Про співтовариство

Співтовариство патріотичного спрямування. Націоналістичний рух. Невідома історія України. Інформаційна просвіта суспільства. Дискусійний клуб щодо політичних кроків влади і опозиції. Обмін досвідом інформаційної боротьби з антиукраїнськими діями на теренах України і сусідніх держав.
Вид:
короткий
повний

ВАРТА

Прощай Росія неумита


Михайло Лермонтов, Переклад Юрія Клена,
узгоджено з ІІІ тисячоліттям

Прощай, Ерефа неумита,
Країна рабства і панів, -
І ви, мундири, злотом шиті,
І ти, народе батраків.


Хоч, може, у кавказьких пущах
Сховаюсь від царів лихих,
Од їхніх зорів всевидющих,
Та від ушей, таких чуйних.

З території РФа вівся обстріл комплексу Саур-Могила https://www.youtube.com/watch?v=Axma9oMee7A 

Кримська провокація призвела до поразки Москви, – Портников

Путінський прорахунок: Кримська провокація призвела до поразки Москви

ідмова федерального канцлера Ангели Меркель і президента Франсуа Олланда від тристоронньої зустрічі з Володимиром Путіним під час саміту «двадцятки» – справжня дипломатична поразка Москви. Причому поразка, пов’язана не тільки з самим цим самітом, але насамперед з недавньої кримської провокації Путіна і його оточення.

Про це пише журналіст Віталій Портников у своїй статті «Ревізії «нормандського формату» не буде. А санкції – будуть», – повідомляє newsru.

Мета цієї провокації була очевидною – переконати Захід в «неконструктивності» Києва і прагненні України загострювати ситуацію навіть там, де все тихо і спокійно. Ну і як в цій ситуації зустрічатися з «недолугим» Порошенком? Серйозні люди повинні зустрітися і вирішити, як його заспокоїти. Те, що один із цих «серйозних» – окупант, який порушив міжнародне право, як би виносилося Кремлем за дужки. А даремно.

Тому що кримська провокація Путіна нагадала Заходу про всю глибину проблеми. Про те, що Росія при бажанні може дестабілізувати ситуацію не лише на Донбасі, а й в Криму. І про те, що Крим – це не стільки «сакральна» територія, яка важлива для Кремля через якусь особливу прихильність до землі кримських татар, а ще один важіль для тиску на Україну та інші країни Причорномор’я. Військова база. Табір диверсантів. Непотоплюваний ракетоносець. Ось що таке Крим. А ви думали курорт, фрау Ангела?

Ні, вона не думала – все-таки зросла в НДР. Вона все правильно зрозуміла. Саме тому одразу ж заговорила про необхідність продовження санкцій. І не вона одна. Олланд говорить те ж саме – приводу для відмови від санкцій немає. Навіть Штайнмайєр визнає, що санкції можна послаблювати, якщо буде конкретний результат Мінських угод. Визнає – і сам собі не вірить. А міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус взагалі закликав посилити санкції проти Росії. Ще кілька місяців тому така позиція здалася б надмірною – в Брюсселі збиралися обговорювати ослаблення, а не посилення санкцій.

Крім зміни ставлення до санкцій, змінилося і ставлення до формату. Якщо перед «другим Мінськом» Меркель і Олланд приїжджали до Путіна і домовлялися з ним про проведення подальших переговорів, то зараз російському президенту продемонстровано: багатосторонній контакт можливий тільки в присутності українського президента. Ревізії «нормандського формату» не буде. А санкції – будуть.

Для Путіна це – цілком зрозумілий сигнал. Тепер він може переломити ситуацію тільки справжньою, великою війною в Європі – з величезними руйнуваннями і тисячами жертв. Втім, таку війну потрібно не просто розв’язати. В неї треба ще й перемогти.

А на спроби дестабілізації ситуації в нашій країні відповідь буде очевидною: продовження економічного тиску. А це як раз те, в чому Путін не зацікавлений.

Грантоїди не помітили порушення Укрпоштою прав ЗМІ

Організації, що нібито захищають права ЗМІ, не помітили як брутально Укрпошта відмовилася розповсюджувати газету на Волині.

Нагадаю, декілька днів тому директор «Укрпошти» Ігор Смілянський заборонив розповсюджувати газету ВО Свобода на Волині



Можливо це відбулося тому що грантоїди не люблять ВО "Свобода", якій належало це видання, можливо гендиректор Укрпошти Ігор Юхимович Смілянський має в цих організаціях своїх родичів і "порішав" з ними питання, але, чомусь всі ці "захисники свободи слова", які зазвичай сидять на грантах Сороса та інших родичів Смілянського, "не помітили" брутального порушення.

Добре. Ми цей вибірковий моніторинг грантоїдів запам'ятаємо. Нам українцям не звикати до цієї вибірковості.

Директор «Укрпошти» заборонив розповсюджувати газету на Волині

Волинська дирекція «Укрпошти» відмовилася розповсюджувати партійну газету ВО «Свобода», в якій опубліковано критичну статтю про високу зарплату директора підприємства Ігоря Смілянського та низькі зарплати листонош і більшості українців. Про це повідомив виконуючий обов’язки голови Луцької районної «Свободи» Сергій Кудрявцев, передає прес-служба політсили.

У газеті, яка вийшла нещодавно, опубліковано статтю «Золотий» начальник «Укрпошти». В ній йдеться про нового керівника підприємства Ігоря Смілянського, якому призначили зарплату в розмірі 333 тисяч гривень на місяць. Наголошується, що його зарплата перевищуватиме навіть зарплату президента США.



Згідно з укладеним договором, волинська «Укрпошта» мала розповсюдити в Луцькому районі. Однак, коли газету прочитали в «Укрпошті», дирекція категорично відмовилася це робити.

Також представниця «Укрпошти» попередила, що тепер вони перевірятимуть кожну газету на наявність критичних матеріалів. Хоча, декілька десятків газет таки було рознесено листоношами через «недогляд» дирекції. Варто зазначити, що ВО "Свобода" завчасно оплатила послугу з розповсюдження газети.

"Цей інцидент говорить тільки про одне: нічого в роботі "Укрпошти" не змінилося. Ну хіба що крім зарплати її керівництва. Цікаво, скільки листоноші потрібно працювати, щоб заробити собі одномісячну зарплату свого директора? Шкода, що замість якісного сервісу керівництво "Укрпошти" діє старими совковими методами. Хіба це реформи?" - наголосив керіівник Луцької районної організації ВО «Свободи», заяву якого розповсюдила прес-служба Волинської обласної організації ВО "Свобода".

Джерело: Інформаційний Акцент

СБУ обвиняет Мининфраструктуры в финансировании сепаратистов

СБУ расследует уголовное производство против чиновников Мининфраструктуры и ГП АМПУ в финансировании сепаратистов ЛНР и ДНР. Об этом стало известно из . определения Печерского райсуда Киева от 17 августа 2016 года.

Оперативники начали расследование после опубликованных в СМИ материалов о проведенных коррупционных тендерах по техобслуживанию акваторий Бердянского и Мариупольского портов.

Согласно документов, фирмы подрядчики «Инфлот-Данубиус Ейдженси» и «Техморгидрострой Николаев» привлекли к работам российские землесосные суда. СБУ изучила условия договоров и выявила, что таким образом владельцы фирм подрядчиков находясь в сговоре с чиновниками проводили разворовывание госсредств. Схема по выводу средств была следующая: калининградская фирма «Гидрострой» якобы выполняла госзаказ. Затем через ряд подставных оффшорных компаний российская компания конвертировала средства в валюту и выводила их за территорию Украины. СБУшники выявили, что данные операции проводились через подставные компании Krayteks Group Holding Limited (Кипр), «Jollanta Group Ltd (Белиз), Kleona Trade LLP (Лондон), «Филикет», «Экогидротехника» (США) и Rossolast Corporation Ltd (Кипр). Эти фирмы переводили средства для финансирования боевиков так называемых ЛНР и ДНР.

По мнению оперативников, это далеко не первый случай разворовывания госсредств при строительстве и ремонте морпортов, которое происходило при молчаливом согласии Мининфраструктуры.

SKELET-info

Сьогодні свято прапора. Токмак

Жартували

Шикувалися

Фотографувалися

Бачив отців духовних

Побачив мера. Дивує, українці - співучий народ, а пісню “Колія ти моя колія!” ще не написали.

Завтра о 9:00 виїзд з Майдану на Молочанськ. З собою бажано брати, щось з комплекту: машину, прапор, вишиванку, свідомість)))


Кто такие святые?

Поговорим о духовности и о тех, кто её обильно генерировал на заре создания христианства. Страна должна знать своих героев, и понимать, за что же присваивали почётное звание "святой".

ЖИТИЯ СВЯТЫХ ИЛИ СИМПТОМЫ ИСТИННОЙ ВЕРЫ это превосходный материал, вобравший в себя все основные симптомы истинной веры. Они наглядно, детально, последовательно демонстрируют, каким должно быть поведение и мышление верующего человека по меркам церкви. А по меркам и классической, и современной психиатрии 75% святых христианской церкви подлежат немедленной госпитализации и принудительному лечению.

Итак:

Св. Симеон Столпник много лет простоял на "столпе". В частности, в своих ранах он разводил червей, а также натирался калом, дабы зловоние распространялось сильнее (отказа от ванных процедур было мало). Сами верующие к нему относили так: «Откуда привел ты к нам человека этого? Невозможно его терпеть: смрад от него исходит. Никто не может стоять рядом с ним. Когда он ходит, черви падают с него: постель его также полна червями» (Димитрий Ростовский. Житие преподобного и богоносного отца нашего Симеона Столпника)

Св. Никита «40 лет неснимаемо носил большую каменную шапку.

Св. Ориген, публично отрезал себе пенис во имя «царствия небесного».

Св. Макарий, во избавление от греховных мыслей «надолго погружал зад и гениталии в муравейник».

Св. Лавр был покрыт настолько густым слоем вшей, что под ним едва угадывались черты его лица, а смахнуть вшей не мог, ибо постоянно держал руки крестообразно.
апку».

Св. Нил Столбенский спал только стоя.

Св. Мелхиседек "ел кору древес и вместо пития росу лизал".

Св. Василий Блаженный ходил зимой и летом голый и кидался человеческим калом в тех, кого считал еретиками.

Св. Тихон Калужский, всю жизнь прожил как белка, в дупле дуба.

Св. Корнилий Молчальник всю свою жизнь молчал.

Св. Марон Пустынник дал обет "беспокровной" жизни, т.е. всю свою жизнь прожил под открытым небом.

Св. Илия Пещерник жил, как барсук, в норе.

Св. Марк Гробокопатель всю жизнь носил железный пояс, жил в норе и прославился своей любовью к копке могил.

Св. Арсений, «от постоянного плача о Господе у него выпали ресницы».

Св. Фотиния всю свою жизнь молилась, 12 раз в день и 24 раза за ночь.

Св. Анджела прославилась тем, что горящим поленом регулярно прижигала себе интимные места, чтобы «избавиться от огня сладострастия».

Понятно, что все упомянутые святые (попади они в руки психиатрии) были бы навечно размещены в строгорежимных стационарах. Благочестивые экстазы простых верующих (благосклонно воспринимаемые церковью) тоже, вероятно, были бы оценены психиатрией как тяжелые расстройства психики. Вспомним один из образчиков такого благочестия, оставленный нам Маргаритой-Марией Алакок: «Он, бог, столь сильно овладел мной, что однажды, желая очистить от рвотных масс одну больную, я не могла удержаться от того, чтобы слизать их языком и проглотить» (цит. по «Истории тела» А. Корбена). И т.д. и т.п. И весь этот сброд психопатов и садомазохистов, РПЦ навязывает православным как эталон христианской жизни и образец для подражания.

Святые люди, похожими на которых призывают быть детей в русских школах, - совершенные психопаты и дегенераты!

А. Невзоров



Утверждают, что Игорем Смилянским скоро будут пугать детей

Лично мне Игорь Смилянский не понравился сразу - из-за закрытого конкурса в котором его по беспределу назначили гендиректором Укрпочты. А потом эта неприязнь начала усиливаться из-за невероятного количества пустых обещаний Смилянского и его поразительного непрофессионализма.

А вот теперь утверждают что Игорем Смилянским скоро будут пугать детей.

Общественный деятель Степан Деменчук в своем блоге пишет следующее:


Количество негативной информации о деятельности в Украине гражданина США Игоря Смилянского уже зашкаливает. В очередной публикации «Скоро украинцев удивят не только назначения в Укрпочте, но и путь по которому ее ведут» речь идет о его «безумной кадровой политике». На самом деле, утверждается в статье, эта политика не такая и безумная, если деятельность Смилянского направлена на  подготовку госпредприятия к «дерибану» - т.е. приватизации.


Поэтому, если рассматривать «безумные» назначения в контексте предстоящего «дерибана» Укрпочты, все становится на свои места.

Одни люди должны подготовить к дерибану активы госпредприятия, другие пришли загонять Укрпочту в долги реализацией дорогих проектов, третьи должны обеспечить получение неподъемных кредитов, четвертые расправиться с неугодными кадрами, пятые обеспечить безопасность процессов дерибана и т.д. Тех, кто может заниматься конструктивной деятельностью и развивать Укрпочту – в эту команду не набирают.

Стоит напомнить, что Смилянский был единственный, кто на скандальном закрытом конкурсе на должность гендиректора Укрпочты заявил о том что он идет заниматься приватизацией предприятия.

Далее Степан Деменчук приводит текст статьи «Скоро украинцев удивят не только назначения в Укрпочте, но и путь по которому ее ведут»


Сразу после своего назначения новый гендиректор государственного почтового оператора Игорь Смилянский в своих интервью неоднократно заявлял, что «некоторые назначения в Укрпочте очень удивят». К сожалению, он оказался прав, что дало повод средствам массовой информации обвинить его в «безумной кадровой политике».

Наиболее резонансным было назначение на должность первого заместителя с базовым окладом 290 тысяч гривен некоего Александра Чернявского, который находясь три месяца на должности директора по финансовой и коммерческой деятельности сумел довести до ручки «Укртелеком», а потом, перейдя оттуда в 2014 году на должность финансового директора агрохолдинга «Мрия», сумел также всего за 3 месяца обанкротить и эту компанию, скрывшись с ее финансовыми документами. Обозреватели отметили, что, судя по заоблачной зарплате Чернявского, это назначение наверняка состоялось не без участия одиозного HR-агентства Talent Advisors, которое пристраивало Чернявского на предыдущие должности.

За свои услуги Talent Advisors берет солидные гонорары, которые достигают 50% годового оклада их клиентов. Близость к власти, странная победа на конкурсе при участии этого агентства гендиректора Укрпочты Игоря Смилянского и последующее назначение ему Министерством инфраструктуры заоблачного оклада в 333 тысячи гривен, дали повод экспертам заподозрить неладное.

Также не без участия этого агентства состоялось назначение на должность заместителя гендиректора Укрпочты по персоналу с окладом 180 тысяч гривен некоей Елены Дрощенко. До того она всего три месяца работала директором по персоналу ООО «Новая почта», откуда ее уволили в июне 2016 года.

Не будем перечислять фамилии сомнительных личностей, которых Игорь Смилянский взял себе в помощники с окладом 50 тысяч гривен, заметим лишь, что он увеличил на 40 человек штат службы безопасности в генеральной дирекции. Рядовой специалист новой службы безопасности получает теперь 14 тысяч гривен, начальник отдела – 20 тысяч, директор департамента – 33 тысячи, начальник службы – 50 тысяч.

Понятно, что все эти назначения людей далеких от почтовой отрасли лишь ухудшили работу предприятия. Оказалось, что и сам Смилянский абсолютно незнаком с почтовыми технологиями и не способен эффективно управлять стратегическим предприятиям, бросаясь в кадровые крайности.

И вот теперь стало известно, что анонсированное им «назначение в Укрпочте которое очень удивит», обещает превратиться в очередной пшик и действительно вызвать удивление своей неоправданностью.

Об Александре Перцовском (Oleksandr Pertsovskyi) в Украине впервые узнали после местечкового скандала с конкурсом на должность генерального директора Укрпочты. В ноябре 2015 года Министерство инфраструктуры не допустило Перцовского к конкурсу на должность генерального директора Укрпочты, мотивируя это тем, что он не подал в комплекте конкурсных документов необходимую справку об отсутствии судимости. Перцовский не стал молчать и обвинил Министерство инфраструктуры в непрозрачности кадровых конкурсов, а заместителя министра Шульмейстера во лжи и нарушении договоренностей с каким-то Dan Pasko. Тот конкурс впоследствии был заблокирован судом и вопрос с Перцовским отпал сам собой.

На последнем конкурсе на должность генерального директора Укрпочты, который состоялся в марте и был абсолютно закрытым, из 48 человек в финал прошли 4 претендента — Игорь Смилянский, Гинтаутас Мажейка, Александр Перцовский и Харро Ван Граафейланд. Как можно догадаться, все они клиенты Talent Advisors, о чем сообщил в интервью «Украинской правде» глава АП Борис Ложкин, рассказывая об участии хантеров в государственных кадровых конкурсах.

После того как победителем конкурса стал Игорь Смилянский, министр экономического развития и торговли Айварас Абромавичус выступил за назначение первым заместителем генерального директора Укрпочты Александра Перцовского. Надо сказать, что именно Абромавичус был автором изменений в постановление Кабмина, которые сделали кадровые конкурсы абсолютно закрытыми и коррумпированными. Также Абромавичус на радость Talent Advisors пытался выбить Игорю Смилянскому годовую зарплату 16 миллионов гривен.

Сотрудник офиса DHL в Сингапуре Александру Перцовскому 29 лет. Он согласился перейти на должность заместителя генерального директора Укрпочты при условии выплаты ему месячной зарплаты 40 тысяч долларов (1 млн гривен в месяц). Для этого ему назначена зарплата 300 тысяч гривен, а остальное ему обещали доплачивать в виде двух 100% надбавок и премий. Надо сказать, что с его реальной трудовой биографией никто не знаком, ее, как и в случае со Смилянским, разукрасило агентство Talent Advisors, стараясь подороже продать своего клиента.

К работе он должен приступить 1 октября. Но проблема в том, что 29-и летний Перцовский также как и Смилянский абсолютно не разбирается в почтовых технологиях. Почтовики сразу заподозрили неладное во время его единственного появления в Укрпочте. Появившись вместе со Смилянским в Центре обработки почты, Перцовский задал дилетантский вопрос: почему вы здесь обрабатываете почту руками, вместо того чтобы поставить автоматическую сортировочную линию? Удивленные его некомпетентностью почтовики ответили, что при существующем потоке корреспонденции такая линия будет загружена полчаса в день и никогда не окупит свою немалую стоимость.

Теперь с некомпетентностью Перцовского сотрудники Укрпочты имеют возможность знакомиться каждый день. По указанию Смилянского был составлен график, согласно которому ведущие сотрудники Укрпочты по часу в день по Скайпу общаются с находящимся в Сингапуре молодым дарованием, и объясняют ему как работает почта. Перцовский просит всех предложить какое-то реформаторское решение, потому что перед ним поставлена задача «сделать прорыв». Почтовики удивляются его почтово-экономическ­ому невежеству и объясняют клиенту Talent Advisors, что любой прорыв стоит много денег, которых у Укрпочты нет. Все это они делают с тихой ненавистью – а какое еще чувство могут испытывать люди с зарплатой 8 тысяч гривен, обучая своего будущего некомпетентного руководителя с зарплатой 1 миллион?

Впрочем, не известно кто более некомпетентный – почтовики или команда имени Talent Advisors, зашедшая на Укрпочту. Новые люди вполне компетентно готовят Укрпочту к последующему дерибану в виде приватизации. Трудовые биографии всех этих Чернявских-Смилянск­их-Перцовских и огромные оклады «за особый характер работы» лишь подтверждают это. А разговоры о больших деньгах на покупку сортировочных линий, компьютеров, транспорта – это часть испытанной схемы дерибана – когда госпредприятие вгоняется в долги при покупке современного оборудования, после чего делается банкротом, а затем частные компании-конкуренты­ за бесценок скупают самые сладкие куски государственного предприятия-банкрот­а. Именно по этому пути сейчас ведут Укрпочту.

______

Что тут еще добавить? Понятно, что те люди, которые вызывающе плюнув в лицо украинцам, поставили руководителем Укрпочты абсолютного дилетанта иностранного гражданина Смилянского, они будут до последнего держать его на этой должности чтобы он реализовывал их дьявольские планы по отношению к этому госпредприятию.Но нам - украинской общественности - не впервой эти планы ломать а потом этих сатанистов за границей искать.

Росія проводить політику з денаціоналізації українців

Віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко стверджує, що в Росії проводиться цілеспрямована політика з денаціоналізації українців.
Про це він заявив під час відкриття VI Всесвітнього форуму українців у Києві, повідомляє прес-служба уряду.

Віце-прем’єр привітав 16 українців, які приїхали на Форум із Росії. Він зазначив, що українській громаді зараз там важко, як ніколи – їх там переслідують, проти них влаштовують провокації. За словами Кириленка, питання підтримки українців у Росії є дуже важливим.

За словами Кириленка, в РФ проживає близько 10 млн українців, але останній офіційний російський перепис показав цифру в 2 млн, передостанній налічував 3 млн.
"Впроваджується цілеспрямована політика по денаціоналізації українців у Росії: Кремль хоче примусити їх бути ворогами свого народу і забути про своє коріння. Але ніхто із тих, хто відчуває себе українцем в Росії, не засуджує Україну і не цурається її", - сказав він.

Українська правда

Але шо поробиш - рускі - вони такі, хоть і трохи на людей похожі

РОДИННЕ

Приїхала моя тьотя Іра. З Вільнюса.З Європи, кагбе.

Тьотя Іра має сімдесят років і, судячи з її розповідей, стільки ж проблєм і болячок. Плакалась мамі на тему, шо внутрєнні органи не відповідають зовнішнім прагненням тьоті Іри, а геронтологія в Литві вєсьма повєрхностна і чотко орієнтована на внутрєнній мір кошелька.

Тьотя Іра получила шалене задоволення від нашої районної поліклініки, котру ми щитаємо юдолью сльоз і пічалі, потому шо виглядає вона, як санпропускник до морга. Але тьоті Ірі наша поліклініка подарила клінічне задоволення від убітих реформами медицини айболітів, котрі от фонаря діагностують болєзнь і пенсійних черг під кабінетами, де можна взнати, як ту болєзнь недорого вилічити народними методами, святою водою і молитвами до чудотворців. Но то таке.

Вопшим, тьотя Іра має страшні проблєми у Вільнюсі. Перше - вона ніколи і ніде не працювала, бо була женою полковніка, жила у воєнному городку і її роботою було виховувати двох дочок-близнючок: Галю і Наташу. Цю роботу тьотя Іра спихнула на дочку спившогося прапорщика і присвятила лучші роки свого життя пересилці сімейних фотографій дорогій родині в Кременець.

Дочки виросли, закінчили шось економічне і вийшли в 1987 році заміж за руских льотчиків. Тьотя Іра була настільки щаслива, що засипала родину фотками зятів у фас, профіль і , даже, з боку вихлопної труби. Особенним шиком щитались фотки, де рускі льотчики цюняють в паливний бак і курять на цистернах з авіаційним пальним. Бабця так і сказала:
- Розкішні довбойоби! Ну, але шо поробиш - рускі - вони такі, хоть і трохи на людей похожі.

Вопшим, тьотя Іра жила собі в Литві стандартним тихим совєцким щастям. Котре закінчилось, щойно совок навернувся. Рускі льотчики були переведені разом з самольотами куда-то в Евенкскі єбєня. Жуткі литовці розхерачили воєнний городок і дали совкам рік на вивчення мови, історії і Конституції.

Це було немислимо. Тьотя Іра з другими узкими і узкоговорящими запротестувала і рішила, шо здохне з голоду в тій сраній Литві, но вчити нічого не буде. Потому шо їй і так харашо і нема чого ото такому маленькому государству так по-крупному вимахуватись.

Галя і Наташа, як настоящі жони руских льотчиків, виїхали в Евенкські єбєня. Но оказалось, шо тамошній воєнний городок відрізняється від автентичного стойбіща олєнєводів лише тим, шо рядом з юртами стоять самольоти, а в єдиному кірпічному домі находяться школа, лікарня, дєтсад, клуб, сільрада, ЖЕК, склад авіабомб, продуктова лавка, кабінет зоотехніка, воєнна прокуратура і магазін з водкою.

Галя і Наташа рішили, шо в Литві, хоть і жизнь-дрянь, і русофобія, но бігати з діареєю в зарослі карлікової берізки - тоже не лучший варіант. Прихопили з собою своїх рускіх льотчиків і вернулись до Вільнюса.

Цей період у фотографіях не був відображений тьотьою Ірою.Потому шо рускі льотчики, мастєра філігранного сцяння в бак і курільщіки возлє цистерн, не були достойно оцінені литовською владою. Їм тоже дали рік на мовну і соціальну адаптацію.

Галю і Наташу спасло економічне образованіє і вони пішли торгувать в овощні ряди на ринок. А рускі льотчики устроїлись на автомийку. Там їм видали красіву голубу форму і навчили мити машини шампуньом.

Тьотя Іра тут же зреагувала пересилкою фотографій в Кременець: ось які в мене зяті, на крутій фірмі роблять.

Шампунь харашо пінився і вкусно пахнув яблуками. Рускі льотчики по-тихому переливали той шампунь в баночки з-під "Корвалола" і несли додому, де ним милися всі, включно з котами Жужою і Вєнькою, собакою Паміром і осами, котрі зліталися на запах яблук.

А потом руских льотчиків підло і не по-человєчєскі записали на відеокамеру. Ну, як вони, по привичці, цюняють в резервуар з дизпаливом. Впаяли штраф і вигнали з роботи. Щас вони тоже на ринку палети з овощами тягають.

Так і живуть.

- Іздєваются над нами, - каже тьотя Іра.

Ні пенсії прилічної, ні медицинської страховки, всі в одній квартирі в якомусь вільнюському "шанхаї". Внуки до литовської школи ходять, а там же всьо не по рускі, дітям сложно вчитись. Повна срака, кароче.

Але вони не здаються. Тримаються і вірять, шо скоро все повернеться взад. Їх путін підтримує, руский центр їм створив, шоб вони в ньому матрьошок малювали, співали руских пісень, пили руску водку і випилювали великі ложки для зачерпування майбутніх благ у вселенському рускому мірі.

- Нас за людєй нє щітают, Вєрочка.- А ми ж рускі.
- Точно? - питає моя мама. - І давно таке з тобою? Може, до врача треба якого? В мене є один хароший, в голові дуже сильно розбирається.
- Вєрочка, ми - рускіє от Кієвской Русі. От пєрвобитного общества рускі.
- Бля, - каже мама. - Воно заразне!
- Што? - питає тьотя Іра.
- А ото помниш, як тато тіко з Сибіру вернувся? Коли ми першу корову з телятка виростили? До тата тоді КГБ ходило перевіряти, чи він на Сибірі виправився, чи все в порядку в нього з поніманням інтернаціоналу. То тато ж ту корову Матрьошкою назвав. Приходить КГБ, питає в тата, чи не сниться йому криївка, а тато Матрьошку гукає. І каже:
- Бачте, як виправився, в мене даже корова руска.
- То друге життя було, каже тьотя Іра. - Я помню.
- А помниш, як ти під грушкою заснула, а Матрьошка тебе обісрала?
- Ой! Да, вам тогда смєшно було.
- Та тоді було смішно. А тепер от, Ірко, не дуже. Бо воно, таки, заразне.
- Што заразноє?
- Руске гамно - заразне, - каже мама. - Воно тобі тоді, певно, в голову затекло і там заграло.
- Ти страшний чєловєк, Вєра. Как і тє літовци, што нам жить нє дают.
- Бля! Хто вам чого не дає? - каже мама. - Та вивчіть мову, історію, шо там ще, здайте екзамена, получіть громадянство - і живіть по-людськи.
- Зачєм, Вєра? Ми же рускіє!..