Заметіль
- 22.04.10, 22:12
Духмяна заметіль
Недовговічним квітом сипле –
Встеляє килим білий.
Закохані, йдемо
В той снігоцвіт вишневий!..
22.04.2010
© Stepans’ka Marina (SMG)
Духмяна заметіль
Недовговічним квітом сипле –
Встеляє килим білий.
Закохані, йдемо
В той снігоцвіт вишневий!..
22.04.2010
© Stepans’ka Marina (SMG)
Авжеж, нічого не писав. Все біля, та навколо, але не про себе. Чому? Сам не знаю, а якщо я чогось не знаю, то люблю в цім розібратись. Саме цим зараз і займусь.
По-перше, нарешті, після довгої перерви, мене стали цікавити події в світі, я став озиратись по сторонах, дивитсь що та де відбувається. Почав знайомитись з новими людьми, особливо приємно, що тепер серд моїх знайомих багато цікавих гарних дівчат, з якими приємно поспілкуватись на взаємно цікаві теми.
По-друге, після того, як декілька років писав тільки про себе, в думках багато накопичилось всього стороннього, тільки раніше я ці думки відкладав на дальні полиці, а тепер дістаю, роздивляюсь, вивчаю, і часто дивуюсь тому, як можна було жити раніше... а потім розумію, що інакше бути не могло. Тільки таким чином я міг стати таким, який я є, не зруйнувавши свого внутрішнього "Я".
О, доречі, про "Я"... Дивився мульти про Містера Фрімена - ото жесть! Так і хочеться впровадити парочку експерементів, запропонованих ним (-: Наприклад, почати писати "Я" завжди та повсюди з великої літери... Декілька разів пробував почати, і щось мене зупиняє... не можу Я так робити, бо звик по іншому... Точніше, можу тільки англійською мовою писати " I " заглавною, а російською та українською чомусь не виходить. Хоча, в чому принципова різниця? Чому їм можна, а Мені ні?
В житті повний хаос відбувається. Події змінюються швидко одна за одною, без пояснень, без коментарів, як слайд-шоу: встиг побачити - твоє щастя, не встиг - сам винний; зрозумів - молодець, затупив - потім сам пошкодуєш, коли з'ясується, що це був якийсь важливий урок життя....
Хаос хаосом, але всеж простежується тенденція розвитку. Можливо, Я просто плутаю швидку та непередбачувану зміну обставин зі справжнім хаосом? В цілому ж, принципової різниці для Мене нема, і те що я плутаю одне з іншим тільки підтверджує цей факт (-:
Тепер по пунктах, короткими тезами про те, що було зроблено, які досягнення, починаючи з середини січня:
- вперше в житті спробував голодування... вражень багато, переважно неприємних, бо думав до цього що Я крутий, а з'ясувалось протилежне
- продовжую втрачати "друзів". Не пишуть, не телефонують, на привітання по інтернету не відповідають. А що їм зі мною робити? Я став сумним, не випиваю, зацікавлення не поділяю... Розумію їх, але якось хочеться хоч когось з них з собою забрати в своє нове життя
- занурився в політико-економічний квест "К12 - розшукується мер". І як завжди то зі мною буває, став співорганізатором... (хе-хе... по частині навчання та тренінгів) (-: Маю багато надій на цей квест. Знаю, що Мої надії ніколи не приводили до чогось доброго для мене, але то були старі надіх, а на нові надії Я маю нові сподівання (-:
- скоро літо... вже все нутро тремтить від бажання відправитись в подоріж... далеку та обов'язково із цікавими знайомствами та пригодами... і щоб обов'язково було складно фізично, і скрутно морально... Тільки так Мені вдається краще розуміти себе - через випробування витривалості, наполегливості, сміливості.
- серденько радіє приходу весни!!! ЯК ХОЧУ КОХАННЯ!!! ТЕПЛА!! НІЖНОСТІ!!!! АААААААААААА!!!!! (-:
ммм... маю бігти... ще ввечорі щось спробую дописати (-:
цілую, люблю, Ваш Микола (-:
НЕ СУДИТЕ ЗА ЛЮБОВЬ МЕНЯ !
***************************
Прикоснитесь к Радости моей,
Испытав восторг и восхищение!
Разделите Радость этих дней!
Ведь чудесны эти дни весенние !
[ Читать дальше ]
Линуть мрії в журавлинім леті, Сум і радість носять по планеті. Безмірно сумна, приходить весна Без Тебе.
Щастя - це рівнять Тебе з Весною, Щастя - хоч хвилину буть з Тобою, Невже ж ця блакить, як мить, пролетить Журбою.
Вірю, що згинуть негоди й невдачі, Лихо і смуток геть пролетить. Хочу в очах твоїх вічно Я бачить, Золото сонця і неба блакить.
Буде ніч закохано спадати,
Кольорові сни на землю слати,
І щастя Твоє всі ріки заллє
Весною.
Размер его весьма обманчив
Когда лежит и просто спит:
Он хоть и мал - весьма заманчив,
Имея славный внешний вид.
Но стоит пальцами коснуться,
Как он спешит скорей проснуться,
И вы почувствуете вмиг
Как он могуч и как велик.
Он - раб безудержных фантазий,
Вы с ним забудетесь в экстазе,
Лишь поищите вдохновенье,
И он подарит наслажденье.
Когда он рядом, под рукой,
Не нужен вам ничей другой.
А он привычно ждет касаний
С ним нелегко без знаний и ласканий.
Он подает вам знак условный,
Что через миг готов стараться.
Касаясь пальцами любовно,
С ним можно вечно развлекаться.
И на движенье ваших рук
Он реагирует так бурно..
Он как живой, желанный друг
И без него уже вам дурно.
Но иногда бывают дни,
Когда он виснет: так внезапно...
Увы! Рецептов нет одних
Лечить придется поэтапно.
Три пальца тут не помогают,
И языком не совладать,
Другие злятся и ругают
(Я слышал столько раз про мать)
Но он беспомощно доверчив,
Он так надеется на вас!
И вам уже сердится нечем,
И так бывало много раз...
Он вам откроет новый мир
Земных и неземных желаний,
Он словно Бог, он ваш кумир,
Источник счастья и страданий.
Ему я посвятить бы мог
Еще немало добрых строк,
Не будем следовать примеру
Других:...А будем знать мы меру.
Люблю тебя, мой верный друг -
Мой старый, добрый - ноутбук!
БЛАЖЕННОЕ НИЧЕГОНЕДЕЛАНИЕ.
@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@
Мне по-сердцу весенние дожди !!!
На Чистоту, Любовь и Красоту
Они несут нам светлые надежды....
Отбрось дела все, эту суету !......
Сегодня будь со мной весь день
В блаженном ничегонеделаньи......
Пусть овладеет нами лень !.....
Неограниченная лень пределами.
Природа, ты и я – нас трое !
И больше никого вокруг !.....
Давай пикник для нас устроим,
Любимый мой ! Желанный Друг !
Умытая дождём земля.....
Неповторимой дышит свежестью.
Среди природы : ты и я....
Я задыхаюсь твоей нежностью.....
Сегодня жизнь нам дарит РАДОСТЬ
Божественного Бытия!.......
Неописуемую сладость
Блаженного НИЧЕГОНЕДЕЛАНЬЯ.
******* / апрель 2010 года /