Прагнення України до прискореного вступу в Європейський Союз стало наріжним каменем стратегії президента Володимира Зеленського у контексті завершення війни. 

Офіційний Київ розглядає 2027 рік як цільову дату повноправного членства, сподіваючись, що це стане не лише політичним якорем, а й фундаментом для довгострокової безпеки та економічного процвітання.

У кулуарах Брюсселя президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн намагається знайти вихід із глухого кута, пропонуючи радикальний перегляд процедур. Ідея полягає у так званому «зворотному розширенні», коли країна може приєднатися до блоку після виконання лише мінімальних базових вимог.

У такому сценарії новий член мав би обмежений доступ до фондів ЄС та права голосу в інституціях до моменту повного виконання всіх бенчмарків. Це могло б відкрити двері не лише для України, а й для Молдови, Чорногорії та Албанії, проте реалістичність такого підходу викликає великі сумніви.

Аналітики та дипломати в один голос стверджують, що концепція «зворотного розширення» фактично мертвонароджена. Європейські уряди діють обережно через зростаючу популярність популістських та антиіммігрантських партій у своїх країнах.

Між МВФ та «Мідасом»: чому Захід більше не вірить у антикорупційні запевнення Банкової 

Ситуація навколо операції «Мідас» та системного опору антикорупційним органам набула міжнародного масштабу, перетворившись із внутрішнього скандалу на головну перешкоду для виживання країни. Західні партнери, зокрема МВФ, змінили тональність спілкування з Києвом на безпрецедентно жорстку. У меморандумі від 27 лютого 2026 року українська влада вперше офіційно визнала «постійну вразливість до корупції на високому рівні».

Це визнання стало ціною за нову програму фінансування, оскільки імідж Володимира Зеленського як лідера, що потурає корупції, остаточно закріпився у західних столицях після спроб ліквідувати незалежність НАБУ і САП минулого літа.

Попри публічні заяви президента в інтерв'ю BBC та ARD про те, що корупція в Україні — це «абсолютна брехня», реальні справи свідчать про зворотне. Слова про зміцнення антикорупційної структури виглядають порожніми на тлі того, як державні інституції використовуються для блокування розслідувань. Захід бачить, що Зеленський, маючи можливість очистити оточення після відставки Андрія Єрмака, натомість продовжує захищати систему, яка систематично вставляє палиці в колеса детективам НАБУ. Це створює ситуацію, де допомога та євроінтеграція опиняються під постійним ризиком зриву через невідповідність слів діям.

Одним із найбільш кричущих фактів, оприлюднених на засіданні антикорупційного комітету Верховної Ради, стало масове шпигунство правоохоронців за детективами, що ведуть справу «Мідас». З’ясувалося, що понад 10 тисяч посадовців мають доступ до закритої частини судового реєстру, і представники СБУ, ДБР та Нацполіції активно використовували це, щоб моніторити кроки НАБУ. Ба більше, через систему «Безпечне місто» силовики відстежували пересування оперативних автівок детективів, а звіти про ці переміщення знаходили безпосередньо в офісах фігурантів корупційних схем. Це пряме свідчення того, що державний апарат працює на службі у злочинних угруповань.

Особливого цинізму додає історія з «прослушкою» та тиском на детективів. У лютому 2026 року в кабінеті керівника підрозділу НАБУ, що розслідує махінації з БПЛА та входить до групи «Мідас», виявили пристрої для прихованого зняття інформації.

Це відбувалося паралельно з тим, як колишній міністр енергетики Герман Галущенко, пересівши у крісло міністра юстиції, особисто погоджував умови катування для затриманого детектива Руслана Магамедрасулова. Листування, де заступник міністра Пікалов пропонує «безкоштовну камеру з неприємними сусідами» за вказівкою СБУ, стало символом того, як влада мститься тим, хто наважився розслідувати її гріхи.

Поки керівники НАБУ Семен Кривонос та САП Олександр Клименко попереджають про нові хвилі атак, політичне керівництво країни демонструє свою реальну позицію через систему заохочень. Замість покарання за перешкоджання слідству, виконавці політичних замовлень отримують підвищення.

(S) tybreno «Аргумент» За матеріалами  Reuters  та DSNews

Екскерівник Офісу Президента Андрій Єрмак має бути притягнутий до відповідальності, а не отримувати посади при Національній асоціації адвокатів України.

Про це пише у фейсбуку ветеран Олег Симороз.

Він нагадав, що Єрмак отримав нову посаду - тепер він керівник одного з комітетів при Національній асоціації адвокатів України. Комітет, який очолив Єрмак, опікуватиметься питаннями захисту постраждалих від збройної агресії проти України, а також правовим забезпеченням євроінтеграційних процесів і відновлення держави.

"Рішення про призначення ухвалила очільниця асоціації Лідія Ізовітова, яка також очолює Раду адвокатів України і є соратницею кума путіна - Віктора Медвечука. Попри те, що термін її перебування на посаді закінчився ще у 2022 році, вона досі є головою асоціації. НАБУ та САП досі не повідомили Єрмаку про підозру у схемах, повязаних з розкраданнями на енергетиці та оборонці. Єдина посада, яку він мав би отримати, це старший по прибиранню в камері", - пише Симороз.

Як повідомлялося, колишній глава Офісу Президента Андрій Єрмак став головою одного з комітетів при Національній асоціації адвокатів України - Люди Медведчука знайшли роботу для Єрмака. Очікувано

(S) tybreno «Аргумент»