Кожен день прекрасний… Аж не вірю, що сама це кажу… Колись мені здавалось, що я такого не скажу ніколи… А чому б то, хотілось би в себе запитати? Життя прекрасне, попри всі свої вибрики та злі жарти, а я – зможу все. Вірю! Головне – прагнути і ніколи ні про що не шкодувати. Все, що не стається в житті - на краще! [Приєднана картинка]

Перелицюю лінію обличчя - І усміх перекривлю на образу, І все разом, і все отак - відразу Знесу під дах старезно-черепичний. Я зберігаю там свої відрази, Там тиша стереже мої личини, Там час-святий повільно-сумноплинний Хитає з павутиння довгу рясу. Немов молитву, таємницю зронить І щось мені шепоче, і зітхає, І тихо на чолі моїм лишає Із зір нічних припилену корону...

Один МІЙ віртуальний друг (досі віртуальний, бо з ним Я ще ніколи не бачився в реалі, руку не потискав, хоч і хотів, тому досі він в ранзі віртуальних), написав коментар, який вчергове змусив МЕНЕ замислитись про СВОЇ риси характеру і їх вплив на все написане МНОЮ в блозі.Повторюсь ще раз, і зберегу це у вигляді окремого запису для зручності: Я пишу СВІЙ блог, про СЕБЕ, та події МОГО життя. Іноді Я пишу про СВОЄ ставлення до МОЇХ знайомих, або до подій, що МЕНЕ стосуються, або здаються МЕНІ...

Читати далі...

Замість любові до українців я обираю любов до всього людства...Замість любові до України - любов до всієї планети...Українці - не кращій народ на світі, і я не стану возносити його вище за інших лише тому, що я народився українцемУкраїнські традиції - не кращі в світі, і я не стану чуратись традицій та історії інших народів лише тому, що з дитинства з ними не знайомивсяУкраїнська земля - не цінність, а лише умовно відокремлена частина всієї планети, на якій живуть люди на рівних правах, дихають ...

Читати далі...

[Приєднана картинка]                                                                                                   Три речі, які назад не повертаються:            ЧАС, СЛОВО, МОЖЛИВІСТЬ.Три речі, які не потрібно втрачати:                                                                                                                                                                                                                                               СПОКІЙ, НАДІЯ, ЧЕСТЬ.        Три...

Читати далі...

Незвичайні коментарі до одного з моїх записів наштовхнули мене на певні роздуми, які захотілось зберегти... Я хотів написати тобі дещо з моїх роздумів, стосовно повноти, сексуальності, і інших "проблем", про які ти писала. Моя мама повненька. Але її любили за добре серце. Вона в 18 років зустріла свого майбутнього чоловіка і мого батька. В шлюбі вони прожили майже 20 років, потім розійшлись, але це не через її повноту, а через батьківські погляди на життя, та незважливість...

Читати далі...

 На вулиці тихо плаче дощ. Сльози природи омивають парки, будинки, доріжки. А люди мчать у своїх справах, зовсім не помічаючи того, що плаче небо...                                                        Я  люблю дощ, не завжди, але люблю ... Я  вдивлялась у вікно: дощові краплинки падали одна за одною,  бавились між собою, жартували, пританцьовували, насолоджувались вітром ... Вони, як людські долі, то зустрічалися і швидко та енергійно бігли уперед, і навіть холодний, чимось незадоволений...

Читати далі...

Все частіше сняться сни. А може і не частіше, може так само як раніше, просто тепер пам'ятаю більше та краще. Чи просто тепер є, що з цих снів пам'ятати, а раніше не було? В будь-якому разі, я почав знаходити в них таке, в чому і самому хочеться розібратись, і поділитись власними дослідженнями! Деякі сни напряму перекликаються із подіями попередніх днів. В таких снах я бачу наче постановки з історій свого життя, які зроблені режисерами, не знайомими зі мною. Там я виконую власну роль,...

Читати далі...

Під час подорожі автостопом мається достатньо вільного часу, щоб замислитись над різними речами, до яких нема справи коли занурюєшся в бурхливі події буднів. Думка швидко стрибає з одного на інше, наче в пошуках того, де б їй зупинитись... іноді повертається "до дому", коли чергова вантажівка з вільним місцем мчить мимо не зупиняючись... Тоді думка зупинилась на одній моїй знайомій, чия краса мене вражає... Вона не просто вродлива... є в ній щось більше. Її краса не тільки...

Читати далі...

Минулої п'ятниці вирушив в подоріж по Україні. Попередньо планував завітати на тиждень до друзів в Коломию, а потім повернутись додому... Тільки я планував все зовсім не так, як вийшло... Замість автобусів та потягів - подорожую автостопом... замість проживання в квартирі - ночую в наметі в лісі... загубив свій записник із всіма координатами та телефонами тих людей, до яких мав навідатись по дорозі в Коломию і назад... намагаюсь знов зібрати, а ці сайти, де можна було подивитись - не працюють.....

Читати далі...