Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

Є ЩЕ ЛЮДИ В РОСІ.

  • 14.09.14, 13:36
Ї які твререзо оцінюють ситуацію .
дякую тому дядькові за чесність і відвертість.. може коли в московії сто ватників перегляне відео  і хоть один задумається (НЕ НЕРЕКОНАЄТЬСЯ) це вже плюс . путлер  розділив людей на два боки  і ніякі аргументи нікого непереконають , по іншій стороні ці люди глухі . малоосвічені . згадайте Царьова і його знання історії , а це верхушка , а внизу Моторола .ми таки викарабкаємось  , тому що це не вперше в нашій історії , а ось ненавість яку посіяла МОСКОВІЯ  обернеться їй дуже дорого

Журналісти про Найєма

Знайшла вислови і погодилася

вы только подумайте какая ирония: первый раз, когда янук отменил ассоциацию, муся собрал майдан. второй раз, когда порох ее задвинул на 15 месяцев, муся идет в раду от пороха.


стать журналистом
собрать майдан
смотаться в лондон
поливать власть
долго и пафосно морализаторствовать, что фсе политики одинаковы
стать депутатом от власти
??????????????????????
PROFIT!

Раша -головного мозгу

  • 13.09.14, 21:50

Чорні гондони, які повільно формуються у гігантську свастику – це початок одного з останніх шоу, які так турботливо згодовують російському телеглядачеві (а вони, як відомо, схавають будь-яке гімно). Зображують типу Майдан, але виходить так, що показують насправди самих себе. Середину я, чесно кажучи, промотала, а в останні десять секунд звучить ім’я Кремлівської ботоксної мумії під скавучання вовків. На що це натяк? На “тамбовский волк тебе товарищ”?

А взагалі мене дійсно цікавить рівень травмованості людей, які придумують і реалізовують отаке лайно, це ж що там у них провертали в сраках, щоб так намагатися вислужити перед хазяїном, 

Харків"яни, вам привіт!

Гепа відновив Леніна, і останній відчув себе "жівєє всєх жівих" - і зійшов з п"єдесталу


Відзначаємо 150-річчя від дня народження Павла Грабовського


11 вересня 2014 року українська спільнота відзначає 150-річчя від дня народження українського поета, публіциста, критика, перекладача з багатьох мов світу Павла Грабовського, ювілейну дату народження якого внесено до Календаря пам'ятних дат ЮНЕСКО.



Павло Арсенович Грабовський — український поет-революціонер, публіцист і критик, перекладач з багатьох мов світу.
Народився П. Грабовький в селі Пушкарному Охтирського повіту Харківської губернії (тепер село Грабовське Краснопільського району Сумської області) 11 вересня 1864 року в родині Арсена і Ксенії Грабовських. Він був другою дитиною в сім'ї. Батько був паламарем у слободі, занедужав на сухоти і помер у молодому віці, лишивши п'ятеро дітей.
Спочатку П. Грабовький навчався у місцевій церковнопарафіяльній школі, а на десятому році життя стає учнем Охтирської бурси, котра нічого йому не дала. З 1879 року П. Грабовський навчається в Харківській духовній семінарії. У цей час він знайомиться з передовою російською і світовою літературою, що сприяє формуванню його революційного світогляду. Вступає в організацію народників «Чорний переділ» і мріє всі сили, навіть життя, віддати за народ.
У 18 років Грабовський за переховування забороненої літератури був заарештований, виключений з семінарії і висланий в рідне село Пушкарне. Саме на цей час припадає початок творчості поета.
Перебуваючи під гласним наглядом поліції в Пушкарному, Грабовський пише численні кореспонденції в газеті «Южньїй край», вірші і прозові твори. У 1885 році після закінчення домашнього арешту Грабовський знову повертається до Харкова, влаштовується коректором. Але працював недовго. Поета було знову заарештовано. Чимало часу П. Грабовський знемагав в харківській та ізюмській тюрмах, і після тривалого слідства та суду його було вислано на 5 років до Сибіру (в Іркутську губернію).
Шлях на заслання полегшили Грабовському зустріч і дружба з Надією Костянтинівною Сигидою, революціонеркою, людиною великої душі й мужнього серця. Вплив Сигиди на Грабовського був величезний. Цій мужній людині письменник присвятив близько 18 поезій. Зі схвилюванням він розповідав про трагічну смерть Сигиди і її трьох товаришок — М. Ковалевської, Н. Смирницької, М. Калюжної, що тієї самої ночі померли, прийнявши отруту як протест проти катування Сигиди.
Смерть Надії Сигиди була великим ударом для Павла Грабовського, але не похитнула його віри в необхідність і справедливість революційної боротьби.
Це були важкі роки, але, незважаючи на несприятливі умови для творчої роботи, на тяжку хворобу легень, П. Грабовський багато працював. І люди, особливо молодь, дуже тяглись до поета.
У Вілюйську Грабовський підготував збірки своїх оригінальних і перекладних поезій, які згодом вийшли у Львові («Пролісок» (1894), «Твори Івана Сурика» (1894), «З чужого поля» (1895), «З півночі» (1896) та інші.
У 1896 році Грабовський переїхав до Якутська, а згодом, знесилений, хворий, назавжди оселяється в Тобольську. У Якутську поет укладає збірки «Кобза» (1898), «Пісні України» (1898), «Хвиля» (1899).
Наприкінці 1900 року Грабовський одружився з А. М. Лук'яновою, яка вчилася у фельдшерській школі. Анастасія Миколаївна Лук'янова, вислана з Москви до Тобольська під таємний нагляд поліції, була молодою, вродливою, життєрадісною особою. У кінці 1901 року у Грабовських народився син Борис, названий на честь Бориса Грінченка (згодом він став виданим винахідником, одним з «батьків» сучасного телебачення: об'єктив сконструйованої ним телекамери вперше у світі транслював рухоме зображення, що повністю передається і приймається електронним методом).
Ще в Іркутській тюрмі П. Грабовський зрозумів, що єдиним його засобом боротьби, який надає смисл життю, є слово. Усе інше — воля, Україна, здоров'я — у нього вже було відібрано. Залишалася робота. Як порятунок від самотності й туги, як спосіб буття, як надія, що твій голос почують там, на рідній землі.
Павло Арсенович створив прекрасні зразки оригінальної поезії. І про що б не писав поет, він завжди звертався до рідного краю, рідної пісні. Пісня, пройнята гуманізмом та оптимізмом, глибиною народної мудрості, стала органічною частиною творів поета.
Творчість Грабовського була неперевершеним зразком громадянської лірики. Революційні мотиви в ліриці поета знаходимо в поезіях «Справжні герої», «Уперед», «Надія», «До Н.К.С.». Про громадські обов'язки митця Грабовський пише у своїх віршах «Я не співець чудовної природи», «До парнасців», «Поетам-українцям». Поезії Грабовського «До українців», «Далеко», «До України», «Україна приснилась мені» мають патріотичний, національно-визвольний характер.
У поезіях Грабовського знаходимо чимало прекрасних картин природи, які є контрастом до нужденного, підневільного життя трудящих. Це пейзажна лірика «Сон», «Квітень», «Вечір», цикл «Веснянки».
Дитяча тематика приваблювала Грабовського протягом усього життя. Поет-революціонер готував маленьких читачів до діяльного життя. Окрему групу становлять вірші-звертання «До школи», «Дітям». Широке пізнавальне, виховне і естетичне значення для дітей мають вірші поета «Сонечко та дощик», «Щоглик», «Соловейко», «Дніпр», «Метеличок».
Ім'я П. Грабовського-перекладача стоїть поруч з іменами інших українських передових письменників кінця XIX ст., які вписали яскраву сторінку в літературно-мистецьке єднання українського народу з іншими народами.
Постать П. Грабовського важко уявити без його літературно-критичних праць. Адже поет вперше в українській літературі порушив саме у своїх критичних працях цілу низку важливих суспільно-політичних питань.
Будучи вже тяжко хворим, за п'ять днів до смерті поет пише Б. Грінченкові хвилюючого листа, в якому виливає свій біль, що вже не доведеться йому більше побачити улюбленої батьківщини. 12 грудня 1902 року П. Грабовського не стало. Друзі виконали його заповіт — поховали поруч з могилами декабристів.
Благородство і сила духу цієї людини варті захоплення і глибокої поваги. Гідність, готовність до самопожертви, моральна чистота — ці риси визначали характер і поведінку Павла Грабовського.

ДО РУСІ-УКРАЇНИ

Бажав би я, мій рідний краю,
Щоб ти на волю здобувавсь,
Давно сподіваного раю
Від себе власне сподівавсь.
 
Щоб велич простого народа
Запанувала на Русі,
Щоб чарівна селянська врода
Росла в коханні та красі.
 
Щоб Русь порізнена устала
З-під віковічного ярма
І квітом повним розцвітала
У згоді з ближніми всіма!

П. Грабовський

http://www.ukrlit.vn.ua/author/grabovski.html


75%, 9 голосів

25%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Усім дідусям, бабусям, батькам

  • 11.09.14, 18:33

Все родители пребывают в заблуждении, что для того, чтобы, скажем, их дети в будущем стали учеными мировой величины, нужно чтобы они уже сейчас, в столь юном возрасте, были звездами школьной и олимпиадной величины.

6 навыков, которые пригодятся детям в будущем

Да, дети действительно нуждаются в обширных знаниях в разных областях, и к просто чтению и письму нужно по возможности добавлять многие другие науки, а мир не стоит на месте и так далее. Но есть и другой вид навыков, о котором все забывают, хотя он необходим всем детям, чтобы потом добиться успеха в абсолютно любой выбранной ими деятельности.

Мы все знаем, что практически каждый работодатель в любой профессии предпочитает работников, которые знают, как решать проблемы, творить, сотрудничать и общаться.

В школе специально таким навыкам не учат, но это легко могут делать родители. Отточить все важнейшие жизненные способности можно через увлекательные занятия и игры, например, во время длительных поездок на машине или даже по дороге в школу или магазин. Итак, какие же они — эти навыки.

1. НАВЫК РЕШЕНИЯ ПРОБЛЕМ

Чтобы ворваться в конкурентный мир взрослых и суметь в нем преуспеть, ребенок должен уметь критически мыслить, наблюдать, анализировать, и придумывать разумные решения сложных дилемм. Развить эти способности можно, задавая ему встречные вопросы.

Например, если он спрашивает, почему нельзя построить подводный город, спросите тоже: «А ты как думаешь, почему?». Пусть ребенок придумает несколько самостоятельных версий, потом проведет собственное исследование в том же Интернете и расскажет вам, как обстоят дела на самом деле.

2. НАВЫК СОВМЕСТНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

Лучшие результаты получаются после слаженной совместной работы всего коллектива. Школьные проекты направлены как раз на выработку у детей умения контролировать себя, дипломатии, тайм-менеджменту и т.д.

Но этим навыкам можно научить и в семье – например, устраивая сеансы совместной выпечки с братьями-сестрами или соседскими детьми, или, что может быть интереснее современным детям, предложить им снять и смонтировать совместный фильм.

3. НАВЫК ПРАВИЛЬНОГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ГАДЖЕТОВ

Да, дети практически профессионалы во всем, что касается смартфонов и компьютеров, но что они в них делают на самом деле? Играют, листают какие-то страницы с шутками, смотрят картинки. А ведь в будущем им придется ориентироваться в потоках медиа-информации, чтобы успешнее работать.

Научить детей извлекать пользу и знания из Интернета можно, например, предложив ему вести блог определенной направленности. Это может быть семейный блог, где у каждого члена семьи будут свои обязанности по наполнению его информацией и т.п. Можно путешествовать с гугл-картами по всему миру, составляя маршруты будущих поездок (даже если они пока недоступны) и пр.

4. НАВЫК ПРОСТРАНСТВЕННОГО МЫШЛЕНИЯ

Пространственная понимание, умение мысленно визуализировать объекты – очень важный навык, который мы, на самом деле, используем каждый день, когда, например, решаем, сумеем ли поставить свой автомобиль в какое-то место.

Чтобы культивировать этот навык у ребенка, нужно поощрять те видеоигры, в которых нужно что-то строить из деталей, блоков, к примеру, Minecraft, Лего и т.п. В доме обязательно должны быть конструкторы, а в машине, когда нужно ехать куда-то с ребенком, можно отключать GPS – пусть ребенок самостоятельно запоминает маршруты.

5. НАВЫК ЛАКОНИЧНОГО ОБЩЕНИЯ

Умение выражаться кратко и ясно – бесценно во взрослой жизни! Развить такие навыки может любая деятельность, в которой ребенку предлагается стать лидером и давать указания или же, наоборот, слушать их и выполнять.

Одно из упражнений для этого – завязывать друг другу глаза и направлять по комнате на поиски какого-то спрятанного предмета. Также можно совместно придумывать истории по принципу цепочки – каждый по очереди добавляет что-то свое, но при этом нужно придерживаться главной сюжетной линии.

6. НАВЫК ОРИГИНАЛЬНОГО МЫШЛЕНИЯ

Творчество нужно в любой деятельности, поэтому его в ребенке нужно развивать и всячески стимулировать.

Для этого есть масса игр и занятий, развивающих фантазию, но вдобавок к ним можно периодически спрашивать ребенка, как бы он решил ту или иную проблему. Хорошая игра — разглядывать необычное в обычных вещах, как в их внешнем виде, так и в способе использовать их.