хочу сюди!
 

Элла

45 років, стрілець, познайомиться з хлопцем у віці 39-49 років

Замітки з міткою «телефон»

Замальовки воєнного часу-5

Навіть коли в житті не відбувається нічого цікавого, все одно щось, та й відбувається... Бо життя не терпить порожнечі. Тож показую, що трапилось зі мною з кінця серпня по кінець вересня. Ну а оскільки обставини диктують багато чого, то це буде продовженням циклу "Замальовки воєнного часу".

1. Важко вибрати найцікавіше посеред безлічі подій, але я б відмітив зміну форми кадика; прийом ліків від бронхіту (медикаменти з величезними інструкціями), а згодом, повторний курс прийому заспокійливого та антидепресанта; пригоди з поклейкою захисної плівки на новий смартфон (так, я купив смартфон), а також відновлення випадково видалених файлів з роботою за весь місяць(!).

Однак було ще багато чого. Наприклад, 10-річчя кішки Аліси, похід до психіатра у дощовий день, болісне лікування зуба, завершення будівництва нежитлової будівлі в центрі міста та дивна метушня на майданчику біля колишньої міськради. Так що запрошую під врізку для детальнішого огляду моїх буднів.
[ Читати далі (+45 фото)... ]

Епопея з приклеюванням захисної плівки

Купив новий смартфон (фотозвіт про це буде пізніше), однак виявив, що на дисплей не поклеєна захисна плівка. Тож довелось замовляти окремо. Заодно попросив, щоб поклеїли на дисплей. Але проблемка в тому, що на смартфоні екран "водоспад" (скруглений). Причому, з усіх сторін. Перший раз поклеїли з ворсинками. Сказали прийти, що переклеїли. Вдруге наклеювали не при мені (смартфон віднесли кудись). Довго клеїли, але не зх усіх сторін нормально приклеїлось. Крім того, були помітні пухирці з повітрям. Сказали, що повинні самі розсмоктатись. А якщо ні, то, щоб зайшов ще раз, дня через 2-3. Ось пройшло вже два дні, а бугорки з повітрям так і лишились. І один край не прилягає. Думаю: що робити? Купляти іще одну плівку (бо не сказали, що замовлять) і йти втретє до пункту видачі? Купити плівку, але віднести на поклейку в інше місце — в майстерню з ремонтів телефонів (хоча не факт, що там зможуть її поклеїти)? Ну або поклеїти самому (правда, не впевнений, що зроблю хоча б на рівні, як поклеїли в точці видачі)? Нажаль, в кожному з цих варіантів доведеться пожертвувати своїм часом і відкласти роботу. Тому не виключаю, що залишу, як є, доки плівка не відклеїться сильніше, чи доки не знайду місце, дне гарно поклеють.

Спеціально смартфон зі скругленими краями не підбирав. Просто так вийшло.

Хотілось би почути читачів, у яких теж смартфон з екраном "водоспадом". Як вирішили питання із захисною плівкою?

Смартфон розвалюється

Я й не думав, що таке може трапитись. У смартфона почав відклеюватись дисплей. Помітив це випадково. Спочатку подумав, що смартфон просто випадає з чохла. Але відстань між дисплеєм і задньою кришкою здалась завеликою. "Та ну нафіг!" — так можна описати переляк. "Невже дисплей?" Схоже, так, таки дисплей відклеюється. Однак при цьому працює.

Смартфону 4 роки і 3 місяці. В принципі, можна замінювати, враховуючи що на момент купівлі модель була дещо застарілою, та крайні декілька років експлуатація була занадто активною. Однак в разі мобілізації оновлювати гаджет нема сенсу.

Цікаво, чи було у вас таке?

А ще, в разі потрапляння води, смартфон починає жити своїм життям: фантомні натискання, помутніння зображення на дисплеї.

Ну і повторюсь, що наступним смартфоном навряд чи стане реалмішечка.

І, власне, картинка для ілюстрації.


Про засмучення

Пару днів тому писав, що трапилось з телефоном. Дослідив анамнез і дійшов до висновку, що злетіла прошивка. Ремонтувати навряд чи хтось візьметься, тому буде валятись.
Картка пам'яті працює (вперше перевірив на ноуті) — і то добре. Бо теж хоч якась часточка спогадів і минулого. Тож змирився. Дійшов до стадії прийняття. Але поламаний телефон — не єдина причина для засмучення: ноутбук перестав тримати заряд 100% навіть будучи підключеним до живлення (що мені здавалось абсурдним). Невже так може бути?! Причому дозаряджатись до 100% не хоче (мабуть, почне заряджатись після розрядження нижче 80-90%). Хоча нагугливши інфу вичитав, що батарея в ноуті може зноситись за 3-4 року. Печально.

Ну і третя причина для засмучення — проблеми з фотохостингом. Але після декількох відкривань у новій вкладці всі картинки відображаються. Правда, згадав, що інші хостинги періодично гальмували, але поточний сервіс, схоже, буде гальмувати на постійній основі.

Порадувала лише дегустація. Але вона сама до мене не прийшла. Все інше засмучує. А від новин взагалі ціла палітра хрінових емоцій.

Старий телефончик накрився:(

Вмикаю старий кнопковий телефон Nokia (використовував як шпаргалку). Бачу: змінилась заставка. Поліз міняти — стандартні шпалери кудись зникли. Знайшов на картці скачані шпалери (раніше вони працювали, нехай і не цілком коректно). Вирішив поставити. В результаті телефон завис. Після ввімкнення ні на які натискання не реагує — лише без кінця перезавантажується екран. При вийманні акумулятора з корпуса відвалився шматок.

В принципі, критична інформація була продубльована. Але все одно шкода, що телефон зламався. Думаю: нащо поліз розбиратись.

P.S.: Щодо фотохостингу: без змін. Все так само повільно відкривається, якщо відкривати в нових вкладках.

А напередодні була ще одна погана подія — відбувся махач. Так що у мене і у батьків синці. Ну а що?! Не треба було дратувати. Бо й так на нервах.

Безрадостное

Если каждому воздавать по заслугам, кто избежит кнута? 
                 Уильям Шекспир

Если бы человечество стремилось к справедливости, оно бы давно ее добилось. 
                 Уильям Хэзлитт 

Народ разделился на патриотов и предателей,  
     и никто не в силах отличить одних от других. 
                  Марк Твен

Мнение большинства всегда ошибочно, ибо большинство людей идиоты!
                 Эдгар Аллан По 

Никогда столько не лгут, как во время войны, после охоты и до выборов.
                 Отто Бисмарк

В войне побеждает не тот, кто прав, а тот кто остался в  живых.
                 Бертран Рассел  




  А что народ?  Выпивает, воюет, ругается, скулит, иногда чуть шутит...

  О Боже, много ли прошу, смерти прошу! 
   Да и не себе ведь прошу... 

  Черти внимательно осмотрели мою душу, вежливо вернули 
   и побежали мыть руки... 

  С каждым годом  телефоны становятся всё тоньше и умней, 
     а ты наоборот... 

  Жизнь слишком коротка чтобы считать пельмени...

  Что же вы так убиваетесь?
  Вы же так никогда не убьетесь... 

 
  Ночью, когда смотрю на звезды, перехватывает дыхание  
  от мыслей о громадных расстояниях, о величии вселенной, 
  о бесконечном числе звезд и планет... 
  Потом, в преддверии восхода, мучает уже другая мысль - почему же все 
  дебилы и кретины  обосновались именно на Земле?  Может она была для вселенной 
  таким себе домом скорби, куда ссылали  всех психов и умственно отсталых?    
  А когда их не стало про Землю забыли... а там всё  размножались...

          
       И как теперь жить?
 
Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
18
попередня
наступна