Людська душа…Її можна порівняти з гумовою надувною кулькою. Кулька надута і літає-це літає вільна людська душа.
  Але раптом кулька підлетіла до іншої, такої ж кульки і легенько доторкнулася її-і вони поєдналися. Так і душі людей торкаються одна одної. Вони шукають точки взаєморозуміння і взаємного інтересу. Якщо таких точок стає менше і менше, кульки розлітаються, як і душі людей розходяться в різні сторони, коли їм здається, що взаємного інтересу немає і їм не дуже приємно бути разом… Їноді це доставляє задоволення і душі продовжують поєднання, даруючи одна одній ніжність і тепло. І тоді вони вже не можуть одна без одної і літають, як єдине ціле.
 Але буває і так, що одній душі хочеться сильно надавити на іншу. Тоді одна кулька починає придавлювати іншу до стіни. Вона затискає її так ,що кулька не може повернутися і змінюється в розмірі. Тепер вона не відчуває ніякої свободи руху і застигає в такому стані на довгий час. Так і людська душа, придавлена і розтерта іншою душою, корчиться від болю, від неможливості звільнитися і втрачає свою початкову форму…
 Розплющена за довгий час здавлення, душа не може швидко прийняти свою початкову форму, але свобода і чисте повітря зроблять свою справу - душа поступово розпрямиться, щоб повернутися, хоч може і не до кінця, до своєї початкової форми – круглої кульки.  
 

                   Василь Симоненко

Початок розмови тут

(дуже давня історія, майже справжня, трохи видозмінена)

Що я можу дати тобі, окрім свого кохання? Як висловити почуття, які переповнюють мене?..  Що додати, адже словами все сказане і написане?..

Я захоплююсь тобою. Подивись уважно – ми, як дві половинки одного цілого. Ми такі схожі, але дещо відрізняє нас – для того, аби ці половинки співпали, доповнили одна одну і з’єдналися міцно.

Ти кажеш, що твоя особо не варта мого кохання. Не вірю. Невже ти думаєш, що  його можна віддати тому, до кого моє серце байдуже?

 У твоєму виборчому бюлетені претендентів на кохання імен декілька. І моє чи на першому місці в списку?.. В моєму – лише одне ім’я, іншого немає. Навіть не уявляю, кого ще можна додати туди. Тривалі пошуки привели до тебе. Але остання перепона… Ти не даєш шансу навіть на спробу усунути цю перешкоду. Можливо, вона нездоланна. Але як дізнатися, доки не зробити намагання її подолати? 

персонально для Каsсандра

на честь її дня народження,

що був учора, а також

для всіх жінок - мам, дружин, бабусь

Ти – дівчатко, маленька пустунка, Сміх – дзвіночок і зірочки – очі. Ти - троянда у пуп’янку, юнка, Мрії, радість, страждання дівочі. Ти - спокуса, шаленство кохання, Шепіт, стогін, ледь чутне зітхання. Ніжна, сильна дружина і мати; В тобі дух є, який не зламати. Ти – бабуня… І все від початку – Ти – пустунка, кульбабка-дівчатко… 08.06.2009 Copyright 2009©Степанська Марина (SMG) Всі права захищені

Побудувати дім-справа,яка вимагає великих видатків,і подальше утримання його довгий час також забирає багато коштів,подібно і подружжя є справою досить непростою,однак треба думати також про те,як підтримувати з року в рік подружні взаємини.Тому що сьогодні багато сімей розпадаються,чому так ?Невже вони з часом втрачають любов один до одного,і чи взагалі можливо прожити разом довгий час?Так,можливо,і є два ,можна сказати, ключі до міцного шлюбу.Перший-ЛЮБОВ.Єрізні види,наприклад,романтичне кохання,прив"язаність...Ще один вид-ЛЮБОВ АГАПЕ.Вона спонукує обох жити, переносячи один одного,прощаючи один одному,А це дуже необхідно ,тому що усі ми помиляємося.Тому усім бажаю,одруженим і неодруженим для майбутнього, цінуйте один одного,старайтеся не робити того,про що можете пожаліти,і те що може зруйнувати ваш шлюб!Ну і другий ключ-ПОВАГА.Потрібно поважати кожному погляди свого партнера,дбайти не тільки про свої інтереси.,не принижуйте словами чи жартами сво половинку!!!

Не мовиш "так", не кажеш "ні"... Ти - сон, що бачу уві сні. Ти - швидкоплинна літня злива,  Тебе впіймати неможливо. Ти - мить - ось є , і вже немає. Тебе схопити як - не знаю. Потік стрімкий, вогонь мінливий -  Тебе торкнутись неможливо... 05.06.2009 Copyright 2009©Степанська Марина (SMG) Всі права захищені

0-0-0-0-0-0-0-00-0-0-0-0-00-0-0-0-0-00-0-0-0-0-0-0-0-0-0-0-0-0-0-0-0-0-000-0

Здатність вирішувати проблеми ні дочого...

Їх же можна просто не створювати...

Але коли їх нема, то вони приходять самі...

Не створюєш, а вони приходять...

І чим більше уникаєш проблем - тим більше їх стає. Ростуть як гриби після дощу... І чим далі тим більш отруйніші, більш смертельніші...

Хто не боїться проблем - того бояться вони самі. От тільки шукати їх не треба... На всякого "пофігіста" знайдеться ще більший... Виходить - треба жити просто, просто і безстрашно, просто - жити...

А жити без проблем навіть не цікаво, нуднувато... Тільки переживаючи, вирішуючи купи проблем, загартовується характер, людина стає сильнішою, досвіченішою...

До проблем призводять помилки... Всі люди помиляються... Отже так чи інакше у всіх нас є проблеми... в когось нема гарячої води, в когось грошей, в когось світла, в когось сім`ї, дружби...

Не завжди ми винні у своїх проблемах... Але саме нам їх тре вирішувати... Так і проходить життя... і за філософією тут не сховаєшся, життя проходить у вирішенні проблем...

Чому ж я тоді щаслива людина? Чому на світі існує взагалі щастя? Чи можна серед проблем його знайти? бути щасливим... чи то тільки самообман? самонавіювання...

Бути щасливим і мати купу проблем... Просто - життя)))

Коли побачив картинку з цією твариною, то подумав, що то новонароджене крисеня в збільшеному вигляді і дуже здивувався, що то доросла тварина – ЗЕМЛЕКОП ГОЛИЙ.

Розміри: довжина 8-9 см, хвіст 3-4,5 см, маса 30-80 грамів.

Проживає на території Східної Африки.

Соціальна система цього виду гризунів унікальна серед усіх ссавців.  Тільки одна самка, головуюча «королева», може паруватися. Зазвичай таке життя властиве більше комахам ніж ссавцям. В одному приплоді понад 20 дитинчат. Самкою опікуються  кілька «неробочих» членів родини. Інші формують  «трудові  загони», які риють тунелі та збирають їжу. Голий землекоп все ж таки має шерсть, його рожево-сіра шкіра вкрита рідкою білою шерстю. Як і інші землекопи, масивними різцями розкопує землю, шукаючи їжу; очі та вуха дуже малі. Хвіст заокруглений, кінцівки сильні, пять пальців закінчуються товстими кігтями для риття. Колонії по 70-80 особин населяють складну систему тунелів. Комори для збирання їжі на глибині 15-50 см можуть сягати 40 метрів завдовжки і розходяться в усі боки від центральної нори. Тварини риють нові нори в пошуках коріння, бульб та інших підземних частин рослин. Цей гризун вилазить на поверхню тільки для мандрівок в інші колонії.

Краплинкою дощу 

На гілці - я. От-от впаду...

Підстав вуста. Відчуй мій смак - 

Солодкий, життєдайний!

З тобою нероздільні ми віднині.

26.05.2009

Copyright 2009 ©Cтепанська Марина (SMG) Всі права захищені  

 Для кожної людини притаманно згадувати своє минуле життя, яке інколи буває не таким і безхмарним... Часто ми картаємо себе за зроблені помилки і одразу ж мріємо про світле майбутнє, де розходитимуться перед нами гори, цвістимуть квіти, ми будемо ідеальними і робитимемо все якнайкраще...

Але майже ніхто не думає про сьогоднішній день, про цю мить, яка канула у минуле і ми навіть цього не помітили... Ми не живемо зараз, в цю хвилину, адже постійно зайняті спогадами про минуле або планами на майбутнє... А годинник життя ж не зупиняється: тік-так, тік-так - час спливає, його не повернути, життя пробігає перед нашими очима, а ми навіть цього і не помічаємо... То скільки ж жити десь там - у минулому чи десь там - у майбутньому...? Чому б просто не жити зараз, у цю хвилину, у цю мить і пити сповна її солодкий чи гіркий нектар?