Найбезглуздіше, що вигадали російські пропагандисти про Європу у 2016 році
11 Лютий 2017


Політична карикатура Євгенії Олійник


Президент РФ Володимир Путін стверджує, що то не в його країні, а в Європі провідні медіа ведуть інформаційні війни і стали інструментом маніпуляції громадською думкою.

Тим часом прокремлівська фабрика дезінформації працює понаднормово на те, щоб підірвати основи європейської демократії, пишуть у своєму блозі Якуб Янда та Ільяс Шарібжанов з Аналітичного центру «Європейські цінності».

Упродовж 2016-го російські ЗМІ активно просували ідею, що європейські політики не дослухаються до простих людей, акцентували на розбіжностях між державами-членами ЄС, натякали, що європейці не допоможуть Україні. Така інформаційна атака на Європу, переконані Янда та Шарібжанов, може мати для неї серйозні довгострокові наслідки, проторюючи шлях до влади політикам і партіям, що виступають проти ЄС. Тож експерти вважають за необхідне виокремити основні наративи, створені офіційною Москвою, й розвінчувати перелічені нижче міфи.

Міф 1: Європейці хочуть визнати Крим російським, та високопосадовці ЄС не дають

Рішення регіональної ради в Італії про «визнання» анексії Криму стало доволі гучною новиною для рупорів російської пропаганди. Розповіді про це мали наводити на думку про поступову відмову Європи від статусу-кво з санкціями.

Те, що місцева влада в Італії висловилася за те, щоб Крим був визнаний російським, презентували як голос народу на противагу позиції єврочиновників. Але навіть якби європейці дійсно хотіли визнати Крим російським, то це потрібно було б робити на національному рівні, а не на рівні місцевої громади, чий вплив на міжнародній арені практично нульовий.

Міф 2: Україна – не Європа

Офіційний телеканал російських військових «Звезда» опублікував матеріал із посиланням на інтерв’ю міністра внутрішніх справ Польщі, в якому мовиться, що та планує побудувати стіну, щоб не впускати на свою територію українських біженців.

Проте насправді в тому інтерв’ю ні про яку стіну взагалі не йшлося – лише про зміцнення прикордонної служби Польщі.

Тут експлуатують подвійний наратив: європейці виявляють ворожість щодо України, а це означає, що Україна належить до «російської сфери», а не загальноєвропейської сім’ї; водночас існує складна і неоднозначна історія польсько-українських відносин, яка лише посилює ідею російсько-української єдності, мовляв, Росія та Україна більш споріднені за мовою, культурою і релігією, ніж Україна та Польща.

Міф 3: Латвійці – невиправні фашисти

У смерті російського військового Арсена Павлова на прізвисько «Моторола», який здобув визнання як один з найбільш помітних сепаратистських бойовиків на Донбасі, звинуватили латвійського кілера.

Тиражуючи це повідомлення, російські ЗМІ підкреслювали роль, яку латиші зіграли в історії Росії, згадуючи латиських стрільців, які боролися на боці більшовиків у перші роки після більшовицької революції 1917 року в обмін на незалежність своєї країни. Російські ЗМІ полюбляють нагадувати своїй аудиторії, що латиші вбивали росіян або за влади більшовиків, або як члени військ Ваффен-СС, щоб делегітимізувати і, можливо, навіть знеособити їх як невиправних фашистів. Хай там як, а повідомлення про те, що «Моторолу» вбив громадянин Латвії, виявилися сфальшованими.

Міф 4: Через міграцію Європа стоїть на порозі Армагеддону

Імміграцію у Європу зображають як силу зла, що незабаром знищить «слабкі» європейські країни. Наприклад, провідний у Росії державний телеканал «Россия-1» порівняв новорічне насилля іммігрантів над місцевими жінками у Кельні з «Кришталевою ніччю» німецьких нацистів.

Російські ЗМІ намагалися не змарнувати нагоди наголосити, що правопорушники мали статус біженців або іммігрантів, навіть якщо вони насправді були громадянами ЄС. Наприклад, громадянин Болгарії, який ударив жінку в берлінському метро, був згаданий як «араб», що не відповідало дійсності.

Найбільш резонансним був фейк про російськомовну дівчину на ім’я Ліза, яку нібито зґвалтувала банда біженців. Ця історія запустила цілу кампанію з участю російських ЗМІ, російськомовної меншини в Німеччині і міністра закордонних справ Росії з тим, щоб «викрити» нібито спроби уряду канцлера Анґели Меркель завуалювати злочини, які коять біженці та іммігранти.

Насправді ж цю історію, яка виявилася неправдивою, поширила сумнівна Facebook-група Anonymous.Kollektiv та веб-сайт Asylterror, що висловлює негативні коментарі на адресу біженців. Історії з цих двох джерел дещо відрізнялися одна від одної, а пошуки згаданої в них жертви виявилися безрезультатними. Згодом берлінська поліція спростувала ці повідомлення.

Міф 5: У міграційній кризі винні Меркель, Олланд і ЄС

Історія про зґвалтування австрійського хлопчика іракськими іммігрантами чимсь схожа на кампанію Росії проти Німеччини і політики Меркель. Цього разу російський телевізійний «Первый канал» повідомив, що обвинувачений був виправданий австрійським судом, тому що він «не зрозумів», чи хлопчик був згодний на статевий акт, через недостатнє знання обвинуваченим німецької мови і його «сексуальну надзвичайну ситуацію». Австрію зобразили тут як жертву нерозумної європейської політики.

Це ще один приклад кримінальної справи, деталі якої перекручуються каналами кремлівської пропаганди й використовуються для досягнення його політичних цілей. Насправді ж обвинувачений у зґвалтуванні залишається під вартою, поки не почнеться повторний розгляд, в якому йому світить ще суворіше покарання.

Міф 6: Вбивство парламентаря з Британії Джо Кокс здійснили, щоб розгойдати ситуацію довкола референдуму про Brexit

Російський «Первый канал» порівняв убивство парламентаря з Британії Джо Кокс зі вбивством Бориса Нємцова в Москві, натякаючи, що, ймовірно, до смерті політика, яка загинула незадовго до референдуму про Brexit – вихід Великобританії з ЄС, – мав стосунок уряд цієї країни. Інцидент буцімто мав схилити громадськість проголосувати за те, щоб країна залишилася у складі ЄС.

«Первый канал» вочевидь знову вдався до теми «сакральної жертви», схожої на ту, якою він послуговувався, коли пояснював причини вбивства Бориса Нємцова і Олександра Литвиненка, звинувачуючи західні спецслужби у спробах дискредитувати Росію. У цьому випадку, за версією російських медіа, метою було дискредитувати кампанію за Brexit. Однак доказів цього нема. До того ж, як показали результати самого референдуму Brexit, вбивство не мало визначного впливу на думку суспільства, тож це лише додає сумнівності цій конспірологічній теорії.

Над матеріалом працювала Ярослава Куцай
http://www.radiosvoboda.org/a/28302791.html

0.5.5.2. Плакат «Пропаганда мечты».
Плакат стоит такой большой, что не достать совсем рукой,
И до него не дотянуться, хоть…, – если троим нагнуться
И пирамиду соорудить, то можно до него доплыть.
До него не нужно плыть, тянуться, нагибаться,
В него лишь нужно заглянуть, но только не загнаться,
Весь смысл понять и не сломаться.
На нём такая надпись есть, её годов уже не счесть:
«Мечта это – цель, мечта это – мысль,
Мечта, лишь мечта – единственный смысл;
Мечту ты создай и к ней поспешай,
Свою лишь мечту ты не потеряй;
Ты к ней лишь стремись и не забывай,
Что только она тебя ждёт, так и знай.
Тогда, когда ты достигнешь её –
В неё ты войди, ощути ты её;
Сольёшься ты с ней – ты станешь сильней,
Ну, а без неё – ты слабый, поверь.
Затем, за другими мечтами иди,
Ты их забирай – и сильней будешь ты,
Сильнее во всём: и в любви, и в уме,
И даже сильнее в деньгах и в судьбе;
Ну, в общем, – ты счастье себе будешь брать,
Когда все мечты будешь ты забирать.
Чем больше добьёшься желаний своих,
Тем лучше тебе будет длиться твой «стих»,
А стих это жизнь, и ты в ней торчишь;
Мечта это твой замечательный…, ишь.».
А рядом с надписью такой, вместо рисунка под луной, –
Написан: «Х» (икс), в кавычках он, он закодирован мечтой.
К иксу мечту ты подставляй и вслед за нею ты ныряй,
За ней плыви, за ней лети, с пути «За ней» ты не сходи.

0.5. Программы.
0.5.5. Программы пропаганд.
0.5.5.1. Листовки.
0.5.5.1.2. «–».
Листовка без названия, листовка без конца,
Ну, а её призвание: «Идти лишь до конца».
Если ты в путь пошёл – стал играть в этом классе
И достали тебя уже «плохие асы», –
Всё равно не тикай, не сходи, а упорствуй,
Ты игру продолжай и смотри-ка – не смойся.
Ты иди до конца, если влез ты в начало,
Чтоб тебя на пути «СБРОС ИГРЫ» не достало,
Не то – во временной круг ты попадёшь
И от него никуда не уйдёшь, –
Смысл будет всегда повторяться, и ты
Не сумеешь выйти совсем вон из игры.
В общем, – ты не беги совсем ни от чего,
А любое препятствие – бей, всем на зло,
И тогда – сможешь выиграть в игру, так и знай.
Но главняк только в том, что в капкан не войдёшь, –
В этот времени круг, где идёт только дождь,
Ну а смысл один лишь задалбливает, знай,
С каждым разом, сильней ты себя выручай.
А помочь, лишь себе сможешь сам, ты пойми,
И в капкан временной больше ты не вступи.
От него уходи, от него убегай,
Тем, что всех «плохих» асов на пути истребляй.
Ты иди до конца, коли, всё же, начал, –
И тогда для себя ты …

У цьому огляді зібрано Топ-10 фейків російської пропаганди, які поширювалися у 2016 році. Звісно,  список російських фейків не обмежується десяткою, представленою в цьому аналізі, і ви легко можете додати свої варіанти й доповнити перелік з 10 до 100+.

Третій рік війни з Україною Росія продовжує витрачати мільярди доларів на рік на пропаганду. Особливу роль відіграє тут продукування неправдивої інформації — фейків. З огляду на те, що на українців вигадки й маніпуляції російських пропагандистів уже давно перестали діяти, головна мішень – внутрішній споживач, тобто, росіяни. Вкиди допомагають російській пропаганді підтримувати рівень ненависті до України, створити псевдонаціональну ідею, «з’єднати російський народ», популяризувати збочені цінності «російського світу» і кричати про загниваючий Захід. Відвертий маразм перестане спрацьовувати лише тоді, коли підніметься загальний інтелектуальний рівень жителів Росії та більшість зможе критично ставитися до інформації зі ЗМІ.

Список найбільш «яскравих» російських фейків минулого 2016 року:

1) «Укропи» заживо закопали «ополченця».

Щоб підкреслити жорстокість українських «карателів», російські пропагандисти вкинули в соцмережі постановочне відео, на якому чоловіки у військовій формі, нібито ЗСУ, кидають чоловіка в яму, а потім засипають землею. Для реалістичності вкраплення української мови: «Ще не здох… тримай». А як надгробок безпощадні «укропи» поставили табличку «сепар». Дивно, чому ще кров розіп’ятого хлопчика не потрапила в кадр. Фейкове відео з радістю поширили канал міноборони Росії «Зірка» і РЕН-ТВ.

2) Rammstein – «прибічник Путіна»

Російська пропаганда поширила інформацію про те, що соліст групи Rammstein Тілль Ліндеманн палкий фанат Володимира Путіна.

Мовляв, тому Тілль і одягнув футболку з портретом Путіна. Насправді на футболці Тілля було зображено череп. «Комсомольська правда» пішла далі, опублікувавши фейкову фотографію в статті «Соліст Rаmmstein: Навіть Ангела Меркель не може похвастатися такою популярністю, як Володимир Путін», де вся цитата Тілля вигадана від першого до останнього слова – співак повідомив, що такого не говорив.

Пропагандисти так розізлили Тілля, що публікація у виданні Bild так і називається «Я став жертвою путінської пропаганди».

 3) Пропагандисти телеканалу «Росія 1» видали дівчину в залі суду, де проходить допит Віктора Януковича, за замміністра МВС Анастасію Дєєву.

Підкинути випорожнення на вентилятор пропагандисти можуть і просто так, якщо сильно захочуть. Вибрали на відео будь-яку дівчину в окулярах, як Анастасія Дєєва (окулярів достатньо, більше схожості не потрібно, і так «піпл схаває», за логікою пропагандистів), і вуаля – є привід розповісти про інтимну фотосесію скандального заступника міністра МВС України.

«Жвавіше обговорюють появу в залі суду заступника Авакова. У ході трансляції в кадр справді потрапляє ось ця блондинка в блузці. І той факт, що Анастасія Дєєва в блузці, вже сам по собі цікавий. Інтернет знає Дєєву в іншому вигляді. Це та сама Дєєва, яка у відомстві Авакова відповідає за євроінтеграцію – ну а за що ж іще. І всім своїм виглядом демонструє близькість до вільної Європи», — прокоментував пропагандист.

4) Авіаносну групу ВМФ РФ проілюстрували фотографією ВМФ США.

У російських ЗМІ вдавалися й до графічних маніпуляцій, намагаючись додати потуги вітчизняному флоту. Так, групу кораблів ВМФ РФ на чолі з ганебним задимленим авіаносцем «Адмірал Кузнецов», що увійшла в протоку Ла-Манш, російські ЗМІ проілюстрували фотографією авіаносної групи ВМФ США. Забавний фейк, який висміяли у соцмережах, додав трагізму «коптінню» російського флоту.

 

5) ФСБ у Криму видали страйкбольну зброю за бойову. Сфабриковане звинувачення.

Активно у своїй роботі використовує фейки і російське ФСБ за підтримки ЗМІ.

Так, у листопаді 2016 InformNapalm оперативно розкрив фейк оперативної зйомки ФСБ, у якій силовики в окупованому Криму видали страйкбольну зброю за бойову і це стало причиною затримання і позбавлення волі українських експертів.

У фейку незграбно сфабрикували навіть деталі —  пара пакетиків з написом «Перець червоний», щоб самому недалекому російському глядачеві донести, що «шпигуни-терористи» з України. Звісно, без «важкої артилерії» із «візитки Яроша» в сюжеті теж не обійшлося.

6) Троє біженців ґвалтували 13-річну російськомовну дівчинку протягом доби в Німеччині.

Ось таке відео поширювали на російських каналах. Берлінська поліція чітко заявила: «За результатами розслідування, не було ні викрадення, ні зґвалтування». А взагалі, добре, що пропагандисти в сюжеті хоч не розіп’яли дівчинку по аналогії з відомим фейком про розіп’ятого хлопчика.

7) Кисельов показав підроблене посвідчення дивізії СС «Галичина».

У Дмитра Кисельова немає жодного випуску, у якому він би не збрехав, нахабно і цинічно. Але особливо кострубатим вийшов ефір, де він у руках показує нібито аусвайс. Але в документі, який демонструє пропагандист, на фото зображено не того чоловіка, про якого говорив Кисельов, текст написаний сучасним шрифтом Times New Roman, німецькою мовою з помилками, характерними для перекладу в Google-перекладачі. І вишенька на торті: цитата з Гітлера – слова, які він не казав.

8) Сюжет про «поганий Євросоюз» і потребу взаємодіяти з Росією на основі повністю вигаданих слів французів, у яких брали інтерв’ю.

Французький канал Canal+ не полінувався і розібрав детально весь пропагандистський сюжет «Росія 24» про євроскептиків у Франції, а також відшукав усіх, у кого взяли інтерв’ю російські пропагандисти. Виявилося, що слова французів не те що неправильно перевели, а свідомо приписали їм те, що люди взагалі не говорили.

9) Журналіст Укрінформу Роман Сущенко – «шпигун і диверсант».   

В інтернеті є статті, які писав журналіст, працюючи у Франції, деякі – з негативом у бік Путіна і псевдореспублік. Приїхав у Москву до родичів, його оперативно «запакувала» ФСБ. Та жодних доказів, що Роман Сущенко якось збирав таємну інформацію про збройні сили РФ, ніхто не надав. Ще один заручник путінського режиму, якого взяли, щоб можна було його обміняти на когось «зі своїх» і мати вагу в переговорах.

10) Російських спостерігачів не пустять на американські вибори

Газета «Ізвєстія» опублікувала брехливу статтю «Російських спостерігачів не пустять на американські вибори». Цю ж статтю підхопили інші пропагандисти, наприклад, Russia Today – «United States bars Russian monitors from presidential polls – elections commission». І вершина розкрутки фейку – представник МЗС РФ коментує цей псевдоінфопривід, максимально легалізуючи фейк. Насправді російських спостерігачів не допустили лише в трьох штатах, у двох з них не допустили б спостерігачів з будь-якої іншої країни світу.

Це лише верхівка айсберга всієї брехні, яка є основою комунікації російських ЗМІ. І не треба витрачати час на викриття всіх фейків – українці давно вже виробили до них імунітет. Та ніколи не буде зайвим публічно висміяти, як російські пропагандисти годують своїх громадян дезінформацією.

Боротися з російською пропагандою такими ж методами й гнатися за її масштабами, виділяючи мільйони на контрпропаганду, марна річ. Відповідь України має бути асиметричною – реальні перемоги на воєнному фронті, реальне підвищення рівня життя, реальні реформи, реальні зміни в українській культурі і под.

---

Джерело

Матеріал до публікації підготував  блогер, політичний оглядач Олексій Мінаков

"Язык не виноват. Более того, язык может быть не только инструментом пропаганды, но и объектом пропаганды" (Игорь Померанцев).

https://www.youtube.com/watch?v=YEPGfEPv-E4

"Кого можно переубедить с помощью аргументов и логики? Аргументы убедительны лишь для тех, кто с тобой согласен. Логика вещь вообще индивидуальная, как почерк: иногда, кроме тебя, его никто не может прочесть. Дискуссии — зрелище печальное и безнадежное: каждый, кто из них выходит, считает себя победителем, прежде всего потому, что не отступил ни на шаг от своей позиции.

Во время войны язык действительно становится бессильным. Особенно там, где сталкивается с пропагандой. Сложно переубедить в чем-то человека, который руководствуется чужими словами, прикрывается ими, защищается. Вообще сложно говорить с тем, кто защищается, боится, не доверяет. За последние два года, кажется, многие отказались от идеи говорить не только с воображаемым врагом, но и с вполне реальными единомышленниками, с которыми ты вроде как изъясняешься на одном языке. Оказывается, и этого недостаточно" (Сергей Жадан).

http://nv.ua/opinion/jadan/jazyk-bessilija-pochemu-tak-slozhno-stalo-govorit-194601.html