Всім любителям висловлювань "Я не хожу на вибори" "Я не збираюсь втручатися" "Це не моя справа"присвячується Не контролюєте владу - йдіть до загіну в стадо. Там пастухи радіють всіх, наче скот, закриють. Тихенько стояти класно, цікаво з рабом-собою? Заплющивши очі… Вчасно плювати на мир і волю? Поки в окопах гинуть наші герої кращі.Поки твою країну ворогу тягнуть в пащу?

[Приєднана картинка]Ніжність. І поруч з прекрасним ельфомв шхуні казковій лечу над шельфом.Але наснилося. Я потвора.... Шрами і меч. Бій почнеться скоро.Знову по лікті в крові ворожійруки у троля. Помилуй Боже.Навіщо живу я в країні болю?Небо, благаю, пусти на волю!Картинка HaxOrran

На співбесіді нагадали про наболіле — запитали про плани в особистому житті. А які плани? Я вже ні на що не розраховую. По-перше, самотніх чоловіків дофіга — не один я з такими проблемами. По-друге, не багатій. По-третє, такий типаж навряд чи користується попитом. По-четверте, не знаю, як залицятися. По-п'яте, є декілька давніх образ на жіночу стать. Ну і, в 34 роки мабуть вже запізно для якихось стосунків.

Нещодавня новина про затримання вже другого українського журналіста в Білорусі в підозрі шпигунства наштовхує на висновки, що в Білорусь їздити небезпечно. Так само, як і в Росію. Ну, тому що будь яке фотографування, навіть громадських місць, може бути визнано шпигунством. А враховуючи, що «синдром вахтера» йтак дуже поширений в кацапстані і бульбостані, то причепитися можуть до кого завгодно.Шкода тільки, що українська влада не розпізнала в Білорусі кремлівську підстилку. І російських...

Читати далі...

Ще зовсім трохи, і завтра стане сьогодні. Можливо , завтрашній день комусь стане початком відліку нової системи координат, а можливо зовсім непомітний сірий дощовий осінній день загубиться серед багатьох минулих днів, нічим таким особливим не відзначених, але швидкоплинних і невблаганних. Хто зна.

Мабуть кожен з нас ховає десь у закутках носії зі старими фото. Це можуть бути старі паперові альбоми, чи електронні диски, флешки, тощо. Інколи, коли багато вільного часу, або щось змусило до пошуків перерити все, чи до генерального прибирання - ми можемо надовго "залипнути" спостерігаючи хронологію змін виразу обличчя себе та близьких.Як же багато можуть розповісти такі хронологічні спостереження! Особливо вдивляючись в очі.[Приєднана картинка]Це був ранок навесні. Прохолодно...

Читати далі...

Оскільки громадськість цікавиться: а нащо нам заборонені російські сайти? Відповідь: щоб читати блоги з картинками. Бо багато блогерів (серед них чимало і українських) і далі розміщюють знімки на Яндексі. А Вконтакті треба лише для перегляду однієї сторінки (не «полунички», розслабтеся). Ну і багато додатків на телефоні прив'язані до заблокованих ресурсів — карти, пошук в інтернеті, музика, соцмережі. Хоча це можна зробити і в звичайному браузері, без окремих додатків. Нехай, і не так зручно...

Читати далі...

Як не нити? Ниття — наше все! Хоча чого думати, що я люблю понити? Просто все складається не дуже добре. Вчора їздив по справах і прогулятися — тільки даремно витратився на маршрутки, так ніде не полазив, робота не підійшла, ще дали вакансію, на яку вже звонив (невже в Центрі зайнятості не вілдмічають? Чи спеціально?). А завтра піду перевіряти зір. І не здивуюся, якщо скажуть, що справи дуже погані. І де тут шукати причини для радості?А, хоча є одна причина для радості — життя!

І не скажеш, що літо. Не відчувається. Погода нагадує скоріш ранню осінь, ніж середину літа. Але краще вже так, ніж спека за +30.

Жаль, коли доводиться пропускати цікаві заходи. Ні, мова не про ЛГБТ-парад. Хоча там гарантовано буде треш з бійкою, поліцейськими, тітушками (без цього не обходилося). Але гарантована рейтингова тема і срач у коментарях. Сьогодні у Києві відбуватимуться інші заходи. Можливо не такі скандальні, як парад за права секс-меншинств, але не менш цікаві — парад трамваїв (на Контрактовій) і фестиваль дитячих професій (на Русанівці). Ну, що ж... мені не вперше доводиться пропускати щось цікаве. А блог......

Читати далі...