Натрапила на серію публікацій на сайті 
http://crimea.vgorode.ua і вирішила їх поєднати в одному дописі - думаю, комусь це буде цікавим.

   Я пишу все про політику і про політику... Трохи набридло, отож вирішив написати про суспільство без політики.

   В 30-х роках випускники Стенфордського університету Хьюлет і Паккард заснували компанію НР, що є сьогодні світовим лідером у продажі комп"ютерної техніки. Перша майстерня і офіс знаходилися в гаражі Хьюлета.

   Генрі Форд - засновник "Дженерал Моторс" і великий інженер, не вмів навіть грамотно писати.

   Біл Гейтс отримав диплом випускника коледжа лише в 2009-му році, при статках в майже 60 млрд доларів. Перший мільйон він заробив в 20 років, створивши (перекупивши) унікальне програмне забезпечення.

   Стів Джобс (засновник Епл і її діючий генеральний директор) - отримав свою першу роботу у відомій на той час фірмі Atari, через наполегливість. Він прийшов у єдиному вбранні, що мав на той час - у рваних штанях і брудній футболці, коли після співбесіди йому сказали, що їх не влаштовує кандидатура Джобса - то він пред"явив ультиматум ("Я не уйду, поки не приймете мене на роботу") і залишився сидіти на місці більше доби - не витримавши "пахощів" (Джобсу доводилося ночувати на помийниках) і бачачи наполегливість, роботодавець взяв Стіва на роботу. Сьогодні "Епл" - безперечно кращі компи у світі.

   
   
   Економічний успіх США одні пов"язують із вдалим розташуванням, інші із єврейським лоббі, треті через наявність ресурсів. Не треба виключати усі ці фактори, але поміж тим вони лише козирі в руках держави - та направляє ці козирі зовсім не везіння - а цілеспрямована всепроникаюча ідея. І ім"я цій ідеї American dream (більш докладно по гіперпосиланню).

   А чи існує Ukrainian dream, та як вона може виглядати - саме таке питання я задав собі сьогодні і цілий день уважно придивлявся до життя інших людей навколо.

   Людина йде до школи де дізнається багато цікавих речей, які шокують дитину і роблять її іншою. В школі вона вперше зтикається з соціальною нерівністю, з можливостями і неможливостями, а також із обов"язками. Весь цей час особистості кладуть в голову необхідність навчання, без якого подальший успішний життєвий шлях неможливий.

   Людина вчиться (чи не вчиться) з метою чогось досягти і вступає до ВУЗу, де при вступі знову зтикається з нерівністю. Особистість вчиться у ВУЗі сподіваючись отримати "золоті гори", намагаючись чогось досягти шляхом накопичення знань.

   Знову проходять роки і особистість закінчує ВУЗ (якщо звичайно є знання, або трохи "вільних" грошей). Перед нею стоїть питання в пошуку роботи. І тут знову відкривається нерівність. Працювати інженером (чи доктором, чи бухгалтером, чи будь-ким ще) на ту зарплатню, яку надає роботодавець до якого надсилає ВУЗ - фактично означає працювати задарма. Особистість шукає іншу роботу - хтось йде у продавці, хтось у водії, хтось у будівники, хтось намагається суміщати основну роботу з підробітком.

   Іде час і вантажник (припустимо) "доростає" до комірника. В цей час в  нього вже є плани по створенню сім"ї.

   Через кілька років особистість створює сім"ю. Заощадивши трохи коштів , продавши стару "копійку", оформивши кредит молода сім"я купує "Lanos" - що стає надійним помічником у житті. На роботі платять недостатньо коштів і родина постійно на чомусь економить.

   Проходять роки і у особистості з"являються діти, такі-ж як і він особистості. З часом їм скажуть, що головне у житті гарно вчитися, а про нерівність промовчать... І нічого не зміниться?..

  

  

Власть и "оппозиция" одним говном мазанная боится не только референдума но и разговоров о нем. http://lb.ua/news/2013/09/06/224742_simonenko_vlast_zapreshchaet.html?utm_source=lbua&utm_medium=link&utm_campaign=more

Однако, сегодня собрание было проведено, не смотря на запрет местечкового карманного суда, ведь на карту поставлено наше будущее.
О результатах этого референдума можно не сомневаться http://blog.i.ua/user/1913308/1273058/

Не будем же равнодушны, пора загнать этих жирных уродов в стойло!!!

Учасники співтовариства, давайте, щоб кожен з нас освідчився тут за що він любить Україну. Думаю, що дискусія буде цікавою. Слава Україні!!!

1. Головною метою українського націоналізму я визнаю зміцнення національного самовизнання українців, розвиток української культури і захист усього українського.
2.Я відкидаю усі силові методи боротьби окрім самозахисту. Невинна кров, пролита задля ідеї плюндрує саму ідею.
3.Я поважаю усі нації. Я не ставлю жодну націю вище за іншу.
4.Головними методами боротьби я визнаю культурні акції.
5.Я готовий стати до боротьби за Українську Державу, якщо це буде потрібно.
6.Я відкидаю культ особистостей. Поважаючи людей, що до нас боролися за Українську Державу, я розумію, що не можна переходити певної межі і створювати культ на основі постатей.
7.Я поважаю право людини на власну думку. Я поважаю інші політичні напрямки.
8.Я вважаю, що український націоналізм повинен керуватися передусім потребою українського народу.
9.За український народ я вважаю усіх мешканців України.
10.Я поважаю національні меньшини в Україні і ніколи не буду чинити перепон у їх культурному розвитку.
11.Я визнаю неможливість повного контролю усіх людей одним центром. Я визнаю шкідливість такої структури, бо людина повинна вчитися діяти за власним розумом. Я відкидаю тоталітаризм.

Взято звідси: http://upu.org.ua/

(Рекомендовано до прочитання і обговорення прихильникам другої державної мови в Україні)

На скільки мені відомо, в США, Франції, Великобританії, Росії, Ізраїлі, Японії, Китаї, Німеччині по одній державній мові.

Хотілося б задати прихильникам двомовної України три коротеньких запитання:

- Як багатонаціональні держави обмежуються всього однією державною мовою?
- Чому в цих державах не постає питання на державному рівні про введення додаткових державних мов?
- Чому цим державам інші держави не «рекомендують» вводити другі/треті державні мови?

Давайте разом дамо відповіді на ці питання (на форумі/у коментарях). Думаю, що вийде конструктивна дискусія. Можливо, вона дасть поштовх задля припинення мовного конфлікту в Україні.

Тарас Токар,
активіст ВГО Альянс «Майдан»
(Полтава).

"Майдан".

Найпопулярнішим чоловічім та жіночім ім‘ям при реєстрації народжень дітей у 2008 році були Назар та Анастасія. Про це повідомив Міністр юстиції Микола Оніщук з посиланням на аналіз матеріалів територіальних органів реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції.

Зокрема, серед чоловічих імен в Україні найпопулярнішими у 2008 році стали – Назар, Данило, Максим, Владислав, Микита, Артем, Кирило, Єгор, Ілля, Андрій, Богдан, Денис, Дмитро, Ярослав, Олександр, Володимир.

Серед жіночих імен найбільшою популярністю користувалися – Анастасія, Ангеліна, Аліна, Дар’я (Дарина), Діана, Катерина, Марія, Наталія, Софія, Юлія, Вікторія, Єлизавета, Анна, Вероніка, Уляна, Олександра, Христина.

Крім того, повертають популярність церковнослов‘янські імена. Здебільшого, такими іменами торік нарікали хлопчиків - Єлисей, Іоан, Іоаніс, Яромир, Гордій, Ераст, Устим, Дем’ян.

Користувалися популярністю при реєстрації новонароджених у 2008 році й іноземні імена: чоловічі – Домінік, Герман, Марк, Роберт, Фелікс, Оскар, Адріан, Гарольд, Ян; жіночі – Ніколь, Сабіна, Каміла, Ліана, Беатта, Евеліна, Домініка, Емма, Сабріна, Ванесса, Мішель, Анета, Кармеліта, Ізабелла.

Найбільш нетрадиційними іменами минулого року виявилися чоловічі - Христофор, Адам, Франко, Атос, Спартак, а також жіночі – Весна, Красуня, Мадонна, Даная, Сара Малка, Зінаїда Майя.

Водночас, органами реєстрації актів цивільного стану повідомлено приклади неординарних випадків зміни імен громадянами, які не вподобали власне ім‘я. Зокрема, зареєстровано зміну імен Ганна на Ніколь, Олена на Меліса, Катерина на Б'янка, Аліна на Кирилина, Марина на Мадлена, Дмитро на Дан, Тамара на Тамара Аврора, Валентина на Індіра, Лариса на Льоліка, Валерій на Вілор.

Зареєстровано зміну прізвищ Лох на Любімова, Фрісман на Квіточка, Ківа на Солнишко, Сидоренко на Щаслива, Кремінська на Преподобна, Дурко на Вітович, Сало на Кириченко, Локшина на Фортуна, Грін на Гріх, Краля на Українець, Худоба на Шиян, Нога на Марко, Босий на Мірошниченко, Спиридонова на Ле Мер-Кюре.

Зареєстровано також одночасну зміну імені та прізвища: Цись Наталія на Єлизарова-Максимовська Кароліна–Аріадна, Дрожжин Василь на Боголюбський Георгій–Іоан, Буднік Ганна на Каурс Анніс, Кузнєцова Юлія на Лайм Ліка, Степанов Юрій на Баренбаум Ісроель, а також Чуб Руслан на Білан Дмитро.

"Майдан".

Чи вважаєте Ви себе українським націоналістом?

Главная беда России - бльшевистский эксперимент с ней полностью удался, к сожалению. Вспомним представителей великой русской культуры 19-го века - в 20-м их не осталось. Почти всех "гуманитариев", кого не выперли за кордон в 20-е поставили к стенке в 30-е, а жалкие (по количеству, не по качеству) остатки додавили разными способами в 60-е - 70-е. Также целенаправленно бльшевистские подонки уничтожили в лагерях и погубили на войне цвет нации - не только интелигенцию, но и лучших людей из всех слоев (более-менее уцелели "технари" - кто-то же должен был оружие делать - отсюда успехи в ракетных и других околооружейных технологиях). Но не технари душа народа, а Пушкины - Высоцкие. Короче, краснозадые убили душу русского народа и убили его "тело" (генофонд). Как результат - современный русский народ на 80% как минимум просто алконавтическое быдло, агрессивно-послушное большинство. Поэтому у них и руководство такое.
В украине все совсем не так - тут, в основном, краснозадые били неприцельно, по площадям. Да и западноукраинская прививка пошла на пользу. В смысле западного подхода к труду. Никогда не видели, как западенцы вкалывают на стройке, к примеру? Присмотритесь, весьма поучительно.
Как результат - разница между российским и украинским селом очевидна и бросается в глаза по пересечении границы железкой, авто или пешим порядком. "Сгорела хата - гори сарай, погреб сам завалится!" - русская поговорка. Здесь - не так. Да, пьют, но не столько и не с 6 - 7 лет начиная! И как бы не пили - скотине дал, курам дал и тд.
Я из-за чего так про русских? Мне очень обидно, что краснозадые подонки убили мой бывший народ. Я ведь сам русский! Точнее, руссо-украинец (по аналогии с афро-американцем) и во время многочисленных поездок по России, включая "медвежьи углы", пришел к выводу, что русского народа практически нет! За что такая кара - не знаю... Может за то, что отвернулись от Бога, приняли почти безропотно (в отличии от украинцев) безбожную бесовскую коммуняцкую власть?

Это был я. Ниже - не я. Где взял -не помню, но позицию разделяю, а написано неплохо.

В последние годы в КГБ-шной стране "Новая Россия", вновь подняла голову свора вздыхателей по сталинской "сильной" руке. Возглавляет все это историческое отребье лично подполковник КГБ, по совместительству назначенный президентом и арендатором этой страны, некто Владимир Путин. Насмехаясь над миллионами погибших, этот деятель вернул военное сталинское знамя, музыку ненавистного гимна, лагерное государственное устройство... Ах, какая радость для подлецов, чьи отцы с легкостью стреляли в затылки своих сограждан! Разрастается аллилуйя военным преступникам и подонкам. Ну что же, нам, не доросшим до столь высоких идеалов, стоит почаще вчитываться в строки воспоминаний тех, кто был по другую сторону колючей проволоки советского ГУЛАГа.
http://www.youtube.com/watch?v=AEpb1-EnmHM&feature=related