Запозичено тут: http://pravda.com.ua/articles/4b4de79b2d892/

На 15 лютого призначена акція "Надія є!" всеукраїнської волонтерської асоціації, що працює з онкохворими дітьми. Мета акції привернути увагу до цієї проблеми - проблеми дитячої онкології. Сам я дізнався про цю акцію від Кіровоградського представника. З її слів проходити ця акція буде по багатьох великих містах України.

Планується, що технічно це буде виглядати так: свічками-таблетками буде викладено слова "Надія є" у людному місці. Там же волонтери будуть працювати з прохожими - роздавати листівки, наприклад, тощо. Взяти участь у акції, або допомогти з придбанням свічок, паперу може кожен бажаючий. В Кіровограді, наприклад, можна запропонувати свою допомогу, звернувшись в будь-який четвер з 17.00 до 19.00 за адресою: вулиця Гоголя, 44 (товариство "Православна просвіта", молодіжний православний клуб "Путь отцов"). Спитати Маргариту.

Вважаю своїм моральним обов’язком розповісти про плани стосовно цієї акції й тут. Але щодо коментарів - прошу людей з загостреним почуттям гумору утриматись від того, щоб глузувати з даної теми. Залишаю за собою право видаляти ті коменти, які буду вважати некоректними та не гідними людини...

Я страшенно вибачаюсь і прошу пробачення,
Та мені уже набридло наше телебачення.
Вже набридли ці розмови про наших політиків,
Депутатів, олігархів, юних аналітиків.
Про проблеми в Україні і хто в цьому винен.
І про те, хто ці проблеми вирішить повинен.
Ющенко видав указ, Тимошенко заявила,
Янукович не підтримав. Як все надоїло!!!
Надоїло жить в країні, де брехня гуляє,
Де корупція не менша, а лиш процвітає.
Вже дістала ота криза і проблеми з газом.
Всі ці лозунги дістали: «Вийдем з кризи разом!»
Вже дістала наша влада і слуга наш тато.
І дістали оці крики: «Україна в НАТО!»
Вже набридло це читати, що «Вона працює!».
Не працює вона тут, а лише грабує.
Вже набридла всім ця фраза: «Ці руки не крали!»
Це брехня! Ці руки крали, да іще й не мало.
Вже набрид цей «добрий» лідер, що всіх запевняє:
«Україна запрацює!» й очі в бік ховає!
Кожен раз нам обіцяють – будуть переміни,
І зарплата буде більша, і бюджет країни.
І навчання безкоштовне, без проблем робота,
І до кожної людини клопітка турбота.
Будуть пенсії великі, будем краще жити,
Будуть неньку Україну дуже всі любити.
Але що це? Надурили? Просто обіцянки?
Як доходить вже до діла, то лише мовчанки.
А як спробуєш спитати, кожен лиш киває,
Бо ніхто у нашій владі відповідь не знає.
Ви всі безвідповідальні, й це погана риса.
І ховаєтесь у норку, як остання криса.
Всі рятують свою шкуру, честь свою минають,
Бо політики всі наші совісті не мають.
Називають українців бидлом і козлами,
А скажіть мені на милість, хто ж ви поряд з нами?
Ви всі зрадили народ свій, знищили державу,
Зруйнували всю культуру, безжалісно й криваво.
Обнагліли аж до крику кляті бюрократи,
Ще й ховаються від правди за свої мандати.
Так і хочеться сказати: «Геть усі, панове!».
Розпустити весь парламент і почати знову.
І забрати в депутатів всі вкрадені гроші,
Хай попробують так жити лідери хороші.
Розраховують лише хай на свою природу,
Хай побачать як живеться їхньому народу.
Дати в руки їм граблі, заступ і лопату,
Хай попробують земельку руцями пахати.
Хай хоч раз в житті своєму з’являться мозолі,
Не від кейсу із грошима, а лихої долі.
Знаю, знаю. Це слова лиш. Що тут вже казати!
Нашій владі на громаду просто наплювати.
В них проблеми зовсім інші: Як набить кармани?
Як зробити, щоб відстали ці «козли» й «барани»?
Як отримати відпустку, і машину взяти?
Як добудувать квартиру, вже, мабуть, десяту?
Як відправити у Лондон дитину свою вчитись?
Як отримати хабар, та й щоб не попалитись?
Що робити, скориставшись якісним моментом,
Щоб нарешті вже дістати місце президента?
В усіх політиків на думці лиш одна турбота –
Забезпечити родину і свойого рота.
Всі од’їли собі пуза і лиця квадратні,
Покупляли євро-дачі, на землі приватній.
А за що, скажіть, зарплата вам така велика?
20 тисяч гривень в місяць – це вже нагло і дико!
В чому користь вас у владі? Чим вас похвалити?
Ви не вмієте нічого як лише ганьбити.
Ваш язик лише й уміє, що критикувати,
А до діла як довести, то на все начхати.
І на мову, на культуру, і на дух цілющий.
На народ весь український – вічний невмирущий.
Цей народ страждав немало, пережив всі страхи,
І тепер, завдяки владі, все іде до краху.
Подивіться ви навколо, ваш народ страждає.
Жебракує в переходах, долі їм немає.
Скільки можна вже брехати: «Будем жити краще!»
Скільки раз звучить ця фраза, а стає лиш важче.
Скільки можна вже кричати: «Йдемо у Європу!»
Повставайте з ваших крісел і ідіть у баню!!!
Не дійдемо ми в Європу, припиніть розмови!
Не підходять під стандарти нинішні умови!
Лиш куди ми точно дійдем – в прірву соціальну,
Якщо в владі не почнуть всі працювать нормально.

Рік 2010-тий за вікном буяє
Що очікувати далі, те ніхто не знає.
Будем знову сподіватись, будем далі жити,
Будем ми життя старатись трішечки змінити.
Щоб позаздрив нам француз, росіянин, німець.
І щоб гордо це звучало: «Так, я українець!»
Ми піднімемось з колін, задамо всім перцю,
Бо у кожного в душі в нас українське серце!!!

Володимир Нагорнюк
http://vkontakte.ru/id17977399

Постновогодняя фантазия

Президент и кандидат Виктор Андреевич Ющенко последнее время проявляет завидное

постоянство. Чем закончил 2009 год, тем же и начал 2010-ый. Опять и опять, как заклинание, обещает, что в скором времени в Украине будет «настоящий украинский премьер-министр».

Как результат – «молочные реки с кисельными берегами»… Аккурат после Рождества, 8 января сего года Украину облетело невероятное известие. Один из крупнейших украинских бизнесменов, видный государственный деятель, совладелец корпорации «Индустриальный союз Донбасса» Виталий Анатольевич Гайдук, взял и продал свой бизнес.

На минуточку. Главный советник премьер-министра и кандидата Тимошенко, перед самыми президентскими выборами уходит из большого бизнеса! Почему, зачем и, главное, куда?

[ Читать дальше ]

Фото: ura-inform.com

[ Читати далі... ]

Політичний скандал на тлі майбутніх виборів президента розгортається в Україні. Голова Служби Безпеки України Валентин Наливайченко виступив напередодні ввечері по телеканалу ICTV з різкою критикою МВС країни, силами якого був затриманий чеченський біженець Ахмед Чатаєв.

Валентин Наливайченко вважає арешт Чатаєва, який має статус біженця в Австрії, необгрунтованим і скандальним.

Як нагадують в зв'язку з цим деякі українські видання, Росія вимагає видачі Чатаєва «за терористичну діяльність і участь в боях проти російських військ».

Проте при отриманні статусу біженця в Австрії місцева влада врахувала той факт, що Ахмед Чатаєв був підданий жорстоким тортурам російськими спецслужбами в Чечні. Згідно даним, визнання з Чатаєва вибили: «йому без наркозу відрізуали поранену руку, а потім підключали до рани електричний струм».

[ Далі >>> ]

«Виктор Медведчук – человек исключительно компетентный, последовательный в своих действиях и, безусловно, надежный. Как настоящий патриот, он отстаивает прежде всего интересы своей родной Украины... К нему очень серьезно прислушиваются люди, от которых зависит принятие решений, причем, не только на Украине, но и в России»                                                      В.Путін, президент Росії в 2000-2008 рр.

Віктор Медведчук – фігура одіозна і неоднозначна. Про нього не писав, мабуть, лише лінивий. Говорити про цю постать тепер видається банальним, але не згадати його «не злим тихим словом», на мою думку, є ще більш неправильним. Адже факт підтримки Медведчуком одного з реальних кандидатів в президенти – Юлії Тимошенко – говорить про те, що цей політик розраховує всерйоз і надовго повернутися. А якщо він повернеться, то Україна ризикує поринути в болото кучмізму, явища, яке у нас, чомусь, якось дуже швидко забули. А дарма! Тож, щоб упередити ренесанс кучмізму «під скіпетром» вже Юлії Тимошенко, мій обов’язок ще раз наголосити на тих темних справах, які «сірий кардинал» української політики утинав під час президентства Леоніда Кучми. [ Читати далі >>> ]

Приблизно о 16 годині сайт "Мій перший президент" знову працює (http://obyray.ukrprostir.net). Онлайн-голосування триватиме до 24 години.

11 січня, на сайті Мій перший Президент (http://www.obyray.ukrprostir.net/) проходило учбово-тренувальне онлайн-голосування День виборів. Проект був здійснений за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Однак приблизно з 13:00 сайт не працює. Голосування планувалося робити протягом одного дня, отже вже зараз можна констатувати про зрив інтернет-виборів. Хто, як і навіщо це зробив - лишається невідомим.


Stanislove, спеціально для upu.org.ua

Шановний співвітчизнику!
Чи не правда, напередодні виборів нового Президента країни кожен з нас ставить собі запитання, хто з претендентів на посаду глави держави є найдостойнішим? Хоча, зважаючи, що всі кандидати на майбутнє президентство не скупляться на обіцянки і програми, завдання це непросте.
З одного боку, люди втомилися від непослідовності, зрадливості, продажності і брехливості політиків. З іншого, як не дивно, чимало громадян пов'язують свої сподівання з іменами Юлії Тимошенко та Віктора Януковича.
Насправді ці двоє, по суті, мало чим відрізняються. Це було підтверджено, зокрема, фактом відомих переговорів про створення широкої коаліції і наміром внести антидемократичні зміни в Конституцію. Ті події вкотре довели, що мета у цих політиків одна - сконцентрувати всю владу у своїх руках.
Я вважаю, що президентом України в жодному разі не повинні стати ані Юлія Тимошенко, ані Віктор Янукович. Бо, починаючи з 2002 року, вони й так фактично керують країною! Якщо не враховувати незначний термін перебування на чолі уряду Юрія Єханурова, ми побачимо, що за цей час в Україні було лише два прем'єр-міністри - Тимошенко та Янукович. За ними тягнеться довгий шлейф різноманітних невдач: галопуюча інфляція, падіння національної валюти, з десяток криз (газова, бензинова, цукрова тощо), корупційні скандали, обман виборців, невиконання обіцянок. Список можна продовжувати. Хіба не очевидно, що саме ці політики відповідальні за нинішній катастрофічний стан держави?
У нормальній європейській країні такого «букету» вистачило б для того, аби поставити хрест на будь-чиєму політичному майбутньому! То невже ми, українці, довіримо їм владу на найближчі десять років? Адже ці люди просто не мають морального права балотуватися на виборах Президента!
При цьому суспільство вкотре підводять до думки: немає з кого вибирати, є тільки два головних кандидати, необхідно голосувати за менше із двох зол. Під такими гаслами БЮТ і ПР вкотре намагаються поділити країну. І, дивлячись на це, кожен громадянин має запитати себе, чи усвідомлює він, що переможець такої боротьби остаточно узурпує владу? Якщо це станеться, про будь-які зміни на краще в Україні можна забути.
А зміни сьогодні вкрай необхідні! Адже Україна перебуває в глухому куті. В державі немає реальних реформ в інтересах людей, олігархи посилили свій вплив, відбувається масове пограбування населення.
Ми маємо тотальну, а не лише економічну кризу. Прискореними темпами триває розвал системи державного управління. Політичне протистояння прикривають популістськими заявами про нібито боротьбу за підвищення мінімальних зарплат і пенсій. Соціальні програми згортають. Частина з них взагалі не виконується. А тим часом в обох таборах думають не про людей, а про те, як поділити країну.
Держава як єдиний механізм практично не працює. Заручниками РК-технологій стали органи державної влади. їх перетворили на інструмент виборчої боротьби між Тимошенко та Януковичем. Країна паралізована по всій вертикалі. В жодній розвиненій державі світу ми ніколи не побачимо блокування парламенту в умовах кризи, а у нас Верховна Рада не працює місяцями! Це злочин перед людьми!
Чому ж це відбувається в Україні? Все просто - бо Юлія Тимошенко і Віктор Янукович балотуються на виборах Президента. Ми стали заручниками війни між двома особами. Як наслідок, маємо руйнування держави. І в цей процес втягнуті всі - Кабмін, Секретаріат Президента, депутати, губернатори, суди.
Треба чесно визнати, що система, яку створив Леонід Кучма, досі продовжує функціонувати. Бо вона влаштовує і Юлію Тимошенко, і Віктора Януковича. Принаймні, ці двоє нічого не зробили, щоб її змінити.
Мене, як і мільйони громадян, такий стан речей не задовольняє. Тому сьогодні - час рішучих дій. Кожен має усвідомити - існування держави поставлене під загрозу. Нинішню   систему   потрібно   ламати!   Ламати   радикально   і   негайно!
Більшість наших з вами співгромадян шукають альтернативу. Суспільство вже готове до змін. І шанс на них ми можемо отримати, якщо до другого туру президентських виборів вийде представник третьої сили. Тоді Президентом країни буде обраний саме він.
Проте, аби у такого політика з'явилися шанси на перемогу, довкола нього повинні об'єднатися всі політичні сили, які не підтримують «всемогутніх лідерів». Але найважливіше для цього - розуміння й реальна підтримка громадян. Саме прості громадяни, патріоти та демократи, мають сказати своє рішуче слово.
Якщо тобі не байдуже майбутнє України,
Якщо ти усвідомлюєш небезпеку президентства Тимошенко чи Януковича,
Якщо ти не розглядаєш політику як заробітчанство,
приєднуйся до акції "УКРАЇНА БЕЗ ЯНУКОВИЧА І ТИМОШЕНКО!"

Йосип ВІНСЬКИЙ,
голова партії «Народна влада»