Чи варто мені реагувати на допис ніби-то "журналіста" від самопомочі А.Шкули, який через недолугий виборчий закон, навіть не набравши більшість по округу, випадково став депутатом міської ради ? 
Сьогодні Іра, моя дружина, сказала мені, що якійсь журналіст знову написав чергову свою маячню, навіть не запитавши коментаря у неї, про нашу земельну ділянку в Кутківцях, де ще в 1990 році Іра отримала дозвіл міської ради на перебудову, а в 1991 я добудував хату і в ній тепер ми всі живемо.
Я запитав - то написав Шкула ? Іра відповіла що так, а звідки ти знаєш ? Та знаю, тому що такі дурниці може написати в Тернополі лише він, а всі його "земельні" дописи завжди були перекрученням та фальшем, а часом і простою брехнею в партійних інтересах. І цей його допис не став виключенням. Особисто у мене до Шкули питань немає, він відробляє своє "самопомічне" партійне завдання, і журналістикою тут навіть не пахне. У мене більше до коментаторів його писанини. Знайте, що саме через донос Батьківських з Кутківців, Іриного дідуся Василя Чорнія в 1950 було засуджено до 20 років таборів Сибіру як ворога рядянської влади, а саме Василь Чорній був головою Просвіти в Кутківцях та одним з фундаторів будівництва будинку просвіти в селі Кутківці, де тепер знаходиться наш будинок культури. Також знайте, що бабуся Іри, Анастасія Йофипівна Чорній має особисту подяку від Кардинала Шептицького за вірну службу на користь громади села Кутківці в 1936 рці.
До речі, міська рада своїм рішенням ні Ірі, ні мені не виділяла і не виділяє ніякої ділянки і не дає жодної землі, а лише погоджує документи на приватизацію того, що у родини Іри, було і є.
P.S. Село Кутківці з 1953 року стало частиною Тернополя.
У нас на подвір'ї ще досі зберігся фундамент від першої в Кутківцях кам'яної хати Василя Чорнія, яку розібрали в 1939 перші совіти на будову в Тернополі.

 Мораторій на продаж землі можна скасувати тільки після обговорення з аграріями та не раніше 2017 року. Про це сказав прем’єр-міністр Володимир Гройсман у Верховній Раді, відповідаючи на запитання, чи буде продовжено з 1 січня наступного року мораторій на продаж землі, пише “Українська правда“.

“Верховна Рада у 2016 році ухвалила рішення про продовження мораторію на землю до кінця 2016 року. Далі – це буде вже питання Верховної Ради, яке рішення вона буде приймати в 2017 році, – заявив він.

“Але в нас є законопроект зареєстрований про обіг земель. Жодних рішень щодо мораторію не може бути, доки ми не зрозуміємо всі нюанси поводження з землею. Інакше це все буде дуже жахлива ситуація”, – додав Гройсман.

“Тому перше: треба визначити закон про обіг земель, далі буде визначатися Верховна Рада, що робити”, – додав прем’єр.

Він наголосив, що питання землі – надзвичайно чутливе, тому “треба радитися з аграріями, з власниками, розуміти, чого вони хочуть – і далі приймати рішення консолідоване і спільне”.

 

На початку земельної реформи уряд виступає проти продажу землі іноземцям та юридичним особам. Про це заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман в ході обговорення засад земельної реформи за участі народних депутатів, представників профільних комітетів Ради та аграріїв, повідомляє прес-служба Кабміну 29 травня.

Метою зустрічі було обговорення моделі ринку землі.

“Дуже важливо, аби ту модель, яку ми в кінцевому рахунку запропонуємо, якщо дійдемо до спільної думки, мала в основі українські інтереси, інтереси українських фермерів і розвитку сільських територій”, – сказав Гройсман.

Глава уряду підкреслив, що відкриття ринку землі “дозволить змінити тип економіки від сировинної на економіку доданої вартості”.

Водночас прем’єр звернув увагу, що процес має відбуватися поступово і враховувати усі можливі ризики.

За словами Гройсмана, продаж має бути доступний тільки фізособам-українцям і в обсязі не більше 200 гектарів землі на одну особу.

“При цьому, на даному етапі ми категорично проти продажу землі іноземцям, проти відкриття ринку земель для юросіб”, – заявив очільник уряду.

Як повідомляє прес-служба Кабміну, учасники засідання “в цілому погодились з тим, що питання наразі не стоїть в площині скасування чи збереження мораторію на продаж земель”.

“Питання ж полягає в тому, щоб визначити, яка саме модель обігу земель була б найкращою для України, і тоді вже починати обговорення її запровадження”, – сказано в повідомленні.

Результатом наради стала домовленість про створення міжвідомчої робочої групи. Вона повинна представити концепцію першого етапу земельної реформи на основі уже існуючих напрацювань уряду і “з врахуванням думки усіх, хто має відношення до розвитку аграрного сектору України”.

Окрім того, голова уряду доручив підготувати проект постанови уряду, яка унеможливлювала б подальші зловживання на ринку землі вже зараз

Начебто соціальна реклама на телебаченні, за якою, кажуть, все-таки стоять певні політичні сили, «змусь свого депутата проголосувати за зняття мораторію на продаж землі» в черговий раз розворушила селян-власників паїв.

Розмови про те, «чи варто продавати землю одразу після зняття мораторію чи краще почекати кілька років допоки ціна на пай виросте… а якщо потім знову мораторій введуть?.. а чи, взагалі, хтось її купляти захоче?…» точаться ледь не на кожному кутку українських сіл, інформують Економічні Відомості.

В думках селяни вже підраховують свої можливі прибутки. Багато хто при цьому навіть забуває, що вже давно здав свій земельний уділ комусь в оренду на багато років вперед, і вже точно в найближчій перспективі продати його не зможе.

Згідно із офіційною статистикою, 19,5 млн. га земель сільськогосподарського призначення із загальної площі у 42,8 млн. га сьогодні на правах оренди використовуються зареєстрованими сільськогосподарськими підприємствами.

Проте, 15,1 млн. га земель с/г призначення все-таки знаходиться у використанні домашніх господарств. Іще 7,3 млн га — у розпорядженні центральних та місцевих органів влади. 0,9 млн га — у розпорядженні держави. Тобто, торгувати і торгуватися українцям є чим і за що.

Згідно із даними Держкадастру, нормативна вартість 1 га землі с/г призначення в Україні на сьогодні складає майже 31 грн. В доларовому еквіваленті, за сьогоднішнім курсом — це майже $1200. В середньому, згідно зі статистикою, власник паю має в своєму розпорядженні 3,25 га землі с/г. Тобто, якщо він вирішить продати свою земельну ділянку одразу ж після зняття мораторію, то зможе навіть за цією ціною отримати на руки $3858.

Насправді, для селянина, часто колишнього колгоспника, а тепер пенсіонера, який щомісячно отримує від держави менше 2 тис. грн. ($77) — це просто колосальна сума. Це його пенсія за чотири роки.

Тим часом, економічні експерти прогнозують, що із відкриттям ринку землі вартість 1 га одразу зросте. Адже, сьогодні у сусідній Польщі 1 га землі в середньому коштує $10,5 тис. У сусідній Румунії — $6,4 тис. Українські чорноземи за своєю родючістю значно переважають ті землі, які мають у своєму розпорядженні ці країни.

Разом з тим, на думку експертів, відкриття ринку землі в Україні може знизити вартість землі у певній низці європейських країн. Але це вже, мабуть, не наші проблеми.

У нас проблеми інші. Як розказав «і» екс-голова Держагентства земельних ресурсів, а тепер депутат ВР Сергій Рудик, у парламенті сьогодні не вистачає голосів ані на те, щоб проголосувати за зняття мораторію на продаж землі с/г призначення, ані на те, щоб його продовжити.

Сам він виступає проти відкриття ринку землі — каже, що зараз Україна соціально до цього неготова — і, водночас, виступає за скасування мораторію на продаж землі — каже, що той тільки відтерміновує вирішення проблеми.

«Ще на посаді голови Держагенства я напрацював законопроект, який весною 2015 р. зареєстрував уже як народний депутат . Законопроект більше року «провалявся» у профільному комітеті. По техніці маніпулятивним шляхом знятий з розгляду. Зараз ми його доопрацювали і плануємо зареєструвати по-новому. Суть законопроекту полягає в наступному: орендар купляє право на довгострокову оренду землі і платить селянину кошти, які будуть ненабагато меншими, ніж сума імовірної вартості гектара землі після умовного введення ринку землі запропонованого моїми колегами», — каже Сергій Рудик.

Депутат сподівається, що його законопроект стане компромісним для двох сторін, що виступають «за» і «проти» зняття мораторію, і в перспективі набере потрібну кількість голосів. «Він дасть можливість державі отримувати додаткові обігові кошти — більше 10 млн. га знаходяться в державній власності — і розблокує питання по відношенню до самих власників паїв», — стверджує Сергій Рудик.

За його словами, короткострокові договори оренди не стимулюють бізнес бережно використовувати землю – сіються культури, які приносять максимально швидкий ефект – рапс, соняшник, тощо – без дотримання певних технологій. Таким чином, на сьогоднішній день, за різними оцінками, через недбале застосування земля втратила 20-25% своїх властивостей.

«Технології б очевидно дотримувались, якщо б ця земля була у власності чи в довгостроковій оренді. Аграрії знають, що треба давати землі рік «відпочити», чергувати види культур…», – каже Сергій Рудик.

Довгострокова оренда — згідно із законопроектом Сергія Рудика 14 років, хоч депутат каже, що може бути і 49 – на думку депутата, «практично врятує землю». «Орендарю буде вигідно підживлювати землю, щоб вона і в подальшому приносила йому добрі врожаї», — каже він.

Однак, тут варто зауважити, що левова частка земель с/г призначення із числа орендованих і сьогодні перебуває у довгостроковій оренді. Згідно із законом про оренду землі, максимальний термін, на який землю можна взяти в оренду складає 50 років. Тільки властивості свої земля ця чомусь втрачає.

І власне кажучи, найзапеклішими противниками зняття мораторію на продаж землі от уже більш, ніж 15 років, виступають ті ж таки орендарі. З кожним роком продовження мораторію їхні прибутки зростають.

За словами іще одного парламентарія Романа Семенухи, в структурі експорту товарів за минулий рік доля АПК стала найбільшою та сягнула 42%, обігнавши продукцію металургійного комплексу, чия частка склала 22,9%.

Тут варто зазначити, що користуються орендарі землею селян за досить мізерні гроші. Згідно із даними того ж таки Держкадастру, середній розмір орендної плати за земельні ділянки с/г, що виплачувалась в минулому році орендодавцям-власникам паїв по країні склав 1093,4 грн/га. Попри те, відомо, що здебільшого орендарі розраховуються із власниками паїв частиною зібраного урожаю. А навіщо, скажімо, людині кілька мішків кукурудзи, якщо в неї ні курей, ні гусей, ні будь-якої іншої живності? Те, що всі в селі «тримають господарство», насправді давно вже є тільки міфом.

До того ж, відомі факти, коли власники агропромислових підприємств займалися фактичним самозахопленням земельних паїв. В українських реаліях одне цілісне поле складається із земельних паїв, що належать десятьом, а то і тридцятьом людям. Зрозуміло, що не всі одразу хотіли здавати свій пай в оренду одному й тому самому орендарю. Хтось хотів обробляти свою землю і сам. Проте, ніхто тут ні з ким не заморочувався – обробляли все підряд. От тільки ті, хто підписав договір оренди, якийсь, хай навіть мізерний, дохід від своїх паїв отримували, а ті, хто не підписав – нічого.

За прогнозами експертів, зняття мораторію на продаж землі підніме і розмір орендної плати за гектар. Таким чином, немає нічого дивного в тому, що агропромисловці-орендарі земельних уділів з усіх сил намагаються «втримати» мораторій.

Президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Іван Томич у ході дискусії щодо відкриття ринку землі в Українському кризовому медіа-центрі навіть заявив: «Ми починаємо підготовку до масової акції протесту і не дамо владі, довіра до якої близька до нуля, знищити країну».

Насправді, у противників зняття мораторію на продаж землі, за певними оцінками, у стінах парламенту досить серйозне «лоббі». Із року в рік, прикриваючись «благими намірами» захистити селян, щоб в тих «не скупили землю за безцінь», дію мораторію продовжували. І так аж до непристойності…

Адже незрозуміло, на яких підставах політики вважають селян настільки примітивними, що вони не здатні реалізувати своє конституційне право розпоряджатися своєю власністю. «Якщо це їхня власність, люди мають повне право нею розпоряджатися — не через права оренди, як зараз, на жаль, пропонують деякі політики, а через запуск ринку землі», — каже експерт Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський.

З іншої сторони, якщо хтось хоче продати свій пай «за безцінь» — це його право. Тільки, насправді, що для сьогоднішніх політиків «безцінь», для простого селянина — серйозна сума. Ми маємо багато прикладів того, коли власники гектарів помирали через те, що не мали грошей на лікування, зате мали землю, яка, начебто щось коштує, але не продається.

А якщо, зрештою, хтось не має кому передати свою землю у спадок, а на схилі літ хоче здійснити «мрію всього свого життя» і побачити Мачу Пікчу? То чому хтось має розпоряджатися чиїмось життям і чиїмись мріями?

Іще один аргумент проти зняття мораторію — не має відповідної законодавчої бази. Давайте будемо відвертими — її не має тому, що знімати мораторій із продажу землі ніхто особливо то і не планував. Зрештою, усе б так і «тяглося», якби в ситуацію не втрутився МВФ. Однією із умов, на яких Україні Фондом був наданий мільярдний кредит, є проведення в державі земельної реформи. Наша влада пообіцяла, що мораторій на продаж землі продовжуватись не буде — накладений ВР України до кінця 2017 р. — і уже з 2018 р. продаж землі с/г має призначення буде дозволений.

Тим часом, партія «Батьківщина» разом із Всеукраїнською асоціацією фермерів ініціювали проведення в Україні референдуму проти продажу земель сільськогосподарського призначення.

«Який референдум? — дивується Сергій Рудик, — Це втрата часу. Він не дає нічого окрім можливості тим політичним силам, які є його прихильниками, стимулювати свою політичну діяльність і здійснити спробу підняти свій політичний рейтинг».

З іншої сторони, позиція лідерки «Батьківщини» Юлії Тимошенко виглядає дещо парадоксальною. «Ініціювати проведення референдуму мав президент, а не ми. Він мав запитати у людей: хочуть вони продавати свою землю чи ні? Але він цього не зробив. Натомість, за спиною у людей підписав із МВФ договір про співпрацю і сказав, що землю будуть продавати. Тільки український народ має право вирішувати долю своєї землі», — заявила Юлія Тимошенко.

І тут незрозуміло — чому на референдумі хтось має вирішувати за когось? Чому це має бути колективне рішення? Якщо ринок землі буде відкритий, то кожен окремий власник паю сам за себе зможе вирішувати: продавати йому свою землю чи ні. Те, що продаж землі буде дозволеним, аж ніяк не означає, що він буде примусовим.

Автор: Надія Михальчук

Читать полностью на http://eizvestia.com/uk/news/full/2605-komu-vigidnij-zemelnij-moratorij

БГ:  Мені не зрозуміло, для чого було роздавати землю людям і одночасно заборонили її продавати? Як не зрозуміло, чому селяни голосують на виборах за тих, хто позбавляє їх можливості стати багатими, бо їх комуно-соціалістичні обранці підтримують мораторій, що означає приватизацію землі таємно і безоплатно, як "безхозну", тому що власники за ці десятиліття або померли, або відмовились від своїх паїв тощо. Водночас то їх рішення як виборців  бути бідними і дурними...

           Виявляється, Антарктида має свій національний домен .aq. В ньому нараховується більше 200 тис. веб-сторінок. Також Антарктида має свій міжнародний телефонний код. Якщо побачите на своєму мобільному незнайомий номер, що починається на +672, то, ймовірно, до Вас намагаються додзвонитися пінгвіни.
8 грудня 2013 року в Антарктиді був зафіксований рекорд мінімальної температури на Землі 91,2 °C.
           Антарктида за договором 1961 року є нічийною землею, тобто не належить жодній державі. Проте вона має свій державний прапор. І з десяток держав давно висувають територіальні претензії на Антарктиду. Або мають закріплене за собою право висунути такі претензії будь-коли в майбутньому. Наприклад, Норвегія претендує на територію, більшу у 10 разів, ніж вона сама. А Австралія претендує на майже половину Антарктиди.
           Антарктида не має постійного населення. Залежно від сезону та потреб наукових досліджень її "населення" складає від 1 до 5 тис. осіб. Зате одна людина за існуючими нормами мала б вважатися громадянином Антарктиди, оскільки народилася там. 
           Ще дещо парадоксальним є нагромадження тут 90 % планетного льоду (близько 3/4 світових запасів прісної води) при тому, що південний полюс є найсухішим місцем на Землі. Тут випадає від 10 до 22 мм опадів за рік - так само, як на більшій частині пустелі Сахари.

Земные боги.

Мир Богов самый высокий. Там процветает искусство и чувственные
удовольствия. Люди из мира Богов привлекательны и талантливы. Это
художники, поэты, музыканты, актеры, просто мечтатели и фантазеры. Чаще всего Боги - не материалистичны и богатство, обладают они им или нет, не так уж важно для них. Они чувствуют себя равно хорошо в разных условиях.
Видеть прекрасное во всем для них естественно. Замечать плохое - мучительно. Боги не любят критиковать, осуждать кого-либо за глаза, сплетничать, интриговать, бороться. Они поднимаются над уровнем логических рассуждений и больше ценят иррациональные подходы, необычные, творческие решения, широкие взгляды. Мир Богов наполнен любовью и состраданием, красотой и пониманием 

Агентство NASA представило неймовірні фотографії Землі Дані фотографії вдалося отримати за допомогою супутника Suomi NPP, що володіє чутливим радіометром. Для того, щоб зібрати знімки з усіх куточків Землі, супутник облетів нашу планету 312 раз. Це щось неймовірне
[ Читати далі ]