лицедійство...
- 27.08.09, 16:11
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Перелицюю лінію обличчя -
І усміх перекривлю на образу,
І все разом, і все отак - відразу
Знесу під дах старезно-черепичний.
Я зберігаю там свої відрази,
Там тиша стереже мої личини,
Там час-святий повільно-сумноплинний
Хитає з павутиння довгу рясу.
Немов молитву, таємницю зронить
І щось мені шепоче, і зітхає,
І тихо на чолі моїм лишає
Із зір нічних припилену корону...
І усміх перекривлю на образу,
І все разом, і все отак - відразу
Знесу під дах старезно-черепичний.
Я зберігаю там свої відрази,
Там тиша стереже мої личини,
Там час-святий повільно-сумноплинний
Хитає з павутиння довгу рясу.
Немов молитву, таємницю зронить
І щось мені шепоче, і зітхає,
І тихо на чолі моїм лишає
Із зір нічних припилену корону...
6
Коментарі
N 47-ий
127.08.09, 16:33
Гал@ктика
227.08.09, 16:36Відповідь на 1 від N 47-ий
красно дякую!
Гість: Дама в кедах
327.08.09, 17:17
гарно. Ніби бачу той дах. Дуже гарний вірш.
Гість: Дама в кедах
427.08.09, 17:23
У вас класний блог! Пам'ятаю, коли Ліну Костенко вперше читала - то враження були аналогічні з теперишніми. Супер
Ліззі
527.08.09, 18:51
сподобалося
Гал@ктика
627.08.09, 22:04Відповідь на 3 від Гість: Дама в кедах
спасибі! насправді у того даху існує реальний прототип
дещо схожий...
Гал@ктика
727.08.09, 22:09Відповідь на 4 від Гість: Дама в кедах
знаєте, так приємно це читати!
дякую ще раз! насправді, я захоплююся поезією Ліни Костенко, і, мабуть, це якось відобразилось у віршах... 
Гал@ктика
827.08.09, 22:10Відповідь на 5 від Ліззі
дякую Вам, мені дуже приємно!