хочу сюди!
 

Татьяна

59 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 56-62 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Навіщо я купив?

Для працевлаштування було необхідно купити навушники і виявив, що вихід на два роз'єми. А у ноуті один. Тож замовив перехідник. І ось, отримав перехідник. Уважніше придивився до навушників — а там є вихід на один роз'єм (він був з'єднаний з розгалужувачем). Тож перехідник був просто не потрібен. Виходить, що понад 200 гривень в сраку. Бо навряд чи знадобиться той перехідник. 

Поки що вирішили не викидати. Але буде займати місце. Ну і просто нагадувати про необдумані покупки. Щоб через роки викинути. Правда, він займає небагато місця, тож нехай поки що полежить.

Каміно. День п’ятий.

місто Бар – с.Ялтушків – с.Слобода Ялтушківська

14.05.2026

Так як сьогодні у мене має бути відносно не довгий відрізок, я вирішила не йти зовсім рано, тим більше, що у вікно приємно заглядало сонечко, а на дворі було досить прохолодно, отже йти буде не спекотно і я маю швидко добратись до наступного пункту ночівлі.

Зранку я приємно поснідала у дворі готелю, поспілкувалась з дівчиною адміністратором і з милими котикам, порелаксувала біля ставочка з японськими коропами і вирушила в дорогу.






Шлях стає все ріднішим. Від Бара через Ялтушків дорога вела мене глибше в серце подільських традицій. Прощавай чудове затишне місто Бар


День пройшов у спокійному, розміреному темпі. Вага рюкзака вже майже не відчувається — він став частиною мене, як і ці безкраї обрії, затишні сільські вулички та Слобода, що зустріла мене своїм затишком. Час для роздумів та внутрішнього спокою.

Я розмістилась в зеленій садибі де буду ночувати, і тут мені сказали, що окрім мене сьогодні будуть ще пілігрими. От це вже було цікаво sila це щось нове на Шляху. 

А ось таке чудо було в зеленій садибі. Песик Биточок, дуже дружелюбний і прикольний


Я залишила речі і пішла добувати чергову печатку і погуляти селом. На центральній вулиці побачила ось таку стару будівлю.



Коли я читала про маршрут, то бачила цікаву мальовничу кладку через водойму, але до сих пір я ніде її не зустріла. Знайшовши кав’ярню "Тихий куточок", в якій ставлять печатки (фото звідти не робила, то добула в інтернеті для наглядності) 



трошки перекусила і подивившись на карту, побачила, що поряд є гарна місцина – Слобода Ялтушківська. Там позначена церквушка і мені стало цікаво на неї подивитись. 

Прокладаю маршрут, який йде навколо озера, але через його окрайчик йде стежка пунктиром. Одразу якось і не придала цьому значення, подумала, що можливо просто тоненька стежечка так позначена. Вийшла по визначеному маршруту, підхожу до очерету і що я бачу prey   - саме та мальовнича кладочка через водойму. Мало того, що вона гарнезна, то ще й погода сьогодні сприятлива для гарних фото. 


Стала я і тааак хочеться перейти на той бік, але так само як хочеться так і страшно йти по ній whosthat І тут з того боку ставочка скаче хлопець і так швиденько, наче по проспекту йде dance Підбіг, привітався, а я в нього питаю чи не страшно йти кладкою? І чи зможу і я нею пройти? uhmylka «та звісно зможете» каже він всміхаючись smile «Але ж я боюсь впасти з неї» help «Так давайте я вас проведу на той бік» і я пішла слідом prey Ура, я подолала свій страх і з задоволенням пішла далі. Далі мені відкрились тихі красиві краєвиди Слободи і та гарненька церква. 








Сонце вже пливло до вечора і повернувшись в зелену садибу я побачила одну зі своїх колег пілігримок privet Вона була з Миколаєва і так само як і я йшла з Вінниці. Дуже приємно було познайомитись, а ще більше було радісно ділитись враженнями від вже пройденого шляху кожного з нас. Мим проговорили майже три години, про Шлях, про життя, про війну... Я дуже рада, що зустріла цю дівчинку на своєму Шляху  і що у  нас  така чудова молодь. Трохи пізніше підтягнулись ще три дівчини, вони прибули з Києва і початок їхнього Шляху був в Барі. Познайомившись, дізнавшись у кого які плани на завтра всі пішли відпочивати.

Українська музика 3323




2014 рік, 18+




20%, 1 голос

20%, 1 голос

20%, 1 голос

40%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Примарний храм.





Примарний храм. У Китаї є безтіньова церква з сотень тонких білих балок. Її спроектувала архітектурна фірма DACHUAN ARCHITECTS! 

TERRA

Що таке дефіцит і як з ним боротися

  • 10.07.26, 11:56
Українські дрони і ракети знищили та добряче пошкодили більше 40% російських НПЗ, скільки точно ніхто не знає, бо кожного дня їх кількість росте. Юринда, кричать московські ганалітики, інші ж залишилися! Прарвьомся, і ні також відалі! Але не все так просто. Відсотки нестачі товару в роздрібній торгівлі і її наслідки підказав ШІ. Ці розрахунки стосуються не тільки палива, а практично всього, згадайте совок, м'ясо та вершкове масло у вільному продажу практично відсутні, а в любому холодильнику воно таки є. Люди якось пристосовувалися, не скажу що це їм дуже подобалося, ну то таке. Кого взагалі цікавить що думають прості люди!

1–5% (Нормальний робочий рівень): Локальна нестача на полицях конкретного магазину. Покупець може легко знайти заміну або купити товар у сусідньому супермаркеті.15–20% (Системна криза постачання): Товар зникає з полиць більшості роздрібних мереж. Вмикається панічний попит (ажіотаж), через що залишки вимиваються ще швидше.Понад 30% (Трансформація ринку): Товар повністю зникає з вільного (відкритого) продажу.Що відбувається при дефіциті понад 30%?Коли ринку бракує третини або більше від потреби, вільна торгівля руйнується, і вмикаються інші механізми розподілу:Карткова або талонна система: Держава або мережі вводять жорсткі ліміти («не більше 2 одиниць в одні руки»), щоб уникнути спекуляції.Тіньовий (чорний) ринок: Товар перестає виставлятися на вітрини. Його продають «з-під поли» або через неофіційні канали за значно вищими цінами.
Але у ринку палива є своя особливість. Паливо потрібне не лише громадянам, на потреби яких державі плювати, а і тим, кому держава відмовити не може ніяк, це армія, бо вона проводить СВО, а це для хла святоє, це росгвардія, бо хто ж розжене провокаторів та іноагентів, які вийдуть на протести, мусора, та інші слуги режиму. Всі інші якось перетерплять. Рятівники? А кого вони будуть рятувати? Простих людей? А яка від них користь? Комунальники? Ой не смішіть! Громадський транспорт? Пішки походять, діди ходили і нам не завадить! Не завезуть товари до супермаркетів? А базари для чого? Дуже рано ви відчули себе панами, шановні росіяни! Розсобачилися та розгулятися, забули як діди без всіх цих дурниць перемагали любих ворогів? Буде так і на цей раз. Хоч проти нас вся НАТА воює, їй поперек горла наше православ'я, наші скрєпи, наша духовність та праведність.

Думки вголос

*   *   *
Не поспішайте рахувати роки.
Нехай вони додають мудрості,
а не забирають радість.

Посміхайтеся частіше,
бережіть блиск в очах,
любіть життя таким, яким воно є.

Нехай серце завжди 
залишається молодим,
душа - відкритою для добра, 
а кожен новий день
дарує привід усміхнутися.

Бо справжній вік - 
це не цифри в паспорті,
а бажання жити, любити
і радіти кожній миті.

*   *   *


Українська музика 3322







0%, 0 голосів

33%, 2 голоси

50%, 3 голоси

17%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Про важливе...

Поговоримо про важливе. Для всіх людей.
Для всіх дорослих, зрілих, адекватних людей.
Хто замислюється про причини
і хоче уникнути небажаного....

*   *   *

Червень-2. Золоте і зелене

  • 09.07.26, 00:07
Як і обіцяв (у світі майже померлих блогів-довгочитів у форматі текст+фото – найперше собі), ще півсотні фотографій із червня.


[ Читати і дивитись далі ]