хочу сюди!
 

Артемида

50 років, діва, познайомиться з хлопцем у віці 30-55 років

Замітки з міткою «думки вголос»

слайди

Є така фішка у деяких магазинів. Маркетинговий хід.
Купуючи товари, будь що, та отримуючи чек про сплату на касі, можна побачити в чеку маленьке побажання чи передбачення.
Дрібниця. Але інколи піднімає настрій.

Сьогодні в чеку у мене було написано

Нове життя можна починати щоранку.



Жити цікаво, якщо дні заповнені подіями.

Якщо життя наповнене подіями, навіть тривожними чи не дуже комфортними, 
коли щось відбувається, то жити цікавіше.
Тоді час летить швидко і немає сенсу озиратися навколо і сумувати за нездійсненим.


Та треба пам'ятати - світ не такий, яким здається. Не такий, яким ми його хочемо бачити.
Кожна мить може обернутись великим везінням, шансом, здійсненням найнереальніших думок.

Коли ж нічого не відбувається, стає пусто, нудно, тривожно.
З'являється відчуття незавершеності, замкненості, усамітненості.

Отже, якщо наше життя наповнене якимось подіями,
тоді жити не сумно, тоді жити цікаво.
І дай, Боже, щоб ці події були приємні, позитивні.


пс.
"У своєму житті ми можемо знайти виправдання, а можемо — здоров'я, кохання, розуміння, пригоди, багатство та щастя. 
Ми створюємо своє життя силою свого вибору. 
Ми почуваємося абсолютно безпорадними, коли ухиляємось від можливості зробити вибір, коли не хочемо будувати своє життя самостійно. 
Життя — це місце служіння, і людині треба подолати чимало такого, що важко терпіти, але частіше — отримати чимало радості. 
Однак ця радість може бути справжньою лише тоді, коли люди ставляться до свого життя як до Служіння і мають певну життєву Мету, 
яка не стосується їх самих та їхнього особистого щастя."
Цитата

Турбота про себе

Пробачати людей і більше ніколи з ними не спілкуватися -
це спосіб турботи про себе...

Події, яких не було...

Не в моїх правилах ділитися особистим....
Те, про що зараз напишу, здається дивним, незрозумілим, неможливим.... за межею сприйняття.
У мене немає цьому пояснення.

Отже...

Іноді мені здається, що я потрапила в петлю часу і проживаю своє життя по декілька разів. У певних "точках" мого життя виникають події, які після усвідомлення побаченого чи прожитого, здаються знайомими настільки, ніби я вже переживала цей момент раніше. І не впевнена, що тільки один раз.
Знаю, це виглядає як маячня, хвороблива уява....
Та все ж... Люди, яких ніколи раніше не бачила, місця, де ніколи раніше не була, події, про які не здогадувалась, дивним чином викликають відчуття, що це вже траплялося в моєму житті....

Що це?
Хвороблива уява? Буйна фантазія? Чи дійсно повернення у точку Х?
Складається враження, що моє життя запрограмоване, що мушу виконати якусь певну місію, але не знаю яку....
У певних точках Х мого життя мене повертають назад, щоб я виправила щось і пережила цю ситуацію інакше... І тоді я просуваюсь далі...

Мені не відома кінцева ціль і остаточний результат мого "завдання", якщо можна так сказати...
Цих "точок" вже було декілька, щоб я могла побачити закономірність...
Деякі я пам'ятаю постійно, про інші пам'ять нагадує через проміжок часу або після "повторення події".

Це не передбачення. Я не вмію передбачати події.
Це відчуття, які я не можу пояснити...
Мене не тривожить. Просто викликає зацікавленість. Чи можливо це чи ні.
І якщо можливо, то навіщо? Чому це трапляється саме зі мною.
І чи переживав подібний досвід будь хто інший.

Мабуть тому і написала тут про це...


Цей дивний час...

Таки дивний дивний цей час....
Я саме про час, про його фізичні властивості.
З ним щось дійсно відбувається.
Чим його менше, тим його більше...
І плине він тепер інакше, ніби знущається.
Ось тільки поставила каву на плиту, не встигла повернутися, а вона вже зварилася...

Час пластичний. Він не сталий. Його то багато, то мало.  В однаковісінькі проміжки можна встигнути переробити купу речей, а можна тільки очима кліпнути і все, часу нема.
Кажу ж, час змінив свої фізичні властивості.... У хвилині тепер може бути не рівно 60 секунд, а дещо більше або менше....

Чи це відбувається тільки зі мною?
Щасливий той, хто вміє керувати часом....

А ви знали?

І як тепер з цим жити?

Джерело: https://novy.tv/ua/g-space/layfhaki/2023/09/15/nasa-dodalo-13-znak-zodiaku-pravda-chy-ni/

Бідкаються: скільки можна!



Чому так довго війна?




Бо цілий світ намагається поставити Росію на місце.



Та тільки одна країна, тільки одна армія у світі намагається покласти росію на місце.



Ото й тому...

Осень, что же ты так быстро проходишь

Ранок сонячний але такий холодний, вітер продуває до кісточок. 
Вийшли з Бонькою на прогулянку, його мордашка обдувається вітерцем і стає такою смішною, вухи роздуває в різні сторони.lol
Швиденько справив свою нужду та побігли у хату і тут я зловила себе на думки, а що ж буде у зимку, брр не навиджу холодsnegurka

Рахуючи дні

Я так чекала весну... Щороку єдине, що чекаю - це вона.
Не свят якихось, не дня народження, не відпустки чи ще чогось, просто весни, я народилася весною і щороку мій особистий рік починається тоді, коли з'являється перша зелень. Але не такої весни.
Пам'ятаю, як щороку тут, на блогах, всі вітали з першим днем весни - купами картинок, щирими текстами, гумором і оцією атмосферою "скоро!" . Як кипіло все восьмого березня - з гумором і спорами - свято чи ні? Цьогоріч мене коли сусід привітав зі святом - я з хвилину думала про що це він?
Кілька днів як пройшло відчуття нереальності , хоча я з моменту , коли почула про те, що Китай з невідомої причини скупив майже половину світової пропозиції зернових, мала усвідомлення, що війна реальна як ніколи, але коли о п'ятій ранку 24-го задзвонив мамин телефон і сусід прокричав "війна!!" так, що ці слова почула навіть я - було повне відчуття сну, нереальності того, що показували нон-стоп в новинах.
Думок дуже багато, і одночасно мало. Повернулося почуття гумору і навіть не спокій, а конструктивний пофігізм мабуть. Я живу в місцевості, де є ніби стратегічний об'єкт, але поки нас не трогають, хоча вчора збили дві ракети, залишки яких впали на територію сусідніх з нашою тергромад. Колись , після перемоги, я напишу про цей момент невеличку замітку, бо це був мій, особистий, момент війни, і це було таке неймовірне для мене, яка спить в цей час звично як сурок, співпадіння - ці перші в нас авіаудари я чула, бо не тільки не спала, а саме вийшла надвір, хоча до цього світанок востаннє споглядала кілька років тому. Задумалася щойно.. які пам'ятні мені всі мої світанки. Той кілька років тому ... "як думаєш, котра зараз година?". Посмішка і хитрі жовті "котячі" очі...
Минуле життя.
А про майбутнє не думаю, тримаю в голові "спокійну картинку" того, що напланувала раніше, "до", і справді вірю, що так воно і буде.
Після перемоги.

Секрет проведення вакцинації

Вакцинація/не вакцинація... Кожен обирає для себе.
Хтось прикривається конституційними правами, щоправда закриває очі на інші антиконституційні порушення.stop
Хтось боїться, повіривши в росказні експертів незрозумілих наук. zombobox
Хтось вірить у всесвітній заговор whosthat
Хтось перехворів і потім вакцинувався, хтось вакцинувався бо вважає за потрібне.
Ну а що тут скажеш, ХХІ століття, телебачення, інтернет, з усіх колонок розповідають все що заманеться.
Так от десь три тижні тому блуждала я якось по інтернету і натрапила на інтерактивну карту вакцинації. Цікаво було побачити відсоток проведених вакцинацій у світі. І так час від часу заглядаю на відсоток, таки збільшується.
Але дивлячись на карту, закралась таки думка, а може й правда всесвітній заговор? blind devil
Африка не вакцинована umnik  виморять всіх вакциною/чипізацією і завезуть африканців, повернуть рабовласницький строй. Вони вже перевірені, слухняні, з інтернетом не знайомі, телевізорів не бачили, а європейці строптиві, балувані, ходять мітингують.
Точно заговор parik
Страшно такі думки оголошувати, бо ще й правда люди повірять nevizhu
 


Пи.Си. Думка прийшла заради приколу. Не вважаю вакцинацію заговором ;)
 
Сторінки:
1
2
3
5
попередня
наступна