Привітання з Великоднем
- 04.04.15, 17:38
Традиционные пасхальные кулич с глазурью и крашенки позаимствованы из примитивной развратной культуры древних тенгриан. Атрибуты языческой пасхи, так знакомые нам, являются на самом деле наглядными символами культа плодородия.
В Библии обряд Пасхи был прописан до мелочей. В Ветхом завете на Пасху запекали ягненка, символизирующего грядущего Мессию, Который должен был искупить человечество. Во время праздника Пасхи в доме на протяжении семи дней не было продуктов, поддавшихся процессу брожения.
Доверяющие Библии христиане принимают участие в новозаветней Пасхе. Во время Тайной Вечери Иисус Христос с учениками совершил Пасху Нового Завета, которая состояла из обряда ногоомовения и принятия символов безгрешной плоти и крови Господа — пресного хлеба и безалкогольного вина.
Кулич с глазурью не может быть символом плоти Иисуса Христа, потому что он не пресный. О крашенках вообще не упоминается в Священном Писании. Все истории с упоминанием девы Марии и цезаря являются баснями. У язычников существует легенда о том, что яйцо упало в реку Евфрат и из него вылупилась богиня Астарта.
Астарта упоминается в Библии в негативном образе — этой вымышленной языческой богине поклонялись, пекли пирожки с ее изображением и блудодействовали в публичных домах, посвященных ей. Как связать поклонение Астарте с поклонением Христу? Практически это невозможно.
Есть важный момент на который нужно христианам обратить внимание в эти дни. Если предложат попробовать языческие символы мужского полового члена с яичками, аргументируя тем, что они освящены в храме, то кушать их, зная о том, что это идольские жертвы, не имеющие ничего общего с христианством, будет грешно.
Апостол Павел по этому поводу так сказал: "Но если кто скажет вам: это идоложертвенное, — то не ешьте ради того, кто объявил вам, и ради совести" (1 Кор. 10:28). Он советует христианам беречь себя от осквернения идоложертвенным, чем фактически является пасхальный кулич и крашенки.
Тоді ВОЗРАДУЙТЕСЬ – ібо ви з допомогою Слуг Божих
провели у церкві БогоМерзкий Язичниський Обряд...
Бо ось так СВІДОМІ церковники, які ЗНАЛИ та ЗБЕРІГАЛИ ОБРЯДИ
(а зовсім не тії, що зараз вінчають "сім'ї" ГОМОСЕКІВ та ЛЕСБІ – тим
все одно, аби ГРОШІ давали!) – так відгукуються про прадавні
традиції наших предків, і їх зв’язок з церквою:
"Ані КУЛИЧ, ані крашене ЯЙЦЕ – до Воскресіння Христового
НЕ МАЮТЬ АБСОЛЮТНО НІЯКОГО ВІДНОШЕННЯ!
Тому освячення пасок на свято Світлого Христового Воскресіння –
це є ІСТОРИЧНА ПОМИЛКА, це є Повна Релігійна Безграмотність,
це є безглузде злиття державної церкви, і Давніх Язичницьких Обрядів.
Немає жодних церковних приписів щодо такої ДУРНІ, коли, де, і кому
їсти паску і яйце фарбоване!".
\Глава синодального відділу ПЦ, протоієрей Димитрій Смирнов\
Паски, Крашанки, Писанки... – це є ЯЗИЧНИЦТВО і МЕРЗОТА пред Господом!
І освячувати їх у церкві – ВЕЛИКИЙ ГРІХ!"
\Іван Вишенський, проповідник і апологет православ'я 17 століття\
=====================
А ОСЬ ЩО МИ СВЯТКУЄМО НАСПРАВДІ!
Прадавня назва того свята – ВЕЛИКДЕНЬ! І вже з назви можна зрозуміти,
що мається на увазі ЗБІЛЬШЕННЯ ДНЯ (і зменшення Ночі), і проводилось
це свято завжди в Один Астрономічний Час = коли тривалість сонячного
дня після зими починала РОСТИ – і це почиталось, як Народження Сонця.
Червоне Яйце = суть народження Нового Сонця, Нового Життя!
"ПАСКА" – як Символ Чоловічої Сили і Родючості (у слов'ян називається
"КОЛ" або "СТРИЖЕНЬ") – саме тому він має Витягнуту Форму і зверху
його поливають "сексуальним" БІЛИМ КРЕМОМ зі збитих яєчних білків.
А Круглий Сирний Пиріг (з отвором всередині) – "КОЛО" (який зараз
називають ПАСКОЮ) – це символ Жіночої Родючості та Привабливості.
*** Так воно все і зберіглося з незапам’ятних часів, і ніякі церковні догми
не змогли підмінити, чи заставити забути це свято!
Строй "СТРИЖНІВ" - символів Чоловічої Могутності!
Наповнене через край "КОЛО" - символ Жіночої Родючості та Привабливості
Єдине, що вдалось церковникам – підмінити ЧАС ПОДІЇ – бо з введенням
Нового Літосчислення та вводом юдейського "Місячного Культу" – слов'яни від того часу повинні проводити Дикунські Обчислення, щоб "прив'язати" НАШУ ТОЧНУ Астрономічну Соняшну Паску – до вічно "ПЛАВАЮЧОГО" Місячного Літочислення...
Паска у виді ХЛІБА НЕ БУЛА ВІДОМА у Вєтхозавітні часи – бо тоді
Юдеї їли "Пасхального Агнця" (невинне ягнятко) з прісними коржами
і гіркими травами...
Це цітати з "ІСХОД, глава 12"
ст.3 Скажіть всьому суспільству [синів] Ізраїлевих: ... нехай візьмуть собі кожен ... по ЯГНЯТІ на сім'ю.
+++ Отакоє РАБСТВО Егіпетське було, що КОЖЕН МІГ купити ягня! +++
ст.5 Агнець повинен бути без вади, самець, однорічний – візьміть його від
овець, або від кіз,
ст.7 і нехай візьмуть від крові його і помажуть на обох одвірках ... дверей
у будинках, що будуть їсти його
ст.11 Їжте ж його так: стегна ваші підперезані, взуття ваше – на ногах ваших,
а палиця ваша – у руці вашій,
І ЇЖТЕ його поспішно – бо то є ***ПАСХА ГОСПОДНЯ***.
Ну ТЕПЕР-то хоч ЗРОЗУМІЛИ?
!!! ПАСХА = це заколоте та запечене ЯГНЯ !!!
А ви у церкву ЩО несете?!! – якісь противні Господу БУЛКИ,
та ще й спечені на ДРІЖДЖАХ (а не ПРЕСНІ!), що категорично нізззя!
Але то ще не всі біблейські "премудрості"...
ст..43 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: ось тобі "Устав Пасхи":
Жоден чужинець не має права їсти її!
ст. 44 А кожен раб, куплений за срібло, КОЛИ ТИ ОБРІЖЕШ ЙОГО -
може їсти її!
ст.48 Якщо мешкає поряд з тобою приходько, і схоче справляти
з тобою Пасху Господові – то ОБРІЖ В НЬОГО КОЖНОГО ЧОЛОВІЧОЇ
СТАТІ – і тільки тоді нехай він приступить до поїдання паски.
А кожен НЕОБРІЗАНИЙ – НЕ МОЖЕ ЇСТИ ЇЇ!
ПОХОДЖЕННЯ ПАСКИ – ЧИСТО ВЕДИЧНИЦЬКЕ (ЯЗИЧНИЦЬКЕ)!
До речі, чим відрізняється ВЕДИЧЕСТВО від ЯЗИЧЕСТВА? + подробиці = С праздником ПАСХЕТЪ, славяне!!! = http://blog.i.ua/user/295100/967542/
Пробуючи відповісти на один з коментарів до моєї фотографії ( а я всегда думала что паска - это по-украински, а кулич - та же паска но по-русски http://photo.i.ua/user/2780480/311506/8963113/?p=4#comments) залізла в НЕТ і зробила для себе відлкриття від яких голова обертом. Здається, Вікіпедія записалася в туж партію що і Колісніченко і морочить голову пересічному українцю? Вона як і він з легкої подачі укладача займається не розясненням понять, а запутуванням, мішаниною з окремих цитат, які ніяк не можливо зліпити в одне блюдо. Не знаю чи відбувається це зумисно чи по принципу „патамушто гладіолус” , але наслідок один –одурманення. Зрозумілим є і те здивування яке викликали мої паски які багатьом здалися чуть не кулінарними шедеврами, хоча є тільки звичайними традиційними обрядовими хлібами. Більшість горожан купують цей обрядовий виріб в супермаркетах, а там він втратив своє національне обличчя перетворився в мультикультурний гламурний крендель.
Так ПАСКА чи куліч КУЛІЧ? Оскількиосновновним джерелом інформації для сучасної людини є інтернет то почитайте, що їй пропонує проковтнути українська та російська версія Вікіпелі http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%87
Кулич — русский обрядовый хлеб, непременный атрибут пасхального стола Это дрожжевое изделиеразличной степени сдобности и различное по величине и форме, но всегда высокое.У католиков, кроме дрожжевых куличей, готовили и песочные, так называемые «бабы».Делается в форме цилиндра из теста, часто с изюмом,сверху украшается сахарной пудрой или глазурью. В качестве специй применяются: ваниль,кардамон, мускатный орех.
Куличи вместе с пасхой (?) и с окрашенными в Великий четверг яйцами освящают в церкви (обычно это происходит в Великую субботу), а потом ими разговляются
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%81%D1%85%D0%B0_(%D0%B1%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BE)
Пасха (творожная пасха, на церковнославянском — «млеко огустевшее», то есть творог) — особое блюдо из творога, которое по русской традиции готовится только один раз в году — на праздник Пасхи.Оригинальная форма пасхи — усечённая пирамида,
символизирующая Гроб Господень. Традиционно для приготовления пасхи использовалась специальная разборная деревянная форма — пасочница.
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0
Паска (грец. ) — великодній хліб в Україні та місцях проживання українців. Виготовляється із сирого чи вареного сиру. Зазвичай пасок випікають кілька, різних розмірів, часом для кожного члена родини, і обов'язково одну велику — для всіх. Прикрашають її візерунками з тіста — подвійними (восьмираменними) хрестами, решітками, віночками. Інколи замість візерунків верх паски заливають збитим білим цукром і посипаного різнокольоровим «пшоном». У давнинупаска називалася Великодньою Бабкою, і разом з розписом писанок була невід'ємним атрибутом весняного Великодня[1]. Інколи паска буває спресована у формі обрізаної піраміди, що символізує гріб Господній, та з літерами «ХВ», що має означати перемогу Христа над смертю та його Світле Воскресіння. У росіян аналогом паски є куліч Для випікання пасок є спеціальні форми — керамічні пасківники (зараз використовують і звичайні каструлі). Пасківники змащують смальцем або вершковим маслом, на третину наповнюють тісто і дають «підійти». Потім оздоблюють прикрасами з тіста. Садовлять паску івиймають її зпечі з молитвою. Бажано, щоб під час випікання пасок на кухні панували тиша і спокій, щоб до плити підходило якомога менше людей, не гупали двері і не брязкотів посуд
Раніше процес приготування паски займав цілу добу. Так, в середу ввечері готували опару для паски. ( Так сир чи опара ??? авт) Яйця завчасно вбивали в окремий посуд ізалишали трохи постояти. Тоді жовтки червоніли і паска була жовтішою. Замішену опару ставили на ніч в тепле місце, а вночі прокидалися й дивилися, чи досить вона тепла, чи гарно росте.
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0
Паска — в украинской и бессарабской (молдавской) кухне пасхальный хлеб.
У русских известно основное название обрядового хлеба: «кулич». Название кулич церковного происхождения, пришедшее в русский язык из греческого, в котором оно означает «крендель». [1]
Традиционно как на украинском, молдавском и цыганском языках, так и на южном диалекте русского языка, некогда бытовавшем в Бесарабии и Украине, пасхальный хлебец именуется паской. Соответственно песочные формочки называются пасочками или пасками, а не куличиками как в русских диалектах. Паски обычно выпекают для каждого члена семьи, разных размеров, и обязательно одну большую — для всех. Украшают её узорами из теста — двойными крестами, решётками, веночками. Этим украинская паска отличается от русского кулича, который не украшают узорами, а просто заливают белой сахарной глазурью и посыпают разноцветным «пшеном».
http://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/religious_holidays/47626/
РЕЦЕПТ ПАСКИ ВІДОМОЇ ЗА ЧАСІВ МАЗЕПИ КОЗАЦЬКОЇ РОДИНИ КОЧУБЕЇВ ЗНАЙШОВСЯ НА ПОЛТАВЩИН Зрештою я перелопатила іще добрих два десятки регіональних інтернет сторінок але і вони вносять не багато ясності в питання кулічової паски або паскового куліча. Якщо на Заході України культурні і релігійні традицію люди зберігали і підтримували наперекір радянської благодаті то на сході релігійні традиції були втрачені на довгі роки, а традиції „випікання” хлібних виробів коректували голодоморами, колгоспними раздолбаями, і бутафорською шароварщиною. Глобалізація ж привела до нового повороту в наступі на культурні цінності. Зараз і ті і ті вражені новою культурною пошестю – супермаркетно телевізійною монокультурою. Питання про те якою має бути традиційна для України паска; більш подібна до традиційного короваю, чудо-виромом із сиру, чи кулічовим „крендельом”, який заполонив полиці супермаркетів, залишилося відкритим і до певної міри геополітичним? Хотілося б якось почути чи має для вас якесь значення збереження автентичності, відмінності, оригінальності, чи це архаїчні маразми провінційних селюхів які нікого не турбують, бо заважають іти вперед, в світ глобального споживання. Наостаток цікавий погляд на деякі процеси , повязані з нашими традиціями , що були теж свого роду глобалізацією http://drevoroda.in.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=139:2012-03-21-22-06-39&catid=11:2011-08-24-07-15-32&lang=uk&Itemid=В період святкування Великодня найцікавішим був другий день свят. В козацькій Вкраїні це був День Богородиці. У різних місцевостях другий після Великодня день, тобто понеділок, мав різні ймення: поливаний, водяний, обливаний або ж волочильний понеділок. Ці народні обряди розділялись на два окремих дійства, котрі проходили незалежно одне від одного. По-перше – волочильний понеділок, коли діти - «христосувальники» або ж «волочебники», зібравшись у ватаги, «несли калача» до родичів та сусідів, при цьому ненька клала до вузлика своєму малюку три великодні калачі та кілька писанок.В період святкування Великодня найцікавішим був другий день свят. В козацькій Вкраїні це був День Богородиці. У різних місцевостях другий після Великодня день, тобто понеділок, мав різні ймення: поливаний, водяний, обливаний або ж волочильний понеділок. Ці народні обряди розділялись на два окремих дійства, котрі проходили незалежно одне від одного. По-перше – волочильний понеділок, коли діти - «христосувальники» або ж «волочебники», зібравшись у ватаги, «несли калача» до родичів та сусідів, при цьому ненька клала до вузлика своєму малюку три великодні калачі та кілька писанок.
Проте чи не найцікавішою забавою другого дня після великоднього понеділка, або як його ще називали «обливаного», для неодруженої молоді було обливання водою. Для майбутнього чистого міцного шлюбу обливання водою у день Богородиці, яка, як відомо, своїм покровительством допомагає з’єднати у міцну сім’ю молоді закохані серця, на козацькій Вкраїні було обов’язковим, бо ж вважалось очисним. У ті часи на козацькій Вкраїні серед народу небезпідставно побутувала думка, що цей давній звичай обливання водою був конче необхідний для молодих людей, які прагнуть створити міцну сім’ю. Вважалось, що іудеї під час Великодня «нишком» шкодять християнам, не вірячи у Христове Воскресіння, тобто коли православні козаки ішли до церкви на Великдень, іудеї в цей час потайки зумисне їли півнів з кістками та «обливали брудом і помиями християн». Як тоді вважали, іудеї робили це для того, аби хоча б якось нашкодити, щоби півень, не дай Боже, не прокукурікав, адже саме кукурікання півня, за народними уявленнями, є передвісником Воскресіння Спасителя. У ті часи казали: «Христос Воскресає, як півень заспіває». Тож щоб очиститись від бруду іудейської кабалістики (таємної магії), молоді люди обливаються водою в «Поливаний понеділок». В «Обливаний понеділок» ще далеко до сходу сонця дівчата поспішали вмитися із «непочатої води» криниць. Бо ж перше відро джерельної води, що поставили на цямрині на другий день після Великодня, було з «непочатою водою». Молоді неодружені козаки, зачаївшись десь недалечко в кущах, чекали цього моменту з нетерпінням. Тож як тільки цеберко (відро) з водою ставилось дівкою на цямрині, то парубок, що уподобав собі котрусь із дівчат, тут же ж вистрибнувши із засідки, намагався облити її студеною джерельною водою. Так само парубки вчиняли з дівками на вулиці чи на вигоні, або ж навіть наздогнавши дівку у хаті... На козацькій Україні такі жарти та витівки були природними. Дівка, котру хлопець скропив джерельною водою, обов`язково мала подарувати йому писанку чи крашанку. В цей Богородичний день, дівчата водили веселі хороводи, танцювали шпаркі танці, співали пісень, йшли на гойдалку, влаштовували інші забави. Надвечір у понеділок парубки та дівчата збирались на якійсь галявині «на складчину», аби хмільним стояним медом замочити свята.
Благовістям Великодні
Дзвони простір надимають
Вшир та вгору, Храм тримають
Хрестокупольний небес.
Урочистий день сьогодні –
Смертю смерть перемагає
Божий Син! Вітання має
Вгору, вшир – "Христос воскрес!"
написано 11.04.2012
Продолжение. Начало здесь: http://blog.i.ua/user/295100/967542/
Но что же такое ВЕЛИКДЕНЬ, и как он связан с ПАСХОЙ???
И что мы, СЛАВЯНЕ, вообще празднуем в эти радостные дни?!
Википедия, по запросу "Пасха", почему-то рассказывает о
"ВЕЛИКОДНЕ" – ибо именно так у СЛАВЯН издревле называется
этот ВЕДИЧЕСКИЙ ПРАЗДНИК, который иудохристианство выдаёт
за "Воскрешение распятого бога Иисуса".
Оказывается, слово ВЕЛИКДЕНЬ (Велик день) – это НАРОДНОЕ
название ПАСХИ у восточных и южных славян. На Пасху перешли
обряды Встречи Весны в День Весеннего Равноденствия.
Раньше в этот день заканчивалась Великая Ночь (она начиналась
от дня Осеннего Равноденствия \чеш. Velikonoce, польск. Wielkanoc,
словен. Velika no\ – и наступал Великий День, который начинался
со Дня Весеннего Равноденствия (укр. Великдень, белор. Вялікдзень,
болг. Великден).
Большое место в народных пасхальных праздниках занимают
мотивы ВОСКРЕШЕНИЯ СОЛНЦА, ОБНОВЛЕНИЯ и ПРОЦВЕТАНИЯ
ПРИРОДЫ.
*** ВЕДИЧЕСКИЙ ЗЕМЛЕДЕЛЬЧЕСКИЙ КАЛЕНДАРЬ
(ДОхристианский) ориентирован по СОЛНЦУ!
*** А календарь ЦЕРКОВНЫЙ ориентирован по ЛУНЕ.
ВЕЛИКДЕНЬ на Руси – это Праздник Весеннего Воскресения,
Обновления ПРИРОДЫ, которое отмечалось с приходом
Дня Весеннего Равноденствия ещё в дохристианские времена.
НАСТОЯЩАЯ ВЕСНА в наших широтах приходит (и это наблюдается
тысячелетиями) только начиная с ПЕРЕЛОМНОГО МОМЕНТА
в движении Земли вокруг Солнца – когда Световой День начинает
ПРИБЫВАТЬ, а ночь – убывать.
Сейчас Дни Весеннего Равноденствия приходятся на 20-21 марта в
разное время суток, согласно Солнечному Циклу. Праздник Масленицы
наши предки всегда отмечали как Второй День Весеннего Равноденствия,
который в наше время приходится на 21 марта (реже на 22 марта).
На Масленицу провожали Зиму.
22 марта издревле у славяно-ариев был Днём Весны,
Днём Богини Весты и Женским днём!
Аналогично у немцев и англичан на Пасху (нем. Ostern, англ. Easter)
перешло название древненемецкого праздника в честь Остары
(star, Ostara, Eastre, Eostre) – Богини Утренней Зори и Весны
"Веста" – идеально согласуется с немецкой "Остарой" – одинаковые
корни, изменилось только "В" на "О" и вместо Веста стало Оста (Веста)
+ Ра (Солнце) – и в итоге получается всё та же НАША богиня ВЕСТА,
которая приносила весть о приходе весны, и приводила с востока
воскресающее (восстающее от ночного зимнего сна) СОЛНЦЕ.
Теперь вам стало понятно ОТКУДА у НЕМЦЕВ и АНГЛИЧАН такие
странные названия Пасхи?!
Но если хоть чуточку вдуматься, ничего странного в них нет, нужно только ЗНАТЬ, что все ЕВРОПЕЙСКИЕ языки – производные от ПРАЯЗЫКА РУСОВ!
На Пасху практически везде устраивали массовые гуляния с пением,
хороводами и играми, «ярмарками невест», качелями и прочими
увеселениями. Тоже порой происходило и на Благовещенье:
"Можно и песни петь на Благовещенье, – рассказывали на Сумщине.
– Можно было танка (хоровод) водить. Это уже как Пасха считалось".
На РУСИ ещё в конце XIX века в Светлую Ночь около православных
храмов зажигались костры, а в сёлах на севере костры возжигались
на вершинах холмов.
В этот день белорусы и украинцы пекли свиней и поросят и ставили
на стол с хреном в зубах (у славян поросёнок – символ плодородия,
он был обязательным).
В древних книгах наших предков, которым свыше 40.000 лет, есть
информация о древнем и великом празднике наших предков ПАСХЕТЪ
или по новой грамматике русского языка, просто ПАСХЕТ
ПАСХЕТ – это АББРЕВИАТУРА, которая расшифровывается так:
Путь Асами Ходяше Есть Твердо Сотворение.
Праздник ПАСХЕТ (далее сократившись до ПАСХА), праздновался
в честь завершения 15-летнего переселения Славяно-Ариев из
Даарии, прародины наших предков, которая находилась на
Северном Полюсе Мидгард-Земли в Рассению и Беловодье.
ОТКУДА ПОШЛА ТРАДИЦИЯ ВЫПЕКАТЬ КУЛИЧИ-ПАСОЧКИ?
В середине апреля (по современному календарю) Славяно-Арии
праздновали завершение СВАДЬБЫ Неба и Земли, наступление весны, Праздник Раскрытия Земли и её готовности к посеву – иными словами, ПРАЗДНИК ПЛОДОРОДИЯ.
Этот праздник символизировал Начало Новой Жизни, зачинание
Природы и начало посевов. В дни праздника на полях водили хороводы, чем энергетически помогали земле зарядиться положительной энергетикой и приносить большее количество урожая.
На праздник этот было принято печь КУЛИЧИ, как Символ Мужской
Силы и Плодородия (у славян назывался "КОЛ" (или стержень) –
именно поэтому он имеет вытянутую форму и сверху его принято
поливать белым кремом из взбитых яиц).
А творожный пирог – "КОЛО" (круг), который сейчас называют
ПАСХОЙ – символ Женского Плодородия.
Отсюда и форма угощений.
И снова мы видим, что традиции и обычаи наших предков крепко живут в памяти народной, и несмотря ни на какие религии, традиции эти неизкоренимы!
ПАСХАЛЬНЫЙ КУЛИЧ НЕ БЫЛ ИЗВЕСТЕН В ПАСХЕ Ветхозаветной, да и вообще в ИУДО-христианстве употребляли в пищу АГНЦА ПАСХАЛЬНОГО (невинного ягненка) с пресными лепешками и горькими травами...
*** Происхождение Пасхального Кулича - чисто ВЕДИЧЕСКОЕ!
.
"Бабы" (то, что сейчас называют ПАСКАМИ),
а також ПАСХАЛЬНЫЕ ЯЙЦА, ПИСАНКИ – сие есть
ЯЗЫЧЕСТВО и МЕРЗОСТЬ пред Господом нашим!
И освящать их в церкви - БОЛЬШОЙ ГРЕХ!".
\Иван Вишенский, проповедник и апологет православия 17 века\
===========
Откуда же появился обычай УБИРАТЬ МОГИЛКИ умерших и
проведывать предков на кладбищах?
Снова по СЛАВЯНСКОМУ календарю, если перевести на современный лад, В НАЧАЛЕ АПРЕЛЯ есть такой праздник, который называется ДЕНЬ ПАМЯТИ ПРЕДКОВ.
В этот день совершаются службы на всех кладбищах и погостах, а на
могилах и курганах наводится чистота и порядок.
Помимо ДАРОВ и ТРЕБ умершим предкам (растительная пища!!!), на их последнем пристанище зажигаются СВЯЩЕННЫЕ ОГНИ (свечи, лампады).
По другой традиции, Неделя перед Пасхой или Красная неделя, а
в белорусском Полесье сохранила древнее название Русальная
(в народе эта неделя имела множество названий – рус. Красная,
Червоная, Великая, Святая неделя, укр. Білий тиждень, Чистий тиждень, белор. Русальная неделя).
Согласно славянским традициям, в один из дней, перед Пасхой
или непосредственно следующих за ней, предки возвращаются
на землю, где пребывают в течение некоторого времени.
ПОМИНАЛЬНЫМИ днями этой недели были ПЕРВЫЙ ДЕНЬ Пасхи
(в некоторых местах второй) и Навский ЧЕТВЕРГ
У болгар сохранилось поверье, что на Великдень выпускаются души
умерших, а закрывали их на Великой неделе на Пятидесятницу
(через 50 дней после Великодня – Троица-Пятидесятница, а Троицу ещё называли Триглав – Сварог-Перун-Свентовит).
В эти дни нужно сходить на могилы предков, посвятить общению с их душами, принести "жертвенные требы" (или дары по-современному).
*** У славяно-ариев никогда не было обычая приносить КРОВАВЫЕ
ЖЕРТВЫ! ТРЕБЫ или Дары Умершим Предкам были ОБЫЧНОЙ ЕДОЙ, и самое интересное, до сих пор на ПАСХУ мы носим на кладбища символическую ЕДУ для умерших предков и едим её на могилках сами.
Продолжение Великодня – Светлая Неделя, длившаяся 8 дней.
В продолжение всей Светлой недели души усопших постоянно
обращаются между живыми, посещают своих родственников и
знакомых, пьют, едят и радуются вместе с ними.
В Светлую Неделю, в начале Весеннего Возрождения, Обновления
Жизни, проводили обрядовые действия, связанные со свадьбами.
Вся Светлая неделя посвящалась развлечениям: ездили друг к другу
в гости, угощались хорошей скоромной едой.
*** Но излишеств в еде и питье, великого общедеревенского РАЗГУЛА с ДРАКАМИ, характерного для церковных престольных праздников, в эти светлые дни НИКОГДА НЕ БЫЛО!
----
Прочитали вы.
Отныне знайте – праздник этот наш, СЛАВЯН!
И теперь, когда узнали – вам самим уже решать,
ЧЕЙ Вы праздник отмечали, и КАК дальше отмечать!
Пусть же будет жизнь согрета в ясном, пРАведном тепле!
ЗдРАвия, добРА и СВЕТА! Счастья на РОДной Земле!
Полностью статья здесь: http://bl052011.blogspot.com/2012/04/14-14-1650.html
С ПРАВИЛЬНЫМ ПРАЗДНИКОМ ПАСХЕТЪ, СЛАВЯНЕ!!!
"Постановил сей Святый Вселенский Собор
Святую Пасху праздновати нам и ныне, согласно
старому обычаю – 14 марта праздновать Пасху"!
\"Кормчая книга" 1650 года издания\
Для начала хочу пояснить:
- что такое "ЯЗЫЧЕСТВО",
- и что такое "ВЕДИЧЕСТВО"?
Правду говорит "новый бог инглингов" Хиневич: слово "язычник"
происходит от слов "ЯЗЫче НИКакой" и обозначает "человек,
который никак не разумеет общечеловеческого языка".
К примеру, ВСЕ МЫ "язычники" по отношению к товарищу Азарову –
потому что с великим трудом понимаем его речи! :-)
*** Но умалчивают все, что человека, который ЗНАЕТ (ВЕДАЕТ)
Древние Ведические Традиции наших предков, и живет по ним –
называют ВЕДИЧНИКОМ, ВЕДУНОМ, ВЕДАЮЩИМ (українською
мовою – СВІДОМИМ).
------
В местах, где я родился, ПАСХУ называют древним ведическим
ДОхристианским именем "ВЕЛИКДЕНЬ" – и никак иначе!
Не получилось за 700 лет насильственной "иудо-християнизации"
ВЫТРАВИТЬ из генетической памяти народа это название и
древние традиции, связанные с ним!
Мало того, сами священники подтверждают, что эти
традиции НЕ ХРИСТИАНСКИЕ, и вообще они абсолютно
никакого отношения к иудо-христианству НЕ ИМЕЮТ!
Вот как церковники отзываются о древних традициях наших предков:
«…ОСВЯЩЕНИЕ КУЛИЧА на праздник Светлого Христового
Воскресения – это ИСТОРИЧЕСКАЯ ОШИБКА, это один из
признаков Полной Религиозной Безграмотности. Это НЕЛЕПОЕ
слияние Государственной церкви и древних языческих обрядов
в IV веке...».
На вопрос "Имеют ли "ГРОБКИ" отношение к христианству?" –
представитель ПЦ глава синодального отдела, протоиерей Димитрий
Смирнов напомнил, что традиция посещать на Пасху могилы
близких НЕ ЯВЛЯЕТСЯ ХРИСТИАНСКИМ ОБЫЧАЕМ.
"Нет никаких церковных предписаний насчёт таких ГЛУПОСТЕЙ,
когда кому куличи и яйцо крашеное есть – потому что ни КУЛИЧ, ни ЯЙЦО к Воскресению Христову НЕ ИМЕЮТ НИКАКОГО ОТНОШЕНИЯ.
Это просто народный, крестьянский, освящённый временем обычай", - пояснил протоиерей.
\Опубликовано на сайте Korrespondent.net 21 апреля 2011 года под
заголовком «Православная церковь настаивает, что поездки
на кладбище в Пасху – НЕ христианская традиция!»\
Константин Великий, равноапостольный император (около 274-337)
пишет следующее:
"Когда встал вопрос о Святейшем Дне Пасхи – при всеобщем
согласии было признано целесообразным, чтобы праздник
этот отмечался ВСЕМИ и в ОДИН И ТОТ ЖЕ ДЕНЬ ПОВСЮДУ.
Но прежде всего, всем показалось ЧРЕЗВЫЧАЙНО НЕДОСТОЙНЫМ
то обстоятельство, что в праздновании НАШЕГО СВЯТЕЙШЕГО
ТОРЖЕСТВА, мы должны придерживаться Обычаев Иудеев".
*** Кстати, Поместный Собор в Антиохии вовсе ОТЛУЧИЛ
"иудействовавших" от церкви - как ЕРЕТИКОВ.
В "Кормчей книге" 1650 года, которая была издана до реформы
патриарха Никона (1653-1654 гг.) в описаниях Первого Вселенского
Собора сказано, что на этом соборе святейшие отцы церкви
утвердили дату Пасхи, и приходилась она СТРОГО НА 14 МАРТА:
"Оустави же сей Святый Вселенский Собор й Святую Пасху
праздновати нам, такоже й ныне по обычаю держим. Нецiи бо
в четвертой на десять мартовы луны, праздновать пасху"!
Что значит "ЧЕТВЁРТОЙ НА ДЕСЯТЬ"?
В старославянском языке так принято было исчислять цифры
после десяти – 11, 12…19. Говорили раньше так: "один на десять"
значило 11, два на десять = 12 и т.д.
В польском русском и украинском языках эта традиция сохраняется
и в наши дни: "Четыре-на-ДЦАТЬ" = 14 ("дцать" = "десять")
*** О ЧЁМ говорится в постановлении Святого Вселенского Собора?
1. День празднования Пасхи УЖЕ БЫЛ ТРАДИЦИЕЙ, и собор только
ещё раз ПОДТВЕРДИЛ, что этот праздник празднуется ТРАДИЦИОННО –
именно так, как и РАНЬШЕ, ДО этого вселенского собора.
2. Святейшие отцы и НА БУДУЩЕЕ ПОДТВЕРДИЛИ дату
празднования Пасхи – в тот же ТРАДИЦИОННО установленный
день, и ещё раз подчеркнули, что ЭТОТ ДЕНЬ – 14 МАРТА.
Окончание здесь: http://blog.i.ua/user/295100/967543/