Цікава , але й досі не задокументована історія про участь зопорожців у 30 літній війні на боці Франції

Было то иль не было, а брешут люди, што ловили как-то рыбу лях, москаль да козак. Видать, так крепко оголодали, што замирились каноничные вороги заради пропитания. И вытянули гуртом невод с Рыбкой Золотою.
Случай известный, боянистый, так што три желания – само собою, причём – по одному на каждого. 
Покуда московит да запорожец чесали репу, придумывая желание повесомее, шустрый поляк заказал: 
- Хцем, жебы вогуле не было на свете москалей!
Московит, ясно-дело, обиделся и выдал «ответку»: 
- Хочу, чтобы вообще не было на свете ляхов и галицких подляшков!
Козак смыкнул свой чуб-хохол и спросил Рыбку: - А ты неодменно зробишь как они просют?
- Непременно! – ответствовала Рыбка.
- Тода мне – чарку горилки!

Гарный хлопец Сашко шарился по торжищу и высматривал мясцо получше. Мясопродуктов было завались, на три жизни хватит работы большому мясокомбинату, а не то, што справной и бойкой, но сильно меньшей кухне запорожского козачьего коша. Выбор, правда, был не велик, всё больше субпродукты – бараньи головы, свиные рыла и копытца, а также куриные окорочка имени штатовского президента Буша. 
Буша Сашко не любил. Любого. По-любому. Он вообще штатовских президентов не любил как класс, почему-то. И не только президентов, будем откровенны, а и весь амеровский Госдеп. Может, из-за их сильной суеты насчёт демократии во всём как ни есть мире. Ну, - чисто совковые генсеки времён «неизбежной победы коммунизма во всемирном масштабе»! За этот глобализм и уверенность в своей правоте и своём праве впердоливать своё мнение в чужие бошки Сашко ровно так же не любил и коммунистов. Вольным козаком был Сашко, почитай, махновцем, не одобрявшим никакой шибко центральной чиновничьей власти и всяко-разных комиссаров-политиков-проповедников, норовящих вступить в позорную связь с Сашковым мозгом в особо циничной форме. И что самое обидное – с личными корыстными намерениями.
Нет, было несколько комуняк, которых Сашко уважал: Фидель, допустим, и Че Гевара. Опять же – Чапай, это стопиццот! Тем более, что Чапай и без партии – Чапай.
И два амеро-президента глянулись Сашку: Беня Франклин и Билли Клинтон. Один – потому, што сто долларов, а второй - за саксофон и «сакс».

Ещё на мясном базаре была прорва перепёлок и куропаток, но наедку с них не было никакого, хотя, конешно, вкус – спицифицкий, как говорил русский народный комик, померший задолго до Сашкового появления на свет. Так што, на мелкие деликатесы Сашко старался не зырить. Пославший Сашка на базарную площадь старшой повар наказал искать мясо для битков. Вот Сашко битки и искал. В количестве двух-трёх порций. Не забывая и об общем для всех поварят задании Главного Кошевого повара пана Олега: высматривать появление на базаре соловьиных язычков. Очень интересовался пан Олег этими язычками.

В соседних рядах Сашко приметил Уляну, девушку из группы заливных блюд и Любку-копчушку. Серьёзная, сдержанная Уляна чётко и технично подгоняла партии товара мастерам заливки, а кареглазая чернобровая Любка была артисткой массового копчения тушек дымом и специями. Её темперамент не мог ограничиться только сопровождением партий товара и информированием операторов заливных устройств об их передвижении. Конечно, полкуба-куб ледяной воды (а это 50-100 вёдер), внезапно хлынувшей с покатой кровли здания на орущих внизу еврокришнаитов и примкнувших к ним зевак и кормящихся с этого репортёров – это более отрезвляющее средство, чем невинные шалости с дымовыми и газовыми шашками, вбрасываемыми извне или роняемыми в толпе. Зато, шашки - веселее и азартнее. Да и трём-пяти парням из группы прикрытия отхода – хороший экспириенс для ловкости и сообразительности. Тут же не рубиться надо, а в нужный момент отвлечь внимание или «нечаянно» помешать задержать «бомбистку», если кто-то окажется чересчур глазастым. Т.е., ум и артистизм – против силы и злобы цепных бойцов, подготовленных в лагерях другого Олега, не кошерного кошевого и нерукопожатного у интеллигентных людей и вообще, в цивилизованном европейском сообществе.
Тот Олег, который кошевой (только Фадеевская брехня про краснодонцев тут - никаким боком), гутарил, что козаки рознятся от хлопов (мужиков) надёжей только на себя, а не на доброго барина или просвещённого царя. А ещё пришлых не любят, особливо тех, кто учит как жить да на каком языке гутарить. И к смутьянам и недобитым прихвостням - отношение традиционное, каноничное. И коли нынешний «царь» опять миндальничать-либеральничать со смутьянами надумал, на Европу глядучи, дак вольным козакам это не указ. Только шашка козаку да в степи подмога, как годно пел правильный певец Розик. Хоть и еврейской национальности человек, да и ладно. Когда это в Войске запорожском по национальности фильтровали? Козак – это свойство души и образ мыслей. Впрочем, как и холопство или наци-чванство.

Однако, Сашко уже присмотрел три куска наиболее щирого расового мяса, отвечающего кондициям внешнего вида и запаха. Хоть Сашко и правильного украинского козацкого роду, но белькотеть на приполяченом суржике «присоединённых» подляшков наловчился ещё с малолетства, гостивши у львовских родичей. Так што, сманить трёх ярых бандерореволюцюков в страйкболовском камуфляже «до супэровои крыивки с горилкою та файными кобетами» Сашку было – што шашкой лозу срубить.

Ну, так уж получилось «внезапно», што на тёмном и крутом киевском спуске какие-то «вороженьки» устроили (незваным) гостям столицы «битки по рёбрам» и «гуляш» под обрывистый откос. Революция требует жертв ©. И в первую очередь – от самых громких революционеров. 
Опять же, уж очень достали многих киян (киевлян) монголо-татарские шатры и бубны в самом центре Города! 

Зато, каждую «отбивную» снабдили сувенирной карточкой с надписями: «Привет от киян!», «Свобода – так свобода!» и «За Ленина!».

Столкнуть лбами нацюков и комуняк – это любо. И те, и эти за идеи глотки перегрызут. И пущай! 
А нам – чарку.

Послесловие. Данная фантазия навеяна очередными страшилками для контингента старшей детсадовской группы (о якобы готовящихся нападениях то ли российских казаков, то ли украинских козаков), которыми трёхглавая гидра ПЖВ (партий жажды власти) поддерживает в тонусе толпу.

11. чорні коні...

чорні коні а на конях козаки
чорні хмари табунами та й над степом
буревійним вітром збіглися полки
їх шаблі блищать і сяє криця небом... -
то гроза зібралась в гости до весни
б"є у накри в танці в громи-барабани
в зливу блискавки - у скрі як мить вони! -
характерники викрешують в тумані...

[ Читать дальше ]

УКРАЇНСЬКИЙ КАЛЕНДАР Березень 2011 року
12.03.1596 – Перемога Наливайка й Лободи над поляками. 415-та річниця перемоги.
http://www.uvkr.com.ua/ua/calendar/kalend_march.html

У Раді вимагають звіту Азарова за "хлібну кризу" і розслідування
http://www.pravda.com.ua/news/2011/03/11/6002858/ і коментар мій там непотрібен.
"Демократія" набирає потрошку обертів. То я не зміг залишити коментар у "Історичній правді", потім в "Економічній правді", тепер вже і в "українській правді" залишити коментар мені зась. А 415 років тому похід козаків на Київ теж почався так, ніби козаки за хлібом поїхали, і жидам і полякам тоді добре боки нам'яли. Сьогодні хліба нема на Луганщині, Хто буде без хліба завтра? 

 

І.Полк Чигиринський

Його милість Пан Гетьман Хмельницький, Тиміш Хмельницький, Іван Чернята, Обозний військовий, Михайло Лучченко, Осавул Військовий, Іван Остафієвич, Писар військовий.

Федір Якубович, Полковник Чигиринський, Андрій Пилипович, Осавул полковий, Васько Литвиненко, Осавул полковий, Дацько Костенко, Хорунжий полковий, Іван Білий, Пилип Щербина, Каленик Кузьменко, Іван Масло, Василь Матяшенко…….

ПОЛК ЧЕРКАСЬКИЙ

/РЕЄСТР усього Війська Запорозького після Зборівського договору з королем польським Яном Казиміром складений 1649 року жовтня 16 дня й виданий по достеменному виданню О.М. Бодянським

(Дозволена кількість козаків, яку дозволялося мати Гетьману, без охочекомонніх: 40 тисяч. Козаки і старшина розписані по 16 полкам.)

ЧАСТИНА ПЕРША

Полки: Чигиринський, Черкаський, Канівський, Корсунський. Частина 1. МАП «Козаки», Київ-1994р./

1. Ясько Воронченко Полковник, 2.Ясько Горілий, 3.Андрушко Дідович, 4.Васько Шенделицький (12), 5.Павло Проскурненко, 6.Юрко Ройленко, 7.Іван Кардаш, 8.Андрушко Олексія зять, 9.Михайло Голченко, 10.Гнат Іванович, 11.Семен Василевич, 12.Михно Волошиненко, 13.Павло Хлевина, 14.Гордій Ісаєнко, 15.Івашко Москаленко,16.Опанас Волошиненко, 17.Йосип Савкович,18.Денис Семинович, 19.Левко Лазаренко, 20.Артюх Іванович, 21.Мисько Бут, 22.Хвесик Потапович, 23.Пилип Бут, 24.Лук’ян Петрович, 25.Тимко Бут, 26.Богдан Олексієнко, 27.Артюх Пушкар, 28.Лазар Мокієня Опанас, 29.Петро Микитович, 30.Іван Антоненко, 31.Грицько Олексієнко, 32.Денис Онисенко, 33.Клим Юрченко, 34.Данило Дід, 35.Іван Дрикга, 36.Кузьма Михайлович, 37.Яцько Поприченко, 38.Яцько Лишенко, 39.Васько Рослик, 40.Зенець Ілюшенко, 41.Іван Биялт, 42.Іван Вергун, 43.Андрій Спичаченко, 44.Хведір Ющенко, 45.Йосип Ващенко, 46.Мисько Краковченко, 47.Васько Кгаранджин, 48.Іван Сакуненко, 49.Андрій Кгараджа, 50.Силка Демченко, 52.Кирияк Грек, 53.Богдан Погоріленко, 54.Ясько Петух, 55.Андрій Маянценко, 56.Лук’ян Волошенко, 57.Ярмола Павлович, 58.Іван Васильович, 59.Митько Волошин, 60.Кузьма Білий, 61.Сезон Гулаченко, 62.Іван Дудуш, 63.Панько Бут, 64.Влас Шиканенко, 65.Грицько Гавриленко, 66.Яцько Москаленко, 67.Йосип Чура, 68.Лукаш Жалоба, 69.Юрко Топір, 70.Грицько Брага, 71.Федір Білякович, 72.Ясько Хащ, 73.Іван Павлович, 74.Тиміш Вергуненко, 75.Іван Сидоренко, 76.Грицько Гавриленко, 77.Влас Ємченко, 78.Савусько Марченко, 79.Андрій Костенко, 80.Артюх Йолушенко, 81.Семен Остапенко, 82.Данило Ілюшенко, 83.Хведір Малаєнко, 84.Богдан Гавриленко, 85.Семен Чобітченко, 86.Петро Семенович с.77, 87.Хведір Гулаченко, 88.Мишко Гавриленко, 89.Ясько Ковальський, 90.Захарко Степанович, 91.Іван Яцькович, 92.Олешко Костиренко, 93.Богдан Воженко, 94.Богдан Губаренко,95.Мусій Хоменко, 96.Харко Іванович, 97.Павло Білого, 98.Сава Веремійович, 99.Мишко Кушунба, 100.Грицько Бугаєнко, 101.Кирило Топорів зять, 102.Данило Чорнокниженко, 103.Гаврило Гулаків зять, 104.Йосип Поприченко, 105.Дмитро Хвастовець, 106.Мартин Незнанський, 107.Ларін Пищик, 108.Яцько Омельченко, 109.Васько Бут, 110.Лук’ян Петюрка, 111.Васько Толочко, 112.Сава Сахненко, 113.Сава Коженко, 114.Грицько Чеченко Яцькович, 115.Самійло Свинуха, 116.Дем’ян Савинович, 117.Дацько Коваль, 118.Влас Харкович, 119.Терешко Дорошенко, 120.Кіндрат Наливайко, 121.Матвій Гринченко, 122.Кузьма Гнатенко, 123.Пархом Чичко, 124.Іван Свинюшенко, 125.Петро Чорномазенко, 126.Мишко Чорномазенко, 127.Іван Кришненко, 127.Богдан Кузьменко, 128.Хвесько Лащенко, 129.Тимко Лащенко, 130.Юхим Накущенко, 131.Андрій Лопатинський, 132.Ілля Пушкаренко, 133.Тишко Мартинович, 134.Павло Стасевич, 135.Захарія Семенович, 136.Яцько Чичко, 137.Тишко Васькович, 138.Лукаш Лук’янович, 139.Гапон Северинович, 140.Ісай Войтихович, 141.Степан Бакуменко, 142.Хвесько Динда, 143.Степан Нужний, 144.Давид Ситків син, 145.Кость Лабунець,146.Мина Миткович, 147.Манько Омелянович, 148.Максим Омелянович, 149.Олешко Хвостиків зять, 150.Мартин Шило, 151.Санько Туровець, 152.Данило Богун, 153.Богуш Олександрович (13), 154.Іван Корноушенко, 155.Богдан Кобеняченко, 156.Ясько Пороховник, 157.Іван Бутенко, 158.Мисько Гамалія, 159.Андрій Шампур, 160.Іван Солома, 161.Малаш Харченко, 162.Василь Тимошенко, 163.Юхим Омеляненко, 164.Павло Білецький, 165.Масько Барабаш, 166.Остап Попович, 167.Юхим Черемшенко, 168.Наум Ісакович, 169.Петро Гноєвенко с.78, 170.Пархом Бордун, 171.Яцько Луцишина зять, 172.Левко Кривуленко, 173.Іван Трохименко, 174.Хвесько Шокаленко, 175.Тишко Трапезун, 176.Богдан Самкович, 177.Веремій Андрійович, 178.Стас Борковский, 179.Матвій Куша, 180.Грицько Василевич, 181.Хведір Ситник, 182.Малаш Дашкович, 183.Васько зять Велебновського (14), 184.Данило Трапезун, 185.Ілько Івашкович, 186.Іван Дащенко, 187.Грицько Остапович, 188.Лук’ян Дубограєвич, 189.Марко Леванович, 190.Остап Яцинин, 191.Овсій Юрченко, 192.Саливон Семененко, 193.Ілля Харченко, 194.Яцько Шаповал, 195.Івашко Воротиченко, 196.Сергій Пилипович, 197.Богдан Чихвенко, 198.Павло Слюсаренко, 199.Ілля Тмишенко, 200.Ничипір Оксамитенко, 201.Мирон Бугловський, 202.Андрій Семенович, 203.Грицько Козел, 204.Мисько Шмишний, 205.Процик Гарасимович, 206.Іван Антипенко, 207.Онисько Артемович, 208.Мишко Ситченко, 209.Семен Бут, 210.Гордій Хоменець, 211.Ярош Жадченко, 212.Богдан Хведченко, 213.Борис Хвеськович, 214.Степан Йовишів зять, 215.Сава Козорізенко, 216.Іван Щербина, 217Мусій Нестеренко, 218.Давид Федорів син, 219.Андрій Продайводенко (13), 220.Овсій Брагинець, 221.Іван Гулак, 222.Савка Горб, 223.Богдан Плещенко, 224.Петро Жила, 225.Павло Лисого зять, 226.Васько Подуст, 227.Остап Шекерявий, 228.Остап Пилипенко, 229.Богдан Подуст, 230.Федір Подуст, 231.Юхим Савченко, 232.Денис Войленко, 233.Данило Олексійович, 234.Андрій Кондратович, 235.Прокіп Потребич, 236.Лук’ян Давиденко, 237.Ярош Чорнусь, 238.Ждан Пузо, 239.Лесько Слюсар, 240.Васько Данилович, 241.Іван Шепетиловський, (14), 242.Сава Кривоносенко, 243.Овсій Артюшенко, 244.Супрун Яцькович, 245.Опанас Курувщенко, 246.Грицько Водоп’ян, 247.Терешко Омеляненко, 248.Макар Букрій, 249.Павло Кисленко, 250.Данило Тимченко, 251.Самійло Буркувщенко, 252.Савко Дохтяренко, 253.Фесько Чугуєвець, 254.Іван Лютий (с.79), 255.Богдан Наливайченко, 256.Дорош Петрович, 257.Андрій Савонович, 258.Мартин Шапраненко, 259.Іван Лопата, 260.Мисько Чомлежний, 261.Васюк Костеренко.

СОТНЯ ШУБЦЕВА

1. Фесько Шубець Сотник, 2.Яцько Одинець, 3.Семен Ненартович, 4.Кунець Онищищ, 5.Пашко Швич, 6.Іван Стефанович, 7.Івашко Турчин, 8.Потапко Федір, 9.Іван Хлевина, 10.Матвій Федькович, 11.Мисько Бут, 12.Іван Тишко, 13.Васько Гастковський, 14.Пархом Лугненко, 15.Сахно Пальченко, 16.Васько Кульбачний, 17.Ілля Коробченко, 18.Павло Бут, 19.Кіндрат Яковенко, 20.Мусій Лисиця, 21.Ярмола Котельниченко, 22.Федір Топехин син, 23.Фесько Топехин Братанич, 24.Степан Андрійович, 25.Мисько Опришкович, 26.Юрко Бурленко, 27.Данило Бут, 28.Михно Харченко, 29.Павло Хандоженко, 30.Михайло Миткович, 31.Мисько Військових зять, 32.Ждан Панькович, 33.с.79.Семен Михайлович, 34.Жарко Минович, 35.Семен Сидорович, 36.Павло Буток, 37.Конон Малкович, 38.Юхим Зенченко, 39.Яць Лавриненко, 40.Іван Свидина, 41.Юрко Зозуленко, 42.Кирик Гриценко, 43.Тишко Оснач, 44.Прокіп Мартинович, 45.Тишко Володченко, 46.Іван Олексійович, 47.Андрій Дригайло, 48.Петро Івашкович, 49.Іван Ничипоренко, 50.Федір Чорний, 51.Аврам Щербина, 52.Мисько Кориткович, 53.Опанас Мартинович, 54.Васько Клешатенко, 55.Дем’ян Якович, 56.Пилип Сирота, 57.Федір Пиля, 58.Ярмола Іванович, 59.Антон Данилович, 60.Мартин Гнатович, 61.Іван Прокопів син, 62.Іван Оврамович, 63.Олешко Москаль, 64.Андрій Співак, 65.Захарій Зенкович, 66.Іван Слісар, 67.Фесько Сліпий, 68.Федір Кабанів зять, 69.Процик Калаторський, 70.Павло Гут, 71.Ісак Антонович, с.80. 72.Радько Гладкий, 73.Іван Курилович, 74.Андрій Сковородченко, 75.Андрій Шиш, 76.Тиміш Антонович, 77.Мартин Яцькович, 78.Іван Павлович, 79.Богдан Ничипоренко, 80.Хома Матвійович, 81.Мисько Осмольський, 82.Яцько Лашука, 83.Осман Бутенко, 84.Лаврін Снідан, 85.Іван Сакало, 86.Степан Сакало, 87.Степан Гиренко, 88.Гнат Семенович, 89.Дмитро Федорович, 90.Іван Ляшенко, 91.Андрій Григорович, 92.Лесько Гриченко, 93.Прокіп Федорів зять, 94.Юрко Перемиський, 95.Андрій Гармаш Месенко, 96.Пархом Сидорович, 97.Яцько Мошенець, 98.Антон Рибович, 99.Ждан Артюшенко, 100.Сипко Микита, 101.Іван Бородавка, 102.Васько Станець, 103.Кіндрат Миненко, 104.Микита Рибченко, 105.Іван Бут, 106.Іван Юдин зять, 107.Федір Ярмоленко, 108.Курило Ярошенко, 109.Климко Штанченко, 110.Овсій Лисиченко, 111.Богдан Лисиця, 112.Нестір Ярмоленко, 113.Тиміш Жмаченко, 114.Процик Ярмошенко, 115.Семен Різниченко, 116.Ничипір Заєць, 117.Васько Волосаченко, 118.Хома Савенко, 119.Остап Пальченко, 120.Овсій Хоменко, 121.Дмитро Олехвіренко, 122.Наум Борщенко, 123.Данило Микитенко, 124.Семен Сакуненко, 125.Остап Іванович, 126.Іван Сегеда, 127.Йосип Антонович, 128.Грицько Яцьківа син, 129.Олексій Жданович, 130.Фесько Семенович. 131.Іван Гармаш, 132.Іван Гиря, 133.Олексій Кисляк, 134.Гарасько Чемерієнко, 135.Клим Яцученко, 136.Сергій Боярин, 137.Іван Яцученко, 138.Андрій Рухляда, 139.Лук’ян Макаренко, 140.Степан Макарович, 141.Ясько Онищенко, 142.Андрій Корнієвич, 143.Улас Ющенко,144.Степан Іванович, 145.Васько Безпальченко, 146.Павло Давиденко, 147.Ясько Пархоменко,148.Федір Драгиль, 149.Васько Гамалія, 150.Грицько Барабаш, 151.Степан Барабаш, 152.Григорій Максимович, 153.Іван Яцькович, 154.Васько Купрієвич, 155.Іван Чуденко, 156.Яцько Стасевич, 157.Дмитро Костенко, 158.Кіндрат Перехристенко, с.81. 159.Фесько Пекуленко, 160.Сидір Йосипович, 161.Яцько Порядний, 162.Лаврін Шрамко, 163.Павло Вороного син, 164.Петро Туна, 165.Пилип Рижковщенко, 166.Трохим Іванович, 167.Явтух Охріменко, 168.Семен Конопленко, 169.Іван Гармашенко, 170.Каленик Кияниченко, 171.Азамат , 172.Андрій Одинченко, 173.Матюша Трушенко, 174.Роман Кательниченко, 175.Іван Тризненко, 176.Федір Дуриченко, 177.Тишко Литвин, 178.Богуш Динденко, 179.Андрій Ярошевич. 180.Андрій Могилевець, 181.Борис Бороденко, 182.Юрко Калиниченко, 183.Гарасько Опанасенко, 184.Фесько Опанасенко, 185.Антон Берекет, 186.Сідко Берекет, 187.Яків Петушенко, 188.Грицько Невіків зять, 189.Іван Карнаух, 190.Лесько Дайченко Прилуцький, 191.Грицько Озмитель, 192.Олексій Велебновщенко (13), 193.Андрій Велебновщенко, 194.Стефан Зозуля, 195.Федір Солоденко, 196.Федір Чечуга, 197.Дмитро Пилипович, 198.Ясько Киселенко.

Примітка

Намагався переписати цю частину Реєстру без змін, лише для зручності додав порядкові номери козакам, аби зручно було їх знайти. Іноді вказав сторінку реєстру, де записано відповідне прізвище.

Сотня Шубцева, це перша сотня Черкаського полку, але спочатку у Реєстрі перечислено керівництво полку, мабуть посильні і кажучі сучасною мовою штабна рота.

Мета праці

Вважаю треба пам’ятати героїв які воювали за вільну незалежну Україну. Хай слава про них живе в наших серцях вічно. А як навчимося шанувати своїх героїв, то і життя наладиться. До бидла, що своїх не шанує і інші народи відносяться як до бидла, і нерідко намагаються навіть уярмити або і фізично знищити.

Щоб з'ясувати, до чого здатні наші хлопці, слід створити їм якомога більше перепон. І світ здивують, і самі не відразу збагнуть, як спромоглися таке встругнути.

Чайка "Спас", що по всіх ріках, морях та океанах ходить
Біля причальної стінки Балаклавської бухти козацька чайка "Спас" не губилася навіть поряд з ошатними яхтами. Щоправда, корабель довжиною 21 метр, шириною 3 метри, висотою надводного борту шось близько метра виглядав куди скромніше за красунь "Алсу" і "Руслана" (належать тим самим Алсу і Руслані). Що й казати про власність компаній "Лукойл" і "ТНК", припнуту десятками тросів в марині елітного яхт-клубу (там такими мільонами американських карбованців хизуються!).

 Все одно, що порівнювати випещену виставкову конячку з витривалим піджарим скакуном-степовиком. Щось хиже і свавільне вбачалося у стрімкому, притиснутому до бірюзової гладі корпусі. До того ж і шість гармат — не іграшкові.
Хлопці поралися біля чайки неквапливі, спокійні, грунтовні. Порозумілися відразу. Мореходи з сухопутного Львова розповідали про пригоди небагатослівно, але смачно.

Почалося все з "Пресвятої Покрови".
Це - козацька чайка, яку збудували у Львові в 1990 - 1992 роках козаки з Товариства "Кіш" на чолі з Василем Качмарем, і пішли в море. Мандри тривали довго, цікаво, завжди надзвичайно.
Через дев’ять років весною 2001-го дійшли до Барселони, але до того обійшли Францію, були в Англії, Голандії, відвідали безліч фестивалів, відкривали міжнародні регати.
Останні два роки мандрів, перед поверненням в Україну, козацька залога прожила комуною на кораблі, весь час у переходах від Шербурга в Нормандії, через свято старовинних кораблів "Брест-2000" у Бретані, вниз по Біскайській затоці до Бордо, а там каналами — у Середземне море. Підробляли косметичними ремонтами вітрильників та будинків у Шербурзі, Сан-Тропе та на Менорці.      
По дорозі в Україну придумали перейти Атлантичний океан до Нью-Йорка. Спершу думали це зробити на "Пресвятій Покрові", але в Товариства "Кіш" були власні плани на свій корабель. Тому разом із Мироном Гуменецьким, що останні чотири походи був капітаном чайки, вже тепер "старої", задумали будувати нову чайку.
Перед початком реального будівництва з півроку розповідали усім друзям і знайомим про проект. Першим знайшовся львівський художник і викладач Богдан Салій. В розмові за кавою порахували, скільки грошей потрібно на зрушення справи з місця. Виявилось - 3500 доларів. Богдан сказав, що ідея хороша, наступного дня приніс гроші і вклав їх у корабель.
Знайшли місце поблизу Львова в селі Раковець. Будувалося по-різному. Швидко і радісно, коли зустрічали розуміння і допомогу. А часом робота не йшла, грошей не було, і чиновникам, чомусь, було плювать, що в сухопутному Львові будується вже другий корабель, котрий вперше збирається здійснити Трансатлантичний перехід.
У грудні 2003-го привезли першу п’ятнадцятиметрову товстенну модрину на киль. Дозволили її спиляти в заповіднику. Коли падало це височенне чудо, стався невеликий землетрус. Нарахували 180 кілець. Колоду дотягли до ангару великим трактором, і важила вона приблизно сім тон. Майже, як готова чайка. Недовго по тому з’явилась і назва корабля - "Спас". "Львівліс" подарував щоглові сосни з Радехова, потім - модрину зі Старого Самбора. Мідні заклепки зробили у Бродах. Гармати відливали на Кераміко-скульптурній фабриці у Львові. Оковка на щоглу та залізні вертлюхи під гармати — городоцька фірма "Писанка"…

Людей, причетних до будівництва корабля, було багато. І на запитання: скільке все це коштувало, хлопці знизують плечима догори. Підрахувати важко, але не нажилися. Кожну копійчину — у діло. А наразі дерев’яний корпус чайки готовий, чотирнадцятиметрова щогла встановлена, вітрила пошиті, весла справні.
У червні 2006-го дісталися суходолом до Севастополя. Поспішали до Дня військово-морських сил України. Збиралися салютувати з усіх шести гармат президентові. Але довелося споглядати урочистя з пірса. Потрібний кран був лише у росіян з ЧФ. А допомоги з боку командування українським флотом треба було дочекатися. Тим не менш чайка "Спас" після освячення капеланом ВМС України таки стала на воду. Президента не діждалися. Подалися до Миколаєва, щоб встановити двигун і навігаційне оладнання. Потім — до Балаклави. Випробували чайку на морському просторі. Раділи щиро: слухняна, досить швидка, шторм у чотири бали витримала гідно.
У штольні підземного музейного комплексу "Балаклава" перечекав "Спас" зиму. А там, дасть Бог, його вітрило площиною 85 квадратів побачать в Атлантиці, Нью-Йорку, Чикаго. Прощаючись з хлопцями, від душі побажав успіху. Можливо, такий приклад невпинного поступу до омріяної мети запорізьким звитяжцям за взірець стане.
Та от чиновництво наше непереборніше за будь-який шторм. В океан чайку не відпускали люто. Виявилося, що не можуть ніяк її до морського регістра занести - не яхта, не корабель, не катер...А на престиж держави, її славу їм так собі... начхати....