хочу сюда!
 

Юлія

40 лет, козерог, познакомится с парнем в возрасте 35-40 лет

Заметки с меткой «кремль»

Мовчання вовків


Схоже на те, що напередодні виборів до Держдуми РФ агітаційно-пропагандистська машина Кремля почала «боїти». Навіть такий налагоджений роками потужний механізм брехні та «оболванювання» власного народу не справляється с хвилею негативних новин, яка захлиснула Росію.

Катастрофи, трагічні події та проблеми різного рівня практично оселилися на шпальтах російськомовних видань. Така ситуація не нова для Росії, у якій майже завжди відбуваються якісь лиха. Але, на відміну від минулих часів, агітаційна провладна машина сьогодення ніяк не пояснює те що відбувається на теренах Росії. Катастрофи серпня йдуть в режимі «повного радіомовчання».

Майбутні вересневі вибори до Держдуми викликають у Кремля не аби яке хвилювання. Начебто і несистемна опозиція знищена, і ЗМІ незалежні прикриті або отримали тавро «іноземного агента», і «царську подачку» пообіцяли «силовикам», і переклали відповідальність за всі помилки на «іноземців клятих». На думку Кремля зроблено дуже багато, для того щоб не перейматися можливими результатами виборів. Але…

Сконцентрувавши та узурпувавши практично всю владу в країні, Путін та його «Єдина Росія» автоматично стала «відповідачем» перед населенням Росії за весь той бедлам, що зараз коїться в країні. Надконцентрація влади в руках однієї групи осіб, що суцільно складається з представників пропутінської правлячої партії, породила петлю зворотного зв'язку: будь-які погані новини автоматично б'ють саме по рейтингу цього конгломерату сили. А напередодні виборів, коли рейтинги влади і так катастрофічно «просіли», будь які негаразди можуть привести Кремль до катастрофи сподівань на збереження статусу кво влади.

Постійна пропагандистська «локшина на вухах» вже настільки набридла більшості росіян, що Кремль не в змозі черговою порцією брехні пояснити людям ні вибух автобусу у Воронежі, ні шосту поспіль катастрофу літака РФ (31 липня: Су-35 падає в Хабаровську, 14 серпня: Бе-200 втрачено в Туреччині, 17 серпня: Іл-112 падає в Кубинці, 18 серпня: МіГ-29 падає в Астрахані, 23 серпня: МіГ-29 згоряє на аеродромі в Астрахані, 27 серпня: Су-24 падає в Пермі).

Принцип «мовчання» поширюється на все. Навіть індикатори Росстату по економіці публікують рідше, навіть врожайність (урожай поганий; посуха) «засекретили», відклавши публікацію «до уточнення». Зерна зібрано на 1,5 млн тон менше, врожайність впала більш ніж на 10%, тобто падіння по пшениці - менше зібрано, менше намолочено. І на цьому тлі Мінсільгосп перестав публікувати оперативні дані по збиранню врожаю. Міністерство мовчить з 6 серпня, також заборонивши звітувати своєму Центру агроаналітики. При цьому чиновники обіцяють відновити публікації «після уточнення даних», але це все наводить тільки на думки про коригування статистики.

Але таке «підвішування поганих новин» допомагає дуже вже слабо: громадяни і без публічного оголошення винних в курсі, хто в країні в усьому винен.

Цікаво, які «відмазки» готує Кремль на всі ці негаразди і чи будуть хоча б якісь пояснення від влади такому стану речей після виборів? Чи все залежить від результату? Чи при варіанті «тотальної» перемоги провладної партії Кремлю вже буде глибоко начхати на реальну кількість смертей від ковіду? Росстат нещодавно в черговий раз проколовся на цифрах, опублікувавши інформацію про 50 000 смертей від ковіду за місяць! Не треба бути професором з математики, щоб побачити різницю між «щоденною смертністю від ковіду в межах 800 людей» та місячною у 50 000. Чи може у Кремля серпень місяць складається з 62 днів?!

Або чим може пояснити Кремль трагедії з серпневі літаками, які люди вже влучно охрестили передосіннім «самолетопадом». Трильйони рублів на рік, які виділяються на Міноборони, банально розкрадаються і не вкладаються в розвиток збройних сил. Поки Шойгу віщає про російські нібито супер-пупер сучасні військово-технічні засоби - вони буквально розсипаються на очах.

Замість того, що б визнати свою недієздатність на посту міністра, Шойгу роз'їжджає по країні у якості кремлівського агітатора, розповідаючи казки про «нові міста» з мільйонами жителів, які візьмуться незрозуміло звідкіля та іншу нісенітницю.

Сучасній владі Кремля нічим виправдати гірку правду практично знищення Росії. Знищення економічного, політичного, соціального та міжнародного. «Володар» країни-вигнанця повністю втратив зв’язок з реаліями і намагається контролювати ситуацію виключно за рахунок силових засобів примусу та навіть отруєння непокірних. Путіну та Ко вже давно пора на спочинок. Пора звільнити місце, якщо самі не здатні налагодити ефективну державу. Та вони ніколи самостійно не відмовляться від такої величезної годівниці, як Росія. Вони намагатимуться до самого кінця маскувати власні провали брехнею та фейковими виправданнями. Але за останній час кількість негативних новин вже значно перевищила навіть можливості прокремлівських брехунів.

Тому Кремль вирішив за найкраще перед виборами просто мовчати. А там – куди крива вивезе!
https://m.censor.net/ru/blogs/3287207/movchannya_vovkv?fbclid=IwAR0r7WcnDi39c-cStPfWusSl7YOj1YN0CwRvhNVGdvQaGo62lXix3k7Rtp0

Дипломатія діалогу


Сьогодні в Києві відбувається установчий саміт Кримської платформи. Мета цієї зустрічі, в якій планують взяти участь представники кількох десятків країн і міжнародних організацій, домогтися, аби тема повернення Криму до складу України не зникала зі світового порядку денного. На цьому міжнародному заході планується ухвалити підсумковий документ - хартію чи декларацію. Цей документ буде відкритим до підписання і після саміту.

Ключовою метою створення такої міжнародної переговорної платформи є необхідність внесення у пріоритетну міжнародну повістку теми деокупації Криму та повернення півострова до України. За даними МЗС України, станом на початок серпня більше 30 країн і міжнародних організацій підтвердили участь у саміті Кримської платформи.

Згоду на участь дали Велика Британія, Канада, Естонія, Литва, Латвія, Молдова, Туреччина, Франція, Нідерланди. Публічно оголосили про свою участь президент Польщі Анджей Дуда, президент Латвії Егілс Левітс, президентка Словаччини Зузана Чапутова, президент Європейської Ради Шарль Мішель, генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич.

Із США у статусі представника президента Байдена прилетіла міністр енергетики Дженіфер Гренголм, низку країн представлятимуть міністри закордонних справ.

Окрім того, 180 експертів із понад 40 країн планують долучитися до Кримської платформи.

Влада Росії налякана успіхом дипломатичної ініціативи України, яка отримала таку широку підтримку на міжнародній арені. Тому Кремль активно «накачує» інформаційний простір заявами про «можливі провокації» та намагається посилити прокремлівську риторику новими вигадками про «українську загрозу» та «ворожий Захід». Віце-прем'єр так званого «кримського уряду», постійний «представник Криму» при президенті Росії Георгій Мурадов заявив, що «київська влада готує цілий комплекс антиросійських і антикримських провокацій, націлених на нагнітання напруженості в Чорноморському регіоні». Говорячи про саміт «Кримська платформа», який цей недополітик називає «русофобською сходкою», Мурадов відзначив: «На жаль, провокації проти Росії - обов'язкова складова частина цього антиросійського проекту. В ході міжнародного саміту так званої «платформи по деокупації Криму» буде розроблено цілий комплекс антиросійських і антикримських провокацій, націлених на нагнітання напруженості в Чорноморському регіоні». За його словами, організатори саміту мають намір використовувати тему Криму, щоб довгостроково, за завданням США і НАТО, розхитувати міжнародну обстановку навколо російського півострова…

«Всі зусилля Києва щодо повернення Криму є нелегітимними і не можуть сприйматися інакше, як загроза агресії проти двох суб'єктів Російської Федерації. Ще раз нагадуємо, що вважатимемо участь будь-яких країн і організацій в таких діях, включаючи ініціативу Кримська платформа, як недружній щодо Росії крок, як пряме зазіхання на її територіальну цілісність», - заявила речниця російського МЗС Марія Захарова.

12 серпня міністр МЗС Росії відвідав окупований Крим. Але не для того, щоб допомогти населенню вийти з кризової ситуації підтоплень, нестачі питної води та стану екологічної та соціальної катастрофи, до якої практично довела кримчан окупаційна влада. Міністр закордонних справ Росії приїхав, щоб розповісти жителям півострова, втомленим від заяв в дусі медведєвського «просто грошей зараз немає <...> ви тримаєтеся тут, вам всього доброго, гарного настрою і здоров'я!», Про ... «неонацистські, расистські настрої сучасної української влади». «Через тиждень відбудеться черговий шабаш, «Кримська платформа», на якій Захід буде продовжувати пестити неонацистські, расистські настрої сучасної української влади», - зокрема, заявив Лавров, виступаючи на зустрічі з учасниками арт-кластеру «Таврида».

Кремль активно шантажує та погрожує іншим країнам, аби вони не долучалися до Кримської платформи. Той же так званий віце-прем'єр кримського уряду, постійний представник Криму при президенті Росії Георгій Мурадов заявив, що установчий саміт «Кримська платформа» може обернутися для його учасників «болючими наслідками». «Державам-учасницям саміту потрібно чітко донести, що вони, зазіхаючи на нашу країну, можуть потрапити в число недружніх нам країн», - сказав він.

Така підвищена активність публічної брехні та патологічна збудженість Кремля чітко вказує, що Українська дипломатична ініціатива «Кримська платформа», як міжнародний інструмент деокупації та повернення Криму, може реально вплинути на ситуацію та примусити Росію відступитися. Тому потрібно очікувати та бути готовими до посилення провокативної риторики путінських ЗМІ та посадовців з Кремля. Та завжди пам’ятати, в чому справжня сила. А справжня сила – завжди у правді!

А ПРАВДА – на боці України!

"Крымская платформа" как приговор и страшный сон Кремля


В Украине стартует "Крымская платформа". Масштабное мероприятие международного уровня, проведение которого всячески пыталась сорвать Российская Федерация, для которой данный саммит это ещё один болезненный удар и болезненное напоминание о том, что Крым это незаконно оккупированная Россией территория Украины.
За прошедшие, без малого, 8 лет, Россия так и не смогла на международном уровне добиться признания полуострова одним из субъектов Федерации. В последние года, это отчаяние и безысходность отчётливо чувствовались во внешней и даже внутренней политике России. А потому, она стала направлять основные ресурсы уже не столько на легитимацию полуострова, сколько на игнорирование, в международной повестке, этого вопроса.
Но саммит “Крымская платформа” полностью нивелировал уже на стадии объявления в 2020 году эти попытки страны оккупанта. Ведь его уровень, это не замалчивание, это акцентирование внимания на проблемах оккупированного полуострова. Внимание, которое привлекло представителей 46 стран, объединений и организаций, давших согласие на непосредственное участие в мероприятие. А помимо участников, наблюдатели от множества организаций.
Дипломатическая инициатива “Крымская платформа” на сегодняшний день является самой масштабной акцией такого уровня, организованной Украиной за всё время оккупации Крыма Российской Федерацией. Инициатива, цель которой объединение усилий по решению проблематики полуострова: того беззакония которое творится в Крыму оккупационными властями; неконтролируемой милитаризации Крыма; ущемление прав и свобод живущих на полуострове граждан Украины; озвучивание фактов катастрофического, непоправимого вреда экологии, который наносит бесхозяйственность и вредительское отношение оккупантов.
Россия в очередной раз не только потерпела фиаско, как в своей попытке легитимировать оккупацию, так и замолчать её, минимизировать к ней внимание в мире, но и оказалась в ситуации, когда как преступник, преступление которого давно доказано, вызывается судом присяжных для оглашения приговора. На сегодняшний день в Москве ещё полностью не осознают тех последствий, которыми для неё станет в будущем данный саммит, но уже очевидно, что это по-настоящему знаковое, в определённом смысле даже переломное событие, в трагической истории полуострова, который продолжает непростое движение домой – в Украину.

У Криму триває брак води: на півострові екологічне лихо


15:47 09 серпень Київ, Україна
Автономна Республіка Крим продовжує терпіти екологічне лихо, пов'язане з нестачею води. Як відомо, виною стали окупанти, які захопили півострів в 2014 році. В результаті Україна перестала подавати воду через Кримський канал, який постачав водою 85% території півострова. Крім нестачі питної води, катастрофічно не вистачає технічної. Експерти стверджують, що це може призвести до хімічного зараження ґрунту.
Спочатку варто відзначити, що після окупації Росія вирішила віднести Крим до Південного федерального округу (ПФО). Тому заступник повноважного представника президента Росії в ПФО Кирило Степанов закликав Кремль вирішити проблему нестачі технічної води на півострові.
Заява Степанова підтверджує, що проблема з водою критична. Якщо врахувати, що уряд РФ завжди применшував водну кризу Криму, то зараз ситуація катастрофічна. При цьому всього кілька тижнів тому експерти з півострова запевняли, що знову заповнені після повені водосховища зможуть живити водою кримчан мінімум до кінця року. У тому числі води буде вистачати як для пиття, так і для соціальних потреб.

Однак Степанов, мабуть, збентежив усіх. І річ тут не просто в потребах людей, якими в Кремлі займаються в останню чергу. Цього разу проблема торкнулася «Кримського титану» - в минулому найбільший виробник діоксиду титану на території Східної Європи.
Відомо, що 17 травня повинні були провести перевірку на підприємстві, щоб оцінити стан кислотонакопичувача напередодні настання літнього сезону і істотного підвищення температури повітря. Проте про результати перевірки у відкритих джерелах інформації не виявлено. Ймовірно, її просто приховують, оскільки хімічне забруднення в результаті "зневоднення" заводу може завдати непоправної шкоди навколишньому середовищу.
Мабуть, Кремль готовий піти на такі заходи, аби не визнавати очевидної правди - Росія нездатна забезпечити водою півострів Крим. Якщо прийняти припущення, що півострів необхідний Путіну лише для розміщення на ньому військових баз, то забруднення навколишнього середовища тільки посприяє якнайшвидшому звільненню території від кримчан.
Також слід зазначити, що в 2018 році вже трапилися кислотні викиди з заводу «Кримський титан». Тільки в лютому 2021 року був запущений судовий процес у цій справі. Подальше нехтування ситуацією призведе до більш масштабних викидів, в тому числі в ґрунт півострова. У підсумку це може стати хімічним "Чорнобилем" для Криму.

Наслідки повені і робота комунальників в Криму


21:17 04 серпень Київ, Україна
Так звана влада Криму, а також політики в Кремлі стверджували, що завдяки минулим дощам в кінці червня, початку липня, водна криза на півострові була частково вирішена. Деякі водосховища і справді були заповнені дощовою водою до граничного рівня. Однак селеві потоки з гір і стоки з північних районів Криму призвели до забруднення води.
Як стало відомо 3 серпня, в Феодосії стався спалах ротавірусної інфекції. Лікарні переповнені, лікарі не можуть впоратися. Високу температуру часто важко збити. Серед постраждалих як дорослі, так і діти.
Причиною виникнення ротавірусу може бути, в тому числі брудна вода або їжа. Експерти вважають, що всьому виною неочищена дощова вода, яка потрапила у водогін, а також сам водогін, який вже давно перебуває в аварійному стані.
Незважаючи на попередження експертів про забруднення води, в Кремлі вирішили не зупиняти туристичний потік до Криму.
Про небезпечні інфекції, які потрапили в водопостачання, попереджали ще в кінці червня, після перших дощів. Однак зараження можна було уникнути.
Про те, що трубопровід Феодосії, Сімферополя, Севастополя, а також інших міст Криму знаходиться в критичному стані і повинен бути відреставрований в найкоротші терміни, говорили ще до початку літнього сезону. Однак гроші на його ремонт виділили тільки зараз.
Прем'єр-міністр РФ Михайло Мішустін підписав указ про виділення 2,3 млрд рублів на реставрацію систем водопроводу в Сімферополі, а також тунельного водоводу на ПБК. Однак для нейтралізації інфекції у воді цього недостатньо. Також незрозуміло, що робити іншим містам Криму. Втім, до них черга дійде нескоро, якщо, звичайно, в якомусь із міст не спалахне нове вогнище епідемії.
Незважаючи на небезпечну епідеміологічну ситуацію, в Кремлі не припиняють пускати туристів до Криму. Російські туристи витрачають дорогоцінні запаси води, необхідні кримчанам на майбутнє. Адже як показала практика, дощі є дуже небезпечним засобом для поповнення запасів води, а інше джерело водозабезпечення російська влада знайти не в змозі.

Росія продовжує мілітаризацію півострова


19:45 05 серпень Київ, Україна
Глобальна мілітаризація півострова триває. Країна-окупант має намір перетворити Крим на одну суцільну військову базу. З цим можуть бути пов'язані свідомо провальні спроби Кремля забезпечити водою кримчан. Адже в зв'язку з нестачею ресурсів для виживання, місцеве населення поступово почне залишати півострів, тим самим залишаючи його для потреб російських військових. На користь цієї теорії говорить розміщення Росією ядерної зброї на території півострова Крим.
Нарощування озброєння в Криму необхідно, скоріше, для залякування західних країн. Такої думки дотримується більшість політичних експертів. Таким чином, Путін намагається укладати угоди з ЄС і США.
Проте Росія встигла зарекомендувати себе, як країна-агресор з непередбачуваним характером і мілітаризація півострова може нести реальну загрозу.

Повідомлення про те, що окупанти збирають або вже зібрали ядерну зброю на півострові, зробили глава МЗС України Дмитро Кулеба і міністр оборони України Андрій Таран. А представник Головного управління розвідки МО Вадим Скибицький в лютому 2021 року доповів, що окупанти виявили цікавість до об'єкта «Феодосія 13». Цей об'єкт був побудований ще в 50-х роках минулого століття за наказом Сталіна і був надсекретним. Він розташований між Феодосією і Судаком. На ньому вже зберігалися ядерні боєголовки, аж до ядерного роззброєння України згідно з Будапештським меморандумом.
Однак російський військовий експерт Павло Лузін вважає, що розміщення ядерних ракет - не більше ніж частина інформаційної війни Росії. З його слів, Кремлю необхідно, щоб Захід і Україна тільки думали, що атомні заряди розміщені в Криму. "Їх просто нікуди навішувати там", - помічає Лузін, маючи на увазі носії.

У той самий час керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук заперечує.
Експерт переконаний, що Росія вже доставила ядерну зброю на півострів. Однак мова йде не про стратегічні, а про тактичні заряди. Такі боєголовки може нести не тільки флот, а й авіація, а також артилерія далекого радіусу дії.
Хай там що, все говорить про те, що Кремль нарощує і продовжить нарощувати військову міць в Криму. Розуміючи, що півострів не в змозі напоїти і прогодувати таку велику кількість людей, Росія, ймовірно, пожертвує місцевим населенням, шляхом тиску гуманітарним лихом. Аналізуючи те, що відбувається, такий стан справ неможливо відкинути.

Водна криза в Криму зараз грає тільки на руку окупантам. Використовуючи силу пропаганди, Росія переконує місцеве населення півострова в тому, що Київ, а не Москва, винен в нестачі води. У той самий час "Кремль робить все можливе і навіть неможливе (пошук води під Азовським морем), щоб врятувати людей". Таким чином, деяка частина кримчан може бути успішно завербована в російську армію.
Можливо, під час планування анексії Криму, Росія передбачала перекриття Україною Кримського каналу, однак такий варіант був швидше на благо окупантам, ніж діяв проти них.

Як Росія економить воду в Криму.


20:52 30 липень Київ, Україна
Проблема водозабезпечення Криму лежить повністю на совісті російської влади. Тож не дивно, що, не знаходячи вирішення, кремлівські "підспівувачі" віщають з блакитних екранів про вину України в нестачі води на півострові. Проте нещодавні дощі повинні були ненадовго вирішити водну кризу, наповнивши кримські водосховища, що висихають. Але далеко не всі вони були наповнені і для того, щоб хоч якось заощадити прісну воду в розпал туристичного сезону, в Криму використовують "аварії водних магістралей".
Росіян агітують приїжджати до Криму на відпочинок, хоча чудово розуміють, що на півострові, як і раніше, не вистачає прісної води, буріння свердловин і дощова вода не зможуть вирішити проблему.

Як наслідок, ті нечисленні туристи, які приїжджають до Криму, витрачають і без того обмежені запаси води, тим самим посилюючи майбутнє становище кримчан.
Поки що, крім того, щоб перекачувати воду з більш заповнених водосховищ в більш порожні, окупаційна влада нічого дієвого не придумала. Так, військові повернулися до Білогірського водосховища, щоб в "потрібний" момент почати качати воду для потреб Сімферополя.
У минулому році поповнювали запаси таким же чином, проте тоді воду брали з Тайганського водосховища. В результаті воно втратило свій запас води, спустошившись до критичної межі. На цей момент кількість води в ньому оцінюється в 1,498 млн кубометрів, що в процентному співвідношенні складає всього близько 10% від норми.

У той самий час, Білогірське водосховище заповнене на 43,4% від проєктного об'єму, що становить 10,1 млн кубометрів. За умови, що сімферопольці споживають по 120 тис. кубометрів води на день, то тільки на потреби цього міста води у водосховищі вистачить всього на неповних 3 місяці. А якщо врахувати, що штучна водойма може живити Судак, Феодосію і Керч, то запасів може не вистачити і на місяць.
Мабуть, тому в Сімферополі регулярно відбуваються аварії на мережах водопостачання, що призводить до частого відключення води. Так сталося і 19 липня. Після оголошення про аварію, в більшості мікрорайонів міста обмежили подачу прісної води. Обмеження також торкнулися сіл Зарічне, Піонерське, Добре, Цегляне. Як довго будуть проблеми з водопостачанням в даних районах, сімферопольська адміністрація не повідомляє.

Стара добра байка комунальників, щоб відмивати гроші, працює тепер на "чесне слово" окупаційної влади. Вони, нібито, "вирішили проблему з водопостачанням на півострові" бурінням свердловин, перекачуванням води з водосховищ, збором дощової води, але, от біда, трапилася "аварія". Не виключено, що розрив труб або вихід з ладу насосної станції дійсно міг статися, проте в розпал туристичного сезону, під час піку сонячної активності, посухи, адміністрація міста не може вирішити проблему в найкоротші терміни. Все це дуже підозріло.

Путін буде до кінця боротися за владу в Росії

19:19 28 липень Київ, Україна



Цикл розслідувань штабу ФБК (Фонд по боротьбі з корупцією) показує, що Володимир Путін готовий задіяти весь адмінресурс, щоб залишитися при владі. Вся влада в країні, по суті, належить йому одному. І якщо у витоків президентства Путіна народ вірив в нього, як в єдино правильного лідера і рятівника, то зараз чинного президента підтримує або піддане жорсткій пропаганді населення, або зацікавлені в цьому чиновники і силовики.
Отруєння Олексія Навального очікуване. Навіть в штабі ФБК говорили про те, що рано чи пізно замах на його життя мав статися. Однак він вижив, повернувся в Росію і був заарештований і засуджений до реального терміну. Всі докази, та й сама справа не витримувала жодної критики, проте, як відомо, російські суди не відрізняються чесністю.
У розслідуваннях Навального «Справа розкрита. Я знаю всіх, хто намагався мене вбити» і «Я подзвонив своєму вбивці. Він зізнався», опозиціонер показує, як багато було задіяно людей, щоб стежити за ним і отруїти. Всі вони є держслужбовцями. Відповідно, їхня діяльність оплачується з бюджету країни, який поповнюється з податків, оплачуваних рядовими громадянами.
Все це робилося для того, щоб змусити замовкнути людину, яка почала розповідати правду про злочинну групу біля "керма" Росії. Відмінною рисою Навального є надання конкретних доказів на підтвердження своїх слів.

Саме страх, що народ повірить в розслідування опонента Путіна, змушує Кремль йти на відчайдушні дії. Ситуація в Росії нагадує ситуацію в Білорусі, де без допомоги підконтрольної державі ЦВК, чинний президент вже не може залишатися легітимним.

Незважаючи на розмови пропагандистів Кремля і на промови самого Путіна про безстрашність Росії перед рештою світу, президент РФ все ж відчуває страх. Боязнь власного народу, який виходить на демонстрації, протести, мітинги, підштовхує його використовувати силовиків для залякування людей, усунення політичних опонентів.
Нинішній режим в Росії тримається на страху народу і нескінченному обмані кремлівської влади. Приклад долі Навального показовий і повинен послужити для інших охочих піддати обґрунтованій критиці Володимира Путіна. Але методи, які використовує президент РФ, щоб "заспокоїти" народ, підтверджують, що він і сам його боїться.
https://myc.news/ua/specproekty/putin_budet_do_konca_borotsya_za_vlast_v_rossii?fbclid=IwAR3FKfFJHe7rFBKUOqMcN2vSIiVQB0oae4vUbZ5u7UECsxg2SxWz48gqGGM

Путінська концепція історії




12 липня на офіційному сайті Кремля опубліковано статтю Володимира Путіна «Про історичну єдність росіян і українців», яку він обіцяв написати в ході щорічної прямої лінії 30 червня 2021 року. У цій статі він розвиває свою улюблену популістську тезу про те, що росіяни і українці насправді - один і той же народ. С самого початку агресії «довічний» зайняв звичну для нього публічну позицію «я – не я, і хата – не моя!». «Іх там нєт!», «Право на самоопределение», «защита русского населения» та інші «дитячі відмазки» постійно лунають у офіційних виступах Путіна та набридлій усім кремлівській пропаганді. Цього разу Путін «розродився» на цілу статтю, де спробував довести, що українці – це ті ж самі росіяни. Ну, практично, ті ж самі. Зважаючи на те, що реальних аргументів цієї тези про «єдність» знайти неможливо, Путін пустів у хід різноманітні псевдоісторичні дитячі фантазії, намагаючись видати їх за потужні наукові міркування знавця. Але інфантільна псевдологіка Путіна виглядає непереконливо, місцями, смішно, місцями - страшно!

Як може бути людина такою лицемірною?! "Стену, возникшую в последние годы между Россией и Украиной, между частями, по сути, одного исторического и духовного пространства, воспринимаю как большую общую беду, как трагедию. Это прежде всего последствия наших собственных ошибок, допущенных в разные периоды", - пише людина, яка напала на Україну. Яка вкрала Крим у «історично єдних українців»! Схоже на те, що розв’язання кривавої війни на Донбасі для Путіна є простою помилкою?! Та чи не забагато помилок допускає людина, яка вважає себе «довічним володарем Кремля»?!!

Стаття Путіна "Про історичну єдність росіян і українців", вочевидь, адресована, в першу чергу, українському населенню. Про це каже той факт, що стаття опублікована на двох мовах - російською та українською. Усім зрозуміло, що цей «опус» - це частина інформаційної кампанії Кремля, запущеної у відповідь на активну і систематичну пропаганду офіційного Києва та одностайну позицію на підтримку інтересів суверенної України, яку демонструють лідери демократичного світу. Крім того, публікація спрямована на додаткову легітимізацію повернення Криму і активної позиції Москви по відстоюванню «інтересів російськомовного населення на Донбасі».

Такі статті-«дороговкази» почали використовуватися Путіним ще під час виборної кампанії 2012 року замість «передвиборної програми». Згодом ті статті стали прототипом різних держпрограм і реформ. Мабуть, і зараз в статті закодований алгоритм політики Кремля щодо України на найближчі роки.

По суті вперше Путін системно виписав і своїм авторством затвердив нову офіційну концепцію історії взаємин Росії і України, російського і українського народів. До сих пір в Росії панувала декілька видозмінена радянська концепція цього питання - «два братні народи». Путін же пропонує зовсім іншу концепцію – «українці і росіяни - це один народ», «частину територій історичної Росії більшовики несправедливо передали Україні», «українців намагаються висмикнути з єдиного народу і перетворити їх в антиросійських» і т.д.

Тепер, мабуть, в рамках цієї концепції в Росії перепишуть підручники в школах і ВНЗ, почнуть знімати фільми, серіали, про неї говоритимуть багато по телевізору і на каналах в ютубі. І через ці канали, в свою чергу, нова концепція буде транслюватися і для українців та представників інших країн світу…

А ще стаття формує нові «червоні лінії», малювати які так полюбляє останнім часом діючий президент Росії. «Все хитрощі, пов'язані з проектом «анти-Росія», нам зрозумілі. І ми ніколи не допустимо, щоб наші історичні території, на яких живуть близькі для нас люди, використовували проти Росії. А тим, хто зробить таку спробу, хочу сказати, що таким чином вони зруйнують свою країну».

Таке висловлювання формулює одну з головних червоних ліній «страху Кремля» про власне майбутнє. Про той час, коли Україна, як рівноправний член, стане частиною колективної безпеки демократичного світу та ввійде до НАТО. Для Путіне цей факт означатиме повне руйнування примарних надій на відродження імперії. І він розуміє, що до цього все йде. Тому Путін заздалегідь готує собі підґрунтя для можливих заходів, в тому числі і військового характеру.

Хоча з іншого боку, вибір Путіним для своєї статті цієї теми свідчить про дефіцит виграшних сюжетів для сучасного Кремля. Останнім часом хмара тегів для виборчої кампанії у РФ виглядає стереотипно - Україна, Лавров, армія, Північний потік, цифровізація Росії. Руйнівна путінська політика останнього десятиріччя призвела до повною відсутності в російському інформаційному просторі позитивних, виграшних для російської громадськості, тем. Путіну знову і знову доводиться оперувати давно застарілими тезами про «хунту», «зовнішнє управління із США» і «фашизм» на Україні, лише посилюючи їх, що не вражає внутрішню аудиторію і не створює ніяких нових установок, які так потрібні Кремлю напередодні виборів. А велика кількість маніпулятивних технік в тексті вказує на те, що Путін та його оточення назавжди залишилися у смислах та сенсах початку століття. Без всякого натяку на прогрес та розвиток.

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
17
предыдущая
следующая