Колись Герман сказала, що Кличко нагадує їй Януковича. Воно дійсно так. І за зростом, і за інтелектом, і за освітою, той профессор, цей дохтур(ми ще не бачили, як він пише, можливо і профессора переплюне), і в біографії обох є темні плями, один з двома отсідками та шапками досі не може розібратися, другий то визнає, що знає почившего в бозе бандита Рибку, то каже, що перший раз чує це погоняло. 

Якби вибори відбулися найближчим часом, найбільше голосів виборців отримали би Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», за яке готові проголосувати 26,2% тих, хто має намір взяти участь у виборах, і Партія регіонів (24,6%). За Політичну партію «„УДАР” Віталія Кличка» готові проголосувати 11,8% учасників виборів, за Комуністичну партію України — 9,4%. Близькими до подолання 5%-го виборчого бар’єру є також Партія Наталії Королевської «Україна — Вперед» (4,3%) та Всеукраїнське об'єднання «Свобода» (4,2%). 15,4% тих, хто має намір взяти участь у виборах, ще не визначилися, за кого голосуватимуть.

ВО «Батьківщина» і Політична партія «УДАР» частіше підтримуються виборцями Західного і Центрального регіонів, Партія регіонів і КПУ — виборцями Сходу і Півдня, ВО «Свобода» — Заходу країни.

Серед респондентів які визначилися, за яку партію голосувати, впевненість у своєму виборі є досить високою: майже половина з них (48,9%) повністю впевнені у своєму виборі, ще 43,5% скоріше впевнені в ньому.

Основною причиною, яку респонденти враховували, коли визначалися, за яку партію голосувати, опитані назвали те, що ця партія може вирішити проблеми, які стоять перед країною — цю відповідь дали 51,5% респондентів, які збираються голосувати за якусь партію. Також серед причин вибору часто називалися: цю партію очолює сильна особистість, рішучий лідер (41,7%); партія здатна покращити життя таких людей, як сам респондент (31,2%); її ідеологічні позиції найбільш близькі поглядам та переконанням респондента (29,5%); ця партія спроможна здійснити реформи, позитивні зміни в суспільстві (24,8%); ця партія забезпечить стабільність у державі (24,0%); до керівництва партії входять люди, які викликають повагу респондента (23,5%).

Ці причини часто називалися в усіх регіонах. Крім того, на Півдні і Сході часто називалася така причина вибору партії: ця політична сила має недоліки, але інші партії — ще гірші (21,7% респондентів на Сході, 21,0% — на Півдні). У Західному регіоні серед причин вибору також часто називали те, що партія обстоює українську мову як єдину державну (23,4%) та те, що вона захищає українську культуру, українські традиції, цінності (20,9%).

Загалом ситуація напередодні виборів характеризується низьким рівнем оптимізму населення. Майже дві третини (63%) респондентів дотримуються думки, що події в Україні розвиваються у неправильному напрямі. Так вважають більшість жителів усіх регіонів — від 54% жителів Півдня до 74% жителів Заходу країни.

Це інформація зі звіту Центра Разумкова, що приведений на їхньому сайті.

Вражають результати по Півдню і Сходу: 40,4 і 40,8% відповідно підтримки ригів. Це клініка. Небезпечно низькі результати у Свободи. Навіть у Центрі тільки 3,9% збираються голосувати за свободівців. Якщо вони не пройдуть по спискам, і близько 5% голосів буде загублено, взагалі можно не сподіватися на формування опозіційнох більшості. Треба їх всіляко підтримувати.

  А вам відомо, що спостерігачів від кандидата в Президенти України Гриценка звільнили від обов*язків ще до виборів? Обдзвонили всіх і сказали, що їхніх послуг не потребують. Причина: немає грошей! Отак закінчилася моя політична кар*єра так і не почавшись...

А може піти все таки...так би мовити на волонтерських засадах?...

Ходив я на ті вибори, най їм грець, добре хоч погода була тепла. Та ніяка зараза за мій, вельми поважний голос і

копійчини не запропонувала, комуняки, щоб їм пусто було, навіть на пиво і десятки не дали, як вони будуть страну

народу повертати? Тож довелося громадянську свідомість виявляти, та ставити курделика за "аби шо". Доречі, за

результатом екзітполу, який я сам провів, опитавши самого себе(похибка 0%), оце саме "аби шо" виявилось лідером

народного волевиявлення в моїй особі. Тож із цього можна зробити висновок, що у новому нашому кнессеті "аби шо"

буде кермувати нашою країною, приймати "аби які" закони, та вести нас "аби куди". Тобто нічого не змінилось, але

є надія, що буде трохи веселіше.

Сам Порошенко у своїй виборчій програмі навесні цього року обіцяв, що це мають бути вибори за відкритими списками.
     Водночас заступник глави ЦВК Андрій Магера переконливо доводить, що вибори за відкритими списками провести буде неможливо, оскільки для них навіть не створено програмне забезпечення.
     На його думку, всі розмови про відкриті списки – це "качка", аби відволікти увагу, а в підсумку провести вибори за чинною системою "50 на 50". 

     Правда в тому, що ця система влаштовує нинішніх олігархів і їх підручних, хоча їм соромно в цьому зізнаватися, бо вибори "50 на 50" є тотально корумованими.
   .
     Задоволені системою "50 на 50" будуть також нинішні корумповані мажоритарники, які сподіваються, що протягом двох місяців на їх округах не встигнуть вирости конкуренти.
     Сам Магера виступає за прапорційну систему із закритими списками, вибори за зразком 2006 та 2007 років), бо їх реально провести, і це – краще нині діючої змішаної системи, бо принаймні прибирає корупцію в мажоритарних округах.
    
     На мою думку, єдиний можливий компроміс – хай це будуть вибори за закритими списками, але без прохідного бар'єру взагалі.
     Зрозуміло, що прохідний бар'єр утвориться автоматично – коли почнуть перераховувати отримані голоси в пропорції на 450 депутатських місць. Щоб завести хоча би одного депутата, партії треба буде набрати близько 50-60 тисяч голосів по всій Україні.
     Є думка, що вибори без прохідного бар'єру можуть ускладнити створення коаліції під Петра Порошенка.

Але задача виборів – це не створення зони комфорту президенту, а формування представницького органу влади. Рада без прохідного бар'єра буде максимально відповідати настроям у суспільстві. Тому або вибори без бар'єру, або – за відкритими списками, хай навіть на місяць чи два пізніше.
     Сергій ЛЕЩЕНКО

Чотири ночі вже минуло, як закінчились вибори, а мене ніяк не відпускає... Ця тема не йде мені з голови, переслідує мене уві снах.

Перший сон був звичайним, я навіть не звернув на нього уваги - ходжу по сусідніх дворах, спілкуюсь з людьми, розповідаю свої думки, плани, всі мені раді, у мене з"являються нові друзі, прихильники, підтримка... А потім пригадую, що вибори вже закінчились, і так дивуюсь, що прокидаюсь...

Другий - трішки дивкуватіший... Сон був присвячений вигадуванню дизайну листівок, підбірці рекламних текстів і боротьбі з конкурентами. Стільки крутих ідей виникло!!! Коли прокинувся, дуже шкодував, що це мені не наснилось ДО того, як почалась агітація. (-:

Третій сон хоч і був дуже реалістичним, але в ньому вже відбувалось таке, чого в принципі відбутись ніяк не могло... Я був з подружкою, яка допомогала мені під час виборів, і ми познайомилися з жінкою, яка балотувалась від Партії Регіонів (Правда, уві сні вона чомусь стала брюнеткою, хоча в житті я її бачив блондинкою). Ми з нею дружньо поспілкувались по душам, і вона запропонувала мені свою допомогу, запросила до себе в гості. Її дім чомусь знаходився в балці між проспектом Кірова та проспектом Гагаріна - ззовні звичайнісенький приватний бутиночок по типу селянської мазанки, навколо нього ніякого паркану, у дворі не бігають собаки, все чистенько, охайненько. Коли зайшли всередину, дизайн змінився на хай-тек, повсюди був зроблений якісний ремонт, стояли коштовні речі майже як в музеях, а сам дім вразив мене своїм об"ємом - тут було більше 40 кімнат, до яких проходив цілий лабіринт коридорів. Сама вона пішла вперед, а ми трішки замешкались і швидко загубили її, потім довго блукали коридорами, але так її і не знайшли там. Здивований та засмучений я прокинувся.

Сьогодні мені нанився четвертий сон. В ньому я став роботом. (Здається, тиждень тому я з сином дивився мультфільм про хлопця-робота, і тепер став таким самим). Наскільки я пам"ятаю, я перетворився на нього спеціально, щоб швидше та ефективніше провести передвиборчу кампанію. Але чомусь я знову опинився у військовому інституті, на тому ж самому факультеті, і там були мої однокурсники. Вони мене відразу впізнали, і навіть не запідозрили, що я тепер став роботом. Це було зручно, тому що мені потрібно було якнайшвидше звідти звалити, щоб продовжити передвиборчу агітацію. Доки я розробляв план дій, дуже цікаво було знову побувати в тому місці, та в тому часі, який став для мене переломним моментом в житті. Чи то ностальгія мене зачепила, чи просто хотілось трішки змінити обстановку, але замість однієї доби я провів у тій військовій частині цілих дві доби замість однієї. Другу добу присвятив роздумам та прогулянкам по найкращим місцям в Києві, які я люблю згадувати, коли і не сплю (-: За розробленим планом я надурив декілька охоронців, систему сигналізації. На той час я вже добре розумів, що можна дуже пошвидшити повернення додому, якщо використовувати всі роботовські можливості, тому я активно літав, лазив по стінах, рив тонелі, масувався під місцевість і таке інше (-: Вже коли додому залишався останній ривок, і коли в голові була ясна думка, як мені зараз буде найкраще та найшвидше провести всю агітаційну програму, як мені вигідно подати всі роботовські переваги людям, щоб ті пішли за мною, як і що я робитиму, коли все закінчиться... раптом прокинувся (-:

----------------

Кажуть, уві снах мозок розбирає ті проблеми, які залишились нерозрішеними вдень.. судячи з того, що всі сни у мене перенасичені темою виборів, у мене стільки невизначеностей накопичилось, що потрібна не одна ніч, а цілий тиждень... Звісно, хочеться вже якось вийти з цієї теми, переключити увагу на інші важливі речі, зконцентруватись на наступних подіях, але доки сни є такими цікавими, колькоровими, реалістичними та повчальними, то хай будуть (-:

Ваш, сномрійливий Миколка.

Пропоную робити прогнози. Подивимося всі разом, чий прогноз буде найвдалішим.

Кандидат в Президенти Юлія Тимошенко завтра візьме участь у першому засіданні Вищого адміністративного суду, який в п’ятницю об 11:00 розпочне розгляд справи за її позовною заявою про визнання протиправними дій, бездіяльності та рішення Центральної виборчої комісії про встановлення офіційних результатів президентських виборів.

"Я думаю, що обов’язково Юлія Володимирівна буде на першому засіданні з розгляду цієї справи", - сказав керівник Центрального виборчого штабу Олександр Турчинов.

Передбачається, що підтримати свого кандидата Юлію Тимошенко під час судового розгляду до будівлі Вищого адміністративного суду (вул. Московська, 8) прийдуть її прихильники.

Як відомо, 16 лютого, кандидат на посаду Президента Юлія Тимошенко подала до Вищого адміністративного суду України позовну заяву щодо незаконності протоколу Центральної виборчої комісії про встановлення офіційних результатів виборів глави держави.

17 лютого ВАСУ відкрив провадження в адміністративній справі за позовом Юлії Тимошенко до Центральної виборчої комісії. Ухвалою суду визначено, що позовну заяву було подано у встановлений законом строк, і вона відповідає вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Того ж дня Вищий адміністративний суд частково задовольнив клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову Юлії Тимошенко та зупинив дію рішення ЦВК про встановлення результатів повторного голосування з виборів Президента та обрання Віктора Януковича Президентом України до закінчення розгляду даної адміністративної справи.

ВАСУ визначив, що судове засідання для розгляду справи за позовом кандидата на пост Президента України Юлії Тимошенко до Центральної виборчої комісії відбудеться 19 лютого 2010 року об 11:00.

Згідно з ухвалою суду, справа розглядатиметься колегією суддів у складі всіх суддів Вищого адміністративного суду, крім суддів, які відсутні з поважних причин. Суддя-доповідач у справі – Олександр Нечитайло.

Повний текст позовної заяви Юлії Тимошенко читайте тут

http://www.tymoshenko.ua/uk/article/o7xcwoua