хочу сюди!
 

Оксана

51 рік, рак, познайомиться з хлопцем у віці 50-55 років

Замітки з міткою «нато»

Раздумья трезвого рептилоида



Окей, окей. Я понимаю, что НАТО не хочет войны на своей территории. Но сейчас есть прекрасный шанс провести ее на чужой. Одну последнюю войну Свободного мира и Мордора, как в Пелленоре. Уничтожить русско-нацистскую гадину, которая показала что ее армия ни на что не годна, кроме как воровать и насиловать. 

Почему бы не воспользоваться моментом, выкатить все свои вундервафли и хорошенько долбануть по оркостану так. чтобы он больше не поднялся в этом веке? Ведь кто еще враг всего хорошего на планете, кроме краснопузых мясников?

Китай? Едва ли. Их армия просто большая. А так это такой же бумажный тигр, не воевавший уже почти 40 лет и оснащенный сомнительного качества вооружением модернизированных советских образцов и подлодками без двигателей. И Китай почувствовал вкус больших денег и понимает, что лучше торговать, чем воевать.

Всякие дикие племена Персии и Ближнего Востока? Без поддержки Мордора они не более чем погонщики верблюдов с железными палками.
Почему же великое супер-пупер НАТО не хочет решить проблему? Потому что после этого надобность в нем как бы отпадет? Нет. Есть тот же Китай.
А вдруг хваленая НАТОвская военная машина - просто бюрократический плюшевый мишка Паддингтон?

И они все боятся, что это станет известно?

Ведь тогда самой сильной в Европе станет армия Украины.

Геть від Москви!

Зараз нам тестують «компроміси» з агресором, у тому числі відмова України від членства в НАТО в обмін на якісь «гарантії» Росії.

Запам‘ятайте назавжди: жодні гарантії Росії не варті паперу, на якому вони підписані. Це сказав «залізний» канцлер Німеччини Бісмарк у 19 столітті. З того часу нічого не змінилося. Україна вже мала російські «гарантії»: Будапештський меморандум 1994 року, Договір про дружбу 1997 року і маса інших. Всі розтоптані і розбомблені!

Відмова України від членства в НАТО - це відмова від безпечного майбутнього для нашого народу. НАТО - це колективна безпека, де всі захищають один одного. Коли Росія через сто чи двісті років під вигаданим приводом знову нападе на позаблокову Україну - ми знову проситимемо закрити небо і нас не чутимуть. Членство України в НАТО - єдине, що гарантуватиме ненапад Росії в майбутньому.

Дуже багато життів наших людей забрав фашистський Кремль, щоб віддавати йому на заклання, в заручники нашу долю і майбутнє.

Сьогодні українці продемонстрували всьому світу свою нездоланність. Сьогодні весь світ з нами проти кремлівського чорта. Немає жодного сумніву, що ми переможемо і станемо нарешті нацією, яка сама вирішує свою долю і майбутнє.

Геть від Москви!
Слава Героїчним Українським Захисникам!
Слава вільній, незалежній, нескореній, непереможній Україні! 


Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

А де моє НАТО?- вчергове дивується Зеленський

А де моє НАТО?- вчергове дивується Зеленський

Є відоме прислів'я: Коней не переправі не міняють, але водночас - і не шкодують. Ось і я не шкодує одного коника, який щось погано тягне і не витягує нас до берега надійного.
Всім на пам'яті ота славнозвісна заява Володимира Зеленського до Президента США Джо Байдена: - А чому Україна не в НАТО?! Хоча сам і є відповіддю на це запитання: Тому що Зеленський. Зараз черговий супер-перл звучить велелюдно з його вуст: - Чому НАТО не хоче закрити небо над Україною? Чому вони прирікають на страждання нещасних українців? Де ж ваша гуманність і всілякі світоглядні добра? 
Чоловік явно не здогадується, що то він Президент Держави Україна і це його особистий обов'язок захищати свою державу і народ в ній, як і закривати її небо й усе інше - його обов'язок, а не чийсь. Два з половиною роки чоловік при посаді, але ще досі не розібрався де він є і хто він є. Не даремно улюбленим висловом-паразитом Володимира Зеленського звучить: -Я, як Президент України... Мусить нагадувати постійно собі і людям хто він є, але чи ним є?
Йде 10-й день війни і вже можна робити певні підсумки, як і зробити критичні зауваження без шкоди для справи. Гірше може бути або не бути, але якщо змовчати: точно гірше буде.
Оскільки усі на нервах, то використаю анекдот для ілюстрації наявної ситуації: Одружився хлопака і жінка хоче інтимних стосунків, а він не розуміється на тому. Врешті закликав знайомого гультяя, щоб пояснив що до чого, а той замість пояснень каже: - На тримай свічку над нами і дивись. Зробив чоловічу справу зі жінкою хлопа, а тоді й питає: -Все бачив? -Усе,- підтвердив хлоп. -Зрозумів, як треба? - Зрозумів. - Що саме зрозумів? -Зрозумів що треба когось закликати і свічку над ним потримати,- відповів хлоп.
Досить мансів-реверансів! Визнаймо чесно, що ми не будемо переживати за ідеально чисту душу Володимира Зеленського, якщо програємо у цій війні через те, що він плекав її незайманість і незаплямованість. -Ах, я мушу використати кожен шанс, щоб потім... Ти ще доживи до того "потім", чоловіче! Не про те дбаєш! Ще заспівай, що капітулюєш заради порятунку тисяч і тисяч невинних життів... Взагалі, як можна вести перемовини з ворогом на його території і на його умовах? Особливо з РФ! Що мало науки було? Треба ще і ще повторити криваві "зелені коридори Іловайська", або загибель кіборгів Донецького аеропорту, які дозволили винести трупи ворогам, а ті на евакуаційних ношах підступно занесли вибухівку і підірвали незнищенних кіборгів. Невже не ясно давним-давно, що всі домовленості цинічно ігноруються з боку РФ завжди! Завжди! Від ЗСУ вимагають припинення вогню задля гуманітарного процесу, а в цей час війська РФ просто роблять перегрупування для подальшого нападу, за часту під прикриттям того самого гуманітарного процесу. Як довго потрібно ще розумнішати, щоб визначитись: перемовини можливі тільки з мертвим ворогом! І виключно на тему, які зернята насипати йому до кишені: зі соняха чи гарбузового? - перед тим, як його закопати, аби не смерділо. Все! Інших перемовин бути не може з РФ! З будь-ким від РФ! Допоки вони топчуть своїм чоботом нашу любу землю України - ніяких перемовин і тим більше: перемир'я. Тільки коли жодного ворога не буде на Українській землі - "залізна завіса" по-кордону і знати вас не хочемо! Не брати ви нам після такого! Не брати, а гниди!
До речі, підчас переговорів замість тиші на фронті улюблений фінт від Вови Пуйла є навпаки жорстке поводження і ескалація подій, щоб пристрашити учасників перемовин з іншої сторони, про  що засвідчили балістичні ракетні удари по Києву і Броварах саме під час перемовин. Ще хочете такого, панове переговорники? Багато дали домовлені "гуманітарні коридори"? Отож. Не треба грати в гру за правилами, які ворог давно відкинув, і усе виключно заради вашого красивого іміджу, щоб показитися для когось гуманними і гарними. Краще будьте падлюками та сучими дітьми, але перемагайте!
Повертаючись до нашого ефектного і малоефективного гаранта та його стосунків з НАТО, то варто нагадати, що вимагати можна тоді, коли є реальні договори військової взаємодії і підтримки, а коли все є виключно з доброї волі партнерів - то маєш тільки просити і дякувати, а не вимагати. Просити і дякувати за надану допомогу! Звинуватити НАТО в бідах українців президенту незалежної держави Україна не просто принизливо, а дико! Залишається тільки вимагати ще від НАТО і США нанести вже зараз превентивний ядерний удар по РФ в ім'я захисту українців. Для чого обмежуватись убогим: -НАТО, закрийте небо над Україною!
Для 10-го дня війни сказано досить. Більше і не потрібно, бо кожному ясно: все залежить виключно від нас самих. Як багато раз казано-переказано: Не бійся, а бийся! Борітеся - поборете, вам Бог помагає.
Слава Україні! Героям Слава!
Перемога буде за нами!

Богдан Гордасевич
18:07 05.03.2022


Вадим Пристайко (при)пустив і опустив

УКРАЇНА МОЖЕ ВІДМОВИТИСЯ ВІД ВСТУПУ В НАТО, - ПОСОЛ У БРИТАНІЇ
Посол України у Великій Британії Вадим ПристайкоФото з відкритих джерел

В МЗС заявили, що слова дипломата були вирвані з контексту

Посол України у Великій Британії Вадим Пристайко припустив, що Україна може відмовитись від вступу в Північноатлантичний альянс (НАТО), якщо її до цього змусять обставини. Про це йшлося у його інтерв'ю BBC Radio 5 LiveBBC News Україна.

Як зазначається, на запитання, чи може Україна розглянути варіант не вступати в НАТО, Пристайко відповів: "Ми могли б".

При цьому він уточнив, що, "враховуючи ту загрозу, яка є", Україна могла би бути вимушеною піти на такий крок.

"Запитання, яке ставить собі 40-мільйонна країна: як ми виживемо, якщо вони (Росія, - ред.) прийдуть завтра?" - заявив дипломат.

На його думку, Україна може залишитися беззахисною в той час, як всі її західні сусіди є членами НАТО

Водночас посла перепитали, чи справді він мав на увазі, що Україна може відмовитися від вступу в НАТО.

"Так, ви праві, це те, що записано в нашій Конституції. Я зараз частково йду проти головного документа, що ми маємо. Коли я кажу це, (я маю на увазі, – ред.), що ми гнучкі, намагаючись знайти найкращий вихід. Якщо нам доведеться пройти через якісь серйозні поступки, це те, що ми можемо зробити. Безперечно… Якщо чесно, Росія вже оточена країнами НАТО. Польща є членом НАТО, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Туреччина, Всі ці країни, які межують з Росією, вже є членами НАТО. Це не змінило безпекову ситуацію. Це не змінило безпеку для Росії. Тож Україна також особливо не змінить цього", - відповів Пристайко.

Зокрема український дипломат вважає, що Москві значно більше не подобається, що Україна може стати "чимось іншим, ніж Росія", і тоді росіяни захочуть також змінити напрям руху своєї країни.

А у Міністерстві закордонних справ України заявили, що слова посла про буцімто готовність країни розглянути відмову від членства в НАТО були вирвані з контексту.

"Безумовно, заради миру і збереження життів наших громадян Україна готова йти на будь-які формати діалогів з країнами та міжнародними організаціями. Водночас посол Пристайко слушно зазначив в інтерв'ю, що перспектива членства в НАТО закріплена в Конституції України, але Україна наразі не є членом НАТО чи іншого безпекового альянсу. Тож ключовим для нашої країни стає питання гарантій безпеки", - акцентував речник МЗС Олег Ніколенко.

За його словами, безперечно, найкращою такою гарантією був би негайний прийом України до Альянсу.

"Але загрози Україні існують тут і зараз, відтак пошук відповіді на питання гарантій стає фундаментальним нагальним завданням. При цьому жодне рішення не може бути ухвалене всупереч Конституції України", - додав речник відомства.

Нагадаємо, що раніше у США уточнили умови вступу України до НАТО. Зокрема країні необхідно провести реформи оборонного сектора та сил спецоперацій, а також розв'язати питання з непідконтрольними територіями.

Коментар БГ: 

"Якщо чесно, Росія вже оточена країнами НАТО. Польща є членом НАТО, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Туреччина, Всі ці країни, які межують з Росією, вже є членами НАТО. Це не змінило безпекову ситуацію. Це не змінило безпеку для Росії. Тож Україна також особливо не змінить цього", - відповів Пристайко.

Перепрошую, а пан Пристайко дружить з географією? Де Російська Федерація межує з переліченими країнами НАТО? Навіть Турція аж за морем. Тобто пан Пристайко вважає Україну і Білорусію складовими РФ? Послали посла, упаси Боже, дурне і негоже.

Россия, вечер в хату и вэлкам в Нату!

В начале разберемся, для полной ясности картины, кто такая эта пресловутая Ната и чем она же так страшна.
После Второй мировой войны Россия оттяпала от западного мира полевропы и установила там свои коммунистические режимы, которые, как сателлиты, опирались на силу российских танков, не раз потом вводимых в страны, не желающие идти в русле политики русских неофашистских захватчиков. Хотя фюреры совка при Сталине считали, что цель мировой революции с диктатурой объединившегося пролетариата всех стран не была достигнута и борьба за мировое господство класса неимущих должна продолжаться. Осознавая агрессивность планов кремля, страны запада, во главе со США, устанавливают "железный занавес" от новой российской "империи зла" и создают в 1949-м году систему коллективной защиты, именуемую НАТО, а высвободившиеся деньги, чтобы не тратиться на войска и вооружение каждой отдельно взятой страны альянса, по плану Маршалла влаживают в благосостояние народов и поднятие с руин стран, пострадавших во Второй мировой.
СССР от помощи по этому плану отказался, но вызов, насчёт "эффективности" своей экономики и жизнеспособности советского строя, принял. При Хрущёве кинут клич "догнать и перегнать Америку!"
Гнались, как проклятые, штампуя баллистические ракеты с ядерными боеголовками, "как пирожки", направив "кузькину мать" в сторону бывшего союзника, сами провоцируя бешеную гонку вооружений. Траты на ВПК(военно-промышленный комплекс) совка в 80-х гг. прошлого столетия достигли заоблачных сумм свыше 60% ВВП, ещё больше ухудшая благосостояние и так до этого бедовавшего советского народа. Не потянув этой гонки вооружений, советский союз подорвал свой пупок, не выдержав конкуренции с Америкой, и благополучно в 1991-м году почил в Бозе...
Давно уже наши соседи не пытаются распространить "справедливый" коммунистический общественный строй по всему миру, а, наоборот, строят у себя дикий "загнивающий" капитализм во главе с их олигархами. Но, не смотря на это, агрессорские замашки "четвертого рейха" остались, к тому же, с претензией на мировую гегемонию(цель возвращения в Большую восьмёрку), только подменив идею "мировой революции", скорректированную как "русский мир", который необходимо продвигать и защищать, до победного конца... "мы за ценой не постоим"... Ничего не напоминает? Положить миллионы жизней чтобы воплотить в жизнь свою утопическую идею. От этого и вопли путлера в сторону Наты, с которой они ультимативно требуют гарантий(письменных) безопасности, очертив свои красные линии, которые снова планируют залить дерьмом "гусскаго мира".
Хотят безопасности и защиты? Окей. На месте Байдена я бы сделала нестандартный ход и пригласила рашу в эту Нату. Тем более, что активное сотрудничество с этой организацией страна-агрессорка вела с начала 90-х годов вплоть до 2014-года, прекратившееся сразу после нападения России на Украину и длящейся уже 8 лет российско-украинской войны.
Вэлкам в Нату, сэр #уйло! P.S. Кто не знаком с жаргоном и сленгом в заглавии заметки, то поясняю, что выражение "вечер в хату" было распространено в зонах ГУЛАГа(Главное Управление Лагерей) как приветствие, по прибытии на новое место, после очередного этапа, новой партии урок и зэков(з/к - сокращённо заключённый), дабы не допускать восстаний в лагерях, являющихся постоянным домом для многомиллионной армии заключённых тюремной зоны, коей сейчас и является современная Россия.

Украина,США и др.страны НАТО проводят военные учения

В районе города Яворов Львовской области, 20 сентября, начались совместные военные учения Украины с США и другими странами НАТО. Маневры Rapid Trident – 2021 будут проходить до 1 октября, в них примут участие около 6000 солдат из 15 стран.

Видно такая многонациональность и количество задействованных участников Rapid Trident – 2021 вызвали очередную панику страха в Кремле.

Не заставили себя ждать их очередные фейки и дезинформационные страшилки про американских «рембо» на украинских землях и их угрозу для россиян. Подобный бред распространяют многие российские СМИ и иностранные издания аффилированные с российскими спецслужбами.

Например, одно из чешских изданий написало, что военные учения Rapid Trident проводятся с целю провоцирования России и направлены на подготовку стран-участниц к совместным действиям в возможном сценарии борьбы с Россией. Что это как ни паника и страх. Кремлевским мужам с их окровавленной совестью и честью везде и во в сем мерещатся угрозы и враги.

Сами российские фейкометы не замечают с каким посылом их материалы, а в них четко просматриваются слабости и страхи «великой рассии».

Почему Москва в такой панике, почему преподносит очередные учения как «угрозу международному миру» и провокацией по отношению к РФ.

Первое – гибридные нападки. Россия не уверена в своей военной мощи. Зайти на территорию это одно, а вот удержать ее – это совсем другой, сложный этап. Русские к этому не готовы, они готовы только к гибридным нападкам – ведь фейки и дезинформация одно из любимых занятий российских пропагандистов.Второе – глобальные геополитические амбиции. Москву не просто пугает, а приводит в ужас партнёрство Киева и Вашингтона. Для Киева – это существенная поддержка могущественной страны в сохранении мира, для Москвы – это угроза сильной мировой державы, как в военном аспекте так и политическом, и незабываем об санкциях, которые сильно ударили по кремлёвской элите.Третье – такое не прощается. Украинская земля, украинский народ никогда не простит агрессию РФ в Донецкой, Луганской областях и в АР Крым. Врага, который убивает, насилует, уничтожает то что тебе дорого простить нельзя. Такого врага нужно истреблять, убивать, изолировать.Четвертое. Россия не умеет уживаться с соседями, Россия не умеет дружить, у России нет партнеров.Россия умеет наживать врагов, захватывать территории и доводить их до нищенства и экологических катастроф, для России люди расходный материал (и не важно свои это или чужие). Россия не имеет ни друзей, ни партнеров, вокруг кремлевской верхушки можно увидеть только прислужников, лизоблюдов и приспешников. Но никак не лидеров соседних стран.Черт, как приятно когда в Кремле такой переполох.https://censor.net/ru/blogs/3291198/strahi_kremlya_ukraina_ssha_i_drugie_strany_nato_provodyat_voennye_ucheniya_rapid_trident2021

Шлях до НАТО: Зеленський затвердив стратегію комунікації до 2025


Президент Володимир Зеленський затвердив Стратегію комунікації з питань євроатлантичної інтеграції України на період до 2025 року.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Офіс Президента.

Зазначається, що з метою реалізації стратегічного курсу України на набуття повноправного членства в НАТО та забезпечення його підтримки з боку українських громадян Президент Володимир Зеленський підписав Указ № 348/2021 «Про Стратегію комунікації з питань євроатлантичної інтеграції України на період до 2025 року».

Документ має на меті налагодити системну інформаційну взаємодію між державними органами та українськими громадянами задля донесення до кожного українця змісту та практичної цінності членства України в Альянсі, необхідності впровадження відповідних реформ та їхнього зв'язку з євроатлантичною інтеграцією нашої країни.

Серед іншого передбачається всебічне інформування українського суспільства про державну політику в напрямку євроатлантичної інтеграції шляхом включення цього питання до навчальних програм, залучення незалежних експертів, зокрема представників дослідницьких центрів, громадських об'єднань та міжнародних партнерів, до планування, моніторингу та оцінювання виконання річних національних програм щодо досягнення критеріїв членства в НАТО.

Очікується, що передбачені Стратегією кроки сприятимуть зростанню в українському суспільстві підтримки стратегічного курсу України на набуття повноправного членства в Альянсі, а на міжнародному рівні – підтримки євроатлантичних прагнень України та необхідних для цього реформ.

Цим указом Глава держави також доручив уряду в тримісячний строк розробити та затвердити план заходів щодо втілення затвердженої Стратегії.

Реалізувати її передбачено в чотири етапи. Серед іншого заплановано створення тематичного веб-порталу для розміщення інформації щодо реалізації реформ та виконання заходів з євроатлантичної інтеграції, випуск низки інформаційно-просвітницьких матеріалів тощо.

Указ набирає чинності з дня його опублікування.

https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3296161-slah-do-nato-zelenskij-zatverdiv-strategiu-komunikacii-do-2025-roku.html?fbclid=IwAR2INGOPd5hPpi5wW-O6hUgLRvLcUNjCbPR3lT-gIfhFRovnhHsRlPgH8qo

Запасной аэродром: кто рискнет подставить плечо НАТО?

Америка уходит из Афганистана. Уходит с опаской, оглядываясь на разрушенную, раздираемую внутренними распрями страну. Сверхдержава не смогла выполнить ни одной задекларированной в 2001 году задачи. Не смогла одержать ни военную, ни политическую победу. За всю свою историю США так долго не воевали ни в одной стране. Через Афганистан прошло больше миллиона американских военнослужащих. Более двух тысяч из них вернулись домой в ящиках, покрытых звездно-полосатым флагом. Американским налогоплательщикам авантюра обошлась в два триллиона долларов.

По мнению политологов, Штаты оставляют страну, в которой внутренняя нестабильность открывает новые возможности для борьбы Пакистана, Индии, Ирана и России за влияние на Кабул. Вашингтон понимает важность региона и всеми силами стремится сохранить здесь свое присутствие. Ещё какое-то время в Афганистан будут перекачивать финансовую помощь из США, но без присутствия военных, перспективы остаться ведущим игроком в стране, которая в самое ближайшее время окажется под властью движения Талибан, весьма призрачны.

Исправить ситуацию могла бы сеть военных баз, откуда удобно не только наблюдать, но и в случае необходимости нанести удары по боевикам. Подходящими для их размещения территориями являются граничащие с Афганистаном Узбекистан, Таджикистан и Туркменистан. Отчасти подошла бы и Киргизия, где в 2009- 2014 годах на авиабазе Манас базировались военнослужащие США в рамках операции "Возмездие". Однако в Вашингтоне понимают, что это осложнит отношения с Китаем и Россией.

Нужен повод остаться в центральноазиатском регионе, значимый предлог обозначить здесь свое присутствие не советниками, а именно контингентом военных, достаточным для нанесения удара по мятежникам в Афганистане. США прорабатывают такую возможность, декларируя цель: "оказывать поддержку афганскому правительству, контролировать деятельность радикального движения Талибан и следить за другими экстремистами". На военных базах планируют разместить ударные БПЛА, бомбардировщики и артиллерию.

В соседних с Афганистаном странах понимают, что присутствие на их территории американских войск станет для террористов поводом для обострения ситуации в приграничных районах, а самостоятельно войска Таджикистана и Туркменистана отразить удар не смогут.

Вашингтон имеет предлог и своеобразное прикрытие для решения вопроса присутствия своих военных в соседних с Афганистаном странах. Продвигая в регионе программу НАТО "Партнерство ради мира" Запад уже добился определенных преференций. В частности, в апреле 2008 года достигнуты договоренности о возможности использования туркменского аэродрома "Мары" (крупнейшего в регионе) войсками НАТО в случае "непредвиденных обстоятельств". Однако спустя 13 лет медленно идущих переговоров вопрос аренды наземной туркменской инфраструктуры иностранным контингентом так и не сдвинулся с мертвой точки. Единственным успехом для Запада стало открытие в 2020 году воздушного пространства Туркменистана, Таджикистана и Узбекистана для тылового обеспечения Международных сил содействия безопасности в Афганистане самолётами НАТО.

Однако Туркменистан оказался крепким орешком для Вашингтона. На то есть несколько весомых причин. Ашхабад всегда имел свою точку зрения на происходящие в Афганистане события. В январе нынешнего года в строй вступили железная дорога Акина-Андхой, построенная на территории Афганистана при финансировании туркменской стороны, линия электропередач и две линии оптико-волоконной связи. В феврале текущего года туркменские власти встретились с руководителем партии Национального исламского движения Афганистана, бывшим вице-президентом страны Абдул-Рашидом Дустумом. Переговоры касались совместных проектов, тех, что уже реализованы, а также важного для Туркменистана проекта строительства газопровода ТАПИ (Туркменистан-Афганистан-Пакистан-Индия). Туркменистану приходится лавировать с тем, чтобы не испортить отношения с мятежным Афганистаном и сохранить паритет в отношениях с США. Г. Бердымухамедова больше интересует собственная выгода и он понимает, что Талибан, с которым и в обычных условиях трудно договориться, мириться с "предательством" своих интересов не будет.

Видимо именно этим обстоятельством можно объяснить тот факт, что Туркменистан до сих пор не подписал документы, продлевающие участие Ашгабада в программе НАТО "Партнерство ради мира". А уже в апреле текущего года туркменская делегация не так давно проявила повышенный интерес к работе Организации договора о коллективной безопасности (ОДКБ). А усидеть на двух стульях непросто. Туркменистан ищет приемлемые для себя пути решения проблемы безопасности в регионе. Источники в аппарате президента на условиях анонимности говорят о том, что Г. Бердымухамедов в последнее время проявляет повышенный интерес к вопросам сотрудничества со странами в рамках СНГ и ОДКБ.

Таджикистану и Узбекистану тоже предстоит сделать выбор. Не забудем, что в Таджикистане дислоцируется 201-ая российская военная база, которая не раз доказывала, что может быть гарантом мира в республике. Накануне парада Победы на Красной площади российский президент Владимир Путин принял таджикского лидера Эмомали Рахмона в Кремле. Состоялась беседа, в ходе которой главы государств "выразили обеспокоенность в связи с ситуацией в Афганистане". Вполне вероятно, что стороны обсудили и планы Вашингтона по переброске американских войск из Афганистана в Таджикистан.

Если говорить о контроле ситуации в Афганистане, Узбекистан представляет для НАТО опосредованный интерес. Но Вашингтон стремится использовать все имеющиеся возможности. В начале апреля текущего года с рабочим визитом в Ташкенте находилась делегация Пентагона во главе с заместителем начальника Управления стратегического планирования и политики Центрального командования Вооруженных сил США (CENTCOM) бригадным генералом Дюком Пираком. В свете задач, связанных с выводов американских войск из Афганистана, на счету каждый центральноазиатский партнер!

О сложности ситуации в регионе свидетельствует тот факт, что председатель Объединенного комитета начальников штабов ВС США генерал Марк Милли дал прогноз по развитию событий в Афганистане, сказав, что видит "только два варианта: будет плохо или очень плохо". Этот вывод проецируется на всю Центральную Азию. Лидерам региональных государств предстоит сделать свой выбор. Туркменистан, судя по всему, решил не рисковать, и не быть для Вашингтона запасным аэродромом.

Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
19
попередня
наступна