Am
У тебя на ресницах
F
Я слезинки не встречу,
Dm
Только серые льдинки
E
У тебя на глазах.
Am
Я отдал бы полжизни
F
За один только вечер,
Dm
Проведенный с тобою
E
В тишине при свечах.

Am
ПРИПЕВ:
А теперь ты нежная
F
Королева Снежная
Dm
Распустила волосы
E
По белым плечам, по белым плечам.
Am
Распустила волосы,
F
И не слышно голоса,
Dm
Потому что заняты
E
Губы у тебя.

Ты звалась королевою,
Ты была недотрогою,
Помнишь годы школьные
Дрались за тебя.
А теперь другая ты,
По рукам кочуешь ты,
Не могу поверить я,
Что любил тебя.

ПРИПЕВ.

Ты идешь с сигаретою,
Словно кукла одетая.
Рядом мальчики модные
Много их у тебя
Как же это случилось
Как же ты изменилась
И любовь не сложилась --
Видно это судьба

Пісня мене зацепила і я дійсно вважаю її правдою, а це сумно... зараз її розучую тому слухайте прекрасне і не ждіть від мене пощади - співаю я ще так само погано ))))))

Якщо хтось хоче послухати цю пісню - прошу ))

Всім , кому сумно, всім кому весело, всім - таким різним і таким неповторним

http://gellon.net/+prik/7/Gift.htm

/муз.: Ігор Поклад, сл.: Юрій Рибчинський/

Сіла птаха білокрила на тополю, Сіло сонце понад вечір за поля, Покохала, покохала я до болю Молодого, молодого скрипаля. Покохала зачарована струною, Заблукала та мелодія в гаю, В гай зелений журавлиною весною Я понесла своє серце скрипалю. Йшла до нього наче місячна царівна, Йшла до нього, як до березня весна, І не знала, що ця музика чарівна Не для мене, а для іншої луна. Сіла птаха білокрила на тополю, Сіло сонце понад вечір за поля, Покохала, покохала я до болю Молодого, молодого скрипаля.

Нічого не змінюється. 

Игорь Тальков - Совки

Я знаю що більшість проклинає цей день, що після свят нічого робити не хочеться.... але якщо подивитися що це початок пятниці (до якої ми всі прагнемо) то стає трішкі тепліше )))))) крім того на вулиці сонеко і сине небо - з весною всіх!!!! УРЯ!!!!

    

                               

Кожен повинен скласти в ціле те,   що в ньому найкраще і роздати іншим.   І ділитися разом з тими , яких любить ,     щоб відновити радість. (Robert Fulghum)

Klopoty zakochanych Zakochani mowili - przeciez nie do wiary czy to prawda, moze sie nam zdaje, czy tak latwo sie spotkac cierpia*cym na milosc w swiecie, w ktorym klopoty nasze nie ustana*, bo jak diabel ucieknie  - odejdzie i aniol. Jestes i nie ma ciebie. Ten sam , znowu inny troche na odczepnego i troche na niby. Jak len, co kwitnie niebiesko, bialo i rozowo choc swit i zmierzch sprawia, ze inne kolory. Czy to ty Jestes blisko, jakbys sluchal  serca i Jak matka przechodzisz przez srodek sumienia. Jesienia*  deszcz zaslania, zima*  snieg zabawny. Ten, ktorego sie kocha jest wcia*z   niewidzialny. ( ks. Jan Twardowski )

W kolejce do nieba Powoli nie tak predko prosze sie nie pchac. Najpierw trzeba wygla*dac na swietego, ale nim nie byc. Potem ani swietym nie byc,  ani na swietego nie wygla*dac. Potem byc swietym tak, zeby tego wcale nie bylo widac. I dopiero na samym koncu swiety staje sie podobny do swietego.

( ks. Jan Twardowski )

                                        

 [ Читати далі ]