хочу сюди!
 

Tamara

39 років, овен, познайомиться з хлопцем у віці 30-45 років

Замітки з міткою «зе»

«Шеф! Всьо пропало!»

  • 06.01.22, 20:02
  • зе
Джон Сміт


Те, що Вова побіг до начальника, коли рейтинг падає, а в другому турі його вже випереджає навіть “антирейтинговий” Порошенко, це прогнозовано. Тут питання для зустрічі назріло давно і звучить воно як: “шеф! всьо пропало! гіпс снімают! клієнт уєзжаєт!”. Зеленський розуміє, що кільце навколо нього стискається, що запас особистої яскравості стлів, що довів країну до ручки, і окріп вже починає зривати кришку, що наслідив вже в такій купі кримінальних епізодів, що довести зможе навіть слідчий середньої руки. І ще Вова розуміє: тікати практично нікуди.

Але більш цікаве питання, що Коломойський-то його, виходить, послав.

Частина олігархів вже поставили на нову кандидатуру, якою швидше за все буде Го(р)дон. Зеленський для них – відпрацьований матеріал. Вмирати на барикадах за нього Коломойський теж не буде, бо ні за яку зі своїх маріонеток він не бився, а всіх цих юль і корбанів зливав і давав посадити, віддаючи перевагу домовитися з новою владою на своїх умовах.

Вова міг його просити лише про забезпечення позицій для відступу в Ізраїлі. Коломойський має там якісь можливості, бо давно працює на політичну розвідку Ізраїлю (в одному зі своїх інтерв’ю ізраїльським ЗМІ він хизувався, що приймав участь в операціях Моссаду проти Ірану, а познайомив його з головою Моссаду Вадим Рабінович). Тому Зеленський міг просити його про допомогу в цьому питанні.

Я б на місці української контррозвідки зараз сильно напружився і відслідковував всі контакти цієї кліки. Не вистачало нам завербованого президента ще якоюсь країною, окрім Рашки. (Але ж ми розуміємо: не при сусіді по під’їзду).

Ну і можна очікувати, що Коломойський зі шмакодявки виторгував ще якусь Укрнафту. З паршивої вівці хоч шерсті жмуток.

А так, в цій новині прекрасне все. І те, що під час війни, воно вже в 40-у відпустку їде, труженік. І те, що “бореться з олігархами” в готелі олігарха, на курорті олігарха, які держава давно мала забрати в рахунок вкрадених вкладів ПриватБанку. І те, що зустріч цього разу відбулася вже не в кабінеті з попільничкою, а довелося бігти на чужу територію. Це промовистий знак – бігти до нього вже ніхто не бачить сенсу. Ну і те, що шеф вже відкрито хамить на всю країну і показує місце цієї шмакодявки: “не чув, не бачився і не планую” ©.

Пройшли ті часи, Володю, коли всі починали бігати, дзвонити одне одному, що “к нам єдєт прєзєдєєєєнт”. Тепер про тебе не чули, не бачили і зустрічатися з тобою не планують.





Федя, дичь!!!

  • 06.01.22, 07:07
  • зе
Елена Подгорная



А основную проблему новогоднего поздравления Зеленского так никто и не озвучил. Все обсуждали дисциплину в армии, лифчики и платья. И сколько дней писали видосик.
А проблема не в этом.
Доверия к словам преЗедента больше нет не только у его оппозиции, а даже у его электората.
"Тронный" зал в позолоте, стол, гости - кино хорошего уровня и в принципе снято для таких любителей, которым заходит пафосный формат. Но нет. Картинка не соответствует реальности сегодняшнего дня и раздражает даже железобетонных Зе-избирателей.

45% от общей массы выбравших новое лицо считают его разочарованием года. И это не про нас. Не про оппонентов. Мы-то сразу понимали ху есть ху. Это конкретные избиратели, которые хотели жизни, как в кине, но не сложилось. Потому что кино - это что-то одно, а жизнь - это что-то другое.

Есть и другие проблемы.
Например эгоцентричность основного оратора. К Зеленскому за стол собрали "видатних людей, які творять сучасну історію" (с), но ни одного творца истории не назвали по имени. Получается, что этих выдающихся людей тупо использовали, как массовку и фон для выступления "величайшего лидера современности". Какой-то бредовый бред на грани биполярного расстройства и мании величия.

Помните поздравления Порошенко, к которым мы, как к хорошему шоколаду, быстро привыкли? Все, кто снимался в компании пятого Президента были названы по имени и даже имели возможность высказаться.
Это было командное поздравление, от всех собравшихся. Это было уважение к людям, которые что-то делают для страны и для нас с вами.
Очень контрастно это выглядит с поздравлением Зе в этом году.

Затянутость. Я откровенно не понимаю, зачем было писать столько текста? Если в прошлом поздравлении была динамика, то тут люди сидят и достаточно было пяти минут, но нет.
20 минут с бокалом в руке - это нонсенс. Уже просто словесный поток раздражает сам по себе, без привязки к смыслу сказанного.
Удивительно, что телевизионщики этого не понимают. Или понимают? У меня уже несколько лет создаётся ощущение, что семью Зеленских просто откровенно стебут - в интервью, стилистикой одежды первой леди, фотографиями с официальных событий. Этого всего настолько много, что появляется ощущение неслучайности.
И вот насколько удачным было первое поздравление, настолько третьим поздравлением Зеленского просто подставили по полной программе. Потому что никто не будет слушать речь 20 минут. Будут есть, пить и общаться, приглушив звук и раздражённо посматривая на часы.

Из всей речи резанула только одна фраза - нужно стереть линию разграничения из своей головы.
Эта фраза не понравилась не только оппонентам Зеленского. Избиратели Зе тоже отрефлексировали, потому что никто не любит, когда его держат за идиота. Все прекрасно знают, кто затеял войну и кто её постоянно поддерживает. Даже избиратели оппо-блока в глубине души понимают, кто агрессор.
То есть наше недоразумение после всех произошедших за год событий, переговоров, войск россии под границей Украины, до сих пор не отбило дупля, шо вообще происходит? Де...ил чишоли?
Вопрос риторический.
То есть, сидят люди, слушают это всё и понимают, что то ли преЗедент ид...от, то ли пи...дит и держит за идиотов нас. И то, и другое рейтинги не подымет, а скорее очень наоборот.

И в общем было бы не плохо нашему величайшему вернуться уже в реальность, проговорить хотя бы себе в зеркало, что путин х...й, россия - агрессор, война у нас потому, что россия напала на Украину, а не наоборот, и продолжает вести агрессивную политику дальше, шантажируя нас и весь мир своим газом, ядерным оружием и непредсказуемостью русской души.

Уже можно. Уже есть охрана и она пожизненная. Извиняться больше никто не заставит. 

В общем и целом эта новогодняя речь Зе сыграла не в его пользу. Жаль, что некоторые наши патриоты не умеют в стратегию и только ищут повод для срача.
Нам бы кучковаться сейчас и поддерживать друг-друга. А не вестись на провокации от анонимных аккаунтов.

Валерій Прозапас

Совкове застілля від президента хоча вбоге та недоречне, але цілком логічне – він втрачає підтримку, і тому йому створюють картинку всенародної любові.

Тиск на нехитру емоцію вже використовується не вперше, раніше це були діти, а ще раніше образ недолугого обивателя з “какой разніцей”. Проте телевізійна ілюзія все сильніше контрастує з реальністю, і скільки б поруч з ним не посадили достойних людей, від цього криза не припиниться, армія не підсилиться, руйнація інституцій не сповільниться, а кротівня не зникне.

Тим більше підсвідомо режисери максимально обезличили декорації, навіть не поставивши наші прапори, під якими держава воює вже дев’ятий рік, і це показова обмовка.

А сам головний герой відосика при військових лепетав про якісь “лінії в голові”, знецінюючи захист справжніх ліній, тих, які захищають ціною крові, – звичайний маразм обивателя, який думає, що все можна вирішити просто силою думки.

І цікаво було почути національну ідею: виявляється, максимальна висока мета – це зустрітися десь із “пляшкою і холодцем”, тобто “забыть кровь”, якщо називати речі своїми іменами.

* * *

Чергова спроба змінити маску, змімікрувати під ситуацію, залишивши генеральну лінію на тримання населення в омані, та продовжувати поступки ворогу.

Погана гра, все більше людей прозріває, але треба, щоби всі.

Джон Сміт

А я подивився вовкине привітання. Знаю, ви погидували і дивилися справжнього Президента, а я от зробив над собою зусилля.

Зеленському немає чого сказати людям. Тому шутнік ховався за іншими. Тут в нього і вчителі, яким обіцяв зп $4000, і лікарі, яким платив “підвищення” зарплати посекунДНО, і конструктори ракет, яким 3 роки зривав фінансування, і спортсмен зі своєї фракції, і пілоти вертольотів, які мають рятувати людей, а не возити прислугу клоуна на гулянки, і родини полонених, яких кинув у полоні, бо віддав весь обмінний фонд 2 роки тому, а захоплення нового зірвав, і військові, яким вже 3 роки не піднімає зарплату, та й ту затримує.

І всіх Вовка годував обіцянками. Військові в нас вже наступного року забудуть слова “квартирна черга”. “Зарплати лікарів зростуть в 2 рази”, “моя ціль – в 2 рази збільшити зарплати вчителям в наступному році”, “з’явиТЬСЯ економічний паспорт у наших діточок”.

Замість 1 тисячі обіцянок – 2 тисячі обіцянок.

Мені було просто цікаво подивитися, як зелений сценарний кооператив буде викручуватися, коли сказати нічого, яке шоу вони зроблять, коли повністю прокралися і пробрехалися.

А лєгко.

Розповів, що “вони налякали олігархів”. Так і сказав. Весь список Форбс, який при вові збільшив свої статки втроє, поперхнувся сиром.

Віялових відключень світла, “якими нас лякали олігархи”, не було. Отак просто. (Я сам сидів без світла, і купа людей по Україні можуть підтвердити, що сиділи без світла хоча б раз).

“Ціни на газ для громадян не зросли. І це факт” (9 ЧЕРВНЯ 2021 – Держстат: “Тарифи на компослуги за рік зросли на 35% “).

“Лякали, що ми будемо голодні, а ми вперше зібрали стільки-то там тонн врожаю. І це рекорд для незалежної держави” (Сотні сирзаводів оголошують про закриття. Всю харчову пшеницю вивезли, Зеленський підписує указ про “підтримку хлібопекарів”. Кабмін запроваджує державне регулювання цін на хліб і масло. І т.д.).

“Нас лякали, що міжнародні партнери від нас відвернуться.” А що, не відвернулися, ти, нерукопотискаємий дурнику?

“Нарешті в нас достойна зарплата! – змогли сказати наші лікарі” (Реальність: 66 тис. лікарів і медичних працівників поїхали з України, ще майже 34 тис. медпрацівників звільнилися за 2020-перший квартал 2021 року).

Просто бреши, бреши нахабно, обеззброюй опонентів своїм нахабством. Не ведуться? Не губись. Сипони їм піском в очі.

Сказав, що якась “армія по той бік кордону нас не лякає, бо неабияка армія по цей бік нас захищає”. Це молодець. Але знову якась “неназвана армія” по той бік кордону. Що ж це за армія, Володя? Чого соромишся? Назви! Стєсняюсь уточніть: випадково не тої країни, куди ти “Свати” продаєш?

Зеленський довго жував щось про нагородження Зіркою Героя якогось бійця. Але я так і не зрозумів, чому він так на цьому робив акцент. Мабуть, щоб не згадувати, що так і не нагородив Зірками Героя покинутого Ярослава Журавля, Олександра Колодяжного, який загинув при захопленні Цемаха, звільнених ГУРівців Романа Червінського і Юрія Семенюка. А також Бурбу, якого він на “прес-марафоні” обплював на всю країну.

Коротше, головні досягнення – це міст у Запоріжжі, аеропорт в Одесі, дорога в Миколаєві. А так – брехня, брехня, брехня, продаж повітря і брехня.

Ну, а 100 тисяч померлих від коронавірусу, бо ці тихенько вакцинувалися, а українцям вакцину завезли найостаннішими у світі, – це теж їхнє досягнення, але тссс.

Коротше Володимир лив воду, либився про якісь катлєтки бабусі, які не лізуть, і закінчив щастям-здоровлям і всьо само луччєго. Нє хватіло танца.

Виявляється, Зеленський заганяв військових на свій “новорічний прийом” не добровільно, а… за наказом. Просто жесть. Наказую! В мою новорічну масовку прибути, ать-два! За відмову будете покарані за законами воєнного часу!

В світі не дарма існує таке поняття як етикет, а в ньому окремою главою – запрошення на прийоми. Офіційні запрошення для того й існують, щоб людина мала право відмовитися. А тут рознарядка командиру: відрядити Борисовську в Київ на зйомки новорічного відосика. Ппц.

Що казати, в нас при владі із грязі в князі, до того ж злобні, ненависні, вигадливі нікчеми. Тут не те що незнання етикету, тут власний “етикет”, за яким всіх достойних треба умисно замазати лайном.

Відповідаючи собі на питання, чи пішов би я? Я відповів, що не пішов би. По-перше, я в свій час не пішов на запрошення до Порошенка. Але то було інше. А по-друге, в мене колись була реальна ситуація, коли не з’явитися на запрошення нікчеми тягнуло за собою наслідки для мене. Але я посміявся і не пішов. І досі вважаю це одним з найкращих рішень в моєму житті, за які себе потім поважаєш.

Але саме через власний досвід я можу сказати, що наказ від командира (верховного головнокомандувача) – це зовсім інше. Якщо це вимагало боротьби з собою, а не так, що людина радісно побігла, то це насправді викликає тільки співчуття.

Не вздумайте хейтити людей зараз.

НАКАЗ прибути в ситуації, де мало б бути ЗАПРОШЕННЯ, підтверджує, що з самого початку вони знали, що запрошують людину, яка до них ставиться зі зневагою, намагалися її зганьбити, а заодно засвітитися на її фоні. Вова ще в своєму Кварталі робив таку гидоту – запрошував всіх цих вірастюків і перевдягав їх в бабські шмотки, перетворюючи на опудал.

Тут в нікчеми два психологічних моменти:

1) Постояв поруч з достойною людиною, достойна людина тобі при цьому в пику не плюнула і під сраку не вигнала, і ти вже в очах інших сам – достойна людина.
2) Наявність красенів підкреслює потворність потвор. Оплюй всіх достойних в країні, і твоя недостойність не буде кидатися в очі.

Просто гляньте на вираз обличчя людини поруч зі шматком лайна, і все стане зрозуміло.











Нічний жах найвеличнішого з політиків

  • 27.12.21, 20:02
  • зе
Нічний жах найвеличнішого з політиків

Гліб Бабіч

Підписати клопотання про арешт Порошенка (або просто зробити інформаційний “злив”) на Різдво, напевно, здається тонким і красивим ходом найвпливовішому політику сучасності. Ну, таким собі сценічним ходом, після якого шалені аплодисменти, квіти та шампанське. Його у цьому переконали. Маленьку, закомплексовану, некомпетентну людину, яка за абсурдним збігом обставин набула практично диктаторської влади, легко переконати в чому завгодно. І він, мабуть, це зробив. Потягнув гачок і спустив механізм.

Мені весь цей майже трирічний “зелений експеримент” нагадав про одну історію. Кажуть, на зорі фастфуду в Україні до одного із новостворених закладів Мака приїхала комісія, яка відповідає за франшизу. І наприкінці дня їхній головний сказав історичну фразу: “Я не уявляв, що можна так швидко рухатися і при цьому так повільно працювати”.

Але наша влада втерла б ніс будь-якому розболтаному фастфуду. Ті хоч повільно, але працюють. У цих рухи куди швидші. Шалений принтер. Тисяча виходів на публіку з черговим “Алле-оп!”. Плани на десятиліття та мільярди мільярдів. І при цьому нічого не рухається вперед. Навіть повільно. Все летить у зворотний бік і вниз.

Економіка, енергетика, зовнішня політика, інвестиційний клімат, податкове та тарифне навантаження, охорона здоров’я, забезпечення оборони – все змішалося в снігову кулю, яка летить з гори і потихеньку перетворюється на лавину, яка загрожує поховати всіх. Окрім тих, хто залишився на вершині гори і зіштовхнув на нас весь цей жах (їм так здається).

Єдине, що поки що не вдалося, – це зіткнути до прірви армію. Але тут усе сталося всупереч. Через міцність механізму, налагодженого за попередні роки. І через людей. Єдине, що довго і системно у них виходило, – це обмеження дій власної армії, намагаючись зазирнути в очі божевільному північному диктатору. Але й тут не зрослося за підсумком. За що дякуємо виключно народу України в його активному небажанні цілувати власних убивць.

І все, що вони роблять, поступово заганяє їх в область неприйняття. Проскочивши період “кредиту довіри” та істеричного бажання електорату “спробувати нове”, вони обвалили це “нове” на голови своїх фанатів (та інших до купи). Гаманець, холодильник і відсутність почуття безпеки поступово стукають у двері дедалі більшій кількості “непробивних”. Рейтинги падають, роздратування зростає.

Але вони щоразу роблять нові й нові фатальні кроки. Ні, це не “болючі реформи”, які теж дратують більшість. Це незрозумілі стрибки, в процесі яких оголошена мета зі старту виявляється у протилежному боці. І будь-яка дія веде виключно до погіршення ситуації.

Складається враження, що вони себе свідомо заривають. Але якщо придивитися, вони закопують усіх нас. Країну.

Напевно, єдина людина, яка не бачить всього цього, тому що знаходиться в міхурі ретельно підтримуваних ілюзій, – сам Зеленський. Мабуть. Але не точно.

Я давно переконаний, що ті, хто привів його до влади (і затягнув слідом величезну обойму негідників) мали єдину мету. Дозволити їм діяти самим. Злегка спрямовуючи “на поворотах”. Щоб зіткнути Україну у хаос. Будь-якими методами. Ось тут у них системна помилка. Хаос – саме той момент, який змушує нас чинити опір. Будить нас і об’єднує. Так було.

А Порошенко – це контраст. Навіть власники “великої кількості питань до Порошенка” не можуть настільки щільно заплющити очі, щоб не бачити реальності минулих років. Особливо порівняно із сьогоденням. Замість того, щоб здати країну без бою і впасти в економічну та політичну прірву, – ми вистояли. Побудували справжню армію. Вирівняли економіку. І стали незалежними багато в чому. Вперше за всю історію реально незалежними. Хоча “здати” країну в 14-му було легко та просто. Якби тоді до влади прийшов умовний “зеленський”, ми закінчилися б як країна десь восени.

І все це відбулося за каденцію того, кому сьогодні намагаються пришити державну зраду? Ріалі?

Тому у найвеличнішого з політиків це як нав’язлива ідея. Тому хочеться максимально замазати, дискредитувати, а краще б стерти з пам’яті. Щоб не було контрасту. Щоби не порівнювали. Щоб убити власний нічний жах, який зайняв місце відсутньої совісті.

І це з радістю використовують ті, хто стоїть за його спиною і легко маніпулює їм у чужих інтересах.

Ще один крок. Ще одна дурість. Роздратована розбещена дитина, яка вирішила, що вона може погратися з тектонічними плитами. Не підозрюючи, що це найжорсткіші жорна. І закінчиться це передбачувано.

Тому вони продовжують. Просто настала черга ще одного добре поставленого і підсвіченого софітами пострілу у ногу. У цьому вони є чемпіонами. Top Gun.
От тільки стріляють вони цього разу артилерійським калібром.










Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
21
попередня
наступна