській області, який ще в 2006-2008 роках встиг «засвітитися» в низці корупційних скандалів та був звільнений з посади під тиском громадськості.

З Андрієм Пивоварським співпрацює і росіянин Євген Ромащин, який донедавна очолював компанію Ріната Ахметова «Сorum Group» . В міністерстві людина Ахметова курирує залізничний транспорт. Минулої зими Ромащин ледь не став новим керівником «Укрзалізниці». Він увійшов до трійки фіналістів конкурсу з відбору на посаду генерального директора "Укрзалізниці", втім суд визнав цей конкурс незаконним.

Колишній директор Іллічівського порту Юрій Крук, який не потрапив на останній етап конкурсу на посаду нового керівника підприємства, отримав посаду радника міністра інфраструктури Андрія Пивоварського у вигляді «втішного призу». Однак, він все одно намагається впливати на роботу порту, маніпулюючи трудовим колективом через свого партнера - голову портової профспілки Сергія Бризгалова. Нещодавно він навіть намагався стати почесним президентом порту. При цьому в інтерв'ю газеті підприємства «Іллічівець», Крук заявив, що «переконаний, що колектив не допустить, щоб в порт прийшли якісь варяги, люди абсолютно некомпетентні». З цього можна лише уявити, які поради отримує від нього міністр…

Найбільш одіозним радником Андрія Пивоварського є Артемій Єршов – найближчий друг та бізнес-партнер Сергія Льовочкіна. Артемій Єршов працював на багатьох посадах в фінансовій сфері – і майже скрізь його діяльність пов’язують із гучними скандалами та фінансовими махінаціями. Наприклад, він «засвітився» у  численних шахрайствах, що відбувалися у банку «Банкірський дім», який у міліцейських звітах фігурував як найбільший конвертаційний центр в Україні, оборудках із кредитами і використанням адмінресурсу  у банку "Кліринговий дім", афері з рефінансуванням банку «Надра», махінаціях із майном і грошима «Укртелекому» тощо.  Останнім його місцем роботи був "Сбербанк России". Зараз Пивоварський просуває свого радника Єршова на посаду гендиректора «Укрпошти».

Отже, інститут радників в Міністерстві інфраструктури перетворився на такий собі кадровий відстійник, де вирішують власні питання чимало людей із сумнівною репутацією. Здається, міністр інфраструктури не звертає на це уваги. Втім, зважаючи на постійні кадрові скандали, які стрясають міністерство через непрозорі призначення керівників найбільших держпідприємств транспортної галузі, питання радників дійсно здається дрібницею.

За матеріалами прес-служби «Депутатський контроль»
Надруковано в SKELET-info

На цю ж тему:
Артемий Ершов: участник финансовых махинаций и ставленник Левочкина 

"Я вважаю, що тут є конфлікт інтересів. Для цього і повинне бути створене антикорупційне бюро, яке б займалося відстеженням подібного роду випадків, попередженням їх і притягненням до відповідальності за них", - зазначив парламентарій.

Геращенко повідомив, що за кадрові рішення, які приймаються радником глави АП Михайлом Бейліним, відповідальність буде нести міністр інфраструктури і прем'єр-міністр.

"Судячи з того, що я чую з різних сторін, з боку Адміністрації Президента є якийсь радник, який впливає на міністра з кадрових питань - це дуже погано. Потрібно уточнити у пана Бейліна, що він думає з цього приводу, і у пана Пивоварського. Тому що відповідальність за неякісні кадрові призначення буде нести міністр або прем'єр-міністр, а радники залишаться осторонь", - заявив нардеп.

Нагадаємо, раніше ЗМІ повідомляли, що у нового глави "Укрзалізниці" Олександра Завгороднього виявлена сімейна будівельна фірма "А. С. Інжиніринг Груп" (зареєстрована на сина і брата керівника УЗ), яка не розрахувалася із залізницею за транспортні послуги. Ще одна сімейна компанія "Сферастрой Інвест", як випливає з перевірки КРУ, завищувала коштувати робіт при проведенні будівельних робіт для Придніпровської залізниці (Придніпровська залізниця). Обидві компанії отримували підряди, коли Завгородній обіймав керівні посади на Придніпровській залізниці.

14 липня в кризовому Українському медіа-центрі Олександр Завгородній заявив, що компанія, оформлена його родичам, ніколи не працювала з залізницею.

Раніше у ЗМІ ("Українська правда", блог політичного оглядача Дмитра Тузова "Хто торпедує прозорі конкурси?" від 10.07.2015) була поширена інформація про те, що у Міністерстві інфраструктури України та Міністерстві аграрної політики і продовольства України, а також в деяких підвідомчих їм державних підприємствах, створена неофіційна система додаткового матеріяльного стимулювання держслужбовців. Суми щомісячних доплат сягають 50 тисяч доларів. Зокрема, саме стільки доплачують міністрам Олексію Павленку (Мінагрополітики) та Андрію Пивоварському (Міністерство інфраструктури).

"Зарплати "у конвертах" також отримують урядовці та керівники рангом нижче. Зокрема, в Мінагрополітики це - радник міністра Олександр Лієв (30 тисяч доларів), перший заступник міністра Ярослав Краснопольський (25 тисяч), заступник міністра Володимир Лапа (20 тисяч), директор продовольчого департаменту Дмитро Шульмейстер (3 тисячі). У Мінінфраструктури додаткові "гонорари" окрім міністра отримують: перший заступник Володимир Шульмейстер (30 тисяч доларів), заступник міністра Володимир Омелян (7 тисяч), аналітики міністерства, які раніше обіймали посади в компанії Dragon Capital - Олександр Мягкий (3 тисячі), Андрій Мотовиловець (3 тисячі), Олексій Соболєв (2 тисячі), Іван Макушенко (2 тисячі). Також додатково фінансуються співробітники "Укрзалізниці", яка підпорядковується Міністерству інфраструктури України: радник генерального директора з фінансових питань Дмитро Попель (30 тисяч доларів), заступник генерального директора із реформування, майнової та правової політики "Укрзалізниці" Євген Кравцов (7 тисяч), директор з персоналу Олена Марина (5 тисяч). Отримує доплату у сумі 50 тисяч доларів і новий керівник "Укрзалізниці" Олександр Завгородній.

За даними ЗМІ, схему доплат організував Михайло Бейлін. Відомо, що ця особа вже досить давно займається підбором керівників у Мінагрополітики та Мінінфраструктури. Факт причетности Бейліна до розстановки керівників в обох міністерствах публічно визнав виконувач обов'язків директора ДП "Укрзалізничпостач" Євген Хорощак. Бейлін працює позаштатним радником голови АП Бориса Ложкіна.

Втім, правоохоронні органи не спростовують і не підтверджують інформацію про неофіційну виплату високопосадовцям у Міністерстві аграрної політики та продовольства та Міністерстві інфраструктури надбавки до зарплати. Також немає підтвердження щодо законности діяльності Михайла Марковича Бейліна з пошуку кандидатів на керівні посади у Мінагрополітики та Мінінфраструктури і подальшого щомісячного матеріяльного стимулювання обраних співробітників.

Миша Бейлин: скромный кудесник из АП

Скандальный биллборд вновь появился у здания Министерства инфраструктуры

Подбором руководителей на крупнейшие госпредприятия Мининфраструктуры занимается партнер Ложкина Михаил Бейлин

Михаил Бейлин назначен «курировать» МинАПК и Мининфраструктуры

Экс-глава СБУ пообещал реакцию на информацию о "смотрящем" из АПУ
В МинАПК и Мининфраструктуры чиновники получают ежемесячные доплаты от 3 до 50 тысяч долларов?

http://koruptsija.blogspot.com/2015/07/pivovarskiy-beylin-dolzhny-otvetit-publichnuyu-brekhnju.html

На сайті «Слово і діло» зявився моніторинг виконання обіцянок, які Андрій Пивоварський давав, вступаючи на посаду міністра інфраструктури. З аналітики сайту   видно, що він більше обіцяє, ніж робить. 

Ні було б нічого, якби Андрій Пивоварський не виконував якісь свої приватні обіцянки. Від цього не страждали б підзвітні Пивоварському галузі. Але річ у тім, що вступаючи на посаду міністра він давав цілком конкретні обіцянки по реорганізації роботи транспорту, зв’язку, аеропортів, ремонту і будівництва доріг тощо. Частина цих обіцянок – не ініціатива Пивоварського, вони записані в Коаліційній угоді. 

Отже, коли Андрія Пивоварського ВРУ затверджувала міністром інфраструктури, від дав 22 обіцянки щодо реформ в міністерстві. Ці обіцянки мають бути виконані впродовж року.  З них виконано лиш три. Дві обіцянки – не буде виконано ніколи. А 16 – в процесі виконання, при чому, це виконання ніхто в Кабміні не контролює. 

Виконав Пивоварський лише три обіцянки: він оскаржив рішення Дніпропетровського суду щодо керівників "Укрзалізниці", аеропортів "Бориспіль" та "Львів"; відкрив навігацію річкового транспорту у березні 2015 року; провів формальну реорганізацію міністерства.

Не виконав (і вже ніколи не виконає) міністр наступне: не подав впродовж 2-3 тижнів на розгляд інвесторів перший проект концесійної дороги "Львів-Краковець"; законопроект про річковий транспорт так і не був направлений до парламенту.

А ось які обіцянки «зависли» на невідомий термін. І ще не ясно, будуть вони виконані взагалі, чи ні.

Пивоварський пообіцяв передати місцевим громадам територіальні та місцеві дороги.

Аудит "Укрзалізниці" має завершиться до середини червня.

Міністр обіцяв, що уряд децентралізує дорожнє господарство.

Провести реорганізацію "Укравтодору".

Пивоварський заявив, що Міністерство інфраструктури України розпочне будівництво концесійних доріг і платних доріг.

Міністр заявив, що міністерство планує представити пілотний проект публічного партнерства в порту "Південний".

Обіцяв, що залізничі лікарі не будуть перепрофільовані (тим часом, вони вже перепрофілюються).

Запевнив, що в аеропорту "Бориспіль" не буде скорочень рядових працівників (скорочення вже йдуть).

І це лиш деякі з обіцянок Пивоварського, над якими ніби то працюють в міністерстві, а на справді – імітують роботу. 

Погоджуючись на призначення Андрія Пивоварського, депутати ВРУ сподівалися, що призначають ефективного менеджера, який не маючи зав’язок на транспорт, зв'язок та інші інфраструктурні галузі, він наведе порядок і реорганізуватиме міністерство для ефективної роботи інфраструктури. 

Але виявилося, що Андрій Пивоварський – людина підконтрольна олігарху і нардепу Ігорю Єремеєву. І міністр робить усе, для забезпечення нафтового бізнесу останнього. Саме через фірми олігарха заправляється пальним «Укрзалізниця» (за цінами вищими, вівд ринкових) , а Пивоварський прагне впровадити ці схеми і в інші підконтрольні міністерству держкомпанії і галузі.

І це єдина обіцянка, яку Пивоварський виконує неухильно.

Довідка

Перед призначенням га посаду міністра Андрій Пивоварський працював гендиректором групи "Континіум" (заправки WOG, ТМ "КОМО", молочна компанія "Галичина" та ін.). Андрій Пивоварський є креатурою Ігоря Єремєєва (одного з власників групи "Континіум", нардепа). У 2006 році нинішній міністр приєднався до інвесткомпанії Dragon Capital, де працював на посаді директора інвестиційно-банківського департаменту (сектори роздрібної торгівлі, будівництва, IT та ЗМІ). До цього він працював фінансовим аналітиком і бізнес-девелопером в київській інвестиційній групі BLASIG, а також в московському офісі IFC.

Приналежність Пивоварського до фінансової групи Єремєєва накладає негативний відбиток на кар'єру міністра.

Справа в тому, що компанії, які входять в "Континіум" або пов'язані з ним ("Вог Аеро Джет", "Укрпостач-Нафтотрейд", "Континент Нафто Трейд", "ВК Імпекс" і "Континіум - Галичина") є великими постачальниками палива для "Укрзалізниці" (УЗ). Приміром, наприкінці 2013 року "Вог Аеро Джет" виграла тендер УЗ на поставку 200 тис. тон дизельного палива на 2,6 млрд грн. Згідно з інформацією в "Віснику держзакупівель", в цілому підприємства Єремєєва в 2013 році поставили залізницям палива на 3,45 млрд грн, в 2014 - 1,3 млрд грн.

Загалом саме залізничний ринок можна вважати "ласим шматочком" для нафтотрейдерів. Відповідно до фінплану "Укрзалізниці" на 2014 рік, в 2013 році відомство витратило на закупівлю палива 4,33 млрд грн, у тому числі на дизпаливо - 3,63 млрд грн. Разом з тим на 2014 рік планувалося витратити на нафтопродукти всього 4780000000 грн., А на "дизель" - близько 4 млрд грн. Фінансовий план на 2015 рік станом на 1 травня 2015 року ще не затверджений в Мінінфраструктури, що свідчить про зіткнення чиїхось інтересів, від яких страждає підприємство.

"Виправдалися побоювання, що міністр інфраструктури представлятиме інтереси однієї з найбільших фінансово-промислових груп. Адже всі його поки що непідтверджені таланти та досягнення не приносять ніякого позитивного результату Україні", - кажуть експерти галузі.