Стан душі.

 Людська душа…Її можна порівняти з гумовою надувною кулькою. Кулька надута і літає-це літає вільна людська душа.
  Але раптом кулька підлетіла до іншої, такої ж кульки і легенько доторкнулася її-і вони поєдналися. Так і душі людей торкаються одна одної. Вони шукають точки взаєморозуміння і взаємного інтересу. Якщо таких точок стає менше і менше, кульки розлітаються, як і душі людей розходяться в різні сторони, коли їм здається, що взаємного інтересу немає і їм не дуже приємно бути разом… Їноді це доставляє задоволення і душі продовжують поєднання, даруючи одна одній ніжність і тепло. І тоді вони вже не можуть одна без одної і літають, як єдине ціле.
 Але буває і так, що одній душі хочеться сильно надавити на іншу. Тоді одна кулька починає придавлювати іншу до стіни. Вона затискає її так ,що кулька не може повернутися і змінюється в розмірі. Тепер вона не відчуває ніякої свободи руху і застигає в такому стані на довгий час. Так і людська душа, придавлена і розтерта іншою душою, корчиться від болю, від неможливості звільнитися і втрачає свою початкову форму…
 Розплющена за довгий час здавлення, душа не може швидко прийняти свою початкову форму, але свобода і чисте повітря зроблять свою справу - душа поступово розпрямиться, щоб повернутися, хоч може і не до кінця, до своєї початкової форми – круглої кульки.