Ігор Валерійович святкував свій 56-й день народження в Ізраїлі. Привітати колегу по олігархічному цеху прилетів і Льовочкін.

Як розповідають джерела УП в оточенні Коломойського, це був не просто візит ввічливості. Льовочкін прилітав промацати ґрунт і з'ясувати, який вплив насправді має Ігор Валерійович на лідера президентської гонки Володимира Зеленського та чи можна якось "взяти участь" у цьому проекті.

Деталі розмови двох олігархів невідомі, але по часу вона майже збіглась із тим, як у медіа Льовочкіна почали з'являтися позитивні згадки про Зеленського.

"Якщо чесно, то у Льовочкіна склалося враження, що Коломойський більше зрадів би, якби виграла Тимошенко. Це зрозумілий для всіх варіант. А що буде робити Зеленський, ніхто зараз не знає. Може, і він сам не знає", – стисло переказують підсумки ізраїльського візиту співрозмовники УП в оточенні Льовочкіна.

Єдиний пункт, на якому Льовочкін, Фірташ і Коломойський точно сходяться – Порошенку не можна дати перемогти вдруге.

Ну, як? Адже олігархам можна ставити у вину що завгодно, але не дурість, недалекість чи наївність...

Чи не той випадок, коли "Не знає" звучить ніби як синонім до "Не цікаво"?

В аналітичному центрі Atlantic Council розповіли про 5 сценаріїв, за якими Кремль може вплинути на українські вибори.

Про йдеться у матеріалі наукового співробітника Центру з питань трансатлантичних відносин при Університеті Джонса Гопкінса у США Миколи Воробйова, передає "Голос Америки".

Перший спосіб – підтримати проросійських кандидатів.

Згідно з опитуваннями, проросійські кандидати до сих пір мають високі рейтинги.

"Серед них - Юрій Бойко, колишній віце-прем'єр-міністр і народний депутат з підтримкою у 9,7%, та Вадим Рабінович, лідер партії "За життя" з 9,5%. Обидва провели понад двадцять років у політиці, і їхні позиції свідчать про рішучу підтримку з боку Кремля", - цитує Воробйова "Голос Америки".

Якщо б Бойко та Рабинович змогли б домовитись про єдиного кандидата на президентських виборах 2019 року, це була б сильна кандидатура.

"Це потенційне злиття вже викликало тривожні паралелі з виборами 2010 року, коли проросійський кандидат Віктор Янукович повернувся до влади шість років після продемократичної Помаранчевої революції і повернув Україну до авторитаризму. Кремль, безсумнівно, буде наполягати на тому ж сценарії в 2019 році, підтримуючи одного з цих кандидатів напливом великої суми грошей", - вважає Воробйов.

Другий спосіб – впливати через впливову мережу організаторів, журналістів та інших експертів, які працюють на інтереси Росії в Україні.

"Кремль використовуватиме свої платформи для підтримки проросійського кандидата та дискредитації - його або її - опонентів. Таке повідомлення буде поширюватися через різноманітні інформаційні платформи та лояльними промовцями, у тому числі на Заході", - зазначає науковий співробітник.

Третій сценарій - через збільшення військової напруженості на Донбасі, терористичні атаки та інші дії, які мають на меті поширити паніку, страх та недовіру до українського уряду і до правоохоронців, зокрема.

"Як результат, багато виборців можуть втратити віру у виборчий процес і вирішити просто не голосувати", - зазначає Воробйов.

Четвертий сценарій – завдяки масштабним кібератакам, спрямованим проти  українських державних установ, банківської системи, Міністерства оборони, Ради національної безпеки та оборони та інших організацій.

Також завдяки зламам персональної електронної пошти.

"Виборча система та технології країни вразливі до вторгнення сторонніх осіб, і Кремль знає це. Ймовірно, ці слабкі місця будуть використовуватися для зламу електронної пошти та виявлення персональних даних ключових кандидатів у президенти, особливо тих, хто серйозно загрожує Кремлю", - йдеться у матеріалі.

П’ятий сценарій - організація військового перевороту в Києві, який приведе до влади крайні та інші націоналістичні організації, зокрема членів добровільних батальйонів з військовим досвідом на Донбасі.

"Якби до влади в Києві прийшла справжня "українська хунта", як були відображені результати Революції Гідності у російсько-державних засобах масової інформації, Кремль може використати це як привід для "миротворчої операції", спрямованої на захист російськомовного населення від "київської хунти", - припускає Воробйов.

Третій Майдан, позначений насильством, був би найбільш сприятливим для подальшого вторгнення російської армії в Україну, демонструючи міжнародній спільноті, що тільки Кремль може навести порядок в цій "невдалій державі", одночасно тримаючи Україну в сфері впливу Кремля.