Про співтовариство

Співтовариство має на меті подавати матеріали з важливими знаннями для думаючих людей. Все має бути українською мовою за рідкісними винятками цитування в оригіналі.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Знання є сила

Гроші Садопомочі

Кто помогает «Самопомощи»: за счет каких средств существует партия Садового

11 серпня Кто помогает «Самопомощи»: за счет каких средств существует партия Садового

Андрей Садовой для финансирования партии «Объединение Самопомощь» «собирает» много, но не со всех

Финансирование политических партий в Украине, несмотря на принятый в 2016 году закон о выделении на деятельность партий прошедших в парламент бюджетных средств, продолжает оставаться весьма непрозрачным и наполненным вопросами к функционерам партий.

У изучившего финансовые отчеты политических партий Украины за 2016 год Национального агентства по предотвращению коррупции (НАПК) по итогам этих отчетов в апреле возникли вопросы к двум политическим партиям – «Батькивщина» и «Самопомощь». Речь шла о финансовой помощи от физических лиц, предоставляемой в партийные кассы с нарушениями действующего законодательства.

Щедрые, но тайные «Буратины»

27 июня на своей странице в социальной сети Facebook руководитель антикоррупционного агентства Наталья Корчак сообщила о решении Печерского районного суда в отношении Киевской областной организации политической партии «Самопомощь».

«Постановлением суда руководитель областной организации политической партии «Самопомощь», народный депутат Ирина Сысоенко признана виновной в совершении административного правонарушения, предусмотренного статьей 21215 Кодекса Украины об административных правонарушениях», - сообщила Корчак.

 

Суть нарушения по словам руководителя НАПК заключается в том, что благотворительные взносы в пользу политической партии зачастую вносились через кассу партийной организации.

«Взносы были получены от 10 физических лиц на общую сумму в 131900 гривен. В течение трех последних месяцев 2016 года указанные средства вносились руководителем областной парторганизации на текущий счет партии», - отметила Корчак.

Между тем, действующее законодательство требует от финансовых лиц, желающих «облагодетельствовать» партию, осуществлять благотворительные взносы в пользу политсилы исключительно в виде банковских переводов, причем лично физическими лицами с установлением учреждением банка персональной информации о тех, кто делает взносы. При внесении благотворительных взносов через кассу партии личность дарителя остается неизвестной, что позволяет осуществлять финансирование партии «втемную».

Как следствие, суд решил конфисковать в пользу государства, полученные таким образом 131900 гривен взносов, а также оштрафовать руководителя Киевской областной организации «Самопомощи» Ирину Сысоенко на 100 необлагаемых налогами минимумов граждан, то есть 1700 гривен.

Надо отметить, что финансирование партии «Самопомощь» всегда оставалось тайной за семью печатями. На все вопросы партия, называющая себя европейской и декларирующая прозрачность, отделывалась общими ответами в духе названия политсилы -«сами себе помогаем».

«Кто-то давал больше, кто меньше. Какую-то сумму давал Иван Мирошниченко, Анна Гопко. На самом деле каждый в меру своих возможностей. Было небольшое количество людей со стороны, которые давали небольшие суммы. Мы тратили средства на рекламу на телевидении и радио, а также покупали борды. Каждая минута имеет свою цену, это публичная информация, можете поднять и посмотреть все сделки», - так ответил на вопрос о финансировании избирательной компании в парламент 2014 года глава «Самопомощи» Андрей Садовой в интервью «Украинской правде».

Поддержал своего лидера, и глава фракции «Самопомощи» в Верховной Раде Олег Березюк, заявивший, что деньги на партии «дают люди», правда какие именно люди - так и не уточнил, сказав лишь, что сам платит членские взносы в кассу партии в размере 100 гривен в месяц. Также он отметил что члены партийных организаций в регионах ищут внебюджетные средства для проведения той или иной партийной акции.

В то же время он категорически отверг слухи о связи партии с крупным бизнесом, в частности, о том, что финансирование партии, якобы осуществлялось скандально известным экс-владельцем «Приватбанка» Игорем Коломойским, о чем заявлял помощник последнего Геннадий Корбан. 

«Партия «Объединение Самопомощь», которая публично заявляла об открытом отчете своей партии на парламентских выборах, оказалась не такой уж и открытой. Ранее «Самопомощь» сообщала, что получила наибольший вклад 3 миллиона гривен. Но в отчете для Центральной избирательной комиссии максимальный вклад оказался лишь полмиллиона. Не назвала фамилии главного дарителя партия и во время комментария и письменного обращения к ним», - посетовали журналисты программы «Схемы», пытавшиеся собрать данные о спонсорах политических партий Украины, финансировавших последние в ходе парламентских выборов в 2014 году. 

Деньги партии: от государственных до частных

С принятием в 2016 году закона о финансировании из государственного бюджета политических партий, прошедших в парламент, партии получили доступ к бюджетным деньгам, правда взамен должны были отчитываться о собственных доходах.

 

Итак, согласно отчету «Самопомощи» основным источником «дохода» в 2016 году для партии стали средства государственного бюджета – 12,46 млн. грн., к собственным поступлениям можно отнести взносы от физических лиц, которых за 9 месяцев эксперты насчитали 815 на общую сумму 918 тысяч гривен. В январе-марте 2017 года партия получила еще 14,1 млн. грн. из государственного бюджета.

Почти четверть из поступлений от физических лиц приходится всего на 2 человек - крупных предпринимателей.

Первый из них – Максим Смилянец, пожертвовавший в 2016 году на «Самопомощь» 130 тысяч гривен. Предприниматель является одним из учредителей ООО «Украинские магистральные сети» и ООО «Платформа ТВ», занимается бизнесом в сфере телекоммуникации и является партнером ЧАО «Датагруп».

На втором месте – соучредитель и бывший генеральный директор ЧАО «Датагрупп», после избрания народным депутатом Украины от «Самопомощи» вышедший из бизнеса Александр Данченко. Нардеп поддержал партию, благодаря которой получил свой статус, на сумму 80 тысяч гривен по итогам 2016 года.

На общую сумму в 112 тысяч гривен помогли родной партии помощники-консультанты народного депутата Украины от «Самопомощи» Олега Лаврика - Любомир Федюк и Станислав Баланович. Ряд экспертов предполагают, что деньги на самом деле внес Олег Лаврик, который будучи председателем исполнительного комитета партии лично заинтересован в наличии у партии средств и благотворителей. К тому же сам народный депутат, как и многие, пришел в политику из бизнеса, то есть является человеком небедным.

В целом надо сказать, что большинство народных депутатов от «Самопомощи» никак не помогают политической силе, кроме Данченко помощь своей партии в 2016 году перевели лишь 8 нардепов из 26: 

Лев Подлесецкий - 2500 грн.;
Любомир Зубач - 2400 грн.;
Оксана Сыроед - 1700 грн.;
Руслан Сидорович - 1300 грн.;
Егор Соболев - 700 грн.;
Анна Романова – 600 и 500 грн.;
Ярослав Маркевич – 800 грн.;
Игорь Диденко - 800 грн.

Что до расходов, то, как и полагается любой украинской партии львиная их доля уходит на рекламу, в том числе на собственную газету. Так, из 42 миллионов гривен государственных дотаций за 2016 и январь-март 2017 года у «Самопомощи» ушли на рекламу 22,7 млн. грн. или 53%.

В отличие от народных депутатов, не рвавшихся помогать родной партии, рядовые партийцы, в том числе работники главного офиса «Самопомощи», были бескорыстными, так как судя по отчетам партии ни один из них не получал заработную плату, работая таким образом на волонтерских принципах, о чем ранее заявляла народный депутат Украины Оксаны Сыроид.

Впрочем, с началом государственного финансирования политсила смогла себе позволить оплачивать труд партийцев и расходы на зарплату в партии выросли до 1,5 млн гривен.

Не менее интересным является вопрос помещений, в которых размещаются офисы политической силы. Так, в своем «базовом регионе» - Львове, партия имеет два офиса - центральный по адресу ул. Сахарова, 42 в Львове, а также еще один в 320 квадратных метров, взятых в аренду у львовского горсовета в сентябре 2016 года.

Для центрального офис по улице Сахарова партия арендует 18,5 кв. м в ПАО «Львовпромстройприбор», одним из акционеров которого является ОАО «Югозападэлектросетьстрой». Это предприятие в свое время в течение восьми лет возглавлял Андрей Садовый, а его совет до своего избрания народным депутатом возглавлял глава исполкома «Самопомощи» Олег Лаврик. Он же является одним из соучредителей «Львовпромстройприбор». Словом, рычагов для воздействия на собственника арендуемого офиса вплоть до полного неплатежа за офис, у партии хватает, тем более, что в этом же здании арендует помещение и КП Львовского горсовета, возглавляемого Андреем Садовым. 

Свой киевский офис «Самопомощь» арендует у ООО «Бигметр». Это нежилое офисное помещение площадью 164,46 кв. м по адресу улица Златоустовская, 50. Стоимость аренды этого офиса в третьем квартале для партии составила 138 грн. за кв. м – значительно дешевле соседних офисов в Шевченковском районе, аренда которых стоит около 500 грн. за кв. м.

Словом, политическая партия «Самопомощь» предстает типичной «элитарной» кадровой партией, которая не обладает развитым массовым аппаратом, членство в партии особо не предусмотрено, да и не нужно, и задача политсилы – приводить к власти нужных людей, которые сами же зачастую выступают спонсорами партии, хотя и забывают о ней до следующих выборов. И живут такие партии от выборов до выборов.

Впрочем, с вливанием в них государственных средств - по итогам 2017 года та же «Самопомощь» получит более 50 миллионов гривен, они могут стать живее, но все же скорее всего эти средства, как и прежде будут уходить в политический пиар, разве что вчерашние «волонтеры» партийных офисов все-таки получат официальную зарплату.

 https://lviv.comments.ua/article/2017/08/11/162421.html

Реванш не пройде в Україні, бо ноги поламаємо нафік

Росія робить ставку на внутрішній конфлікт в Україні
12 Серпень 2018, 



Плакат із зображенням українських олігархів і президента Росії Володимира Путіна під час акції «Стоп Реванш» біля Верховної Ради України. Перший у шерензі – Віктор Медведчук. За ним Дмитро Фірташ, Сергій Льовочкін, Рінат Ахметов і Вадим Новинський. Київ, 16 січня 2018 року
Плакат із зображенням українських олігархів і президента Росії Володимира Путіна під час акції «Стоп Реванш» біля Верховної Ради України. Перший у шерензі – Віктор Медведчук. За ним Дмитро Фірташ, Сергій Льовочкін, Рінат Ахметов і Вадим Новинський. Київ, 16 січня 2018 року


(Рубрика «Точка зору»)

В Україні фактично почалися президентські перегони, що створює сприятливі умови для активізації впливу Росії. Кремль руками своїх «посіпак» легітимізує в українському медіа просторі «альтернативний» політичний дискурс і, що найнебезпечніше, активно готується до провокування внутрішнього конфлікту в Україні.

Дії української влади щодо отримання томосу про автокефалію та заяви щодо закріплення в Конституції прагнення до вступу в ЄС і НАТО змушують Росію прискорювати свою підготовку до фази активного втручання і роздмухування внутрішнього конфлікту в України.

Можна чітко прослідкувати декілька ключових ознак такої підготовки Кремля.

По перше, формування тотальної недовіри до української влади.

Інформаційні зусилля Кремля сьогодні полягають не в тому, щоб змусити українців повірити в щось – привабливість російського вектору чи цінностей «русского мира». Ніхто вже не кричить, не говорить і навіть не натякає, що «Путін – молодець». Основний акцент робиться на розхитуванні ситуації всередині України та викликанні потрібних емоцій – зневіри і депресії.

Зникли, наче їх і не було, грубі маркери «київська хунта», «каратєлі», «failed state» тощо – «зрада» культивується звичайною лексикою. Для цього використовуються проросійські політики і «експерти», яких запрошують на телеканали і яких цитують проросійські інтернет-видання, а також боти у соцмережах Facebook, Youtube, Twitter.

Акція біля будівлі Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з вимогою позбавити телеканал «Інтер» ліцензії. Київ, 27 червня 2018 року
Акція біля будівлі Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з вимогою позбавити телеканал «Інтер» ліцензії. Київ, 27 червня 2018 року

Один із головних наративів, якого намагаються наполегливо просувати – «найбільша загроза для України – це Порошенко, а не Росія». Причому, доносять цю ідею взаємовиключними меседжами. Мовляв, це «президент війни», який наживається на ній, і «бандерівець», як нещодавно його назвав російський пропагандист Соловйов. І в той же час, паралельно, поширюють думку, що президент вже здав країну росіянам і фактично капітулював, я як аргументи наводять «вишки Бойко», співробітництво Банкової з одіозним мером Одеси Трухановим, а віднедавна ще й закриття «справи Кернеса».

Інші приклади – «підвищення тарифів на газ – це злочин проти народу», «реформа освіти перетворює нас на відсталу країну», «бардак і розбиті авто у поліції», «децентралізація – це гроші дали і забрали», «економіка в кроці від дефолту», «офіцери біжать з армії», «реформа охорони здоров’я вбиває українців».

Причому, Кремль залучається до формування недовіри не тільки до української влади, але й до західних партнерів. Як приклад, максимально «зрадницькі» тлумачення висловлювань Трампа про необхідність повернення Росії до G-7 і чуток щодо Криму, а також гіперболізовано «зрадницькі» коментарі щодо зустрічі Трампа з Путіним у Гельсінкі. Візит деяких європейських лідерів до Росії на Чемпіонат світу з футболу і початок будівництва «Північного потоку-2» подаються як нехтування Європою інтересів України та дружба ЄС з Росією.

По друге, російські ЗМІ приділяють велику увагу ситуації в південно-східних і суміжних з Росією регіонах України.

Аналіз російських ЗМІ за липень 2018 року виявив, що найбільш часто згадуються, окрім Донбасу та Криму, такі регіони: Одещина, Дніпропетровщина, Запоріжчина, Чернігівщина і Харківщина. Найменше згадуються новини з Хмельницької, Тернопільської і Чернівецької областей, які не становлять інтересу для Росії.

По-третє, репетиції масштабної дестабілізації.

Нещодавні вбивства «атошників» і одночасні напади на активістів у південних регіонах маскуються під внутрішні розборки через бізнес або опозиційну діяльність. Мовляв, «влада вбиває патріотів». Ефект втрати почуття безпеки був більш ніж відчутним – миттєво виросла напруга в суспільстві, яке вимагало від влади швидких розслідувань і термінових відповідей щодо замовників.

Окремої уваги заслуговують останні напади на електрички групи людей у балаклавах, які розфарбовують вагони, кидаються камінням і бризкають отруйним газом у вікна. А також напади на супермаркети підлітків у масках, які не просто крадуть, але й чомусь свідомо провокують охоронців. Незалежно від причетності чи непричетності Росії до згаданих інцидентів, можна не сумніватися, що Кремль буде мати в Україні цілі організовані групи для масових заворушень.

По-четверте, натяки проросійських політиків в Україні на можливе громадянське протистояння.

Придивіться уважно, що говорить нардеп Вадим Новинський: «Якщо розкол буде легітимізовано, велика ймовірність громадянської війни на релігійному ґрунті».

Настоятель Києво-Печерської лаври архієпископ УПЦ (МП) Павло (посередині) і народні депутати від «Опоблоку» Вадим Новинський (ліворуч) і Юрій Бойко (праворуч). Київ, 27 липня 2017 року
Настоятель Києво-Печерської лаври архієпископ УПЦ (МП) Павло (посередині) і народні депутати від «Опоблоку» Вадим Новинський (ліворуч) і Юрій Бойко (праворуч). Київ, 27 липня 2017 року

Реальних причин для громадянської війни немає, але такими заявами вимальовується підстава для обґрунтування штучно створених провокацій і сутичок. «Ми ж попереджали», – будуть пояснювати вони роботу Кремля над приготуванням соціального вибуху в Україні.

Враховуючи декілька ознак підготовки Кремля до створення ситуації глибокого внутрішнього конфлікту в Україні, є два основних сценарії розвитку подій.

«М’який» сценарій – провокування Кремлем внутрішнього конфлікту за допомогою інформаційно-психологічного впливу і диверсійно-терористичних акцій. Щоб дезорієнтувати українське суспільство і отримати перемогу для «свого» кандидата спочатку на президентських виборах, а потім привести в український парламент «свою» більшість.

Причому, цей сценарій виключає повномасштабний військовий наступ Росії на Україну, бо це непотрібно. І без цього буде досягнута ціль – достатній контроль над Україною.

«Жорсткий» сценарій – провокування справжньої громадянської війни та введення російських «миротворців» нібито «для запобігання кровопролиття».

Чи здатне українське суспільство зламати плани Кремля, який не полишає надії підкорити собі Україну? В 2014 році це частково вдалося – проукраїнська частина населення мобілізувалася і не дала Путіну реалізувати план «Новоросія» в повному обсязі. Але не факт, що Україна ще раз переживе глобальне потрясіння.

Правоохоронцям слід обов’язково працювати на випередження, а не боротися з наслідками дій Кремля. Громадяни мають об’єднатися довкола національної ідеї і європейського майбутнього України, а не вестися на отруйно-привабливі лозунги про мир. Лише тоді Україна зможе витримати іспит на дестабілізацію.

Олексій Мінаков – політичний експерт

https://www.radiosvoboda.org/a/29427867.html

Вороги без совісті і честі - військові з РФ

Доповідь ООН: українських військових під Іловайськом вбивали, коли ті були позбавлені боєздатності
09 Серпень 2018, 23:55

Українські військові несуть пораненого під час бою поблизу міста Іловайська, 10 серпня 2014 року
Українські військові несуть пораненого під час бою поблизу міста Іловайська, 10 серпня 2014 року12465

Управління верховного комісара ООН з прав людини встановило, що під час бойових дій під Іловайськом поранених українських військових вбивали, коли ті були позбавленні боєздатності, після закінчення бойових дій. Це вдалося з’ясувати після того, як ООН провела понад 80 інтерв’ю з жертвами та свідками тих подій. Окрім того, моніторингова місія ООН зазначає, що близько 300 українських військових та добровольців утримували в нелюдських умовах.

За даними Генеральної прокуратури України, під час бойових дій під Іловайськом загинуло 366 військовослужбовців та добровольців, 429 були поранені. Причиною смерті, згідно з доповіддюУправління верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), в більшості випадків стали вибухові та осколкові поранення.

УВКПЛ повідомляє, що деякі поранені українські військовослужбовці були вбиті, коли вони були hors de combat (позбавлені боєздатності), після закінчення бойових дій. Радіо Свобода публікує дані, які вдалося зібрати ООН.

Вбивство українських військовослужбовців hors de combat

УВКПЛ отримало інформацію про те, що вранці 29 серпня близько 20 українських військовослужбовців сіли в одну з вантажівок колони транспортних засобів, в яких українські сили відступали з села Многопілля до села Новокатеринівка. Через 30 хвилин після виїзду вантажівка потрапила під обстріл, і більшість військовослужбовців, що були на ній, загинули або були поранені. Вижити вдалося семи солдатам. Багато з них мали легкі поранення. Вони сховалися недалеко від дороги. Після закінчення бою вони вивісили імпровізований білий прапор. Озброєні чоловіки, які перебували на сусідньому пагорбі, закричали, щоб вони склали зброю і повзли на пагорб. Коли українські військовослужбовці залізли на вершину пагорба, командир озброєної групи наказав їм зняти куленепробивні жилети і шоломи та роздягнутися. За словами одного з тих, хто вижив, один із військовослужбовців знімав одяг дуже повільно, тому що був поранений. Це розлютило старшого лейтенанта. Він почав стріляти у військовослужбовця: у спину і голову жертви.

Потім військовослужбовцям наказали встати і йти. Сержант кілька разів просив старшого лейтенанта не вбивати його військовослужбовців, оскільки вони були дуже молодими. Двоє свідків повідомили УВКПЛ, що вони бачили, як старший лейтенант зробив два постріли з автомату Калашникова у спину та голову сержанта.

Під час переходу ще один військовослужбовець неодноразово звертався до старшого лейтенанта з проханням дозволити йому подзвонити матері. Двоє свідків чули два чи три постріли. Коли вони повернулися, то побачили, що на землі лежить людина.

Пізніше тих, хто вижив, передали українським силам.

29 серпня вбили поранених українських солдат hors de combat (позбавлених боєздатності) після закінчення боїв, йдеться в доповіді.

В одному з випадків поранений український військовослужбовець сховався в лісі після того, як його машина потрапила під обстріл. Коли той закінчився, він почув, як люди кричали: «Я поранений!». Але після цього лунали одиночні постріли.

Насильницьке зникнення, яке, можливо, призвело до смерті

УВКПЛ з'ясувало, що 30 серпня кілька десятків поранених українських добровольців, переважно з добровольчого батальйону «Донбас», опинилися в селі Червоносільське. З пораненими були декілька фельдшерів із батальйону та неозброєний лікар. Ті, хто вижив, повідомили, що в цей день в село приїхала вантажівка. Командир загону наказав пораненим українським добровольцям та медикам сісти у вантажівку і додав: «Ми не воюємо з лікарями». В якийсь момент фельдшери помітили, що лікар зник. Повідомляють, що він залишився в Червоносільському. Кілька днів потому озброєні чоловіки увірвалися до будинку, де він переховувався, вивели на подвір'я, побили, а потім поїхали, забравши його з собою. Після цього його більше не бачили.

Катування, жорстоке поводження та нелюдські умови тримання під вартою

За даними Генеральної прокуратури України, під час подій під Іловайськом було захоплено близько 300 українських добровольців та військовослужбовців. Цих військовослужбовців та добровольців перевозили до чотирьох основних місць, контрольованих різними озброєними групами: захопленої будівлі міліції у місті Сніжне, будівлі на вулиці Борців Революції, захопленої Академії внутрішніх справ, захопленої будівлі обласного управління Служби безпеки України (СБУ) у Донецьку.

Умови у всіх місцях тримання під вартою у Донецьку та Сніжному були нелюдськими, йдеться в доповіді УВКПЛ, через переповненість, недостатню кількість або повну відсутність матраців, відсутність денного світла, брак свіжого повітря, неадекватні санітарні умови, недостатню кількість або відсутність їжі та брак медичної допомоги. Озброєні групи катували під час допиту захоплених військовослужбовців та добровольців, щоб отримати інформацію, покарати їх за приєднання до добровольчих батальйонів або спробувати змусити їх приєднатися до озброєних груп.

Найпоширенішими формами катувань, за даними моніторингової місії ООН, стали побиття, в тому числі з елементами сексуального насильства, імітація страти та інші погрози фізичного насильства.

Огляд ЗМІ за 9 серпня 2018


ВИСНОВКИ

У Держдепі США повідомили, що другий блок санкцій США щодо Росії, пов’язаних із отруєнням Сергія Скрипаля, може позначитися на дипломатичних відносинах між Вашингтоном і Москвою. Крім припинення дипломатичних відносин, до другого блоку санкцій можуть входити “такі заходи, як заборони на імпорт і експорт, (…) а також різного роду обмеження в сфері авіаперевезень”. Також у разі введення другого блоку санкцій “США використовуватимуть свій вплив, щоб протистояти фінансовому сприянню Росії з боку будь-яких міжнародних фінансових організацій”, а також можуть ввести заборону на видачу кредитів від американських банків. Міністр закордонних справ Великої Британії Джеремі Гант заявив, що «якщо ми хочемо зробити так, щоб хімічна та біологічна зброя, зокрема нервово-паралітичні речовини, не стала новою та жахливою нормою XXI століття, такі країни, як Росія, які використовують або заохочують до її використання, мають знати, що за це доведеться розплачуватися». «Спасибі, США, за те, що твердо підтримуєте нас у цьому питанні», – додав він. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Росія вважає неприйнятною ув’язку нових рестрикцій США зі “справою Скрипалів”, але поки що говорити про контрзаходи неправильно, оскільки немає офіційної конкретики.

Президент Петро Порошенко заявив, що він має наміри внести на розгляд Верховної Ради на початку нового політичного сезону поправки до Конституції щодо намірів про вступ країни до Євросоюзу і НАТО. Порошенко впевнений, що можливість зібрати 300 необхідних голосів за ухвалення відповідного рішення є.

Президент Петро Порошенко доручив дипломатам підготувати нову резолюцію щодо анексованого Росією Криму до наступної сесії Генасамблеї ООН. Порошенко зазначив, що Україна продовжує боротьбу за деокупацію Криму, за права і свободи кримськотатарського народу.  “Генасамблея вже неодноразово підтримала позицію України, зокрема щодо порушення прав кримських татар, тож позиція цивілізованого світу залишається незмінною: “Крим – це Україна”!”, – додав президент.

Управління ООН з прав людини провело аналіз і дійшло висновку, що під час подій під Іловайськом у серпні 2014 року всі сторони конфлікту припускалися серйозних порушень прав людини. Також там зазначається, що деякі з порушень, можливо, є військовими злочинами. В аналізі також підкреслюється, що українська влада не повною мірою провела розслідування злочинів під Іловайськом. Управління верховного комісара ООН з прав людини рекомендує владі України продовжити процес ратифікації Римського статуту та внесення змін до Кримінального кодексу, які дозволять здійснювати кримінальне розслідування міжнародних злочинів на національному рівні.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що Олег Сенцов наразі переживає третю кризу, він не має наміру відмовлятися від голодування та погодився на відеозйомку в колонії з боку громадської спостережної комісії. Денисова також звернулася до керівника адміністрації президента РФ Антона Вайна з проханням терміново організувати переміщення Олега Сенцова до спеціальної медичної установи безпечним способом. “Дуже стурбований погіршенням здоров’я кримського письменника/кінорежисера Олега Сенцова, який голодує у російській в’язниці. Я повторюю свій заклик до його звільнення. Негайного”, – представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір.

Державна служба статистики повідомляє, що споживчі ціни в Україні в липні знизилися на 0,7%, проте з початку року їх зростання становило 3,6%. За даними Держстату, в річному вимірі інфляція сповільнилася на 1% – до 8,9% з 9,9%.

Заступниця Міністра юстиції Олена Сукманова вважає, що мораторій на купівлю-продаж земель є чинником правопорушень в агросфері. Як зазначає Сукманова, “за законом пріоритетне право на викуп земельної ділянки має її орендар. Тому зараз і почалися такі собі орендні війни, коли багато хто за будь-яку ціну хоче мати в оренді землю, щоб у випадку зняття мораторію мати право її викупу”. За словами заступниці міністра юстиції, кандидати в орендарі застосовують всі доступні методи: і підробляють договори оренди, і використовують психологічний тиск, і залякують власників земельних ділянок тим, що після зняття мораторію їх землю примусово викуплять за смішні гроші тощо.

Генпрокурор Юрій Луценко повідомив, що під час спроби дати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі ($200 тис) затримано колишнього першого заступника голови правління ПАТ “Укргазвидобування” Олексія Тамразова.

Прес-служба Нацполіції повідомляє, що правоохоронці затримали у Києві за підозрою в отриманні хабара керівника одного з департаментів Державної фіскальної служби. “Сьогодні, 9 серпня, оперативники управління захисту економіки в місті Києві спільно з прокуратурою міста Києва затримали посадовця. 20 тисяч доларів США неправомірної вигоди вимагав останній від представника комерційної структури”, – розповідають у відомстві. Зазначається, що гроші фіскал вимагав за сприяння у проведенні аудиту підприємства та його подальше закриття.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Нові антиросійські санкції США: бити будуть по олігархам та фінансовій системі РФ (184 публікації у ЗМІ)
  • Фото Сенцова надані Росією поставили під сумнів, на Заході вимагають його звільнення (139 публікацій у ЗМІ)
  • Суд залишив Надію Савченко за ґратами до вересня (59 публікацій у ЗМІ)
  • Луценко: Під час спроби дати хабар затримано екс-першого заступника голови правління “Укргазвидобування” (30 публікацій у ЗМІ)
  • МВС проти поновлення Бочковського на посаді голови ДСНС (12 публікацій у ЗМІ)

Дикість, що не в дикість

Прокиевские блогеры создали партию «Демократический топор»
05.08.18 15:32
341

Украинская пропаганда работает на всех парах и не собирается сбавлять обороты даже спустя столько лет после пресловутой «Революции достоинства». И это не лишено смысла: покрывать коррупцию, спад экономики, отсутствие социальных программ, провалы на Донбассе и вопиющей беспредел чиновников «на местах» от пристального взгляда населения «Незалежной» с каждым днём становится всё сложнее и сложнее.

Прокиевские СМИ вещают новости о чём угодно, только не о бедственном положении рядовых украинцев: «евроинтеграция», «декоммунизация», «перемога», «операция объединённых сил», «агрессия Кремля», «западные партнеры» – примерно так выглядит сетка сюжетов телеканала «Незалежной».

Удивительно, но киевским политтехнологам очень быстро стало ясно, что кормить столь отвратительной похлёбкой популизма, приправленного добротной щепоткой лжи и домыслов, зрителей уже нецелесообразно. Реакционная молодёжь и адекватные граждане давно «перекочевали» на просторы интернета, откуда и получают всю необходимую информацию относительно политических инсинуаций власти.

Удручающий фон, само собой, необходимо «перебить» позитивными новостями. В связи с этим на политической карте Украины совершенно внезапно возникла еще одна партия с непритязательным названием «Демократический топор», которая провела учредительное собрание 4 августа 2018 года в наиболее подходящем для данной публике месте – пивном ресторане «ВДоску». Но обо всём по порядку.

Впервые о «топористах» общественности стало известно еще в марте 2018 года во время выборов в общественный совет НАБУ. Тогда туда умудрились пройти несколько представителей движения с крайне неоднозначным названием «Демократический топор Орды». Впоследствии выяснилось, что «раскруткой» нового политического образования занимается целый спектр прокиевских блогеров-брехунов, в частности – Александр Нойниц и Антон Швец, а саму партию учредили прямо накануне голосования.

Впоследствии из названия исключили слово «Орда», видимо, из-за прямого соответствия образу неадекватных пропорошенковских интернет-троллей. Состав «Демократического топора» также крайне примечателен – в большинстве своём в него входят только те блогеры Украины, которые лично клялись в преданности «шоколадному королю».

Известная в «Незалежной» финансист и журналист Виктория Страхова так прокомментировала состоявшееся учредительное собрание киевских троллей: «Советую политическим журналистам использовать этот тест-прием: спрашивать как относятся представители демСокиры к Петру Первому Мальдивскому. Название ДемОрда мне нравилось больше - хоть коннотация с новыми мордами, пардон – лицами».

Уже сейчас можно смело заявить о том, что «Демократический топор» в первую очередь нанесёт рубящий удар не только по противникам Петра Порошенко и критикам киевского олигархата, но и обычным украинским пользователям социальных сетей и интернета, уставших от создания образа «солнцеликого и всемогущего шоколадного короля». Пропаганда на Украине крепчает и охватывает все больше информационного пространства, а значит – в скором времени не только на телевидении, но и в глобальной сети украинского сегмента не останется ни намёка на правду.

Сценарії дестабілізації України з боку Рефії

НЕ ТІЛЬКИ ВИБОРИ.

Все більше чомусь мені здається, що кремль не зміг виставити реально прохідних кандидатів на вибори Президента-2019. І що кремлівські кандидати програють. Чи не в першому турі. Є чомусь таке внутрішнє відчуття.
Але також переконаний, що на такий випадок у кремля є запасні варіанти. І головний з них – зрив виборів. Або хоча б делегітимізація виборів, зниження їх законності та легітимності в очах народу та світової спільноти.
Бачимо, що про наміри стати кандидатом у Президенти заявляють все більше персонажів. Це так звані технічні кандидати. Вони можуть вирішувати комплексні завдання. Завдання деяких (всіляких Дарт Вейдерів, Бобулів чи Зеленських) – принизити саму ідею виборів, зробити для обивателя буквальною фразу «та не піду я за тих клоунів голосувати». Знизити тим самим явку. Завдання інших – відтягнути голоси у кандидата, який категорично не влаштовує кремль. Треті можуть подавати масові позови щодо порушень, справжніх чи спровокованих. А провокувати буде кому – не дарма вирощують тилові парамілітарні організації, псевдо патріотів С14, Нацдружини та їм подібні. Не дарма піднімають їм рейтинги.
Але це ще м’які методи, так би мовити, в рамках карного кодексу.
Судячи з останніх подій, кремль настроєний не зупинятися ні перед чим. Це й зрозуміло. Тому що кремль програЄ Україну. А програш в Україні означає кінець імперії. Кінець РФ в сьогоднішньому її форматі.
Тому, в світлі останніх подій цілком вірогідними будуть напередодні виборів:
- Резонансні замовні вбивства опозиціонерів «режиму Порошенко» (що ми вже й бачимо);
- Навіть вбивство якогось із зареєстрованих кандидатів у Президенти (для того їх і плодять так багато). Того ж Онотолє,наприклад, на якого СК РФ завів сміхотворну справу, щоб розпіарити його в Україні, як «лічного врага Путіна». Пожертвувати можуть будь-ким, це для гебні не питання;
- Замах на вбивство діючого Президента. Отруєння як Ющенко, авіакатастрофа як Качинського, постріл упоротого фанатика з правих радикалів (кремль дуже любить робити такі речі руками «украінскіх націоналістов», і казати «ето ви самі, миніпрічьом»);
- Масовий кривавий теракт під час виборів;
- Провокування масових сутичок під будь-яким, навіть найпатріотичнішим приводом (знову ж таки руками С14, ПС чи Нацдружин – інструмент надзвичайно зручний);
- Штурм та погром виборчих дільниць (тими ж виконавцями. Не дарма кремль їх фінансує і продумано, виважено піарить);
- Жорстке загострення на фронті, щось типу Іловайська чи Дебальцево – із звинуваченням в цьому Порошенко.
Якщо в кремлі відчують, що програють вибори в Україні, вони можуть зважитись на відчайдушну атаку, в якій не шкодуватимуть ніяких фінансових чи людських ресурсів. Тому що ще одного президентського терміну Порошенко Росія не переживе.

Наші ненаші в Рефії

Понад 242 тис. українців в'їхали до РФ із приватним візитом, ще 239 тис. - на роботу в січні-червні 2018 року
2 хв читати
Понад 242 тис. українців в'їхали до РФ із приватним візитом, ще 239 тис. - на роботу в січні-червні 2018 року

242,2 тис. громадян України в'їхали до РФ у першому півріччі 2018 року із приватним візитом, 238,7 тис. - на роботу, 12,6 тис. - для навчання та 16,6 тис. - із метою туризму, йдеться в статистичних відомостях щодо міграційної ситуації Міністерства внутрішніх справ РФ.

У січні-червні РФ поставила на міграційний облік 858 тис. 162 громадянина України, з них 86 тис. 108 осіб зареєстровано за місцем проживання та 772 тис. 054 осіб - поставлено на облік за місцем перебування.

Зазначається, що 536 тис. 930 осіб поставлено на облік за місцем перебування первинно. Із них 242 тис. 216 українців в'їхали до РФ із приватним візитом, 238 тис. 655 - на роботу, 12 тис. 627 - для навчання, 16 тис. 647 - для туризму та 26 тис. 785 українців із інших причин.

Водночас за той самий період РФ зняла 523 тис. 56 українців із міграційного обліку.

Як повідомлялося, в січні-березні 2018 року 109,4 тис. громадян України в'їхали до РФ із приватним візитом, ще 105,7 тис. - на роботу, 7,2 тис. - для навчання та 6,1 тис. - із метою туризму.

Протягом 2017 року 503,3 тис. українців в'їхали до РФ на роботу, 485,1 тис. - з приватним візитом, 42,9 тис. - із метою туризму та 28,1 тис. - для навчання.

https://ua.interfax.com.ua/news/general/522184.html

Громадянство РФ за січень-червень отримали 39,6 тис. громадян України
1 хв читати

РФ у першому півріччі 2018 року надала громадянство 39 тис. 582 громадянам України, йдеться в статистичних відомостях із міграційної ситуації Міністерства внутрішніх справ РФ.

За січень-червень 39 тис. 582 українця отримали громадянство РФ (прийнято, відновлено, визнано). Також за цей період ухвалено рішення щодо видачі 30 тис. 462 видів на проживання для українців (наразі в РФ проживають за видами на проживання 160 тис. 938 українців).

Крім того, громадяни України в першому півріччі отримали 38 тис. 709 дозволів на тимчасове проживання (проживають нині за такими дозволами в РФ 182 тис. 197 українців).

Як повідомлялося, російське громадянство за січень-березень 2018 року одержали 19,4 тис. українців. За весь 2017 рік отримали громадянство РФ 85 тис. 119 українців

https://ua.interfax.com.ua/news/general/522175.html


Субсидія як лотерея

По каким правилам украинцам будут начислять субсидию – инфографика 9 октября '17 12:00


 На конец августа 2017 года за коммуналку украинцы были должны почти 7,5 миллиардов гривен. Соцнорматив для горячего водоснабжения составляет 1,6 куб м на одного человека depositphotos.com По состоянию на конец августа с начала 2017 года субсидии оформили почти 5,6 млн домохозяйств (на 408 тыс. больше, чем в прошлом году). Части из тех, кто обратился, в субсидиях было отказано: известно, что с этим вопросом к государству обратились с начала года более 7 млн семей. Вероятно, что к концу года количество желающих получить “скидку“ на оплату комуслуг возрастет, сообщает Слово и Дело. Читай также: Сколько украинцы должны за отопление и горячую воду – инфографика Итак, оформить коммунальную субсидию имеют право семьи, чьи расходы на оплату услуг ЖКХ превышают 15% от совокупного дохода. При оформлении субсидии на отопительный период 2017-2018 будут учитываться доходы всех членов семьи за I и II кварталы 2017 года, если же речь идет о субсидии на неотапливаемый период 2018 года - то, соответственно, за III и IV кварталы 2017 года. Важно осознавать, что субсидия будет предоставляться только на объем услуг, предусмотренный социальной нормой, а все, что будет потреблено сверх этой нормы, домохозяйства должны будут оплачивать согласно полному тарифу. Определенные государством социальные нормы на сегодня такие. Для централизованного отопления в домах, где не установлены счетчики тепла, объем тепловой энергии рассчитывается на жилье площадью 48,87 кв м, если в квартире проживает один человек, 65,52 кв м - на двух человек, 76,17 кв м - на семью из трех человек и 89,82 кв м - из четырех. В сравнении с прошлым годом эти показатели не изменились. А вот для домов, где тепловые счетчики установлены, соцнорматив по сравнению с 2016 годом стал меньше: 0,0431 Гкал на куб м (в 2016-м это показатель составлял 0,0548 Гкал на куб м). Читай также: Оснований для роста коммунальных тарифов нет - Розенко Соцнорматив для горячего водоснабжения составляет 1,6 куб м на одного человека в месяц (по сравнению с прошлым годом ничего не изменилось). Семьям, которые используют для отопления газ, следует помнить, что субсидия будет распространяться лишь на 5 куб м голубого топлива на 1 кв м жилья (в прошлом году эта норма составляла 5,5 куб м). Для тех же, кто отапливает дом с помощью электрических обогревателей, социальный норматив электроэнергии в отопительный период составит 51 кВт/ч на 1 кв м (год назад расчетный объем был ощутимо больше - 65 кВт/ч на кв м). Основные изменения в начислении субсидий slovoidilo.ua Для полноты картины приводим также основные коммунальные тарифы, которые будут действовать в течение грядущего отопительного сезона: централизованное отопление: 1414,45 грн за Гкал при наличии счетчика или 32,91 грн за кв м, если счетчика нет; горячее водоснабжение: 84,85 грн за куб м при наличии полотенцесушителей и 78,08 грн за куб м для квартир без сушителей; природный газ: 6,69 грн за куб м; электроэнергия (для отопления с 1 октября по 30 апреля): при условии потребления менее 3000 кВт/ч в месяц - 0,9 грн за кВт, при потреблении свыше 3000 кВт/ч в месяц - 1,68 грн за кВт/ч. Тарифы на отопительный сезон 2017/2018 slovoidilo.ua   Ранее сообщалось о том, на что государство потратит 950 млрд грн.

Источник: http://dengi.ua/tarif/300836-Po-kakim-pravilam-ukraincam-budut-nachisljat-subsidiju-infografika
© Dengi.ua

Готується Третя Світова війна - ось свідчення

У ЦАР почалися масові зіткнення через вбивство російськими найманцями місцевого жителя

1 СЕРПНЯ, 2018, 12:30
У Центральноафриканській республіці спалахнули масові протести через вбивство найманцями однієї з російських ПВК місцевого жителя

 CNC.

Як повідомляється, у результаті зіткнень є вбиті та поранені.

За наявною інформацією, вбивство мирного жителя сталося у місті Дамара, яке розташоване за 75 кілометрів від столиці ЦАР Бангі.Після цього місцеві жителі почали вимагати виведення російських найманців, які, за офіційними даними, були найняті для підготовки бійців FACA (Національна армія).

Під час зіткнень у Дамарі загинули дві людини, у тому числі один росіянин. Крім того, ще п'ятеро - отримали поранення.

За даними видання Le Monde, російські найманці були розміщені у Центральноафриканській республіці для забезпечення безпеки президента країни Фостен-Арканжи Туадери.

Російське угруповання у ЦАР складається з 170 найманців ПВК Вагнера та декількох кадрових військових розвідників.

Раніше повідомлялося, що 31 липня у 23 кілометрах від міста Сібю було виявлено тіла трьох громадян РФ з прес-картами.

Пізніше з'ясувалося, що вони належать журналісту Орханові Джемалю, режисерові Олександру Расторгуєву і оператору Кирилу Радченку, які на замовлення російськогоЦентру управління розслідуваннями знімали документальний фільм про роботу найманців з РФ.

Читайте також: Ті, кого там немає. Як воюють і за

Меланія "Заглянула в очі злу"

"Заглянула в очі злу": Меланія Трамп не змогла приховати емоцій після рукостискання з Путіним
18 Липня 2018, 

Обличчя першої леді США різко змінюється після рукостискання з президентом РФ

<p style="text-align: justify;">Фото: AFP</p>Фото: AFP

Користувачі мережі звернули увагу на вираз обличчя дружини президента США Дональда Трампа Меланії після рукостискання з головою РФ Володимиром Путіним у Гельсінкі.

Спочатку Меланія з посмішкою тисне Путіну руку, а потім вираз її обличчя різко змінюється

"Схоже, вона подивилася в очі злу", – пишуть користувачі мережі.

https://www.segodnya.ua/rules/Usloviya-ispolzovaniya-materialov-sayta-SEGODNYAua.html

Богдан Гордасевич: 

Найкоротше резюме про зустріч президентів США і РФ випадково виказав один з українських радіоведучих: - Трамп більше слухав, аніж Путін говорив.

Далі невеличка фантасмагорія:

Американська перекладачка Дональда Трампа знаходиться досі в трансі, оскільки не знайшла відповідного перекладу першим висловлюванням Путіна: - Ну, здраствуй-здраствуй, Исаев. Вот мы и встретились, наконец. На него, родного, и присаживайся...

Дикий вираз обличчя Меланії після вітання з Путіним пояснюється шоковою ситуацією, бо начебто чоловік їй лишився вірним, оскільки мав інтимні стосунки не з іншою жінкою, а також не він, а його мали. І то не як окремого коханця, а як цілу країну... Звідси і вираз "муміфікації" обличчя Меланії після привітання від бой-френда її чоловіка.

До речі, на цій світлині дуже чітко видно, до кого нахилився Трамп.