хочу сюди!
 

Маруся

35 років, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 35-40 років

Замітки з міткою «свобода»

С победой воротясь домой…Заметки из-под Рады.

И вот я прибыл из града стольного Киева после митинга в поддержку законопроекта 9073 «Об основах государственной языковой политики в Украине».

С благополучным прибытием!

Выспавшись и решив некоторые рабочие вопросы, хочу поделиться личными впечатлениями и информацией с места события.

Сперва – итоги моей (и нашей) маленькой победы:

Текст Закона Украины «Об основах государственной языковой политики».
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=41018

Многим лень читать (знаю!), потому краткий дайджест того, чего теперь имеем:


Государственным языком страны остается украинский, но всяк гражданин может выбрать, на каком языке получать информацию – в быту, в газетах, кино, учебных заведениях, транспорте, государственных учреждениях и торговле.

Весь документ об этом. Основной язык – украинский, но можешь выбирать удобный.

Собственно, это и было до принятия Закона. 

Что изменилось?  И зачем тогда массовая истерия, мордобои в парламенте, протесты толпы и драки с милицией?


Делюсь открытием.

Принятый Закон дает право выбирать язык коммуникации на свое усмотрение. 

Украинские патриоты дрались за то, чтобы ВЫБОРА НЕ БЫЛО.


Чтобы в СВОБОДНОЙ и ВОЛЬНОЙ стране, о которой они мечтают,  у граждан НЕ БЫЛО ВЫБОРА.

Возможно, я чего-то не понимаю в патриотической пропаганде, но когда разложишь суть платформ народной и антинародной партии, то вижу следующее:

«Настоящие украинцы» хотят свободы и отмены любых ограничений в деле распространения своих взглядов, образа мыслей, культурных особенностей и своей воли. Идеал такой свободы – единообразие. Единый язык, единый народ, единая страна, единая вера, культура и история, единая церковь и единый Вождь. И сами называют это «демократией».

«Ненастоящие украинцы» предлагают (хотят, но не навязывают) многообразие отношений в многообразном государстве, среди разнообразных групп и сообществ граждан. Идеал такой вольницы – самостоятельность. Делаю, что хочу, исходя из своих предпочтений. Такое государство «настоящие украинцы» обзывают «диктатурой» и противодействуя ей, создают «КОД».

Люди, нас обманывают. Или пытаются обмануть навязчивой пропагандой.

В итальянской сказке «Волшебный голос Джельсомино» герой попадает в страну лжецов, где ловким королем  все понятия подменены на противоположные. «Настоящие украинцы» мечтают построить именно такую страну. Где мудрость , если она москальська, выдается за глупость, где террористы становятся героями, победители – оккупантами, преследование инакомыслящих – «правым делом» и чтобы даже кошки мяукали мовою.

Где граждане радостно верят, что родная власть делает  «10 шагов навстречу людям» и пробегает ежедневно по 3 километра.

Что за прошедший год любимый вождь создал миллион новых рабочих мест.

Что покупать вонючий русский газ по $49 несправедливо дорого, а по $490 – крайне выгодно. Что прикарманить народом собранные деньги для больницы будущего и направить их в раскрутку политической карьеры жены любимого вождя – это очень тонкий международный момент и дуракам его не уразуметь.
Что ВЕликий Провиднык ОУН почти освободил Украину от польского гнета, а за 3 дня до победы еврей Сталин все испортил.  А москаль Хрущев обделил страну, прирезав только Крым. А мог бы отдать ещё Кубань, Приуралье и Повоьжье.

Всем предлагают верить, что  львовские державни диячи, будучи не в состоянии построить местный стадион и аэропорт, захватив власть, смогут обустроить всю страну. Что «Закон о люстрации» (не написанный, кстати), сделав в одночасье безработными 116 000 государственных управленцев,  сделает страну процветающей. И что украинский патриотизм –это зов души предков, как у патриотов Григян, ТурчинОВа, Кэтрин- Клэр, и Тимошенко – Карр.

Людям навязывают убеждение, что национальные чувства есть только у настоящих украинцев. Других чувств быть не может. А если изредка есть, на Украине их могут испытывать лишь «рабы, туристы, оккупанты». 

Внушается вера, что ради спасения украинской идеи оправданы любые поступки. И мир делится на украинцев и противников Украины. Потому война неизбежна и желательна.

Заставляют верить,  что Украина – это только ВОНА. Иной быть не может.

А мне не верится.

И всё.

Раб

Народився я в неволі,
Кайдани відразу ж одягли.
Така вже була Божа воля,
Що записали в кріпаки.
З маленьких літ я так живу -
Пута на тілі моїм всім.
Та прийде час — я їх порву,
Звільнивши волю тим.
Та поки панські ланцюги
Скували кляті мою плоть.
Не вирватись ніяк мені,
Та дух мій їм не побороть!
Хомут на шию одягли
Діти панів багатих.
Рабом зовуть вони мене,
Та дзуськи вам панята.
Я син козацький України
І воля в серці не умре.
І шабля моя — рідна мова,
Вона кайдани розірве.
Хоч землю й волю розікрали,
Та врешті прийдуть козаки.
Бо сила в правді — Божа воля
І вільний люд — вам не раби!

Мы работаем для того...

  Мы работаем для того, чтобы чувствовать себя свободными, по крайней мере, от денежных знаков.

(Константин Хабенский)

Свобода?

    

      Повертався із відрядження. В скверику що неподалік від залізничного вокзалу побачив ось таку картину. Група дівуль влізла у фонтан і завзято хлюпалась, а молодий чоловік бігав та присідав із професійною камерою. Фотосесія… у них така, здогадався я. Зважаючи на те, що їхав я все ж таки у відрядження і свою фотокамеру належним чином не підготував, вже після першого кадру мій акумулятор розрядився…(((  Особливого розчарування не відчув. У таких «мокрих» ситуація мені доводилось спостерігати лише за дітьми, а тут чомусь і не цікаво було. У часи совка, за такі речі взагалі забирали до відділення міліції… Але можливо це і є ота свобода, котрої нам так не вистачало?

     А що думаєте ви, друзі?

 

О поиске...

В океане жила-была рыба, обычная рыба. Только однажды она слишком много наслышалась об Океане, и решила, что должна потратить все силы своей жизни, но попасть туда.

Рыба начала обращаться к разным мудрецам, и хотя многим из них нечего было сказать, они говорили всякую чепуху, чтобы поддержать свой авторитет "гуру".

Так, одна мудрая рыба сказала, что достичь Океана очень и очень непросто. Для этого сначала нужно практиковать определенные позы и движения первой ступени восьмеричного пути безупречно двигающих плавниками рыб.

Другая рыба-гуру учила, что путь в Океан лежит через изучение основ миров просветленных рыб.

Третья учила, что постижение Океана очень и очень сложно, и только очень немногие рыбы когда-либо достигали этого. Единственный путь - это повторять все время мантру "Рам-рам-рам..." и только тогда откроется путь к Океану.

И как-то раз вконец уставшая от разнообразных поучений рыба поплыла в заросли водорослей. И там она встретила совершенно обыкновенную неприметную рыбу.

Услышав о нелегких исканиях, она так учила рыбу-искателя:

- Океан, который ты ищешь, всегда был, есть и будет рядом с тобой. Он всегда кормит, оберегает, окружает своих обитателей. И ты тоже являешься частью Океана, только ты этого не замечаешь. Океан и внутри тебя, и снаружи тебя, и ты - его любимая часть. А все рыбы - это волны этого великого Океана!

(с)

Березовский, христианство, свобода и любовь...

 Я принял православие в зрелом возрасте - мне было 48 лет. Я много размышлял на две главные темы христианства: на тему любви и на тему свободы. Что важнее? Я понял, что все-таки любовь. 

(Борис Березовский)

Не всем по силам свобода...

  На свободе жить очень трудно. Потому что свобода равно благосклонна к дурному и хорошему. Под её лучами одинаково быстро расцветают гладиолусы и марихуана. 

(Сергей Довлатов)

Все просто....

Девять правил жизни

1. Не анализируй 

2. Не жалуйся 

3. Не сравнивай себя с другими 

4. Не жди, что что-то сделают за тебя 

5. Ежедневно ищи знания 

6. Движение принадлежит тем, кто в движении 

7. Все проблемы в твоей голове 

8. Не ищи совершенства в относительном 

9. Поддерживай свою целостность

ТАКОВ ПУТЬ К СВОБОДЕ!!!!

http://1-veda.info/_etc/9rules.html

Российские олигархи свободолюбивый народ

 Опросили весь русский Форбс и ни один, ну ни один в тюрьму не хочет!

 

(с)

Звернення до ВО "Свобода", та її лідера, О.Тягнибока.

               Цей лист я спрямував електронною поштою ВО "Свобода". Не буду переказувати, почитайте.





Вітаю Вас, шановне товариство, вітаю, пане Олеже!

                    Україну знищують. Знищують духовно, ментально, економічними засобами, знищують територіально. Саме це, а також вибори, що наближаються, змушують мене написати Вам цього листа.
                    На Вашу партію, в мене великий зуб. На минулих виборах Президента України, Ваша партія, Ви особисто, пане Тягнибок, а також більш дрібні партії проукраїнського (я ще маю таку надію), спрямування, були активними акторами в провокаційній кампанії, яку провадив Іуда українського народу, Ющенко, та його, як виявилося, однодумці, Янукович зі своєю зграєю бандитів, українофобів, та комуняк. Ця кампанія вкладається в два визначення, - "проти всіх", та "всі однакові". Замість того, щоб всіма силами не допустити окупаційної влади в Україні, Ви, керуючись своїми амбіціями, навпаки, посприяли її становленню, та створили в Україні геть незрозумілий та шкідливий для неї прошарок суспільства - Кадровий резерв влади 
                     Для мене особисто, це особливо боляче, тому що, я повністю поділяю програму Вашої партії, та ії гасла, окрім пункту, щодо не вступу України в НАТО. Я був би радий, якби Ваша партія прийшла до влади, і маю надію, не зрадила би своїм виборцям, та втілювала би цю програму в життя. Але, треба дивитися правді в очи, зараз Ви не набираєте потрібної кількості голосів, щоб взяти владу у свої руки. Тому, щоб мій голос не був розподілений між всіма партіями, які потрапляють в парламент, в тому числі і між  комуністами та бандитами, я голосував на парламентських виборах за політичну силу, яка не зовсім відповідає моїм ідеологічним переконанням, але, принаймні, вона не є п'ятою колонною, і Україна, як і для мене, є для неї рідною домівкою, на відміну від ПР, КПУ, НП, і решта промосковських та українофобських  партій. Я маю на увазі БЮТ. Хоче на місцевих виборах, голосував за "Свободу". На жаль, в Полтаві вона не набрала потрібної кількості голосів, і не потрапила в обласну, та міську, ради.
                     Але, все це в минулому. І пишу я  не для того, щоб його ворушити, та дорікати Вам. Невдовзі вибори. І політична ситуація в країні зараз набагато гірша, ніж була в 2010 році. Я вітаю, що Ви, та партія, яку Ви очолюєте, об'єднується з іншимі опозиційними силами, у боротьбі проти окупаційного режиму. В з'вязку з цим, в мене до Вас є одне запитання.
                     Я чимало часу проводжу в інтернеті. Так, це, поки що невеличкій сегмент виборців. Десь мабуть від 5 до 10 відсотків. Це активних юзерів, які ведуть блогі, приймають участь в обговореннях. Але сюди ще можна додати і просто читачів. Вони неактивні, але читають, все що пишуть в інтернеті, роблять свої висновки, і звісно ж голосують на виборах. Їхня кількість також мабуть досягає 10 відсотків. Тому нехтувати, активними та неактивними хом'ячками, для політиків, мабуть буде нерозумно.
                     Але в інтернеті різна публіка. Є, так звані тролі та провокатори. Чимало з них відверто працюють на владу, і з ними все зрозуміло. Хоча останнім часом їх ентузіазм та агресивність суттєво зменшилися. А ось інша група, навпаки, з наближенням виборів, все більше і більше активизується. І я вважаю, що від них буде більше шкоди, ніж від явних прихильників Януковича.
                     Це, так звані псевдо-патріоти. Вони дуже голосно кричать "Слава Україні". Б'ють себе в груди, що стояли в свій час на Майдані. Створюють співтовариства з гучними назвами, в яких публікують матеріали про Україну, про її героїв, про мову, але майже не чипають діючу владу. Прізвище Янукович, там табу. Ніяких згадок, ні гарно, ні, Боже спаси, погано. Натомість опозицю, і особливо, найбільш рейтингового її лідера, Юлію Тимошенко, поливають брудом цілодобово. І в коментарях, і в блогах, і в співтовариствах. Я міг би додати для прикладу скріншоти, але мені гидко їх навіть робити. Коли все це читаєш, то навіть тоді виникає відчуття, що торкаєшся чогось брудного, липкого, огидного.
                     В цих людей нема ні моралі, ні гідності, ні совесті. Я вже не кажу про їх сатанинські нападки на жінку, яку по суті катують у в'язниці ці виродки-нелюді у владі, але своїми діями вони шкодять, скоріше всього умисно, власне Україні.
                     І тут саме цікаве, в зв'яку з чим, я і пишу цей лист саме Вам. Ці люди є прихильникамі, принаймні так вони декларують, саме ВО Свобода. Хтось з них каже, що він є членом партії, хтось, що він є діючим депутатом від Свободи у Тернопільскій та Франківській радах, хоча про діяльність Вашої партії, насправді, в своїх замітках майже не згадують. Натомість, прикриваючись гучними гаслами во славу України, та замітками про героїчні події в українській історії, вихлюпують діжки лайна на опозиційні партії, на Юлію Тимошенко та Юрія Луценка.
                     Тому, я на початку і нагадав Вам, як відбувалися вибори 2010 року. Така сама технологія може бути задіяна і на цих виборах.
                     То скажить, будь ласка, пане Олеже, панове керівництво партії, це дійсно Ваша політика? Ці люди, насправді представляють Вашу партію? Ви підтримуюте їх дії по діскредитації опозиції, по знущанню над політув'язненними? Чи є така установка партії, щодо дій цих провокаторів?
                     Ще раз кажу, я вітаю Вашу, спільну з іншими опозиційнимі партіями, об'єднавчу роботу в КОДе, де присутні і "Батьківщина", і "Народна самооборона", але, якщо насправді ці провокатори представляють Вашу партію, і Ви дійсно проводите таку політику щодо своїх побратимів, то визначення "Ганьба!" таким Вашим діям, буде дуже і дуже м'яким.
                     Якщо це не так, то мабуть Вам буде варто дати щодо цього спростування та відмежуватися від таких псевдо-прихильників Свободи?

                     Дякую за відповідь.

                                                                                                                   Петро
                                                                                                                   Нік - "бандерівець"


p.s. Цей лист я публікую також і в своєму блозі - Звернення до ВО "Свобода", та її лідера, О.Тягнибока.