хочу сюди!
 

Лариса

52 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 38-57 років

Замітки з міткою «росія»

Герой України Роман Шухевич і совкова пропаганда що його оточує

Текст статті викладено російською мовою для того щоб зрозуміли ті хто отримав найбільший переляк від совкової людиноненависницької пропаганди.

Сотрудник СБУ:  Мы ездили в Израиль увидеть досье против Шухевича – а его просто не существует

Владимир Вятрович сотрудник Института национальной памяти, советник главы СБУ, исследователь истории Украинской повстанческой армии и биографии главнокомандующего УПА, Героя Украины Романа Шухевича ответил на вопросы УНИАН.

И СМЕШНО, И СТРАШНО, КОГДА ВИЦЕ-ПРЕМЬЕР ПО ГУМАНИТАРНЫМ ВОПРОСАМ РАСПРОСТРАНЯЕТ ДЕЗИНФОРМАЦИЮ Когда в прошлом году отмечалось столетие со дня рождения Романа Шухевича, гуманитарный вице-премьер правительства Януковича Дмитрий Табачник заявил, что он к такому празднованию относится с отвращением. Процитирую почти дословно: “Это каким же надо быть специальным капитаном, чтобы его привозили к Гитлеру и он получал из его рук орден...” Меня удивляет как историка, что мой коллега, доктор исторических наук, оперирует баснями о том, что Шухевич был награжден железным крестом. Есть опубликованные списки всех награжденных железным крестом: можно зайти в Интернет и посмотреть, что среди награжденных нет Шухевича. Сопутствующей этой является басня о том, что якобы крест вручал ему Гитлер. Это и смешно, и страшно слушать, когда государственный чиновник такого уровня, как вице-премьер по гуманитарным вопросам, позволяет себе распространять такую дезинформацию. За такие вещи он как чиновник должен был бы отвечать, а как историк – считаться совершенно скомпрометированным. Потому что ни одного исторического основания для этого утверждения нет.  Столетний юбилей нужно было отмечать. Шухевич – одна из ключевых фигур двадцатого века. В других странах таких героев было сотни, и именно они являются ориентирами для нации. Украинцы имеют право называть героями тех, кто воевал за свободу своей страны. Романа Шухевича упрекают: у него, мол, на руках кровь, но главное задание военного – воевать... В 40-50-ые годы ХХ века поставить на повестку дня вопрос о создании Украинского государства можно было только путем вооруженной борьбы. Никто не собирался слушать украинцев в парламентах и предоставлять им права, единственным способом привлечь к себе внимание было вооруженное восстание. Можно сказать что, выбирая между двумя режимами – советским и немецким, Шухевич избрал тот, который обещал независимость Украине? Роман Шухевич сотрудничал с немцами, я имею в виду именно создание легиона «Нахтигаль» зимой в 1941 году, а также в 1942 году, когда после расформирования «Нахтигаля» был создан батальон «Шуцманшафт 201». Украинское освободительное движение, которое ставило себе целью создание независимого Украинского государства, имело право выбирать союзников. Тем союзником была избрана Германия. Почему? Потому что это была единственная сила, которая претендовала на пересмотр геополитических условий, которые существовали в Европе на то время. Это было четко антисоветское движение, а на тот момент Украина была оккупирована советской властью. Однако после 30 июня 1941 года, когда немцы не приняли Акт возобновления независимости Украины и создание правительства Стецко, когда начались репрессии против руководства Организации украинских националистов, то ОУН переходит на антинемецкие рельсы. С началом 1943 года Роман Шухевич становится в ряды УПА и с оружием в руках борется против немцев. Вы как исследователь пытаетесь избегать каких-то страниц биографии Шухевича, которые в нашем сознании считаются грехом. Даже если Шухевич и сотрудничал с Абвером с 1939 года, как пишут в России, то что здесь крамольного? Руководство СССР тогда активно сотрудничало с Вермахтом, так почему Шухевич не мог сотрудничать с Абвером? Шухевич имел право как личность сотрудничать с разведкой. Нам важно не избегать этого момента, а оценивать цель, которую он ставил перед собой. Цель была единственная – создание вооруженной части, которая может впоследствии стать ядром украинской армии. Очень многие старшины «Нахтигаля» потом стали командирами УПА. И почему Франция и Британия имели право на протяжении 1938–1939 годов сотрудничать с Германией, почему Советский Союз имел право сотрудничать с Германией на протяжении 1939–1941 года? И почему украинцы по определению не имели права сотрудничать с немцами? Отмечу, что речь идет о периоде, когда немцы еще не успели показать своего звериного лица и воспринимались как освободители от советской власти. Когда Шухевич понял это, а также то, что немцы не выполнили договоренностей, он начал воевать с ними. ОУН–УПА — это та сила, которая отважилась бросить вызов обоим тоталитаризмам: и немецкому, и советскому. Даже Черчилль пошел на компромисс с одним злом, чтобы побороть второе. И уже 1946 году он понял, что они, уничтожив одного монстра, утвердили другого. Почему Шухевич, осознав, что немцы обманули его и что верхушка ОУН арестована, сразу не повернул оружие против немцев? Давайте говорить о реальных вещах. Роман Шухевич вел за собой семьсот воинов, а Вермахт имел на то время близко полумиллиона. Повернуть в 1941 году оружие откровенно против Вермахта и сказать: теперь мы как военные формирования «Роланд» и «Нахтигаль» воюем против Вермахта, – значило быть уничтоженным на месте. Они подали петицию командованию Вермахта о том, что бойцы прекращают выполнять приказы. Германия же не захотела, чтобы украинцы начали играть роль независимого политического фактора, после этого ребят из «Нахтигаля» отправили в лагеря переподготовки, где они фактически находились в статусе пленных, которых в каждый момент могли расстрелять. До конца 1942 года воины имели подписанный контракт, который обязывал их оставаться в рядах батальону «Шуцманшафт». Когда контракт закончился, эти люди заявили: мы больше с вами служить не будем. Многим из них это стоило жизни. Шухевича тогда повезли во Львов, и он, понимая, что его ожидает, сбежал из-под стражи. После этого Шухевич во время оккупации Украины Германией (в 1943–1944 годах) возглавлял УПА, главным фронтом которой была вооруженная борьба против немцев. Есть тысячи документов, которые это подтверждают. Когда мы начинаем говорить с российской стороной об этом языком документов, то дискуссии прекращаются. Все, что говорит российская сторона и пророссийские силы в Украине, опирается лишь на стереотипы советской эпохи. Утверждают, что после 1942 года, Шухевич воевал против белорусских партизан и поляков. Батальон «Шуцманшафт», где были бывшие представители «Нахтигаля», в том числе Роман Шухевич, прекратил свою деятельность в конце 1942 года. После этого большинство ребят влились в Украинскую повстанческую армию. А вот были ли советские партизаны в 1942 году в Беларуси? Василий Быков пишет, что были... Василий Быков – писатель. Посмотрите документы. Документы говорят, что то были специальные диверсионные группы, созданные под руководством НКВД, которые засылались в немецкий тыл для проведения антифашистских действий. Называть их партизанами тяжело, потому что партизаны – это сопротивление, организованное местным населением. МЫ ЕЗДИЛИ В ИЗРАИЛЬ УВИДЕТЬ “ДОСЬЕ” ПРОТИВ ШУХЕВИЧА, А ЕГО ПРОСТО НЕ СУЩЕСТВУЕТ В этом году во время визита в Израиль нашего Президента сотрудник мемориального комплекса Яд-Вашем сказал, что Шухевич уничтожал евреев. Потом, после правительственной поездки в Израиль, появилось опровержение – что якобы в архивах Израиля ничего компрометирующего нет. Не могли ли западные сторонники демократии ради поддержки Ющенко попросить Израиль не обнародовать настоящие документы относительно Шухевича? Нет... Скорее можно допустить, что на кое-кого в Израиле, в частности на сотрудника мемориального комплекса Яд-Вашем Йосифа Лапида, повлияли российские представители, сторонники гипотезы о «бандах УПА», и в результате всплыло “досье на Шухевича”, которое вроде бы содержит документы, которые доказывают его участие в антиеврейских акциях (о наличии такого “досье” сотрудник мемориала заявил Президенту Украины во время его визита в Израиль. – Авт.). Мы, то есть правительственная делегация приезжали специально в Израиль ознакомиться с этим “досье” и встретиться с человеком, который имел смелость сказать Президенту Ющенко о “документах”. Однако Йосиф Лапид, к сожалению, не явился не встречу. Я хотел пообщаться с ним, мне было крайне интересно посмотреть документы... Почему это не было сделано? Ни документов, ни господина Лапида... В Израиле почему-то доминируют абсолютно советские стереотипы. Нам передали два советских документа КГБ, но мы предоставили четкие материалы – инструкции, как создавались такие “документы”. А создавались они уже через десятки лет после самих событий... Написана ли исторически выверенная биография Шухевича? Нет... Не создано научной базы для исследования истории Украины двадцатого века. У нас нет единой концепции новейшей истории Украины. Вместо этого есть эклектика между советской концепцией и новыми национальными веяниями. До последних лет политическую власть в Украине представляли воспитанники советского режима, они и формировали запрос на историографию эклектического характера. Эта ситуация частично изменилась с приходом Ющенко: некоторые изменения происходят, но очень медленно. Историческая наука сейчас также во многом представлена людьми, которые писали оды Сталину и формировали советскую историческую память. И сейчас им очень тяжело признать: то, что они писали на протяжении всей жизни, – ничего не стоит. РОССИЯ БОИТСЯ ПРОИГРАТЬ ИНФОРМАЦИОННУЮ ВОЙНУ, ПОТОМУ ЧТО СРАЗУ СТАНЕТ ПОНЯТНОЙ ЕЕ РОЛЬ В ИСТОРИИ УКРАИНЫ Почему российский Интернет завален рассказами о том, что Шухевич устраивал погромы, и нет аналогичных страниц с альтернативной информацией? Историческая память – это арена информационной войны. А эта война – одна из основ российской политики. Она заключается в том, что Украина не имеет права на независимый взгляд на свою историю. Россия ведет против нас информационную войну потому, что в случае поражения будет понятна роль России в нашей истории. Будет понятно, что Россия несла в Украину колониализм. И это очень ослабит возможности влияния России на нашу современную политику. Можете ли как историк ответственно сказать: Шухевич не совершал еврейских погромов? Да. Так же Вы можете сказать, что Шухевич не убивал мирное население, белорусов и поляков? Очень интересный вопрос относительно мирного населения в партизанской войне... Если говорить о регулярной войне, непартизанской, то боец от бойца отличается униформой. Считать ли мирным населением поляков или белорусов, которые днем работают как обычные крестьяне, а вечером вооружаются и нападают на село, независимо, кто это – поляки или украинцы? С автоматом — он воин, с сапой – мирное население. Когда его в стычке убивают, то он мирное или немирное население? История борьбы УПА против немцев может стать мощным антитезисом сегодняшнему лозунгу “о реабилитации гитлеровских “пособников”. О борьбе УПА против немцев есть пять или шесть томов сборников материалов, изданных в Украине. Первые командиры УПА, которые их создавали, погибли в боях против немцев. Есть четырехтомное издание Косика, профессора Сорбонны, который работал в немецких архивах, опубликовал четыре тома документов, которые говорят о том, как УПА воевала против немцев. Есть отчеты советских историков, изданные у нас, где написано: “Однозначно установлено, что националисты бьют немцев”. Это же есть и в научных работах советских историографов. Шухевичу приписывают фразу: «Те, кто безоговорочно приняли советскую власть, должны быть уничтожены». Покажите источник... Бандере приписывают слова: «Наша власть должна быть страшной». И замалчивают продолжение этой же фразы: “Власть должна быть страшной по отношению к нашим врагам» и так далее... Есть еще “знаменитый” тезис, что УПА осуждена Нюрнбергским процессом... Возьмите любое издание материалов Нюрнбергского процесса, и если вы найдете там аббревиатуру УПА, то я лично подарю вам приз. Еще россияне утверждают, что УПА после 1942 года – это “проект Абвера”... Ну это просто абсурд! “Проект Абвера”, придуманный для борьбы с Вермахтом? А почему же немцы сами писали о себе, что они борются против УПА? Города Мизоч, Высоцке и Колки были освобождены от немцев, там создавались повстанческие республики. Не советую глотать то, что готовит советская пропаганда. Мне кажется, что мы слабее в этой информационной войне, потому что у нас Шухевичем занимается один историк, да еще и связанный с СБУ... Ну, во-первых, не один историк. А во-вторых, я работаю в СБУ с 9 января этого года, а тематикой УПА занимаюсь свыше десяти лет. Есть закон Украины о национальной безопасности, согласно с которым распространение заведомо неправдивой информации, которая дестабилизирует ситуацию в Украине, является одной из угроз национальной безопасности. А что делается сейчас? На дезинформации об УПА расшатывается ситуация в Украине. Специально нагнетается противостояние, которое базируется на лжи. Кроме того, я пошел в СБУ, потому что архив этой службы является наибольшим хранилищем материалов об ОУН–УПА. И эти материалы должны “работать”, настоящими документами мы должны опровергнуть все стереотипы относительно ОУН–УПА.

Разговаривала Маша Мищенко

http://www.unian.net/rus/news/242921-sotrudnik-sbu-myi-ezdili-v-izrail-uvidet-dose-protiv-shuhevicha-a-ego-prosto-ne-suschestvuet.html 


82%, 31 голос

13%, 5 голосів

5%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

“Науковий” сатанизм

Як відомо основу комуністичного і соціалістичного руху сформували твори Карла Гейнріха Маркса. Батько і матір його були христьяни ( євреї — вихрести ) , але самі вони походили з родин рабинів. До речі , прізвище Маркс походить від так званих маркоситів — послідовников Маркоса ( в перекладі з давньоєврейської означає “обманщик”) , який ще за часів Мойсея навчав євреїв як краще обманювати й грабувати єгиптян. Саме цей жрець Маркос викрав учення “Луксорського братства” “Як оволодіти народом за допомогою економіки”

Так ось у своєї юності молодий Карл був глибоко віруючою людиною , його переродження відбулося після його знайомства зі своєю майбутьньою дружиною Женні фон Вестфален яка була утягнена в таємне товариство ілюмінатів(товариство ілюмінатів головною метою своєю діяльності ставить захоплення влади в окремо взятій країні ). Карл таємно заручився з нею і прийняв ритуал посвячення сатані.

У цей час Маркс захоплюється сатанинскою літературою і пописує вірши , наприклад :

“Диявол такт мені відбиває,

Він смичок мій направляє” , або “Моя душа , колись віддана Богу , тепер призначена для пекла”

І цей “демоничний геній” не залишав його до кінця життя і судячі з усього навіть заволодів його дітьми. У Маркса були прізвиська “Знищити” і “Мавр” . До найближчого оточення Маркса входили такі люди як М.Гесс, П.Прудон ,Б.Бауер , М.Бакунін якому , до речі ,належать ці строчки “Диявол — перший революціонер і спаситель світу” . Інший сатанист Прудон вигукував “Приди до нас сатано , .... Бог — це безтямність і боягузство !” Зять Маркса кричав -”Війна Богу — у цьому вісь прогрес !” Але Марксу просто вигуків було замало його величезний інтелект шукав силу яка змогла б зруйнувати весь цій світ.

У 1840 — 1845 роках Марксу і його родині було дуже тяжко , вони переслідувалися поліцеєю, були вислани з Парижу існували на подачках . І будучи сам приниженним і зневаженим він знайшов руйнівну силу , яка могла пустити шкереберть весь Божий світ.

Ця сила — пролетарі (пролетар — слово латинське , означає “той хто має лише дітей” )

Усі принципи ілюмінатів ( про яких вже йшлося ), цієї сатанинскої секти, увійшли до “Маніфесту”: знищення законних легітимних урядів, завоювання пролетарямі влади , скасування власності,знищення сім'ї(“Буржуазні розпотякування про сім'ю викликають огиду”),і звичайно ж знищення религії та моралі(“Комунізм відміняє вічні істини,відміняє релігію, моральність”).

У 1846 році Маркс стає членом “Союза комуністів” , заснованого німецькими емігрантами-ілюмінатами. І треба відзначити що у 1849 році цей “Союз” був заборонений баварською владою законом про боротьбу з сатаністами , вони назвали речі своїми іменами. Але на заклик “Маніфеста” відгукнулася не Європа , а Росія.

Наш діагноз - клептократія(?)



Вірно поставлений діагноз перший крок до одужання. Наше суспільство здоровим назвати не можна. Діагнозів хвороби безліч – від кожної політсили, як мінімум, по одному. Проте, я не чув серед великого розмаїття думок наших політиків такого діагнозу як клептократія. Цікаве питання – ЧОМУ(?)

Клептократія (з грец. — красти, грец. — влада) — публіцистичний термін, яким позначають владу крадіїв, ситему влади в умовах якої корупція та фінансові зловживання державних чиновників та політиків стає одним з основних стрижнів життя суспільства. Є результатом специфічного поєднання у політичному житті цілої низки країн, зокрема, у пострадянських державах, елементів анархічного та охлократичного, а нерідко й автократичного режимів.
Термін є публіцистичним, а не науковим, але завдяки гостроті отримав деяке поширення.
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Визначення терміну клептократія не викликає ніяких асоціацій з нашим сьогоденням???
[ Читати далі>>> ]

94%, 15 голосів

6%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Сергій Грабовський: Православні нехристі і "газове Різдво"

355 років тому полковник Іван Богун на старшинській раді у Переяславі категорично відмовився присягати московському цареві і наполягав, що цього не слід робити нікому з українців.

Аргумент полковника Богуна був зовсім не політичний, а, як би сьогодні сказали, культурно-світоглядний: московіти тільки прикидаються православними християнами.

Насправді ж вони люті язичники, які не шанують Істину, Слово і Любов.

Підсумки

5 років "розкрадання армії" перетворюють 5000 голих і босих бійців, що їх годують, одягають та лікують волонтери, на 10-ту за силою армію Європи, із сучасним озброєнням, спорядженням, гуртожитками та ін.

5 років "мародерства" в "Оборонпромі" дають "Вільху", "Нептун", "Квітник", "Берест" та іншу високотехнологічну зброю.

5 років "страшної корупції" забезпечують повний перехід державних закупівель у прозору систему електронних аукціонів, що, в свою чергу, забезпечує економію мільярдів бюджетних гривень; приносить в бюджет дівіденди від компаній на кшталт "Укрнафти", котрі їх ніколи не сплачували.

5 років "знущання з простого народу" призводить до підвищення мінімальних зарплат (як наслідок - переходу зарплат з тіньових у білі), підвищення пенсій, відпрацювання системи субсидій, зростання майже вчетверо місцевих бюджетів.

5 років "офшорів" Президента знаменуються сплатою лише у 2018 році 2 млрд. грн до бюджету від "Рошен" та 1,2 млрд. грн на потреби АТО.

5 років "розвалу банківської системи Гонтаревою" відгукуються доларом, що підскочив у 2015-му, впав, трохи посмикався і 2 роки сидить собі здебільшого у коридорі 26-28, і що характерно - не падає разом із російським рублем. (І до речі - хто коли останній раз чув про "обнальників"?).

5 років "домовленостей з Путіним" та "небажання завершити війну" призводять до багатомільярдних втрат Росії від санкцій, іще багатомільярдних втрат Газпрому за рішенням арбітражу, позовів по Криму, МН-17 та ін...

Парадокс? Парадокс!
Дисонанс (когнітивний)? Для багатьох - ні!

Тому що 5 років некритичного споживання ворожої пропаганди, нерозпізнавання пропаганди, що її замасковано під "боротьбу з корупцією", "свободу слова", "продовження справи Майдана" - роблять з громадянина овоч.

Олег Шимко

Новини Кримнаш №98

1. Надеюсь, ФСБ не начнет таскать гексоген с визитками Яроша в подвалы жилых домов в Крыму.
2. Вниманию ООН: в Крыму ценоцид.
3. Дипломы СевГУ не признаются даже Севастопольским морским портом) http://sevnews.info/rus/view-news/Pervyj-vypusk-komom-studenty-morskih-specialnostej-SevGU-neozhidanno-uznali-o-nelegitimnosti-svoih-diplomov/17429
4. Новости из райцентра Ленинского района Крыма: Половина депутатов не ходит на сессии из-за угроз коллег «самообороновцев Крыма», которые в 90х состояли в ОПГ «БАШМАКИ».
5. Когда хйло начнёт атаковать из Крыма, то он скажет, что это фермеры Джанкоя вместе с маклерами ЮБК, сходив в военторг, вместе пошли за водой..
6. Как Крым «кормит» россию: Украина завозит продукты, их перегружают на российские фуры и везут в РФ — готов миф о потоках продуктов из Крыма.
7. Зам «мэра» райцентра Щёлкино говорит, что в бюджете денег нет, даже ее оформили уборщицей. Поссовет хотят ликвидировать, ибо на з/п денег нет.
8. Прекрасная новость! Госслужащим Ялты придется распрощаться со своим укр. гражданством. Меньше ватников после возвращения Крыма—лучше Украине! http://www.sobytiya.info/news/15/49427
9. У моих соседей гимн рфии в 5 утра с будильника орал на всю округу еще с «рюзке весны». С Нового Года тихо, как бабка отшептала))
10. Оккупационные власти отказали Меджлису в проведении митинга в память о крымскотатарском деятеле. Тут без комментариев http://www.sobytiya.info/news/15/49423
11. В Ялте пройдёт митинг ряженых имбицилов в поддержку путина возле памятника Шевченкоhttp://ru.krymr.com/content/article/26856634.html
12. Каждый день от ватников слышу: Украина… на Украине… в Украину… И меня осенило! Украина! Они жить без тебя не могут! Ты у них в крови навсегда! )
13. В Ялте покупатели выходят из АТБ с полными руками продуктов, вот оно изобилие! На самом деле нет, просто на кассе нет даже пакетов. Даёшь советские авоськи!!!
14. В Крыму отдали «Дань памяти погибшим крымским беркутовцам». Заходим в YouTube.com и вбиваем фразу “зверства беркута”, любуемся “пострадавшими” https://www.youtube.com/watch?v=-talnbWQDpI ,https://www.youtube.com/watch?v=14pfTkANmOE
15. Половина моих знакомых в Судаке за Украину, но шифруются!
16. Алкооборона на улицах, мелкие бандиты во власти, под шумок вывозящие золотые слитки, тотальный распил и население, радующееся подачкам. Крым сегодня.
17. Сраная рос. медицина! Положить по серьёзной болезни человека в больницу не могут, он недостаточно болен. Скорые тупо не забирают. “Спасибо”, россия.
18. Обнародованы фамилии 6000 моряков предателей, оставшихся в Крыму. Список передали офицеры ЧФ ВМФ России!!! Предателей сливают новые хозяева. На очереди судьи, прокуроры и далее по спискуhttps://m.facebook.com/anton.gerashchenko.7/posts/812838565469659
19. У всех в студии есть сосед, которого изнасиловал Айдар)))))))) Айдар в тренде))))) (крымчане высмеивают постановочные ток шоу раша ТВ).
20. В Крыму прошли молебны за строительство Керченского моста. Тут даже и шутить не надо. Теперь точно построят, филиал ФСБ РПЦ гарантирует http://www.sobytiya.info/news/15/49430
21. На Масленицу в Крыму выложат из блинов российский флаг. Туалетная бумага с путиным уже была, теперь блины в триколорах, всё логично.
22. У соседа, который паркуется возле лома, с торпеды в авто пропал триколор. Ещё у одного победил холодильник? У других соседей еще летом все трикиолоры и колорадские ленты пропали. Процесс идёт.
23. Крымские бизнесмены хотят, чтобы переправа через Керченский пролив стала бесплатной. То есть, чтобы их расходы оплатили россияне http://www.ng.ru/economics/2015-02-18/1_pereprava.html
P.S. Столкнулся с новой крымской медициной. Как говорится — те, кто останутся в живых, будут завидовать мёртвым. Садом и Гамора по-русски.

КРЫМский бандеровец @CrimeaUA1


Сценарій розриву Росії на частини.

Професор Хом’яков: Про сценарій розриву Росії на частини


Російський політемігрант в Києві, московський професор Петро Хомяков написав статтю, в якій вказує на ті хворобливі точки Росії, які можуть призвести до її демонтажу Росії. Професор відзначає:

«Коли ми говоримо про сценарії, образно кажучи, «розриву Росії» в «тонких місцях», варто пояснити, що такі «тонких місць» багато. Але не кожне таке «тонке місце» призведе до розпаду Росії. Це повинно бути ясним з простого погляду на карту.

Будь-яка катастрофа, чи техногенна, чи природна, природно-техногенна, гуманітарна, соціальна, регіональна політична, і т.д., і т.п. затихне сама, або в результаті зусиль центру, якщо не матиме несподіваного продовження в абсолютно іншому місці.

Так, Саяно-Шушенська диверсія не може «відокремити» Красноярський край від РФ, але може спровокувати сепаратизм Далекого Сходу в умовах тривалої відсутності зв'язку з центром. І тоді виникає ситуація «подвійного удару», коли ще не впоравившись з однією проблемою, Москва отримує іншу проблему в іншому регіоні. Це, у свою чергу, послаблює Москву і провокує вже відносно легке і просте виникнення наступних проблем для Кремля.

Аналогічний приклад і з Воронежем. Виникає ланцюжок проблем Вороніж — Північний Кавказ. Цікаво, що при цьому просте самостійне загострення війни на Північному Кавказі до розпаду Росії не призведе. Цей чинник може бути важливим, або як продовження в якомусь ланцюзі проблем для Москви, або як перша ланка в іншому ланцюзі.

Наприклад, географія ясно показує, що у випадку з Північним Кавказом для Москви була б великим головним болем подальша спроба Грузії відвоювати Південну Осетію і Абхазію. Бо велика пожежа на Північному Кавказі не дозволяє Москві вільно діяти за Кавказьким хребтом. А без цього, просте загострення війни на Північному Кавказі безперспективне. Але це вже чисто військово-політичний сценарій. А їх ми поки не розглядаємо.

Ми розглядаємо сценарії «розриву» Росії в місцях, де цей розрив веде не до ВІДРИВУ окремих територій, а саме РОЗРИВУ НА ЧАСТИНІ ВСІЄЇ РФ котроюсь зоною гострої кризи або катастрофи.

Після чого втрачається здібність Москви до реакції на наступні виклики. Ми обережно оцінюємо перспективи чисто політичних причин, які ведуть в тих чи інших регіонах до аналогічних наслідків. Чому? Тому що в більшості своїй народ Росії інертний і не здатний стати ініціатором свого власного звільнення. Скористатися ситуацією подекуди народ ще може, але самим створити ситуацію — ні.

Тому ми й звертали таку підвищену увагу на ситуації, створені об'єктивними причинами. Проте є в Росії регіони, де й потенціал опору достатній, а географічне положення робить соціальний вибух в такому регіоні небезпечним для всієї Росії. До такого роду регіонів відноситься в першу чергу Татарстан.

Влади Татарстану і Башкортостана має намір заохочують сепаратистів і місцевих націоналістів, щоб продемонструвати Москві свою незамінність. Їхня гра полягає в тому, щоб Москва повірила — без їхнього мудрого керівництва татарський і башкирський сепаратизм стануть реальністю. А тому на користь самої Москви увічнити їхню владу у відповідних регіонах.

Але Москва більше не вірить в незамінність Шаймієва і Рахимова. Незрозуміло, що викликає скепсис Москви, сама загроза татарського і башкирського націонал-сепаратизму, або здатність Шаймієва і Рахимова цей сепаратизм стримувати.

Судячи з усього, вірна перша версія. Москва вже неодноразово мала намір змінити керівництво Татарстану і Башкортостану. Проте, Шаймієв і Рахимов належать до «четвірки важкоатлетів», в яку крім них входить Лужков і Россель. Вичавлювати з політики всіх їх відразу небезпечно для Кремля. Їхній спільний потенціал дозволяв їм на рівних протистояти Кремлю. Проте, їх почали «бити по частинах». І почали з найслабкішої ланки — Росселя, який нещодавно був відправлений у відставку з посади губернатора Свердловської області.

І нічого не відбулося. Ймовірно, це дало Кремлю надію тихо і безболісно прибрати всю четвірку. Але Рахимов і Шаймієв вирішили попередити атаку проти себе. Завзятість Кремля при певній ситуації цілком може привести до адекватної протидії.

А далі все піде в автоматичному режимі. Абсолютно всі аналітики стверджують, що політична криза в Татарстані напевно розвалить Росії. Ключове положення Татарстану розуміють і за кордоном. Недаремно держсекретар США Гіларі Клінтон відвідувала Казань.

На відміну від Росселя, Шаймієву є що протиставити Кремлю. При цьому абсолютно не обов'язково координувати дію в «четвірці», вірніше, вже в «Трійці». Цілком достатньо тандему з Рахимовим. Але Кремль звик всіх «ламати через коліно», і, судячи з усього, не розуміє, що може в Татарстані нарватися на опір. Не варто питати, хто переможе в цьому конфлікті. Бо питання поставлене дуже абстрактно. Конкретно в ситуації 2010 року, в ситуації розвитку кризи, будь-яке нове проблемне вогнище дасть перевагу антикремлівським силам.

Питання в тому, чи досить у Кремля розуму не множити свої проблеми. Судячи з непрямих даних, не досить.

У кампанію проти Рахимова і Шаймієва включилися ті сили, які одночасно лобіюють і зняття Лужкова. І які відомі як авангард політичних авантюр Кремля. Зокрема, це група публіцистів з оточення тісно пов'язаної з ФСБ і оточенням Путіна голови інтернет-газети «Стрингер» Олени Токаревої, яка, до речі, почала свого часу атаку на Ходорковського тижня за два до його арешту і виконала свою роль в підготовці громадської думки до цієї події.

Таким чином, є вірогідність виникнення кризової ситуації в Татарстані і Башкортостані.

Отже в сценаріях розпаду РФ з'явився новий цілком правдоподібний сюжет. Сюжет гострої політичної кризи в Татарстані і Башкортостані внаслідок грубої політики Москви. Але, абсолютно очевидно, що у разі виникнення цієї кризи, справа цим не обмежиться. Кризовий потенціал Свердловської області вочевидь слабкіший, ніж в Татарстані. Але навіть після відставки Росселя, не нульовий.

Гостра криза в Казані й Уфі неодмінно так чи інакше (можна сперечатися тільки про ступінь інтенсивності) відгукнеться і в Єкатеринбурзі. А це, у свою чергу, знову ж таки відокремить від Москви Сибір і Далекий Схід. Але не зоною техногенної катастрофи, як в сценарії Саяно-Шушенської мегааварії, а зоною гострої політичної кризи. Зі всіма витікаючими наслідками».

Петро Хомяков

Українська мова у Росії (сочинські замітки, замітка 1)

Як я і обіцяв у своєму анонсовому пості, я розпочинаю серію заміток, які будуть написані на підставі моїх спостережень, зроблених під час мого тижневого відпочинку у Сочі.

Українці, які відпочивали у Сочі (котрих я бачив у дворі, де жив, та на пляжу) між собою розмовляли переважно українською мовою. Почути це для мене там було великою несподіванкою. При цьому робили вони це неприховуючи від росіян.

Звісно, росіяни по різному реагували, почувши біля себе українську мову: хто – мовчав, хто – дивився косо, а хто – й казав, що наприїхало туди до них багато українців, відпочивають на ЇХНЬОМУ морі, от якби жили в одній державі, то все було б без проблем.

Ми чули ці розмови і продовжували розмовляти рідною мовою. Хай дякують, що ми до них звертаємося ЇХНЬОЮ мовою у ЇХНІХ магазинах, несучи туди НАШІ заробітки.

З мого майданівського блоґу.

На кого працює Юлія Тимошенко?



За день до візиту прем’єра до Москви в розмові з друзями я змоделював ситуацію як Тимошенко оцінить свої успіхи на переговорах в Білокамінній. Так і сталося.

Великим успіхом Ю.В. назвала свої домовленості про те, що Росія не буде застосовувати до України штрафні санкції за вибір газу за квотою, передбаченою у Контракті на купівлю газу, підписаною в присутності Тимошенко 19 січня 2009 року.

Правда, жодним словом прем’єр не обмовилася, що ці ганебні контракти потрібно конче переглянути. Чому? Бо з самого початку було зрозуміло, що Україна їх в жодному уразі не зможе виконати.

По-перше, квоти удвічі завищені від потреб України в імпортному газі. Передбачено штрафні санкції за невибірну квоту газу: 300 % вартості за недобір газу у літні місяці і 150 % - зимою. Відверто бандитські санкції, які можуть зрівнятися хіба що з найгіршою контрибуцією, яку переможна сторона вимагає за програну війну держави.

По-друге, ціна на газ, з якою погодилася прем'єр у січні, найбільша в Європі і не має нічого спільного з ринковою.

По-третє, ціна тарифу за транзит газу через Україну найнижча в Європі є збитковою для роботи Укртрангазу.

По-четверте, такі кабальні контракти українська сторона підписала аж на 10 років.

По-п’яте, якщо у семиденний термін Україна повністю не розрахується за отриманий газ у попередньому місяці, то подальші закупки газу здійснюються тільки за передоплату.

Такі умови нам виставила Росія , наш "стратегічний" партнер, яка, до речі поставила свій підпис під Будапештським Меморандумом 1994 року і нібито є однією з держав-гарантів нашої безпеки, і не повинна допускати будь-якого тиску на Україну, в тому числі і економічного. Це так, до слова.

Мета Росії очевидна : загнати Україну у невилазну боргову яму, знекровити нашу країну фінансово через газове мародерство. Правда, тоді Тимошенко намагалася видати ці кабальні умови за нібито велику перемогу. Більшого цинізму важко уявити.

Звичайно, Юлія Володимирівна чудово розуміла яку удавку вона допомогла накинути Росії на Україну.

Тому сама вона не підписувала документів, аби уникнути юридичної відповідальності і змусила підписати керівників "Нафтогазу" (Олега Дубину – Контракт про закупівлю газу та Ігоря Діденка – Контракт про транзит газу), вчинки яких підпадають під статтю 111 ККУ – державна зрада : діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду економічній чи інформаційній безпеці України...

Хоча, Тимошенко, все-таки, не убезпечила себе і від юридичної відповідальності - політична відповідальність лежить повністю на ній, бо згідно угоди між Кабінетом Міністрів України і урядом Російської Федерації від 2002 року, яка ратифікована ВРУ і набула сили закону, встановлення обсягів транзиту газу і розмірів платежів віднесено до компетенції урядів України і Росії, і не може врегульовуватися виключно господарюючими суб'єктами (на корпоративному) рівні. Тобто, поведінка Тимошенко підлягає під кваліфікацію ст. 367 ККУ (службова недбалість).

Саме так потрібно оцінювати наших високопосадовців, якщо ми хочемо жити у правовій державі. Інакше їхня безвідповідальність і безкарність створює загрозу національній безпеці і суверенітету держави.

Повернімося до вчорашньої поведінки нашого прем'єра у Москві. Так вона публічно заявила, що модернізація української газотранспортної системи (ГТС) не може відбуватися без якнайбільшої участі Росії. І вже зовсім мовчки вислуховувала претензії до України за підписання Брюссельської Декларації, а також розмірковування Путіна про створення консорціуму, який би взяв у своє управління українську ГТС! Цікаво, хто дав прем’єрові директиви на таку поведінку. Може РНБО, яке прем'єр дозволяє собі ігнорувати, чи може глава держави? Напевно – ні!

Викликає неабияку тривогу поведінка Тимошенко, яка щораз торгує інтересами держави, як перекупка на базарі. Звичайно така поведінка Тимошенко не що інше, як сигнал Росії про її намір саботувати Брюссельську Декларацію, як це вона робить з нафтопроводом Одеса-Броди, з реалізацією уранової програми, нищенням нашої геологічної служби і розробки вітчизняних енергоресурсів.

Якби пані Тимошенко вболівала за інтереси України, то спокійно пояснила б, що Брюссельська Декларація в інтересах Росії також, і закликала б Путіна якнайшвидше зайнятися модернізацією Російської ГТС, яка в значно гіршому стані ніж українська, і аварійність на ній більша, і протяжність більша, і проходить вона в значно складніших геологічних і кліматичних умовах.

Було б по діловому доброзичливо підказати Росії синхронно терміново покращувати свою ГТС, бо ми теж зацікавлені, аби вона справно працювала. І що Україна готова допомогти нашими фахівцями, хоч і зараз їх чимало працює в системі нафто-газового комплексу Роcії. Що ж до управління української ГТС, то наші фахівці з Укртрансгазу доказали свій професіоналізм найвищого гатунку і надійність ГТС під час зимової газової війни, яку застосувала Росія. Правда на знак вдячності Тимошенко звільнила керівника Укртрансгазу Марчука і призначила свого депутата.

Могла б також Ю.В. запропонувати Путіну створити міжнародний консорціум по управлінню російського "Газпрому", в якого ой як багато своїх проблем, дай Боже, щоб він з ними справився. Могла б це зробити Тимошенко, яка набагато краще розуміється на газових проблемах, ніж російські хлопці з КГБ. Могла б, але, на жаль, не може.

Не може, бо росіяни міцно тримають її за кримінальний хвіст. Вони вже зробили благородний жест, подарувавши їй кримінальні грішки на понад 400 млн $, хоч її посправників російських генералів посадили до криміналу. А як відомо, російська влада ніколи просто так нікому нічого не дарує. Думаю, що й Ю.В. такий щедрий подарунок вони зробили не за гарну посмішку. Отже, українці, будьте пильними!

Степан Хмара, для УП.