Знайшов хвилинку...

Минулої п'ятниці вирушив в подоріж по Україні. Попередньо планував завітати на тиждень до друзів в Коломию, а потім повернутись додому... Тільки я планував все зовсім не так, як вийшло...
Замість автобусів та потягів - подорожую автостопом... замість проживання в квартирі - ночую в наметі в лісі... загубив свій записник із всіма координатами та телефонами тих людей, до яких мав навідатись по дорозі в Коломию і назад... намагаюсь знов зібрати, а ці сайти, де можна було подивитись - не працюють...
Як завжди, купа нових знайомств... як завжди, купа нових думок про різні аспекти життя. Тільки чи писати про це зараз? Не люблю напівфабрикати...
А ще, життя наповнюється сенсом та радістю від того, що займаюсь справами, які подобається..
І цікаво спостерігати за подіями, що відбуваються начебто "випадково"... Хтось щось раптом сказав... або зробив... чи нові люди з'являються з такими намірами, що я диву даюсь... Але думка вже працює чітко. Бачу і причини і наслідки того, що трапляється, і що може траплятись...
Навіть гра в шахи стала зовсім іншою. Більш багатограннішою, якщо можна так сказати. Звісно, не тільки гра в шахи... це так, на приклад...

Щось обов'язково має трапитись в цьому місяці дуже значне для мене... таке, що вплине на все моє подальше життя...
Може, і правда одружусь? Не знаю, ще, що саме це буде за подія така... просто відчуваю, що вона вже ось-ось настане.. Це як відчуття змін в повітрі перед грозою... В цьому неможливо помилятись!

P.S. тим друзям, хто читає мої записи, хочу сказат: я дуже радий, що ви такі є.
 І що я можу ділитись своїм із вами, і ви іноді теж щось про себе кажете.
 Це правда важливо. Дякую вам, що ви є!