Про Крим, продовження
- 17.01.26, 13:42
Перший день походу найтяжчий, плечі не звикли до лямок рюкзака, ноги до довгого навантаження і взагалі зміна ритму життя. Всім тяжко, але всі тримаються. Один Чак гасає вздовж групи туди сюди. Доки дійшли до місця, де вирішили заночувати добряче упріли, чим і скористалися комарі, які почали нас нещадно кусати. Доки ми йшли це було не так помітно, а от коли зупинилися, то відчули на собі всі радощі життя, бо крилаті кровосісі накинулись на нас як навіжені, при чому ні одеколони ні інші парфуми не допомогали. Комарі відчувають запах поту з далеку. Перебити його так, щоб комарі не їли майже неможливо, хіба що нафтою намаститися, що і робили в Сибіру геологи.
Ми швидко поставили намети і назбирали хмизу для вечірнього багаття. Я, як завгосп походу, (людина, яка відповідає за харчування групи протягом походу) видав черговим продукти для приготування вечері. Комарі жеруть несамовито. Що робити? Я запропонував хлопцям скупатися. Як і де? У струмочку, який протікав біля нашого табору, місце так обрали спеціально, бо вода потрібна завжди і для пиття та приготування їжі та чаю, і для гігієнічних потреб. Як же купатися у маленькому струмочку дебелим хлопцям? Беріть всі баклажки, мило та рушники, зараз дізнаєтеся. Купатися погодились Юрчик та Валера. Почнемо з мене, доки я роздягаюся ви наповнюєте баклажки, потім поливаєте мене водою, я намилююся, а ви знову набираєте води у баклажки, змиваєте з мене мило, далі мені зосталося обтертися рушником та одягнутися. Все, наступний в тій самій послідовності. От так ми і скупалися. Чи було холодно? Перші кілька секунд так, а потім ні. Потім навіть жарко було. Хто не вірить спробуйте самі, вам сподобається. Доки ми хлюпалися, вечеря вже була готова. Підчас вечері комарі ігнорували тільки нашу трійцю, на заздрість всім іншим. Ніч минула без пригод. Настав ранок, а там сніданок і новий денний перехід. Під час сніданку стався ще один інцидент. Справа в тому, що хто і які продукти бере у похід призначає завгосп, чого, скільки та яка фасовка, щоб було зручно для приготування та розподілення, бо це все має значення. Коли з'їли кашу і почали пити чай з печивом одна дівчина раптом дістала з рюкзака дебелий шмат твердого сиру і зробила вигляд, що зараз буде його їсти, на правах завгоспа я сказав, щоб вона прорізала половину сиру на всіх, а решту відала Юрчику, він здоровий, нехай несе. Не віддам, це моя ніучтьонка, вдавано занила дівчина. Тепер це учтьонка, бачиш блокнот, я пишу, Лілька, сир 1 кг, бачила? Та в мене тільки пів кілограма! Ага, значить половину вже з'їла? Так, Лілька до кінця походу без сиру! Молодець, тест на завгоспа здав на відмінно, сказав керівник походу.
Ми швидко поставили намети і назбирали хмизу для вечірнього багаття. Я, як завгосп походу, (людина, яка відповідає за харчування групи протягом походу) видав черговим продукти для приготування вечері. Комарі жеруть несамовито. Що робити? Я запропонував хлопцям скупатися. Як і де? У струмочку, який протікав біля нашого табору, місце так обрали спеціально, бо вода потрібна завжди і для пиття та приготування їжі та чаю, і для гігієнічних потреб. Як же купатися у маленькому струмочку дебелим хлопцям? Беріть всі баклажки, мило та рушники, зараз дізнаєтеся. Купатися погодились Юрчик та Валера. Почнемо з мене, доки я роздягаюся ви наповнюєте баклажки, потім поливаєте мене водою, я намилююся, а ви знову набираєте води у баклажки, змиваєте з мене мило, далі мені зосталося обтертися рушником та одягнутися. Все, наступний в тій самій послідовності. От так ми і скупалися. Чи було холодно? Перші кілька секунд так, а потім ні. Потім навіть жарко було. Хто не вірить спробуйте самі, вам сподобається. Доки ми хлюпалися, вечеря вже була готова. Підчас вечері комарі ігнорували тільки нашу трійцю, на заздрість всім іншим. Ніч минула без пригод. Настав ранок, а там сніданок і новий денний перехід. Під час сніданку стався ще один інцидент. Справа в тому, що хто і які продукти бере у похід призначає завгосп, чого, скільки та яка фасовка, щоб було зручно для приготування та розподілення, бо це все має значення. Коли з'їли кашу і почали пити чай з печивом одна дівчина раптом дістала з рюкзака дебелий шмат твердого сиру і зробила вигляд, що зараз буде його їсти, на правах завгоспа я сказав, щоб вона прорізала половину сиру на всіх, а решту відала Юрчику, він здоровий, нехай несе. Не віддам, це моя ніучтьонка, вдавано занила дівчина. Тепер це учтьонка, бачиш блокнот, я пишу, Лілька, сир 1 кг, бачила? Та в мене тільки пів кілограма! Ага, значить половину вже з'їла? Так, Лілька до кінця походу без сиру! Молодець, тест на завгоспа здав на відмінно, сказав керівник походу.
3
