Не бійтесь читати багато не потрібно й вдаватись в подробиці утисків української мови не буду, чи російської як вважають Колдирєви, Табачнікі та Каллісніченки й їх інтелектуальні побратими. Написав під враженням від перегляду матчу прем'єр-ліги в Данєцке Шахтарь-Дінама, де диктор по стадіону (й коментатори в основному, хоч зараз не про них) оголошує всі події виключно мовою московських сусідів, ситуація знаю подібна й на стадіонах в Адєсьє, Луганскє, Криму, Запорожьє. Це ж на скільки слід не поважати український народ, себе не поважати (українці становлять більшість у всіх областях України), щоб в Україні навіть не дублювати події на стадіоні українською мовою. Любий расейській українофоб гірко плачеться про жахливе приниження й утиски язика російського в Україні та й закордоном, про розвинені країни я взагалі мовчу, подібного там й статись не може. Й с права тут не в кількості російських язиків в Україні чи інших національностей, а в повазі жителів України та українців до самих себе й до України, поки ми Українці не поважаємо себе нами й будуть поганяти українофоби,зеки, жиди й татар-монголи, а значить для українців та інших жителів нічого хорошого чекати не варто.
Як відомо зараз в футбольє музику замовляють не українці, а олігархи-українофоби http://blog.i.ua/community/1925/791330/ й ніколи у нас не буде українського футболу, не буде спорту в Україні. Олігархат спорт розцінює тільки як вдалу рекламу свого бізнесу успішно знищуючи цим підходом дитячий, молодіжний та масовий спорт, активно виховуючи собі рабів алкашів по московській методиці.
Отож щоб жити нормально слід кожному жителю України поважати державу в якій живе, а значить себе поважати, тоді у нас буде можливість жити нормально й вимагати щось від держави, а зараз з нас роблять бидло тому що ми цього варті, українці прокидайтесь скоріше !
Перед нами стол. На столе стакан и вилка. Что они делают? Стакан стоит, а вилка лежит. Если мы воткнем вилку в столешницу, вилка будет стоять.
Т. е. стоят вертикальные предметы, а лежат горизонтальные?
Добавляем на стол тарелку и сковороду. Они вроде как горизонтальные, но на столе стоят. Теперь положим тарелку в сковородку. Там она лежит, а ведь на столе стояла. Может быть, стоят предметы готовые к использованию? Нет, вилка-то готова была, когда лежала.
Теперь на стол залезает кошка. Она может стоять, сидеть и лежать. Если в плане стояния и лежания она как-то лезет в логику «вертикальный-горизонтальный», то сидение — это новое свойство. Сидит она на попе. Теперь на стол села птичка. Она на столе сидит, но сидит на ногах, а не на попе. Хотя вроде бы должна стоять. Но стоять она не может вовсе. Но если мы убьём бедную птичку и сделаем чучело, оно будет на столе стоять.
Может показаться, что сидение — атрибут живого, но сапог на ноге тоже сидит, хотя он не живой и не имеет попы. Так что, поди ж пойми, что стоит, что лежит, а что сидит. А мы ещё удивляемся, что иностранцы считают наш язык сложным и сравнивают с китайским.
А професор Костянтин Тищенко стверджує, що з-поміж 82 специфічних рис української мови (звукових і граматичних) 34 є виключно українськими. Це нищить будь-які теорії “діалектності” та “схрещення”, – пише блог “Чиста мова”.
До речі, ексклюзивних українсько-білоруських рис є 4, а українсько-російських – жодної (ось вам і “особлива близькість” української та російської мов). Аналогій, водночас спільних з іншими мовами: верхньолужицьких і білоруських по 29, нижньолужицьких 27, полабських 19, словенських 18, російських 11. Показово, що решта слов’янських мов (половина: 7 з 14) має з українською по 20-21 спільній риси на півдні і по 22-23 спільні риси на заході, що достатньо унаочнює справжні історичні зв’язки української мови та її справжнє місце в колі слов’янських мов.
Цікаво, що “українське” фарингальне щілинне “г”, що походить зі старого “g”, засвідчене в верхньолужицькій, чеській та словацькій мовах, а старий звук вимовляється як “і” в українській, нижньолужицькій, полабській і хорватській мовах.
Наводимо деякі з унікальних рис української мови за Тищенком:
Збереження старого індоєвропейського -р на кінці складу (матір).
Специфічно українські суфікси -інь, -ощ, -енк (далечінь, солодощі, поштаренко).
Специфічно українські префікси якнай-, щонай- (якнайкращий, щонайгірше).
Займенники з префіксоїдами будь-, казна-, хтозна (будь-хто, будь-коли, казна-куди).
Прислівники з часткою -не- (де-не-де, коли-не-коли, хто-не-хто).
Пестливі форми прислівників (поволеньки, тепереньки, теперечки, тутечки, тамечки, недалечко).
Пестливі форми дієслів з суфіксом -оньк-: їстоньки, питоньки, гулятоньки.
Сполучник ЩО у специфічних синтаксичних структурах: книжки, що по них послано; земля, що він її продав.
Праслов’янські закінчення дієслів дати, їсти, розповісти: даси, їси, розповіси.
На відміну від решти слов’янських мов, інфінітив українського дієслова “бути” має кореневу голосну У, що вказує на можливу іранську індукцію, наприклад, на перське BUDAN “бути”.
Поряд зі звичайним аналітичним майбутнім (буду робити, будеш писати), яскравою й унікальною серед усіх слов’янських мов морфологічною рисою української є синтетичний майбутній час дієслів недоконаного виду (робитиму, писатимеш) з аналогією в романських мовах. На давність його вказують засвоєні, очевидно, з української південнобілоруські форми та релікти цього явища у вологодськов’ятських говірках.
Форми з повторенням префікса -по: попоїли, попождеш, поповиздихали б. Показово, що цих форм не підтримують ані школа, ані ЗМІ, однак вони поширені в Україні повсюдно і послідовно регулярні.
По данным Минобрнауки России, число знающих русский язык людей ежегодно сокращается. Через 10 лет русский язык будет знать около 212 млн человек. Французский, хинди и арабский обгонят его по популярности.
Русский язык теряет свои позиции по распространенности в мире и к 2025 году может стать даже менее популярным, чем бенгали или португальский, свидетельствуют данные центра социологических исследований Минобрнауки России, полученные РИА «Новости».
«Русский язык в странах Западной Европы изучают сегодня около 225 тыс. школьников (до начала 90х — свыше 550 тыс.). В высшей школе стран Западной Европы русский язык осваивают 28,5 тыс. студентов», — говорится в материалах Минобрнауки.
Русский язык по степени распространенности пока еще занимает четвертое место в мире. Лидирует китайский — 1,35 млрд человек, английский — свыше 650 млн, испанский — более 330 млн.
«Предполагается, что через 10 лет число знающих русский язык может сократиться до 212 млн человек, и его опередят французский, хинди, арабский», — говорится в документе.
К 2025 году, когда, по оценкам социологов, число знающих русский язык сократится приблизительно до 152 млн человек, его опередят португальский и бенгали.
В Минобрнауки отмечают, что политика большинства стран СНГ и Балтии по отношению к русскому языку ведет к тому, что в первые годы независимости он мог считаться родным, затем — вторым родным, далее — языком межнационального общения, затем языком нацменьшинства и, наконец — одним из изучаемых по выбору или даже факультативным предметом.
«Подобную эволюцию русский язык совершил в Прибалтике, Азербайджане, Грузии и Туркмении», — говорится в материалах.
По сравнению с советским периодом количество средних школ с обучением на русском языке уменьшилось в странах СНГ и Балтии в среднем в два-три раза. Русский как иностранный язык также начинает сдавать свои позиции в школьных программах, уступая английскому языку.
Подобная ситуация наблюдается и в Европе. По словам посла России во Франции Александра Орлова, количество французов, которые изучают русский язык, сокращается из года в год. В некоторых лицеях и колледжах закрывают русские классы.
http://politiko.com.ua/blogpost33537
Подібна ситуація складається і в Україні - ще в 89-му році понад 30% населення Львівщини розмовляли російською - знайдіть зараз ті 30%
Окрім того Центр України також у своїй більшості стає україномовним, отож питання остаточного утвердження української - це питання часу (ну і демографії;)).
Проведені соціологічні опитування в Україні засвідчують, що наприклад в моєму рідному Дніпрі 60% проголосують за другу мову, а 40% проти неї, тоді як на Львівщині цей показник склав 4% проти 96%:)
Отож гражданє, ніжелающіє учіть украінскій... Шансів у Вас нема:)
Донецький міський голова Олександр Лук’янченко призупинив дію рішення сесії міської ради від 20 травня 2008 року про недопущення подальшого розширення мережі україномовних шкіл та дитсадків.
Про це повідомляє управління у зв'язках із громадськістю міськради, пише "Газета по-київськи".
Як повідомляється, рішення "Про хід виконання Комплексної програми розвитку освіти в м. Донецьку на 2006-2010 рр." буде винесено на повторний розгляд сесії Донецької міської ради.
Як відомо, раніше Донецька міськрада вирішила обмежити використання української мови у школах. За таке рішення у вівторок проголосували майже одностайно: 55 із 58-ми депутатів, присутніх тоді на засіданні.
Обмеження поширювалося не лише на школи, але й на дитячі садки. Зокрема, цим рішенням заборонялося відкривати нові україномовні дошкільні заклади та групи, а також збільшувати кількість учнів, котрі вже навчаються українською.
Водночас, Донецька міськрада визначила 10 "базових шкіл" із поглибленням вивчення російської мови і літератури.
Українська правда
Початок цієї ганебної історії тут: http://blog.i.ua/community/662/120932/
