хочу сюди!
 

Sveta

34 роки, телець, познайомиться з хлопцем у віці 29-39 років

Замітки з міткою «життя»

Чи можна почати життя з початку...?

Багато чого у нашому житті стається такого, що б  хотілося  змінити, повернувши час назад... Але, на жаль, цього зробити не можна... Зроблені помилки закарбувалися на віки у минулому і  лишається з ними або змиритися, або протестувати (не знаю тільки проти чого), або намагатися більше таких помилок не повторювати... 
Є такі помилки, за які одного "вибач" буде замало...  Визнаючи свою провину перед людьми і перед Богом, ми готові спокутувати свій гріх, але чи цього досить, щоб почати життя спочатку... Чи можна вирвати зіпсований листок із зошита і почати писати нову історію свого життя?  Що робити зі старим? 

Останні промені

21.06.2015  От і закінчився самий довгий світловий день цього року. Останні промені літнього сонцестояння  по праву дісталися дубові.
 Фото автора - 21/06/15

Time - Pink Floyd

Time
      Час

Ticking away the moments that make up a dull day
        Відпливають у вічність миттєвості, що складають пересічний день,
You fritter and waste the hours in an off hand way
        години, подрібнені на крихітки, втікають крізь пальці,
Kicking around on a piece of ground in your home town
        товчешся на відведеному тобі клаптику рідної території,
Waiting for someone or something to show you the way
        чекаючи на щось, чи когось, хто скаже тобі, як діяти.
Tired of lying in the sunshine
        То грієшся на осонні,
Staying home to watch the rain
        то сидиш вдома та дивишся на дощ,
You are young and life is long and
        ти молодий, і ціле життя попереду, і
There is time to kill today
        цей час сьогодні треба якось убити...
And then one day you find ten years have got behind you
        Та одного дня виявляєш, що вже 10 років позаду,
No one told you when to run, you missed the starting gun
        а ніхто не дав тобі знаку бігти, десь ти прогавив стартовий постріл.
And you run and you run to catch up with the sun,
        І ти починаєш наздоганяти, хочеш затримати захід Сонця,
But it's sinking
        та воно невблаганно сідає за небокрай, робить оберт,
And racing around to come up behind you again
        і знов світить тобі в потилицю.
The sun is the same in the relative way, but you're older
        Це Сонце незмінне в відносному русі, та ти старієш,
And shorter of breath and one day closer to death
        і важче дихається, і ще одним днем ближче до смерті.
Every year is getting shorter, never seem to find the time
        І що далі, то коротші роки, то більше роздирають тебе справи,
Plans that either come to naught
        то більше планів закінчується нічим,
Or half a page of scribbled lines
        то більше частково списаних сторінок...
Hanging on in quiet desperation is the English way
        Наполегливо прямувати шляхом тихого безумства -
        оце по-англійськи...

The time is gone the song is over,
        Час вичерпано, пісню відспівано,
Thought I'd something more to say
        але, я хотів би щось додати...
Home, home again
        Знов, знов до себе (додому)!
I like to be here when I can
        Я радий тут бути, коли є можливість.
When I come home cold and tired
        Коли прихожу до додому замерзлий і втомлений,
It's good to warm my bones beside the fire
        так гарно зігрітися біля вогню.
Far away across the field
        Десь віддалік за полем чути
The tolling of the iron bell
        звук залізного дзвона,
Calls the faithful to their knees
        що закликає правовірних схилити коліна,
To hear the softly spoken magic spell
        щоб почути солодкі магічні заклинання...

letsrock слухати тутletsrock

за останні дні...

Почав робити зарядку вранці та ввечорі, більше рухатись та харчуватись здоровою їжою (як і обіцяв всесвіту на 19 січня) - в результаті схуднув приблизно на 6 кіло за цей тиждень, почуваюсь бадьорим настільки, що іноді хочеться бігати замість того, щоб ходити (до речі, семе так я і роблю - більше бігаю, ніж ходжу пішки)

Підкачав прес, по трішки таскаю гантелі... під жиром ще не дуже помітно, але це поки-що... скоро буду накачаним як Леонідас з фільму "300 спартанців".

Вчора трішки прихворів (начебто мала бути ангіна, але я не дуже розбираюсь - зігрівся чаєм, проспався та сьогодні вже одужав)

Сьогодні маю занести свою заяву про звільнення в відділ кадрів... не знаю, навіщо це робити... заради збільшення макулатири на планеті?? Мені від них нічого не потрібно...

Сьогдні має відбутись якнайменше - дві важливих розмови із людьми, з якими я маю намір співпрацювати... Попереднє відчуття, що в першій розмові пійде про припинення взаємодії, а в іншій - про фінансові питання співпраці... Хмм... і чому я називаю ці дві розмови важливими? Не знаю. Скоріш за все ці розмови дійсно важливі, але не для мене, а для тих людей. Для мене пусті балачки, які ні до чого не призведуть (зараз все поміняється, але лише на деякий час, коли я сам вирішу, що час поміняти справи на такі, які потрібні мені, а не їм)

А ще я з самого ранку отримав довгоочикуваний дзвінок, на який розраховував вже місяць... Варто було "відпустити цю думку", та перестати піклуватись про те, як же пійде та справа, як вона пішла найкращим для мене чином (таким, на який я і розраховував пару тижднів тому).

Що-ж, тепер я маю ще більше можливостей реалізувати себе... Зі всіх сторін.

УРА-УРА-УРААААААААААААА!!!!

(паганих новин на сьогодні не буде) 

Питання ваги.

                Люди  рідко замислюються, що діється і як виглядає щось поза шкаралупою їхньої персональної буденності. Один промок від дощу, другий - від пролитого компоту, третій - від незакритого крану у сусідів вище. Один полишив бізнес, інший - сім'ю, третій -  країну. Один святкує Різдво 7-го, другий - 25-го, третій ігнорує. Як правило, лише у цій гамі легко спостережуваних подій людьми виокремлюється щось доленосно важливе.
                Метою подальшого викладу є нагадання одного зі способів оцінити велич і вагу вищезгаданих подій. На фоні співвідношень, речей та явищ, що одночасно теж мають місце у Всесвіті.
                Людство ділиться на два сорти людей: одних такі нагадування / співставлення  втішають, дають приклад найяснішого уявлення про ДИВО у його матеріалістичному розумінні. Інших - засмучують, лякають, бо відкривають краєчок порожньо-вічної реальності за лаштунками комфортно впорядкованих ілюзій. Тому такого роду замітки корисні для обох груп, як освіжаючо-тріумфальні і шокуючо-пізнавальні, відповідно.

                Ось наша тендітна краплина розплавленого металевого сплаву у шлаковій оболонці, наш третій "камінь" від Сонця, на якому всі ми на даний момент летимо,


і Сонячна система, в якій наша планета займає почесну траекторію поряд з іншими сотнями і тисячами великих і малих "каменюк".



Ось яка відстань (у масштабі) від Землі до Місяця. Здається, не дуже й велика.


Тим не менш, достатня аби вільно (зі шпаринами) розмістити всі інші планети Сонячної системи в цьому проміжку. Чи не занадто порожньо навколо сонечка?


Юпітер - гігант Сонячної системи. Він настільки великий, що весь континент Північної Америки виглядає на ньому, як зелена родимка.


Інша велика куля дістала у людей назву Сатурн. Ось наскільки вона велика порівняно із Землею (точніше, шістьма "землями")...


Якби кільця Сатурна були розміщені навколо Землі, ось як би вони  виглядали.


А так художник уявив комету 67P (Чурюмова-Герасименко) порівняно з центром Лос-Анджелеса.


Якість наших спостережень об'єктів Всесвіту останнім часом дещо покращилася, і ці зображення Плутона добре це ілюструють.


Ось як виглядає Земля з поверхні Місяця - не так вже й погано...


Марс переконує, що вигляд нашої планетки дещо інший.


Хоча про Сонце не скажеш, що воно так само ледь помітне, коли дивитися з поверхні Марса.


Отримано вид Землі також із зовнішнього краю кільця Сатурна. Всі ці точки зйомки можуть переконати кого завгодно, що Земля від початку була задумана як планета чи то для комашок, чи то для мікробів,


а з відстані близько 4,7 мільярда км, за Нептуном, ми виглядаємо меншими, ніж зернинка солі.


Проте жоден з попередніх об'єктів не вражає своїм розміром так, як наш жовтий карлик Сонце. Тут і Земля в порівнянні з Сонцем,


і інші планети


Первісні люди обожнювали у перших релігійних культах наше світило. Та вони, певно, не були б такі ревні у своїх боготвірних потугах, якби знали, що розсипи світлих цяток у нічному небі являють собою такі самі сонця, що й їхній знайомий Ра. І існує тих розжарених газових куль більше, ніж  піщинок на всіх пляжах Землі.


Майже всі окремі зірки, які ми у змозі бачити в нічний час, розсипані по небу в межах цього кола.


Більше того, те, що нам бачиться окремою цяткою, при збільшенні може виявитися цілим розсипом перлів


Це означає, що наше Сонце є лише не дуже гарячою, мізерною порошинкою, загубленою у безкраї. Особливо, у порівнянні з такими гігантами, як VY Великого Пса.


Якби Сонце було зменшено до розмірів білої клітини крові - лейкоцита, то у тій же пропорції наша галактика, Чумацький (для декого - Молочний) Шлях, набула б розміру Сполучених Штатів.


Тому, коли дивитися зовні на нашу галактику, важко, мабуть, буде добрати об'єкт, аналог величини нашої крихітки-Землі, що знаходиться приблизно туточки


Але якщо ви вже готові визнати, що Чумацький Шлях величезний, не поспішайте. Тут він, поряд з Андромедою, якоюсь М87, знаною тільки фанатами від астрономії, і такою ж галактикою IC 1101, що існує собі на відстані у якихось 1,04 млрд світлових років від нього.


При цьому ніхто доконечно не стверджує, що IC 1101 є найбільшою з тисяч відомих галактик, частку з яких зафіксовано на цьому фото за допомогою космічного телескопа Хаббла.


Приклад пересічної з них дістав у людей назву UDF 423. Від нас до неї 7,7 млрд світлових років. Це означає: якою вона є саме у цю мить, можна буде дізнатися тільки через 7,7 млрд років. Але, без сумніву, саме ось такою вона була 7,7 млрд років тому. Легко сплутати з Чумацьким Шляхом, чи не так?


Якщо все про космос і про космос, то як же пройти повз чорні дірки! Ось вхід до однієї такої бездонної нори! Це в порівнянні з орбітами відомих планет.


             Отож, на одній шальці терезів розписана вище картинка Всесвіту, на іншій - роїння білково-нуклеїнової субстанції на поверхні зараженої життям ледь примітної загубленої в космосі порошинки. Тої самої субстанції, найвищим продуктом життєдіяльності котрої постала думка, що людина - міра всіх речей. Навіть тих, що протягом мільярдів років недосяжні для її бачення. Тої самої, зі своїми прибутками, гріхами, науками, революціями...
             Всеохопна вічна собідостатність vs пихата мікроскопічна зарозумілість! Що ж насправді має вагу?
             Вирощення рису у Китаї, чи спалах наднової зірки?
             Вполювання антилопи мисливцем племені мвезі десь в африканській савані, чи, може, спостережуване тепер зближення і спрогнозоване майбутнє злиття Чумацького Шляху і Андромеди з втратою обома галактиками спірального типу і переходом склеєного гравітацією конгломерату зірок до типу еліпсоїдних галактик?
             Війна "квадратних" проти "круглих" із масовим стинанням зайвих голів на мільярдголовій людській гідрі, чи, може, те, що міріади квазарів поступово насмоктуються вдосталь зоряної речовини через чорні дірки у своїх центрах і стають звичайними галактиками?

*     *     *
             На філософських обідах та засіданнях філософських гуртків, популярних в університетському середовищі Німеччини на межі 18 і 19 століть, часто велися справжні полемічні війни між опозиційними філософськими школами і відгалуженнями. Холодні чи зневажливі коментарі, громова критика то були найлегші військові засоби в тих війнах. Нерідко ж дискутанти вважали, що можуть донести до опонентів тонкість своїх світоглядних систем лише на крилах принизливих таврувань, відвертих проклять чи відбірної лайки.
             Був один саме такий обід, що переріс аж в опівнічну вечерю. Повне емоційне вигорання розпашілих лицарів Ордену Священої Метафізики вимагало відкласти пощерблені мечі заради чергового бодай короткого перемир'я. Саме тоді тьмяно освітлене нутро квартири випустило через розчахнуті двері балкону у яснозоряну ніч спочатку одну, а невдовзі другу постать.
             - То ось де Ви, друже! Вирішили проміняти ницість і бруд цієї кімнати на товариство шляхетних і чистих зірок?, - заливсь веселим сміхом, приправленим залишками сарказму, той, хто щойно приєднався.
              - До того, що діється у цій кімнаті, цим зіркам ще рости і рости, - по недовгій паузі замислено відповів перший. Історією не підтверджено, але кажуть, що його ім'я було Ґеорґ Вільгельм Фрідріх Геґель.

За матеріал для натхнення і набір картинок свою подяку адресую
сюди


написане вчора

Ми може й не погані.Все одно проте й не ті.Ми залишаємось осторонь,ніби за бортом особистого
життя.Ніби і все як треба.Єдине але.Нас не зауважують ті,хто потрібен нам.Отак і живем по різні
сторони барикад.Ти там бачиш веселку,а я шукаю нових відтінків для вираження власної ідивідуальності.
Кожен з нас по-різному удосконалюється.Дорослішає.Змінює шкідливі звички на залежність,а незалежність на гроші.
Кожен шукає якогось власного вигаданого героя.Але здається,що ніхто нікого не знайде.Бо в кінці виявляється,
що ті самі герої твоєї хворої фантазії шукають своїх ідеалів.І ти в іх плани не входиш.Тоді ми зупиняємось не на тих.
І все стає не так.З враженням,ніби ти проживаєш чуже життя чи просто граєш у голівудському кіно.




Віолетта Міщенко 21 лютого 2011 р.

Межа остання

 

 

Неодночасно, в самості безмежній

Межу тонку останню перетнувши,

Позатілесний вимір-світ бентежний

НеВідчуттям неТіла враз відчувши,

Ми впізнаватимемо тих, кого любили,

Споріднених нам серцем і душею?

Чи усвідомлення та пам’ять загубили

За життєрозділом – останньою межею?...

 

17.12.2010

© Stepans’ka Marina (SMG)

The Easy Road - Uriah Heep

The Easy Road
     
Легкий шлях.

If you're looking for a place
      Якщо ти шукаєш можливості
You can fly together
      бути з кимось разом,
And you're really afraid of
      і якщо тобі дійсно страшно
What you're leaving behind
      від того, що лишив в минулому,
Take the easiest road
      прямуй найлегшим шляхом,
But take care my brother
      але стережися, мій брате:
For you'll never find peace
      ти ніколи не знайдеш миру,
With a troubled mind
      якщо твій розум чимось заклопотаний.

      Приспів
Far better to love each other
      Набагато краще любити одне одного,
Than to worry so deeply
      аніж мучитися так сильно
‘Bout the place you’re in
      у своєму нинішньому стані.
And far better to kiss her softly
      І набагато краще ніжний поцілунок,
Than lookin' back on a love
      аніж погляд, спрямований назад,
You'll never have again
      до кохання, яке ніколи не повернеться.

Time's as fickle as
      Часи такі не постійні,
The sky in winter
      мов небеса узимку,
And two hearts always
      а два серця у всяк час
Were better than one
      краще, ніж одне.
Love has the wings
      Подібна до невтомного ангела,
Of a tireless angel
      любов має крила,
She'll stay beside you
      вона буде з тобою,
Till the day is done
      поки життя не закінчиться.

La la la la la ...

      Приспів

You’ll never have again
    ...ніколи не повернеться,
No no no, never again
      ні-ні, ніколи...
You’ll never have again
    ...ніколи не повернеться.

letsrock СЛУХАТИletsrock