хочу сюди!
 

Наталия

50 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 35-55 років

Замітки з міткою «філософія»

Автор в задумi

                                       продовження  вірша "Роль"                                                                              ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
Автор в задумі:
 
- Вдруге зіграти Життя?..
 
- Репетиція
 
Перша – прем'єри фінал.
 
- Аплодисменти(!!!)(?)(…)
 
 
 
17.04.2012
 
Свидетельство о публикации №11204173473

Роль


Вчу, граю роль - 


Життя репетиція.


Гука режисер:


"Не-за-ба-ром прем'єра!.."


Автор в задумі сказав: "..........."





14.04.2012



© Copyright: Марина Степанская, 2012
Свидетельство о публикации №11204146019

Про квіти у подарунок

На написання замітки надихнули проліски, які я побачив нещодавно на клумбі біля офісу.  Відразу кажу, я все життя не міг зрозуміти, навіщо люди дарують квіти друг другу!
З дитинства я бачив, як радіють жінки - нюхають квіти, обіймають їх, носяться із ними, як із якимось скарбом... 
Звісно, виглядають вони дуже гарно, яскраво, особилво якщо ще й майстерно прикрашені стрічечками, папером, тканиною тощо. І запах у них яскравий - різноманітні аромати поєднуються у чудову композицію в букетах. А до того ж, подарований букет розцінюється як знак уваги, поваги та якихось почуттів. 
Це все приємно, і зрозуміло - людина має милуватись світом, дарувати коханим частинку радості та щастя, АЛЕ!!!
Чия це була вигадка - знищувати чудову запашну рослину, щоб вмираючою приности її до людини яку кохає? Чому не вигадали приносити вмираючих кошенят чи цуценят? Надрізати їм десь, чи заклеїти задній прохід...щоб пожили без наслідків пару днів і вмерли б тихенько... Теж гарна іграшка була б. Пару днів погрався і викинув на смітник. Ніяких обов'язків, ніякої відповідальності.
Адже саме так поводяться із квітами - чудову живу красу виривають із землі саме під час квітнення, коли вона тільки-тільки починає проявляти себе світу, ніжна істота, тендітне творіння природи, що вбивають просто тому що воно дуже красиве.

Живі квіти несуть в собі живу енергію, наповнюють дім справжною радістю та вдякою за піклування, яке ми їм оказуємо.. Мертві рослини не можуть дати справжнього повноцінного задоволення - лише тимчасову втіху, яка вмирає навіть швидше, ніж самі квіти. Вбивати щось живе та прекрасне - змушена вигадка бізнесу. Тільки продавцям квітів вигідно, щоб було саме так, а за нормальною логікою має бути зовсім інакше.
Чому б не дарувати живі у горщику? Є такі квіти, якіми можна щоденно милуватись багато років, а якщо не влаштовує одноманітність - можна в декілька горщиків саджати різні квіти, що житимуть недовго, і змінятимуть один одного природним чином.
У крайньому випадку - робити і дарувати штучні квіти. Вони нейтральні, порожні, але якщо спробувати зробити їх самому, наповнити сенсом, думками про людину, для якої створювались, чи емоціями, які надихнули на творчість - то це вже буде у сто разів краще, ніж дарована скалічена вмираюча рослина, навіть із найкращими намірами...
Напевно мої думки викличуть багато протестів (особливо серед жінок), але я все-одно проти букетів квітів у подарунок. На мій погляд - це жорстоко і невиправдано.
Бажаю всім вам яскравих теплих приємих та радісних емоцій, друзі. Радійте чарівній красі природи, бережить її - і ми станемо жити в світі сповненому божественної краси (-:

Щоденник Ялинки

День перший.           Прохолодно. Сніг не йде. Голки починають синіти. Нудно.

День третій.            Голки посиніли. Веселіше, не стало. Усі сплять, а мені не спиться. Сумно. Холодно. Білка Маша – єдина подруга – і та кудись поділася! Навіть дятла Фені (зараз мабуть і йому б зраділа!) ніде не чути… Може заспівати гімн лісорубів?

День четвертий.      Недаремно співала. Лісоруби приїхали. У таких прикидах…Та на такому джипі, із сотовим телефоном... А яка у них бензопилка!

День шостий.            Відігріли...Як добре! Дятлів немає. Відмили, прикрасили. Саме зараз розумієш що життя – це насолода!!!

День восьмий.          Приємно бути в центрі подій... Ой, ну що ви, не треба хороводів - голова паморочиться. Давайте краще пісеньку... Ну звичайно про мене! А про кого ж іще!?

День дев'ятий.          Голова болить... Нічого не пам'ятаю. Пили - пам'ятаю, танцювали - пам'ятаю... Більше нічого не пам'ятаю... поруч валяється пластмасовий Дід Мороз у желе і губний помаді. Трошки далі - гірлянда в тарілці з вінегретом згорнулася калачиком. Жах! Безладдя! Ну, хто-небудь…дайте пива!!!

День дванадцятий.   Спостерігається деформація голок і зміна інтенсивності кольору. Щось в мене погане передчуття…Терміново потрібно до лікаря.

День чотирнадцятий. Лисію. Кора чешеться. З'явилася сухість у горлі й оніміння кінцівок. Невже це кінець!?!

День шістнадцятий. Усі скінчилося. Чому я не слухала тата й маму? Вони ж попереджали… А тепер живу лише спогадами. Де ви мої рідні: Феня, Маша, дітки і ти, рідний Степан? Правду говорять - цінуєш тільки коли втрачаєш…

 День двадцятий. Я на цвинтарі ялинок. Пишу на останньому подиху.

Заповіт

Я, Ялинка, при повній пам'яті і здоровому глузді, заповідаю:

·         стружку (13 528 шматочків деревини) - білці Маші, 3-я сосна від узлісся;

·         шишки (38 штук) - дятлу Фені - нехай вдавиться!!!

·         два ялинчатка - Колючку і Зеленого - передаю на піклування ліснику Степанові.

На цьому свій заповіт завершую. А на останнє хотілося б усім сказати...Гей, бабця ти чого? Куди ти мене тягнеш? Дай хоч дописати! Перед тим як перетвориться в попіл, останній лемент екс-королеви балу: Люди – бережіть природу!

П.С, надмірне вживання алкоголю шкодить вашому здоров’ю, вживання алкоголю в поганій компанії руйнує його взагалі!

Поспорьте

«Не у человека разум, а у разума человек».
«Мысль приходит не когда я хочу, а когда хочет она».Люба Рыкель

навіяно....

Як  знати  чи  ти  живеш,  чи  то- існуєш?

чи  є  спосіб  перевірки  сього?  що  є  існуванням   як  річ     , коли  вітер  в  гіллях  є  живішим  за  тебе?


0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

100%, 1 голос

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

45 уроков, которые преподала мне жизнь! (Регина Бретт).

1. Жизнь несправедлива, но все же хороша.

2. Если сомневаешься, сделай еще шажок вперед.

3. Жизнь слишком коротка, чтобы тратить её на ненависть.

4. Работа не позаботится о тебе, когда ты болеешь. Это сделают твои друзья и родители. Береги эти отношения.

5. Каждый месяц оплачивай долги по кредиткам.

6. Не обязательно выигрывать в каждом споре. Согласись или не согласись.

7. Плачь вместе с кем-то. Это лечит лучше, чем плач в одиночестве.

8. Допустимо злиться на Бога. Он поймет.

9. Копи на пенсию с первой зарплаты.

10. Когда дело доходит до шоколада, сопротивляться бессмысленно.

11. Примирись со своим прошлым, чтобы оно не испортило твое настоящее.

12. Можно позволить себе заплакать в присутствии своих детей.

13. Не сравнивай свою жизнь с чьей-то. Ты и понятия не имеешь, что им приходится испытывать на самом деле.

14. Если отношения должны быть тайными, тебе не стоит в этом участвовать.

15. Все может измениться в мгновение ока. Но не волнуйся: Бог никогда не проморгает.

16. Сделай глубокий вдох. Это успокаивает мысли.

17. Избавься от всего, что нельзя назвать полезным, красивым или забавным.

18. Что не убивает, делает тебя сильнее.

19. Никогда не поздно иметь счастливое детство. Однако второе детство зависит исключительно от тебя..

20. Когда приходит время следовать за тем, что ты действительно любишь в этой жизни, не говори <нет>.

21. Жги свечи, пользуйся хорошими простынями, носи красивое нижнее белье. Ничего на храни для особого случая. Этот особый случай – сегодня.

22. Подготовься с избытком, а потом будь что будет.

23. Будь эксцентричным сейчас. Не жди старости, чтобы надеть ярко-красную одежду.

24. Самый важный орган в сексе – это мозги.

25. Никто, кроме тебя, не несет ответственности за твое счастье.

26. При любой так называемой катастрофе задавай вопрос: <Будет ли это важно через пять лет?> ‘

27. Всегда выбирай жизнь.

28. Прощай всё и всем.

29. Что другие думают о тебе не должно тебя волновать.

30. Время лечит почти всё. Дай времени время.

31. Неважно, плоха ли ситуация или хороша – она изменится.

32. Не принимай себя всерьез. Никто этого не делает.

33. Верь в чудеса.

34. Бог любит тебя потому что он – Бог, а не из-за того, что ты что-то сделал или нет.

35. Не нужно изучать жизнь. Ты появляешься в ней и делаешь столько, сколько успеешь.

36. Состариться – более выгодная альтернатива, чем умереть молодым.

37. У твоих детей есть только одно будущее.

38. Все, что в итоге имеет смысл – это то, что ты испытал любовь.

39. Выходи гулять каждый день. Чудеса происходят повсеместно.

40. Если бы мы сложили в кучу все наши проблемы и сравнили их с чужими, мы бы живо забрали свои.

41. Зависть – это пустая трата времени. У тебя уже есть все, что нужно.

42. Однако самое лучшее ждет впереди:

43. Неважно, как ты себя чувствуешь, поднимись, оденься и выйди на люди.

44. Уступай.

45. Хоть жизнь и не повязана бантиком, это все равно подарок.

Регина Бретт, 90 лет отроду, Кливленд, Огайо.

Не дай же...


Не  дай  моїй  любові  спопеліти,

Спаплюжити  цинізмом  сенс  кохання,

Зневірі  й  лицемірству  -  панування,

А  співчуттю  та  милосердю  -  відболіти.



Не  дай  душі  від  ницості  сп'яніти,

Таланту  захопитись  хизуванням,

Нехай  мій  злет  не  стане  плазуванням.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

Не  дай  ще  за  життя  закам'яніти!..






19.12.2011





© Copyright: Марина Степанская, 2011
Свидетельство о публикации №11112199511

Рубай (BassOneB)

Три звичайні акроди опишуть твій всесвіт
і простим реченням змалюють почуття.
Не кремпуйся, не бійся, не тримайся нікого!
Сам будуєш театр - сам у ньому і грай.

Від того розмаїття філософських течій
дуже сильно паморочиться голова.
Сьогодні ти будеш одна лиш серйозність,
а завтра одягнеш маску шута...

Не читай гороскопів, попали всі газети,
та від ворожок далеко не втікай.
Твій фундамент математично-фізичні закони,
але напам'ять Хайяма читай!

Реалісвіт(ло)

диптих




Право сили та нахабства,
Верховенство гаманця,
Ницість, розбрат, духу рабство…
Шлях в безодню. До кінця.




~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

Круча Дніпрова і вітер блакитний,
Сонце у хвилях, прибій, моря подих,
Космопоезія, зоряні сходи.
Літ двоєдиний. І дух непохитний.




13.12.2011


© Copyright: Марина Степанская, 2011
Свидетельство о публикации №11112140723