Вкотре мене забанили на ФБ. Цього разу не лише за скаргами коцабєй та коцабок, але – приклали свої шаловливі ручьонкі ЗЕгниди, які вперто не бажають думати, що Боневтік є найвеличнішим лідером, який просто притягнув військовіе загострення в Україну своєю некомпетентністю та – мабуть – прямою зрадою національних інтересів.

Те, що Вова побіг до начальника, коли рейтинг падає, а в другому турі його вже випереджає навіть “антирейтинговий” Порошенко, це прогнозовано. Тут питання для зустрічі назріло давно і звучить воно як: “шеф! всьо пропало! гіпс снімают! клієнт уєзжаєт!”. Зеленський розуміє, що кільце навколо нього стискається, що запас особистої яскравості стлів, що довів країну до ручки, і окріп вже починає зривати кришку, що наслідив вже в такій купі кримінальних епізодів, що довести зможе навіть слідчий середньої руки. І ще Вова розуміє: тікати практично нікуди.

Але більш цікаве питання, що Коломойський-то його, виходить, послав.

Частина олігархів вже поставили на нову кандидатуру, якою швидше за все буде Го(р)дон. Зеленський для них – відпрацьований матеріал. Вмирати на барикадах за нього Коломойський теж не буде, бо ні за яку зі своїх маріонеток він не бився, а всіх цих юль і корбанів зливав і давав посадити, віддаючи перевагу домовитися з новою владою на своїх умовах.

Вова міг його просити лише про забезпечення позицій для відступу в Ізраїлі. Коломойський має там якісь можливості, бо давно працює на політичну розвідку Ізраїлю (в одному зі своїх інтерв’ю ізраїльським ЗМІ він хизувався, що приймав участь в операціях Моссаду проти Ірану, а познайомив його з головою Моссаду Вадим Рабінович). Тому Зеленський міг просити його про допомогу в цьому питанні.

Я б на місці української контррозвідки зараз сильно напружився і відслідковував всі контакти цієї кліки. Не вистачало нам завербованого президента ще якоюсь країною, окрім Рашки. (Але ж ми розуміємо: не при сусіді по під’їзду).

Ну і можна очікувати, що Коломойський зі шмакодявки виторгував ще якусь Укрнафту. З паршивої вівці хоч шерсті жмуток.

А так, в цій новині прекрасне все. І те, що під час війни, воно вже в 40-у відпустку їде, труженік. І те, що “бореться з олігархами” в готелі олігарха, на курорті олігарха, які держава давно мала забрати в рахунок вкрадених вкладів ПриватБанку. І те, що зустріч цього разу відбулася вже не в кабінеті з попільничкою, а довелося бігти на чужу територію. Це промовистий знак – бігти до нього вже ніхто не бачить сенсу. Ну і те, що шеф вже відкрито хамить на всю країну і показує місце цієї шмакодявки: “не чув, не бачився і не планую” ©.

Пройшли ті часи, Володю, коли всі починали бігати, дзвонити одне одному, що “к нам єдєт прєзєдєєєєнт”. Тепер про тебе не чули, не бачили і зустрічатися з тобою не планують.