Вкотре мене забанили на ФБ. Цього разу не лише за скаргами коцабєй та коцабок, але – приклали свої шаловливі ручьонкі ЗЕгниди, які вперто не бажають думати, що Боневтік є найвеличнішим лідером, який просто притягнув військовіе загострення в Україну своєю некомпетентністю та – мабуть – прямою зрадою національних інтересів.
[ Читати далі ]
Те, що Вова побіг до начальника, коли рейтинг падає, а в другому турі його вже випереджає навіть “антирейтинговий” Порошенко, це прогнозовано. Тут питання для зустрічі назріло давно і звучить воно як: “шеф! всьо пропало! гіпс снімают! клієнт уєзжаєт!”. Зеленський розуміє, що кільце навколо нього стискається, що запас особистої яскравості стлів, що довів країну до ручки, і окріп вже починає зривати кришку, що наслідив вже в такій купі кримінальних епізодів, що довести зможе навіть слідчий середньої руки. І ще Вова розуміє: тікати практично нікуди.
Але більш цікаве питання, що Коломойський-то його, виходить, послав.
Частина олігархів вже поставили на нову кандидатуру, якою швидше за все буде Го(р)дон. Зеленський для них – відпрацьований матеріал. Вмирати на барикадах за нього Коломойський теж не буде, бо ні за яку зі своїх маріонеток він не бився, а всіх цих юль і корбанів зливав і давав посадити, віддаючи перевагу домовитися з новою владою на своїх умовах.
Вова міг його просити лише про забезпечення позицій для відступу в Ізраїлі. Коломойський має там якісь можливості, бо давно працює на політичну розвідку Ізраїлю (в одному зі своїх інтерв’ю ізраїльським ЗМІ він хизувався, що приймав участь в операціях Моссаду проти Ірану, а познайомив його з головою Моссаду Вадим Рабінович). Тому Зеленський міг просити його про допомогу в цьому питанні.
Я б на місці української контррозвідки зараз сильно напружився і відслідковував всі контакти цієї кліки. Не вистачало нам завербованого президента ще якоюсь країною, окрім Рашки. (Але ж ми розуміємо: не при сусіді по під’їзду).
Ну і можна очікувати, що Коломойський зі шмакодявки виторгував ще якусь Укрнафту. З паршивої вівці хоч шерсті жмуток.
А так, в цій новині прекрасне все. І те, що під час війни, воно вже в 40-у відпустку їде, труженік. І те, що “бореться з олігархами” в готелі олігарха, на курорті олігарха, які держава давно мала забрати в рахунок вкрадених вкладів ПриватБанку. І те, що зустріч цього разу відбулася вже не в кабінеті з попільничкою, а довелося бігти на чужу територію. Це промовистий знак – бігти до нього вже ніхто не бачить сенсу. Ну і те, що шеф вже відкрито хамить на всю країну і показує місце цієї шмакодявки: “не чув, не бачився і не планую” ©.
Пройшли ті часи, Володю, коли всі починали бігати, дзвонити одне одному, що “к нам єдєт прєзєдєєєєнт”. Тепер про тебе не чули, не бачили і зустрічатися з тобою не планують.
Совкове застілля від президента хоча вбоге та недоречне, але цілком логічне – він втрачає підтримку, і тому йому створюють картинку всенародної любові.
Тиск на нехитру емоцію вже використовується не вперше, раніше це були діти, а ще раніше образ недолугого обивателя з “какой разніцей”. Проте телевізійна ілюзія все сильніше контрастує з реальністю, і скільки б поруч з ним не посадили достойних людей, від цього криза не припиниться, армія не підсилиться, руйнація інституцій не сповільниться, а кротівня не зникне.
Тим більше підсвідомо режисери максимально обезличили декорації, навіть не поставивши наші прапори, під якими держава воює вже дев’ятий рік, і це показова обмовка.
А сам головний герой відосика при військових лепетав про якісь “лінії в голові”, знецінюючи захист справжніх ліній, тих, які захищають ціною крові, – звичайний маразм обивателя, який думає, що все можна вирішити просто силою думки.
І цікаво було почути національну ідею: виявляється, максимальна висока мета – це зустрітися десь із “пляшкою і холодцем”, тобто “забыть кровь”, якщо називати речі своїми іменами.
* * *
Чергова спроба змінити маску, змімікрувати під ситуацію, залишивши генеральну лінію на тримання населення в омані, та продовжувати поступки ворогу.
Погана гра, все більше людей прозріває, але треба, щоби всі.
А я подивився вовкине привітання. Знаю, ви погидували і дивилися справжнього Президента, а я от зробив над собою зусилля.
Зеленському немає чого сказати людям. Тому шутнік ховався за іншими. Тут в нього і вчителі, яким обіцяв зп $4000, і лікарі, яким платив “підвищення” зарплати посекунДНО, і конструктори ракет, яким 3 роки зривав фінансування, і спортсмен зі своєї фракції, і пілоти вертольотів, які мають рятувати людей, а не возити прислугу клоуна на гулянки, і родини полонених, яких кинув у полоні, бо віддав весь обмінний фонд 2 роки тому, а захоплення нового зірвав, і військові, яким вже 3 роки не піднімає зарплату, та й ту затримує.
І всіх Вовка годував обіцянками. Військові в нас вже наступного року забудуть слова “квартирна черга”. “Зарплати лікарів зростуть в 2 рази”, “моя ціль – в 2 рази збільшити зарплати вчителям в наступному році”, “з’явиТЬСЯ економічний паспорт у наших діточок”.
Замість 1 тисячі обіцянок – 2 тисячі обіцянок.
Мені було просто цікаво подивитися, як зелений сценарний кооператив буде викручуватися, коли сказати нічого, яке шоу вони зроблять, коли повністю прокралися і пробрехалися.
А лєгко.
Розповів, що “вони налякали олігархів”. Так і сказав. Весь список Форбс, який при вові збільшив свої статки втроє, поперхнувся сиром.
Віялових відключень світла, “якими нас лякали олігархи”, не було. Отак просто. (Я сам сидів без світла, і купа людей по Україні можуть підтвердити, що сиділи без світла хоча б раз).
“Ціни на газ для громадян не зросли. І це факт” (9 ЧЕРВНЯ 2021 – Держстат: “Тарифи на компослуги за рік зросли на 35% “).
“Лякали, що ми будемо голодні, а ми вперше зібрали стільки-то там тонн врожаю. І це рекорд для незалежної держави” (Сотні сирзаводів оголошують про закриття. Всю харчову пшеницю вивезли, Зеленський підписує указ про “підтримку хлібопекарів”. Кабмін запроваджує державне регулювання цін на хліб і масло. І т.д.).
“Нас лякали, що міжнародні партнери від нас відвернуться.” А що, не відвернулися, ти, нерукопотискаємий дурнику?
“Нарешті в нас достойна зарплата! – змогли сказати наші лікарі” (Реальність: 66 тис. лікарів і медичних працівників поїхали з України, ще майже 34 тис. медпрацівників звільнилися за 2020-перший квартал 2021 року).
Просто бреши, бреши нахабно, обеззброюй опонентів своїм нахабством. Не ведуться? Не губись. Сипони їм піском в очі.
Сказав, що якась “армія по той бік кордону нас не лякає, бо неабияка армія по цей бік нас захищає”. Це молодець. Але знову якась “неназвана армія” по той бік кордону. Що ж це за армія, Володя? Чого соромишся? Назви! Стєсняюсь уточніть: випадково не тої країни, куди ти “Свати” продаєш?
Зеленський довго жував щось про нагородження Зіркою Героя якогось бійця. Але я так і не зрозумів, чому він так на цьому робив акцент. Мабуть, щоб не згадувати, що так і не нагородив Зірками Героя покинутого Ярослава Журавля, Олександра Колодяжного, який загинув при захопленні Цемаха, звільнених ГУРівців Романа Червінського і Юрія Семенюка. А також Бурбу, якого він на “прес-марафоні” обплював на всю країну.
Коротше, головні досягнення – це міст у Запоріжжі, аеропорт в Одесі, дорога в Миколаєві. А так – брехня, брехня, брехня, продаж повітря і брехня.
Ну, а 100 тисяч померлих від коронавірусу, бо ці тихенько вакцинувалися, а українцям вакцину завезли найостаннішими у світі, – це теж їхнє досягнення, але тссс.
Коротше Володимир лив воду, либився про якісь катлєтки бабусі, які не лізуть, і закінчив щастям-здоровлям і всьо само луччєго. Нє хватіло танца.
Виявляється, Зеленський заганяв військових на свій “новорічний прийом” не добровільно, а… за наказом. Просто жесть. Наказую! В мою новорічну масовку прибути, ать-два! За відмову будете покарані за законами воєнного часу!
В світі не дарма існує таке поняття як етикет, а в ньому окремою главою – запрошення на прийоми. Офіційні запрошення для того й існують, щоб людина мала право відмовитися. А тут рознарядка командиру: відрядити Борисовську в Київ на зйомки новорічного відосика. Ппц.
Що казати, в нас при владі із грязі в князі, до того ж злобні, ненависні, вигадливі нікчеми. Тут не те що незнання етикету, тут власний “етикет”, за яким всіх достойних треба умисно замазати лайном.
Відповідаючи собі на питання, чи пішов би я? Я відповів, що не пішов би. По-перше, я в свій час не пішов на запрошення до Порошенка. Але то було інше. А по-друге, в мене колись була реальна ситуація, коли не з’явитися на запрошення нікчеми тягнуло за собою наслідки для мене. Але я посміявся і не пішов. І досі вважаю це одним з найкращих рішень в моєму житті, за які себе потім поважаєш.
Але саме через власний досвід я можу сказати, що наказ від командира (верховного головнокомандувача) – це зовсім інше. Якщо це вимагало боротьби з собою, а не так, що людина радісно побігла, то це насправді викликає тільки співчуття.
Не вздумайте хейтити людей зараз.
НАКАЗ прибути в ситуації, де мало б бути ЗАПРОШЕННЯ, підтверджує, що з самого початку вони знали, що запрошують людину, яка до них ставиться зі зневагою, намагалися її зганьбити, а заодно засвітитися на її фоні. Вова ще в своєму Кварталі робив таку гидоту – запрошував всіх цих вірастюків і перевдягав їх в бабські шмотки, перетворюючи на опудал.
Тут в нікчеми два психологічних моменти:
1) Постояв поруч з достойною людиною, достойна людина тобі при цьому в пику не плюнула і під сраку не вигнала, і ти вже в очах інших сам – достойна людина.
2) Наявність красенів підкреслює потворність потвор. Оплюй всіх достойних в країні, і твоя недостойність не буде кидатися в очі.
Просто гляньте на вираз обличчя людини поруч зі шматком лайна, і все стане зрозуміло.
