Цікаве про Рясне у Львові

Пам'ятник орлятам у Рясному
Історія найстарішого пам’ятника Рясного

Восени 2018 року влада і громадськість Львова відзначали соту річницю заснування ЗУНР. Серед інших заходів було відкриття декількох пам’ятників: на вулиці Городоцькій, на розі вул. Огієнка та Листопадового Чину, і через кілька місяців на вулиці Польовій.

Відтак, одним і тим же подіям у Львові присвячено три пам’ятники. Втім, це не вперше у новітній історії львів’яни встановили рекорд за кількістю пам’ятників присвячених подіям що відбулись у 1918 році. Але у міжвоєнний період це зробила тогочасна польська частина населення міста.

Так, у 1924 році на Персенківці відкрили гранітну колону на честь поляків-учасників боїв за Львів. В 1925 році – пам’ятник Орлятам у подвір’ї «Львівської політехніки». Їх обох не стало у часи СРСР. Крім того, є відреставрований Меморіал Орлят на Личаківському кладовищі. Але до наших днів у Львові таки зберігся іще один, маловідомий пам’ятник Орлятам. Він стоїть на вулиці Брюховицькій, 178 у мікрорайоні Рясне, у його частині, що в народі досі називають Рясна Польська, за назвою колишнього села. І це невипадково, адже буквально через дорогу від пам’ятника є невеличкий римо-католицький костел Божого Милосердя, де проводять богослужіння українською і польською мовами.

Проїжджаючи автомобілем доволі довгу Брюховицьку можна і не зауважити цю сіру малу архітектурну форму, бо найближчими сусідами є цегляний паркан приватного двору, електричний трансформатор, кілька дерев і водостічна канава. Пам’ятник висотою близько 4 м складається з двох чотиригранних частин: постаменту і тумби. На передньому фасаді постаменту помітна порожня ніша прямокутної форми, – у ній раніше була таблиця зі списком полеглих у 1918 році поляків-вихідців Рясної-Польської. На чотирьох гранях тумби – крилаті лицарі зі закритими заборолами й мечами у руках. Увінчує пам’ятник декоративна гірлянда і чотири скульптури орлів на кутах. На верхівці первісно був невеликий хрест, від якого залишився отвір.

Донедавна про історію цього пам’ятника було відомо вельми мало. Так, дещо він «розповідає» сам: на його лівій грані тумби можна прочитати рік та одного з авторів: «1932 B.Sotys». Це автограф Броніслава Солтиса (1869-1942) – львівського скульптора. Архітектор проєкту – Вітольд Равський (1893-1962), який також є співавтором схожого пам’ятника спорудженого колись у дворі «Львівської політехніки».

Підпис Б.Солтиса у нижній частині

Більше фактів з історії споруди можна дізнатись у тогочасній пресі. Замітки та фотографії з тих часів знайшли та оприлюднили нащадки тодішніх жителів Рясної Польської. У грудні 2017 р. вони заснували y Facebook групу «Rzsna Polska i okolice Lwowa. Potomkowie rodzin i sympatycy», де вони діляться відсканованими фотографіями Рясної Польської з приватних родинних архівів.

Нещодавно саме там вдалось знайти відскановані замітки з газет «Wiek Nowy» I «Gazeta Lwowska».

  • Замітка у газеті Wiek Nowy
  • Замітка у газеті Wiek Nowy
  • Замітка у газеті Wiek Nowy

Так, з «Wiek Nowy» зафіксував чимало фактажу і фотографію пам’ятника, який на момент виходу тиражу газети ще не відкрили. У замітці йдеться, що урочиста подія приурочена «чотирнадцятій річниці звільнення Львова від української окупації». Комітет, що ініціював його спорудження, запрошував на урочистість учасників боїв за Львів 1918-19 років. Впродовж двох років комітет вів діяльність, до нього ввійшли: директор місцевої школи, місцеві жителі, очолював їх селянин Станіслав Пешко. Ще одною фактологічною деталлю є перелік вісімнадцяти загиблих, яких увіковічнили на дошці, що була на постаменті, – найімовірніше вони поховані на «Цвинтарі орлят». Доля цієї дошки достовірно невідома, як і хреста з верхньої частини, швидше всього їх демонтували у часи радянської окупації, тим паче що за 200 м від пам’ятника за часів СРСР була сільрада Рясного,- орган влади, що відповідав за ідеологічно правильну символіку на вулицях села. Втім, у наші часи, мабуть, завдяки цій газетній замітці польська діаспора у Львові знайшла на Меморіалі польських Орлят поховання частину згаданих у цій таблиці вояків.

Замітка у Gazeta Lwowska

«Gazeta Lwowska» пишучи про факт відкриття пам’ятника зазначала, що подію приурочили до річниці здобуття незалежності Польщі (відзначають 11 листопада), й увіковічнили всіх учасників змагань «за цілісність та незалежність Польщі з 1914 до 1920 рр., в яких загинуло біля сотні вихідців з Рясної Польської». Між іншим, серед нагород, які вручали полякам-учасникам українсько-польської війни, є відзнака «Захисникам Рясної Польської»

орден Захисників Рясної Польської (фото: allegro.pl/)

За часів незалежності України як польська діаспора, так і влада, проявили до нього зацікавленість, відтак це позначилось на його зовнішньому вигляді впродовж 2010-их років. Весною 2011 року крім лампадок на пам’ятнику можна було побачити біло-червоні стрічки та записку – доказ того, що ним опікуються харцери (польська скаутська організація). Проте стан споруди був плачевним.

  • Картка польських скаутів на пам’ятнику в 2011 р.
  • Картка польських скаутів на пам’ятнику в 2011 р.

Втім, восени 2014 року Польське товариство охорони військових поховань за підтримки Генерального консульства Польщі у Львові провело часткову реставрацію пам’ятника і благоустрій місця довкола нього. Про це йшлося на сторінках часопису польської діаспори «Кур’єр галицький».

Та ще у 2010 році один з депутатів Сейму Польщі Войцех Шарама почав кампанію присвячену зміні його розташування, що на переконання парламентаря, мало б вберегти пам’ятник від руйнування. І для цього він вважав доцільними два місця, одне з яких — у Польщі. Третє місце для перевезення пропонувало також Міністерство культури й національної пам’яті Польщі. Запити В.Шарами та відповіді на них є доступними на офіційному сайті польського парламенту. З цих документів можна дізнатися не лише плани політика, а й інші факти про пам’ятник.

У 2010 році депутат Сейму скерував Міністру культури та національної спадщини Польщі запит «Про відсутність необхідних заходів щодо збереження пам’ятника, присвяченого пам’яті боїв на захист Львова у Рясній Польській».

«28 січня 2010 року я звернувся до міністра з депутатським запитанням щодо ініціативи передачі Польщі пам’ятника, присвяченого боям на захисті Львова в 1918-1920 роках. У своєму запиті я згадав пропозицію Товариства шанувальників Львова та Південно-Східних прикордонних територій, спрямовану на перенесення пам’ятника з Рясної Польської до Битома.» Не дивно, що з-поміж польських міст він пропонує рідне – Битом, і обґрунтовує тим, що це «місто, населене багатьма львів’янами та їхніми нащадками». Варто зазначити, що раніше в історії Львова була схожа ситуація, коли у 1950 р. зі столиці Галичини до Польщі вивезли пам’ятник королю Яну Собєському.

Друга пропозиція була перенести його на подвір’я костелу, що поблизу.

Відповідаючи на запит В.Шарами, міністр Богдан Здруєвскі стверджував: “Рада з питань захисту пам’яті про бойові дії та мученицьку смерть за консультацією з Генеральним консульством у Львові зараз докладає зусиль отримати необхідні дозволи від компетентних органів України, що дозволяють змінити місце розташування пам’ятника, що знаходиться на приватній території. Пам’ятник перенесли б на площу поруч із прилеглою парафіяльною церквою. Рада із захисту пам’яті боротьби та мучеництва також має намір профінансувати оновлення пам’ятки, захистивши її від повного знищення. Вочевидь тут згадується про подвір’я згадуваного вище костелу Божого Милосердя.

У документах наголошується, що будь-яке рішення щодо перенесення пам’ятника, потребує погодження різних українських інстанцій. Серед них: Міжвідомча комісія з вшанування жертв воєн та Репресій у Києві, управління охорони історичного середовища Львівської міської ради (як зазначав польський міністр в одній з відповідей Войцеху Шарамі, керівниця УОІС Л.Онищенко давала згоду на перенесення), архієпископ і митрополит Львівський, голова Римо-католицької церкви в Україні Мєчислав Мокшицький (у частині встановлення його у дворі рясненського костелу), інші.

Третя пропозиція була у відповіді міністра Богдана Здруєвського Войцеху Шарамі від 21 жовтня 2013 р. Міністр писав: «Я також хотів би згадати, що виникла ідея перенести пам’ятник з Рясної Польської на меморіальне місце в Задвоже (Польські Термопіли). Вшанування пам’яті стане важливою частиною такого важливого місця в нашій історії через відсутність інших оригінальних елементів довоєнного вшанування пам’яті в Задвоже. Первісні переговори з цього питання ведуть Рада з питань захисту пам’яті про бойові дії та мученицьку смерть.» Йдеться про с.Задвір’я Буського району Львівщини, – там щороку вшановують учасників польсько-радянської війни, полеглим у важливій битві, що відбулась у серпні 1920 р. Зараз на цьому місці є меморіальне кладовище і курган з пам’ятником.

Втім, жодна з ідей, наразі, не є реалізованою. Та варто зазначити, що інколи до пам’ятника приїздять офіційні делегації. Так, у вересні 2018 р. тут побували представники польських громадських організацій, духовенства та генерального консульства Республіки Польща у Львові. Тоді ж висловлено наміри відновити хрест на верхівці споруди та продовжити реставрацію інших його частин.

В Україні неможливий авторитарний режим

Українське громадянське суспільство настільки сильне, вільне й демократичне, що поява «дракона» в Україні неможлива – Президент

3 вересня 2021 року - 09:03

Українське громадянське суспільство настільки сильне, вільне й демократичне, що поява «дракона» в Україні неможлива – Президент

В Україні неможливий авторитарний режим, адже існує сильне громадянське суспільство, яке цього не допустить, заявив Президент Володимир Зеленський під час спілкування з викладачами та експертним середовищем Стенфордського університету в межах візиту до США.

Відповідаючи на запитання, чи не боїться він, убивши «дракона», стати «драконом», Глава держави сказав: «Щодо «вбити дракона», то я Президент України два роки. У ваших знайомих (у Росії. – Ред.) ситуація складніша, але це – внутрішній вибір вашої країни. А українське громадянське суспільство настільки сильне, вільне й демократичне, що хто б що не хотів, хто б собі що не придумав, «дракону» з'явитися в Україні неможливо. Крила підріжуть».

Володимир Зеленський відзначив фільм «Убити дракона» режисера Марка Захарова. Він наголосив, що українці та росіяни мають спільні періоди історії та перемоги, водночас державна політика Російської Федерації відрізняється від української державної політики й спрямована на те, щоб щось забрати, а не дати.

«Ми читали сигнали Російської Федерації – нібито Україна не хоче закінчити війну. Дивно. Війну не ми почали. Ми то із задоволенням хочемо закінчити. Але ми її не починали», – наголосив Президент.


ч.1 http://blog.i.ua/community/662/2334486/

ч.2 http://blog.i.ua/community/662/2335051/

ч.3 http://blog.i.ua/community/662/2338392/


Книга-мартиролог «Нескорена Берегиня»


Дмитро Донцов і Олена Теліга

Книга-мартиролог «Нескорена Берегиня»
Приватно оповім про окремі невідомі деталі у виданні Мартиролога "Нескорена Берегиня": насправді реальною ініціаторкою цього видання була виключно пані Марія Негрич, яка суто особисто вирішила профінансувати підготовчу роботу і видання книги про жінок-героїнь України, що загинули від радянської комуністично-тоталітарної влади. Вона звернулася зі своєю пропозицією до пані Володимири Лучків, що була на той час секретарем Світової Федерації Українських Жіночих Організацій (СФУЖО), але сам проект йшов цілком самостійно і то я особисто наполіг для більшого пієтету видання зазначити в якості авторитету загальний патронат СФУЖО і, як виявилося, дуже помилився, оскільки через окремі процеси оплати весь тираж забрало до себе правління СФУЖО в діаспору, де і продало цю книгу, яку ми видавали для передачі у всі обласні та вузівські бібліотеки України повністю безкоштовно. З того всього для України залишився невеличкий авторський тираж у 30 примірників Мартиролога "Нескорена Берегиня", що розійшовся суто по Львівщини. Мої сподівання на швидке перевидання Мартиролога «Нескорена Берегиня» не знайшли підтримки ні у видавців, ні у спонсорів як в Україні, так і в діаспорі, тому ось мушу поширювати через Інтернет частинками і прошу робити свої примірники книги за бажанням через принтери або електронним архівом.
Всі опубліковані тут матеріали належать до вільного поширення і використування, а хто спроможний сам зробити перевидання - надам усі матеріали. Братися самому до перевидання я не дуже хочу, але якщо буде хтось як пані Негрич - постараюся поновити працю, яка забрала велику частину життя моєї мами. Коли Галина Гордасевич працювала над відновленням пам’яті про жінок-посестер з політичних репресованих, то почувалася дуже значимою з того і навіть можна сказати, що щасливою. Як і я дуже тішуся, що довів її працю до логічного завершення у вигляді друкованого видання. Шкодую, що до бібліотек України то не дійшло, отже і до маси українського загалу, але на все свій час і потреба. Також шкодую, що залишилося ще чимало напрацювань, які не увійшли до цього видання, бо сподівалися на продовження. І продовжуємо сподіватися.
Богдан Гордасевич
19:23 13.08.2021

ПЕРЕДНЄ  СЛОВО  ВІД  УПОРЯДНИКА
Книга-мартиролог «Нескорена Берегиня» трагічна як за своїм змістом, так і за долею її творення. Дві видатні жінки пішли з життя під час роботи над нею: Ніна Строката-Караванська та Галина Гордасевич. Вічна їм пам’ять і честь.
За своїм змістом книга «Нескорена Берегиня» являє собою такий величезний згусток болю та емоційної напруги, що варто зробити застереження від можливих нервових стресів під час її читання. Трагічні долі 115 жінок-героїнь, які стали жертвами репресивної системи, породженої комуністичною владою під час її панування в Україні, – не можуть не схвилювати кожного, хто має душу і чуття. Але про все це потрібно знати, щоб таке більше ніколи не повторилось.
Всю повну історію створення і процесу роботи над книгою-мартирологом «Нескорена Берегиня» мала написати Галина Гордасевич у своєму вступному слові та, на превеликий жаль, вона не встигла цього зробити. І в даному випадку їй заміни нема. Тому берусь зробити щодо книги всього кілька пояснень виключно технологічного характеру.
Структурно книга поділена на три частини.
Вступну, до якої увійшли передмови та Мартиролог «Нескорена Берегиня». Слово «мартиролог» вжито в його первинному значенні як «перелік мучеників». Світлини в його оформленні без підписів, тому що вони використані в біографічних довідках.
Основна частина «Найкращий цвіт розп’ятого народу» укладена в хронологічному порядку згідно з датою першого арешту кожної з жертв репресій, окрім декількох винятків, які спричинені змістом текстів. Цей підхід «на момент арешту» стосується також прізвищ: дівоче або по чоловікові, якщо після одруження його змінювали. В окремих випадках подано обидва прізвища через дефіс.
Кожен розділ книги починається біографічною довідкою, укладеною згідно з  розробленою Галиною Гордасевич анкетою: 1. Ім’я та прізвище; 2. Дата та місце народження; 3. Імена батьків; 4. Освіта, де навчалась; 5. Заняття до арешту; 
6. Дата і місце арешту; 7. Дата і місце суду; 8. Вирок: стаття, строк; 9. Де відбувала покарання; 10. Час звільнення; 11. Одруження: дата і з ким; 12. Діти: імена і рік народження; 13. Дата смерті і місце; 14. Інші дані: нагороди, підпільні і літературні псевдоніми, репресії проти членів сім’ї тощо.
Особливу увагу приділялось переліку літературних джерел, тому що більшість матеріалів подано в скороченому варіанті або у вигляді уривка з твору.
За своїми літературно-художніми якостями та жанрами всі матеріали дуже й дуже різнопланові і різноманітні, що зумовлено самим завданням книги: відобразити тогочасну епоху. Концепція творення книги полягала в максимальному збереженні авторського варіанту в стилістиці і навіть орфографії.
Значне місце приділено творчому доробку героїнь книги, що значно поглибило її естетичну якість у загальному масиві документально спрощених спогадів та дописів. Також доволі обмеженим був вибір ілюстративного матеріалу, тому деякі світлини використано двічі. Цифрами в тексті позначено місця, до яких є коментарі та доповнення. В кінці основної частини подано словник скорочень.
До третьої частини книги «Нескорена Берегиня» увійшли коментарі та доповнення до основної частини і додаткові матеріали, які за своїм обсягом не могли бути включені в основний текст, але без яких книга не мала б повної ваги свого значення, як книги-свідка, книги-звинувачення тоталітарного московсько-комуністичного режиму. І, без сумніву, як величної Книги-Пам’ятника всім відомим і невідомим героїчним жінкам-політв’язням України. Нехай славляться їхні імена нині, повсякчас і во віки віків. Молімось до Господа, щоб він зглянувся на муки всіх цих жінок, на минулі страждання українського народу і благословив Українську Державу і нас, в ній живущих, на щасливе погідне майбуття. 
Богдан Гордасевич
МАРТИРОЛОГ  «НЕСКОРЕНА  БЕРЕГИНЯ»

Прізвище та ім’я місце арешту рік вирок            

1. Антонів Олена Львів 1986 Загинула трагічно
2. Арабська Оксана Львів 1949 10 років
3. Бабенко Віра Дніпро 1921 Розстріл
4. Бандера-Давидюк Володимира Борислав 1946 10 років
5. Бандера Оксана Тростянець 1941 Пожит. спец.посел.
6. Бандера Марта Тростянець 1941 Пожит. спец.посел.
7. Барвінська Наталя Львів 1948 10 років
8. Бардин Ганна Львів 1945 Спец псих.лікарня
9. Беноні Павліна с. Капустинці 1946 10 років
10. Біднова Любов Дніпро 1929 3 роки умовно
11. Блавацька Олександра Львів 1945 10 років
12. Бондар Євдокія с. Вереміївка 1932 5 років
13. Борисова-Косач Ізідора Київ 1937 8 років 
14. Будник Євдокія Почаїв 1945 10 років
15. Венгрин Марія  с. Бунів 1950 10 років 
16. Вірченко Ніна Київ 1948 10 років
17. Войцехович Омеляна Дрогобич 1949 25 років
18. Воронович Ірина Полтава 1943 10 років 
19. Вульчин Марія с. Бокачеве 1949 10 років
20. Галан-Геник Ганна Харків 1937 розстріл
21. Годяк Ольга Дрогобич 1945 15 років
22. Голояд Галина Львів 1950 25 років
23. Гордасевич Галина Костопіль 1952 10 років
24. Горська Алла Васильків 1970 Загинула трагічно
25. Гошко-Кіт Ганна Івано-Франківськ 1951 25 років
26. Грабець Галина Коломия 1947 25 років
27. Гребенюк Мирослава Львів 1948 25 років
28. Грицина Ірина Львів 1947 25 років 
29. Грушевська Катерина Київ 1938 8 років
30. Гусяк Дарія Львів 1950 25 років
31. Дейнега Тетяна с. Забороль 1949 25 років
32. Дидик Галина Білогорща 1950 25 років
33. Дучимінська Ольга Львів 1949 25 років 
34. Жешко Ганна Харків 1937 8 років
35. Заглада Неоніла Київ 1938 розстріл
36. Зарицька Катерина Ходорів 1948 25 років 
37. Зваричевська Мирослава Львів 1965 8 місяців
38. Ільків Ольга Львів 1950 25 років
39. Кавун-Цимбалюк Марія Крем’янець 1939 8 років
40. Калинець Ірина Львів 1972 6 років
41. Камінська Оксана с. Острів 1945 15 років 
42. Капніс Марія Батумі 1941 10 років
43. Кобрин Володимира Перемишляни 1947 10 років
44. Комар Ліда Львів 1940 5 років
45. Комар Люба Львів 1940 розстріл (не викон.)
46. Корпан Віра с. Бишки 1945 7 років 
47. Костищів Жанет Львів 1950 10 років
48. Котова-Журлива Олена Москва 1939 3 роки
49. Коць Лідія Львів 1950 10 років 
50. Крижанівська Ярослава Львів 1948 25 років
51. Крушельницька Володимира Харків 1935 розстріл
52. Кузнєцова Євгенія Київ 1965 4 роки
53. Кузьменко-Махно Агафія Берлін 1946 8 років
54. Кульженко Поліна Київ 1946 10 років
55. Кушпета Марія с. Засади 1949 25 років 
56. Левчанівська Олена Гродно 1939 пропала безвісті
57. Лемеха Віра Львів 1948 розстріл (замін.25 р.)
58. Лук’яненко Зінаїда Вільнюс 1945 20 років
59. Лядська Ольга Краснодон 1943 15 років
60. Мажак Стефанія с. Кавчий Кут 1950 10 років 
61. Макогон-Дужа Марія Львів 1948 10 років
62. Малільо Софія Львів 1948 10 років 
63. Мартинюк Ганна Варшава 1951 10 років
64. Марунчак Ганна Станіслав 1946 10 років
65. Матусевич Ольга Київ 1980 3 роки
66. Мацелюх Ольга Львів 1952 25 років
67. Менкув Ярослава Львів 1965 25 років
68. Мешко Оксана Київ 1980 5 років
69. Михайленко Ганна Одеса 1980 спец.психлікарня 
70. Міхненко-Махно Олена Берлін 1946 5 років засл.
71. Могилянська Лідія Київ 1937 розстріл
72. Мороз Ольга Пташин 1948 25 років
73. Мошковська Вікторія Умань 1937 розстріл
74. Мудра Надія Львів 1947 10 років
75. Музика Ярослава Львів 1949 25 років
76. Налепинська-Бойчук Софія Київ 1937 розстріл
77. Павловська Марія Львів 1945 10 років 
78. Пальчак Марія Тернопіль 1960 15 років 
79. Петлюра Марина Полтава 1937 розстріл
80. Петлюра Феодосія Полтава 1937 розстріл
81. Петраш Стефанія Івано-Франківськ 1947 10 років
82. Попович Наталія Львів 1949 10 років
83. Попович Оксана Івано-Франківськ 1974 8 років (відб. 10 р.)
84. Потикевич Марія Рівне 1946 10 років
85. Руденко Раїса Київ 1981 5 років
86. Свєнціцька Віра Львів 1948 25 років
87. Світлична Надія Київ 1972 4 роки
88. Северин Олена Івано-Франківськ 1947 25 років
89. Сеник Ірина Львів 1945 10 років
90. Скрентович Марія с. Саджава 1945 15 років
91. Сосюра Марія Київ 1948 10 років
92. Старік Валентина Київ 1946 10 років
93. Степанів Олена Львів 1949 10 років
94. Стец Ольга с. Верба 1944 25 років
95. Стожук Катерина Рівно 1952 25 років
96. Строката Ніна Нальчик 1971 4 роки
97. Суровцева Надія Харків 1927 5 років
98. Тарасенко Марія Київ 1922 розстріл
99. Терещенко Софія Київ 1929 4 роки і дов.заслан.
100. Тулуб Зінаїда Київ 1937 10 років
101. Хоткевич Платоніда Прага 1946 10 років
102. Ченцова Валентина Чернігів 1944 10 років
103. Черняхівська Вероніка Київ 1937 розстріл
104. Черняхівська Людмила Київ 1929 5 років
105. Чорна Валентина Дніпро 1945 10 років
106. Шабатура Стефанія Львів 1972 5 років 
107. Шарандак Галина Одеса 1946 10 років
108. Шишкова Тамара Київ 1945 6 років
109. Шпота Олена Дніпро 1938 1 рік
110. Шульгіна Лідія Київ 1938 розстріл
111. Шухевич Наталія (сестра) Львів 1940 10 років
112. Шухевич Наталія (жінка)   с. Біличі 1945 10 років
113. Ясень Лідія с. Дермань 1944 15 років

Всесвятість Вселенський Патріарх Варфоломій



Його Всесвятість Вселенський Патріарх Варфоломій та Блаженнійший Митрополит Епіфаній разом з членами Всеукраїнської Радою Церков та релігійних організацій висадили на Володимирській гірці поряд із Михайлівським Золотоверхим собором клени. Кисень, який вони даватимуть, насичуватиме кров, затінок рятуватиме від спеки, а гілки милуватимуть око киян та гостей столиці.

Сьогдні Успіння Богородиці



mytropolyt_epifaniy Приснодіва стала Матір’ю Господа, Який вказав нам праведний шлях і Який помер на хресті за наші гріхи, перемігши смерть, аби ми змогли знайти в Бозі своє Спасіння. І Вона ж, прийнята на небесах Своїм Сином та поставлена вище ангелів і архангелів, стала нашою милосердною Заступницею, що молить за нас Господа, звертає увагу на нужденних та посилає їм Свою допомогу.

Тому день, коли Діва Марія завершила Свій земний шлях, день Її Успіння ми зустрічаємо не з сумом та болем, але зі світлою радістю. Адже Богородиця не зазнала смертних мук, а перейшла до вічного життя на небесах, де продовжує молити Господа за нас, невтомно опікується нами й оберігає. Звертаймо до Неї свої молитви, і нехай Її смиренне й святе життя надихає кожного йти праведною стежкою, аби пізнати блаженне життя у вічності.

Вони привітали Україну з 30-річчям Незалежності

Лідери США, Німеччини, Великої Британії, Швеції, Нідерландів та інших країн привітали Україну з 30-річчям незалежності

24 серпня 2021 року - 16:15

Президент Володимир Зеленський отримав вітання від лідерів Сполучених Штатів Америки, Німеччини, Великої Британії, Швеції, Нідерландів, Єгипту, Саудівської Аравії та інших країн з нагоди 30-річчя незалежності України.

Зокрема, Президент США Джозеф Байден у своєму листі на адресу Глави Української держави відзначив, що українська історія сповнена прагнення до незалежності, починаючи з часів Володимира Великого й донині.

«Сьогодні ми бачимо нове покоління українців, які роблять усе можливе, щоб захистити свободу: від рішучих воїнів, які боронять країну проти російської агресії на сході, до реформаторів у владі та громадянському суспільстві, які борються з корупційними мережами, що тривалий час роз'їдали Україну зсередини», – написав Джозеф Байден.

Він зауважив, що американці й українці поділяють прагнення до щасливого та квітучого майбутнього, миру й необмежених можливостей для всіх, та запевнив у непохитній підтримці з боку Сполучених Штатів Америки суверенітету й територіальної цілісності України.

«Ми продовжуватимемо допомагати й підтримувати Україну в її зусиллях щодо євроатлантичних прагнень. Ми стоятимемо поруч з Україною, коли вона втілюватиме реформи, які сприятимуть викорененню корупції, зміцненню верховенства права, економічному зростанню, і будемо працювати разом, щоб захищати права людини та демократію в усьому регіоні», – наголосив Президент США.

Він запевнив, що сьогодні зв'язки між двома країнами міцні як ніколи, і нагадав, що з радістю вітатиме Президента Володимира Зеленського у Вашингтоні наприкінці серпня, щоб «продовжити розбудовувати партнерство між нашими країнами та збільшувати прогрес, якого досягли разом».

«Я бажаю вам і народу України радісного святкування української незалежності», – зазначив Джозеф Байден.

Президент Федеративної Республіка Німеччина Франк-Вальтер Штайнмаєр від імені німецького народу привітав Президента та всіх громадян України з нагоди 30-ї річниці незалежності.

«Німеччина солідарно допомагає Україні у збереженні незалежності, суверенітету й територіальної цілісності та на багатьох рівнях виступає за те, щоб покласти край стражданням українців, які проживають на сході», – йдеться в листі Президента Німеччини, адресованому Володимиру Зеленському.

Він додав, що Україна й надалі може розраховувати на підтримку ФРН у подоланні надзвичайно великих викликів, з якими стикається.

«Бажаю вам і вашим співвітчизникам багато сил, наполегливості у сміливому проведенні необхідних і частково розпочатих реформ у державі, економіці та суспільстві та, за необхідності, у послідовному втіленні їх у життя всупереч постійному опору. Я був радий нашій зустрічі в Берліні в липні і сподіваюся, що ми зможемо продовжити нашу розмову найближчим часом», – написав Франк-Вальтер Штайнмаєр.

З нагоди 30-річчя української незалежності Президент Німеччини побажав здоров'я Володимиру Зеленському та його родині, а також миру, свободи й достатку Україні.

Найкращі побажання особистого добробуту Главі держави та щасливого й мирного майбутнього Україні переказав Федеральний президент Республіки Австрія Александр Ван дер Беллен.

«Австрія була однією з перших держав, яка визнала незалежність України. Ми сподіваємося також на позитивний і динамічний розвиток уже наявних відмінних двосторонніх стосунків та продовження регулярної взаємодії й надалі. У зв'язку з цим я хотів би ще раз подякувати вам за хороші переговори під час вашого візиту до Відня у вересні минулого року», – зазначив Александр Ван дер Беллен у своєму вітальному листі.

Прем’єр-міністр Держави Ізраїль Нафталі Беннет у телефонній розмові з Президентом Володимиром Зеленським, яка відбулася 24 серпня, привітав Україну з визначним ювілеєм.

Також привітала Главу держави з Днем Незалежності України Королева Великої Британії Єлизавета ІІ.

«Я сподіваюся, що після складного року ми зможемо подолати глобальні виклики у сфері охорони здоров’я та прямувати до кращого майбутнього», – йдеться у вітанні Її Величності.

Король Швеції Карл XVI Густав з нагоди Дня Незалежності України переказав щирі вітання та найкращі побажання щастя й процвітання народові України.

Король Нідерландів Віллем-Олександр у своєму вітальному листі Президентові України зазначив: «Мені дуже приємно привітати вас з Днем Незалежності вашої країни, яка цього року відзначає 30-ту річницю своєї незалежності. Прийміть, будь ласка, найкращі побажання добробуту народу України».

Його Величність також побажав українському уряду й народу сил, мужності та здоров'я у подоланні безпрецедентних викликів, які несе пандемія COVID-19 для всього світу.

Привітали Україну з ювілеєм також Король Королівства Саудівська Аравія Салман бін Абдулазіз Аль Сауд та Спадкоємний принц, віце-прем'єр-міністр, міністр оборони Саудівської Аравії Мухаммед бін Салман бін Абдулазіз Аль Сауд.

«З нагоди святкування річниці незалежності вашої держави раді направити вам, Ваша Високоповажносте, наші найщиріші вітання та найкращі побажання міцного здоров'я та щастя, а уряду та народу дружньої України – сталого прогресу та процвітання», – йдеться у листі Короля Саудівської Аравії.

Президент Арабської Республіки Єгипет Абдель Фаттах Ас-Сісі у своєму привітанні на адресу Володимира Зеленського переказав «доброзичливому народу» України найтепліші вітання та найкращі побажання з нагоди річниці незалежності.

«Підтверджуючи свою вдячність за давні дружні зв'язки, що поєднують наші дві дружні країни, я хотів би висловити щиру зацікавленість у спільній роботі над відкриттям нових горизонтів спільної співпраці у всіх секторах для майбутнього розвитку та прогресу наших двох дружніх народів», – написав Абдель Фаттах Ас-Сісі.

Найтепліші вітання з нагоди Дня Незалежності та побажання дружньому українському народу подальшого прогресу й процвітання адресував Володимиру Зеленському Король Марокко Мохаммед VI.

«Я ціную особливі стосунки, що базуються на тісній дружбі та взаємній повазі наших країн. Ми в Королівстві Марокко сподіваємося на зміцнення цих зв’язків та виведення нашого співробітництва на новий рівень, що відповідає прагненням наших народів», – сказано в листі Його Величності.

Президент Республіки Кенія Ухуру Кеніятта від імені кенійського народу висловив Президенту, уряду й народу України привітання та найтепліші побажання з нагоди Дня Незалежності.

«Користуючись нагодою, хочу подякувати уряду України за організацію 17 квітня 2021 року першого чартерного рейсу з України за маршрутом Київ – Момбаса. Це є свідченням гарних відносин між Україною та Кенією в умовах, коли ми шукаємо шляхи активізації торговельної та туристичної співпраці», – зауважив Ухуру Кеніятта у своєму вітальному листі.

Він запевнив у своїй налаштованості продовжувати зміцнювати спільними зусиллями відносини між Україною та Кенією, що примножить здобутки від плідного співробітництва двох держав, а також виведе його на вищий рівень.

Також свої вітання з 30-річчям незалежності України надіслали Президент Ліванської Республіки генерал Мішель Аун, Президент Республіки Бенін Патріс Талон, капітани-регенти Республіки Сан-Марино Джанкарло Вентуріні та Марко Ніколіні, а також лідери інших країн.

Промова Президента Володимира Зеленського

Промова Президента Володимира Зеленського з нагоди 30-ї річниці незалежності України

24 серпня 2021 року - 11:46

Промова Президента Володимира Зеленського з нагоди 30-ї річниці незалежності України

Шановні пані та панове!
Високоповажні гості України!
Наші брати, наші партнери, наші друзі!
Шановні громадяни України!
Дорогий український народе!

Я вітаю всіх нас із цим великим і важливим днем! Сьогодні ми відзначаємо 30-ту річницю проголошення незалежності України!
30-ту річницю її здобуття! А справедливіше, на мій погляд, сказати: 30-ту річницю відновлення незалежності України! Бо 24 серпня 1991 року Україна відновила свою державність. А 24 серпня 2021 року Україна нарешті усвідомлює це, говорить про це, пишається цим.


Адже наша історія й наша держава – унікальні.
Нашій Конституції – 25 років. Але нашій Конституції – 311 років. Написана Пилипом Орликом, вона нарешті вдома, і кожен може побачити її у Софійському соборі, збудованому понад тисячу років тому.
Нашій гривні – чверть століття, на ній зображений, зокрема, князь Володимир. Але нашій гривні – більше тисячоліття, вона існувала за князя Володимира. Наш тризуб був затверджений у Конституції України 25 років тому. І наш тризуб був витиснутий на цеглинах Десятинної церкви 1025 років тому.
Цьогоріч Збройні Сили України відзначили 30-ту річницю свого створення.
А в 1616 році збройні сили України відзначали взяття фортеці Кафи.

Все це свідчить про одне: ми – молода країна з тисячолітньою історією.
Ми будуємо свій дім на землі, де жили й будували наші предки.
Ми не в гостях і не в приймах.
Ми – молода родина зі славетної династії Київської Русі – України.
З роду засновників. Роду хрестителів. З хороброго роду. Мудрого роду. Козацького роду. Ми не сироти й не знайди.
Ми – нащадки могутньої країни, яка була центром Європи.

Але ми маємо не тільки почуватися відповідно.
Ми маємо поводитися відповідно.
Ми – спадкоємці державності, яка існувала понад тисячу років тому.

І ми починаємо відзначати День Української Державності.
Її точкою відліку ми вважаємо рік заснування Києва. Столиці Київської Русі – України, яку недаремно називають містом, де все починається.
Тут починалося православ’я, тут взяла початок старослов’янська мова, правонаступницею якої є сучасна українська мова.
Тут почалась і наша державність. Зародження нашої державності ми будемо відзначати в день розквіту нашої державності – у день Хрещення Київської Русі – України.
І про все це я підписую сьогодні відповідний указ.

Ми також починаємо процес повернення на рідну землю видатних українців. Які жили для України. Боролися за Україну. Поховані не в Україні. Це гетьмани Запорозької Січі, діячі часів УНР, учасники визвольних змагань, діячі культури та науки й багато інших.
Ми будемо повертати не тільки своїх. Ми будемо повертати своє.
Це історичні й культурні цінності України, що перебувають за кордоном.
Ми більше ніколи й нікому не подаруємо жодного камінчика нашої історії, не дамо «окуповувати» жодну сторінку нашої історії, «анексувати» наших письменників, наших науковців, наших спортсменів, наших героїв, які перемагали нацизм.

Я приділяю чимало часу славетному минулому для того, щоб всі ми нарешті повірили в себе у майбутньому. І разом будували сильну державу. Що таке сильна країна?
Країна, яка амбітно мріє та рішуче діє.
Країна, яка не боїться слова «вперше».
А тому вперше за 30 років «Антонов» будує для держави три літаки, для армії будують гвинтокрили на українських лопатях і цьогоріч будуються нові танки.

Сильна країна відроджує військово-морський флот, військово-морські бази та будує корвети.

Сильна країна – це країна, яка приймає ракетну програму на 10 років.
Яка будує тисячі кілометрів доріг. Сотні шкіл, садочків, лікарень.
Яка першою у світі має цифровий паспорт.
Яка виконує свої обіцянки та знімає недоторканність з депутатів.
Яка вперше дає людям реальне право власності на землю.
І вперше запускає народовладдя.

Така країна стає партнером НАТО з розширеними можливостями.
Таку країну офіційно підтримають інші, коли вона подаватиме заявку на вступ до ЄС. Але якщо вона буде такою країною – їй не треба просити запрошення, проситимуть її.

Ми робимо багато речей вперше, щоб час, коли Україна була великою країною, був не востаннє.
І щоб часи, коли Крим і Донбас не були окуповані, також не були останніми.
І сильна країна не чекає, що хтось вирішить її проблеми.
Проводить Кримську платформу, де збирає 46 іноземних держав.
Ми боремося за своїх людей там. Бо можна тимчасово окупувати території, але неможливо окупувати любов людей до України.
Можна створити безвихідь і змусити отримувати паспорти, але не можна паспортизувати українські серця.
Те, що люди на Донбасі й у Криму бояться про це сказати, не значить, що вони бояться про це думати.
І вони повернуться. Бо ми – родина. І єдине, що може нас розділяти, – це щедро накритий стіл. Де ми разом обов'язково піднімемо тост за те, що ми стали сильною країною.
Але не менш важливо всім нам зрозуміти, як нею залишитись.
Ми так багато сперечаємося про минуле, а це означає, що ми не робимо висновків з власної великої історії. Бо жоден ворог не завдав нам більшого удару, ніж наші власні чвари.
У чому сила українського народу? В українському народові.
Це громадяни України всіх національностей.


Сьогодні вперше в історії хочу назвати тих, хто живе в Україні, щоб ми нарешті зрозуміли, що український народ – це українці, кримські татари, караїми, кримчаки, росіяни, білоруси, молдавани, болгари, угорці, румуни, поляки, євреї, вірмени, греки, роми, грузини, гагаузи, азербайджанці, узбеки, казахи, киргизи, туркмени й таджики, литовці, естонці й латиші, турки, корейці, башкири, лезгини, аварці, марійці, німці, словаки, чехи й фіни, комі, албанці, карели, чеченці, осетини, абхази, кабардинці, табасарани, даргинці, араби, лакці. А всі ми – громадяни України.
Збірна України. Одна команда.
Сильна, бо в ній 25 регіонів – 25 незамінних гравців. І непереможна, коли усвідомлює, що ми непереможні, що кожен потрібен.
Без гелікоптерів Запоріжжя та літаків «Антонова» Україна не підкорила б небо. Без кораблів Миколаєва Україна не підкорила б море.
Без дніпровського «Південмашу», житомирянина Корольова та буковинця Каденюка Україна не підкорила б ніколи космос.
А без Харківського Т-34 не перемогла б на полях Другої світової війни.

Без Олешківських пісків на Херсонщині, Буцького каньйону на Черкащині, базальтових стовпів Рівненщини, без Карпатських гір і териконів, Дніпра, Десни й Південного Бугу Україна не така чарівна. 

Без чашечки львівської кави ранок не такий бадьорий.
Без келиха одеського вина вечір не такий приємний.
А без чарочки домашньої наливки з будь-якого куточка України День Незалежності не такий святковий.

Рівненщина подарувала нам першого Президента України. Чернігівщина – другого. Сумщина – третього.
Донеччина подарувала нам Леоніда Бикова та Сергія Бубку.
Луганщина – Володимира Даля.
Кіровоградщина подарувала Карпенка-Карого й Кропивницького, а з ними – театр. Житомирщина – Лесю Українку та поезію.
Полтавщина – Миколу Лисенка та оперу. Тернопільщина – Соломію Крушельницьку і божественний голос. Вінниччина – Василя Стуса й незламність духу. Без Кам’янець-Подільської фортеці, волинського Замку Любарта та Аккермана на Одещині Україна не така міцна. Без лаври та Софії, костелу Святого Миколая й собору Святого Юра, ханської мечеті в Бахчисараї та синагоги у Дніпрі Україна не така багатогранна.



Дорогі, рідні українці, дорогі громадяни нашої держави!
Подивіться або уявіть зараз наш прапор.
Уявіть, що в ньому немає жовтого кольору.
А тепер уявіть, що в ньому немає синього.
Погодьтеся, поодинці – це просто кольори. Не такі яскраві. Не такі цікаві.
А разом – для нас це найкраще й найсильніше поєднання.
Ось це відповідь, чому ми сильні разом.
Чому такі різні, зі сходу й заходу, україномовні та русскоговорящие, маємо бути однією родиною.
Бо об'єднує нас Україна. Бо всі ми кажемо їй: «Ти у мене єдина!»
Бо всі ми її захищаємо.
Різні. Рівні. Рідні!
Сильні! Вільні! Незалежні!
Слава Україні!

Дорогі громадяни!

У цей святковий день ми маємо пам’ятати, завдяки кому можемо бути тут. Це наші захисники України. Нашої незалежності. Герої, які віддали за неї своє життя!
Вшануємо їхню світлу пам'ять хвилиною мовчання!

(Хвилина мовчання)

Вони загинули заради майбутнього наших дітей, онуків.

Ми впевнені, що вони точно відзначать тут 130-ту річницю незалежності України і тисячу років незалежності нашої держави.

Для цього – пам'ятаємо про минуле, діємо сьогодні, думаємо про майбутнє!

Україна продовжує отримувати вітання

Україна продовжує отримувати вітання з усіх куточків світу з нагоди 30-річчя Незалежності: поздоровили лідери Китаю, ОАЕ, Японії, Фінляндії, Азербайджану та інших країн

25 серпня 2021 року - 21:30

Президенту України Володимиру Зеленському надійшли вітання від лідерів Китаю, Індії, ОАЕ, Японії, Фінляндії, Данії, Словаччини, Азербайджану та інших країн світу з нагоди 30-річчя незалежності нашої держави.

Голова Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін від імені уряду й народу Китаю висловив Володимиру Зеленському та дружньому українському народові щирі вітання та добрі побажання.

«Україна є стратегічним партнером Китаю. В останні роки китайсько-українські відносини стабільно розвиваються. Було досягнуто великих успіхів у співпраці в різних сферах, що принесло реальні вигоди народам обох держав. Я надаю великого значення розвитку китайсько-українських відносин та готовий разом з вами докладати всіх зусиль для виведення двосторонніх взаємин на новий рівень на благо двох держав та їхніх народів», – йдеться в листі Сі Цзіньпіна.

Він побажав Україні процвітання й могутності, а українському народові – щастя та благоденства. 

Президент Індії Рам Натх Ковінд від імені уряду та індійського народу побажав дружньому народу України «подальшого прогресу та процвітання».

«Індія та Україна підтримують тісні й теплі стосунки, що відображено в нашій багатосторонній співпраці. Це було очевидно під час нашої підтримки один одного в часи пандемії COVID-19. Ми дуже цінуємо солідарність та підтримку України в цей складний час. Я впевнений, що на основі нашого спільного бажання зміцнювати стосунки наша дружба та співпраця продовжуватимуть зростати в найближчі роки», – наголосив Рам Натх Ковінд у своєму листі на адресу Президента України.

Імператор Японії Нарухіто у привітанні з нагоди Дня Незалежності України зазначив: «Я надзвичайно радий надіслати Вашій Високоповажності мої сердечні вітання та щирі побажання щастя й процвітання народу вашої країни».

Король Йорданії Абдалла ІІ бін Аль-Хусейн у своєму вітальному листі, адресованому Володимиру Зеленському, підтвердив налаштованість Йорданії і надалі розвивати та зміцнювати глибоку співпрацю та дружбу з Україною в інтересах двох країн задля процвітання та стабільності.

«Ці відносини лише посилюються в усіх сферах, і я з нетерпінням чекаю продовження співпраці з вами для їхнього подальшого просування», – написав Король Йорданії.

Вітаючи Україну з 30-річчям незалежності, заступник Верховного головнокомандувача Збройних Сил Об'єднаних Арабських Еміратів, Спадкоємний принц Абу-Дабі Мохаммад бін Заїд Аль Нагаян зазначив: «Маю за честь висловити вам щирі вітання та найкращі побажання з нагоди Дня Незалежності України. Бажаю вам, Ваша Високоповажносте, міцного здоров'я та щастя, а урядові та дружньому народові України – ще більше прогресу та процвітання».

Найщиріші вітання та найкращі побажання у зв’язку з 30-ю річницею незалежності України також висловив Президент Азербайджанської Республіки Ільхам Алієв.

«Відносини між Азербайджаном та Україною мають глибоке історичне коріння й добрі традиції. Впевнений, що завдяки нашим спільним зусиллям наші двосторонні зв'язки, що базуються на взаємній довірі та підтримці, наша тісна й плідна співпраця в різних галузях і надалі успішно розвиватимуться та зміцнюватимуться відповідно до волі наших народів», – йдеться у листі Ільхама Алієва.

Президент Словацької Республіки Зузана Чапутова у своєму привітанні зауважила, що три десятиліття тому Україна вирішила стати на шлях свободи й демократії та зберегла цей курс донині «завдяки вражаючій незламності» українських громадян та їхньому прагненню до «гідного й вільного життя, незважаючи на багато складних випробувань».

«Словацька Республіка завжди підтримувала Україну на цьому шляху та підтримує євроатлантичні інтеграційні амбіції вашої країни та її жителів. Європейський Союз і Північноатлантичний альянс сприймаємо передусім як спільноту цінностей, а членство в них – не як ціль, а як засіб для їхнього подальшого посилення», – зазначила Зузана Чапутова.

Вона також наголосила на незмінній підтримці з боку Словаччини суверенітету й територіальної цілісності України.

«Незаконна анексія Криму й агресія Російської Федерації на сході вашої країни ніколи не можуть стати нормою. Твердо вірю, що запуск Кримської платформи сприятиме довгостроковим зусиллям заради миру, а також допоможе тим, хто найбільше постраждав у цьому конфлікті», – написала Зузана Чапутова. 

Президент Румунії Клаус Йоганніс також підтвердив незмінну й рішучу підтримку суверенітету й територіальної цілісності України, європейських і євроатлантичних прагнень нашої країни. 

«Я впевнений, що відносини між Румунією та Україною можуть зміцнитися шляхом реалізації потенціалу наших країн та ефективного розв’язання невирішених питань двостороннього порядку денного», – зазначив Клаус Йоганніс і переказав українському народу привітання й побажання миру та процвітання.

Президент Фінляндської Республіки Саулі Нііністьо у вітальному листі запевнив, що Фінляндія разом з міжнародною спільнотою підтримує суверенітет і територіальну цілісність України та політику невизнання незаконно анексованого Криму. 

«Ваша ініціатива міжнародної Кримської платформи підкреслює ці спільні зусилля», – відзначив Президент Фінляндії та подякував за гостинність під час саміту в Києві. 

У найвищій повазі до Глави Української держави та українського народу, непохитній підтримці України на шляху до миру запевнила у вітанні Прем'єр-міністр Данії Метте Фредріксен. 

«Данія глибоко прагне підтримати вас у вашій роботі задля мирного, демократичного та квітучого майбутнього України. Я вітаю вас із проведенням успішного установчого саміту міжнародної Кримської платформи. Данія залишається непохитною в підтримці суверенітету й територіальної цілісності України в умовах агресії Росії та незаконної анексії Криму», – зазначила Метте Фредріксен і висловила сподівання на продовження цінного та конструктивного співробітництва між Україною та Королівством Данія.

Високо цінує зв’язки дружби та взаємоповаги між Україною та Кіпром його Президент Нікос Анастасіадіс, про що він написав у вітальному листі Президенту Володимиру Зеленському. 

«Вірю, що двосторонні відносини між Кіпром та Україною, які культивувались 30 років, і надалі приноситимуть позитивні результати, а ми реалізуємо багато нових можливостей у всіх сферах, що становлять обопільний інтерес, щоб забезпечити стабільне та квітуче майбутнє наших народів», – наголосив Президент Республіки Кіпр. 
 

Українське сучасне і літературне: укрсучліт


КОРОНАЦІЯ СЛОВА

«Коронація слова» оголосила цьогорічних лауреатів   20.08.2021


21 Міжнародний літературний конкурс «Коронація слова» оголосив переможців. Про це Читомо повідомили організатори.

Стали відомі переможці у номінації «Романи»:

 

  • 1 місце – «Raptus melancholicus» Олексія Ганзенка (село Владиславка Київської області)
  • 2 місце – «Яблука Єви» Христини Коціри (Київ)
  • 3 місце – «Вік червоних мурах» Тані П’янкової (Івано-Франківськ)

 

Спеціальні відзнаки:

 

  • відзнака від Андрія Кокотюхи «Золотий Пістоль» за найкращий кримінальний роман – «В тенетах Білої пані» Валентина Тарасова (Київ)
  • «Найглибше та найґрунтовніше дослідження історії свого роду» від Лесі Воронюк та Всесвітнього дня вишиванки – «У пошуках щастя» Иларса Дарбоненка (село Новотроїцьке Донецької області)
  • відзнака від Анатолія Ткаченка за інтелектуальний гумор – «Троєщинське море» Ольги Макаренко (Київ)
  • відзнака від Ольги Бондар за відверте та зворушливе висвітлення соціальної проблеми в романі – «Ми вмираємо лише раз» Інгурен Гутен (Київ)
  • відзнака від Олександра Вільчинського за найкращий твір на воєнну тематику – «Оскар» Людмили Охріменко (Харків)
  • відзнака від Ніки Нікалео та Львівського жіночого літературного клубу за найкращий твір про кохання – «Синя кімната» Євгенії Прімм (Херсон)
  • відзнака «Малі романи» від часопису «Дебют-газета» – «Гадюка в полі» Ганни Щавінської (Здолбунів Рівненської області)
  • відзнака за найкращу рецензію на «коронований» твір від Софії Філоненко – рецензія на твір Марії Ткачівської «Тримай мене, ковзанко» Жанни Куяви (Київ)
  • відзнака інклюзивних оповідань «Terra інклюзія» – «Світло» Анни Хоми (Львів)
  • спецвідзнака від Тараса Демкури за найкращий твір про Йогана-Георга Пінзеля – «Святий дар Пінзеля» Василя Бабія (село міського типу Богородчани Івано-Франківської області)

 

Відзнака «Міжнародний вибір»:

 

  • Польща – «Барамор» Наталії Зражевської (Щецин-Горлівка)
  • Англія – «СОД» Ганни Вайт (Колчестер-Львів)
  • США – «Спекотне літо в Нью-Йорку» Анатолія Сергієнка (Нью-Йорк- Стрий)
  •  Франція – «Улюбленці долі» Тетяни Жарко (Страсбург-Київ), «Анаконда» Павла Матюші (Київ-Париж)
  •  Італія – «Софія, Сергій та інші» В’ячеслава Третяка (Рівне), «П’ята Єва» Інни Савки (с.Довжок, Чернівецька обл.), «Русалії» Міли Поланської (П’ємонт-Київ)
  •  Канада – «Оттава вулиця Купер» Євгена Лакінського (Квебек, Канада)
  •  Греція – «Знайти країну амазонок» Наталії Довгопол (Афіни-Бровари), «Несезон» Таіс Золотковської (острів Закінтос-Харків)
  •  Мексика – «Десять почуттів» Анастасії Йосифович (Гвадалахара)
  • Німеччина – «Біжи, Мартусю!» Вероніки Мосевич (Гамбург)

 

Відзнака «Вибір видавця»:

 

  • від видавництва «Фабула» – «Пані Рея та Мінотавр» Олени Кузьміної (Київ)
  • від видавництва «Кондор» – «Львівські таємниці» Оксани Дуплій (Черкаси)
  • від видавництва «Клуб сімейного дозвілля» – «Янголи Білого дому» Віталія Медвідя (Славутич), «Княгиня Острозька» Марія Ткачівська (Івано-Франківськ)
  • від видавництва «Моторний равлик» – «Не королівської крові» і «Єва» Вікторії Кравченко (Львів), «Інший ліс» Дмитра Алабугіна (Старокостянтинів), «Орігамі з привидів» Тетяни Клепікової (Київ)

 

 

Дипломанти:

 

  • «Покровитель» Ольга Козій (Кропивницький)
  • «Прокляття» Ірина Власенко (Київ)
  • «Доба ікони» Георгій Пилипенко (Біла Церква)
  • «Приречення» Василь Щеглюк (Львів)
  • «Тіні павукових лілей» Ольга Мігель (Кропивницький)
  • «Не мій дім» Ярослава Литвин (Біла Церква)
  • «Спогади про майбутнє» Юлія Єфанова (Київ)
  • «Кров Авіценни» Світлана Веренич (Горбань) (Черкаси)
  • «Волонтерка або Найромантичніше кохання восени» Галина Фесюк (Жовква, Львівської області)
  • «108 кроків донбаським джерелом» Роман Кучеренко (Канів)
  • «Наперекор долі» Наталя Чернишенко (Херсон)
  • «Дощ» Іван Хабінець (Теребовля Тернопільської області)
  • «Амазонія» Валерій і Наталя Лапікури (Київ)

 

Фіналісти:

 

  • «Очевидець» Наталія Чайковська (Луцьк)
  • «Збіг обставин» Даша Дашковська (Донецьк)
  • «За брамою пекла» Наталія Дурунда (Ужгород)
  • «Sanktuarium» Єлізавета Восковнюк (Кам’янець-Подільський)
  • «Легкий присмак гіркоти» Марина Соколян (Київ)
  • «На роздоріжжі історій» Юлія Нагорнюк (Ланівці Тернопільської області)
  • «Напівфабрикат» Льоха Хахулін (Одеса)

 

Спеціальна номінація короткої прози про сучасний Київ та киян «Як тебе не любити»:

 

  • 1 місця – «Під вічними небесами Часу» Наталі Андрушко (Могилів-Подільський) і «Коли зорі згасають» Юлії Сіндаровської (Київ)
  • 2 місце – «Голуби Галицької площі» Олександра Козинця (Київ)
  • 3 місце – «Василько» Тетяни Прозорової (Кривий Ріг)

 

Дипломанти:

 

  • «Володимирський ринок» Вікторія Бабич-Вепрєва (Київ)
  • «Музей загублених речей» Богдан Красавцев (Київ)
  • «Чарівний підвальчик» Вікторія Пономарьова (Київ)
  • «Ностальгія» Євген Ільїн (Київ)
  • «Рятівники фонтану» Ніна Абрамович (Київ)
  • «Розмова з Києвом» Діна Піддубна (Черкаси)
  • «Місце сили» Вікторія Оліщук (Марта Казка) (село Кульчинки Хмельницької області)
  • «Зворотній зв’язок» Анжеліка Гапоненко (Ангеліна Стус) (Київ)

«Коронація слова»  міжнародний літературний конкурс романів, п’єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та прозових творів для дітей. Проєкт заснували Тетяна та Юрій Логуші.

 

Метою конкурсу є підтримка новітньої української культури, пошук нових імен, видання найкращих романів, стимулювання й підтримка сучасного літературного процесу кіно й театру, і як наслідок — наповнення українського ринку повнокровною конкурентоспроможною літературою, а кіно й театру — якісними українськими фільмами й п’єсами.

 

Ви також можете ознайомитись із переліком лауреатів конкурсу 2020 і 2019 років.

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
275
предыдущая
следующая